Постанова

від 01.02.2012 по справі 2-а/1970/21/12

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/21/12

"01" лютого 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

при секретарі судового засідання Митко В.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 районного центру зайнятості ОСОБА_2, доручення від 22.12.2010 року № 05/1770

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 районний центр зайнятості як робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 6181,90 грн., посилаючись на те, що відповідач одночасно перебуваючи на обліку в ОСОБА_1 районному центрі зайнятості працювала у ПрАТ "СК "Провідна" згідно договору доручення, що підтверджується актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 20 жовтня 2011 року і в добровільному порядку кошти не повернуті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, викладених у заяві та просить стягнути з відповідача 6181,90 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнала, не заперечує проти його задоволення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 районного центру зайнятості, відповідача, проаналізувавши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, встановив наступні обставини.

Страхування громадян на випадок безробіття є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування і здійснюється на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року №1533-ІІІ (надалі Закон України) Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі виконавчих дирекцій Фонду, функції яких згідно статті 12 Закону України виконують органи державної служби зайнятості.

У відповідності до статті 1 Закону України об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону.

На підставі статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3 була зареєстрована в ОСОБА_1 районному центрі зайнятості на підставі особисто поданої заяви від 11 листопада 2010 року і 18.11.2010 року у відповідності до законодавства отримала статус безробітного.

Згідно акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 20 жовтня 2011 року встановлено, що ОСОБА_3 під час перебування на обліку в ОСОБА_1 районному центрі зайнятості працювала страховим агентом у м. Підволочиськ з 01 лютого 2010 року по даний час згідно договору № 50008/2019/10 від 01 лютого 2010 року, за що отримувала дохід у формі заробітної плати (довідка № 1508 від 12 жовтня 2011 року).

Таким чином, за час перебування на обліку в центрі зайнятості з 18.11.2010 року по 19.08.2011 року відповідач незаконно отримала допомогу по безробіттю в розмірі 6181,90 грн., яка підлягає поверненню.

Пунктом 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 року № 307, передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

У відповідності до п.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 3 статті 36 вказаного Закону визначено, що сума виплаченого забезпечення застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов'язків стягується з цієї особи з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення.

На адресу відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_1 районним центром зайнятості направлялись повідомлення про відшкодування коштів від 24.10.2011 року № 05/1498 та претензійний листвід 11.11.2011 року № 05/1563, акт розслідуванння страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 27 від 20.10.2011 року, копія наказу ОСОБА_1 РЦЗ про повернення коштів № НЕ 111020 від 20.10.2011 року та копія довідки про виплачену допомогу по безробіттю № 04/1496 від 21.10.2011 року.

Приймаючи до уваги, що відповідач станом на день розгляду справи в суді добровільно вказану суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 6181,90 грн. не сплатила, тому її слід стягнути з неї в примусовому порядку через рішення суду.

За таких встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 районного центру зайнятості є підставними, документально підтвердженими, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2,6,7,11,86,122,160-163,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (47831, с. Коршилівка, Підволочиський район, Тернопільська область) на користь ОСОБА_1 районного центру зайнятості допомогу по безробіттю в розмірі 6181 (шість тисяч сто вісімдесят одну) грн. 90 коп. на р/р 37173300901408 в УДК у ОСОБА_1 районі, МФО 838012, код 21139601, КЕКВ 1341.50.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня постановлення постанови апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна

Суддя Мартиць О.І.