ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а/1970/335/12
"17" лютого 2012 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Мартиць О.І.
розглянувши у письмовому провадженні в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області звернулось до суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ІІІ - IV кватал 2010 року в сумі 1675,53 грн.
В позовній заяві позивач просив розглянути справу без участі його представника, що відповідає вимогам ч.4 ст.122 КАС України.
Відповідач в судове засідання не з’явилася, хоча про дату, час і місце розгляду справи, була повідомлена своєчасно і належним чином, заперечень проти адміністративного позову не надала, що не перешкоджає розгляду справи по суті у її відсутності за наявними документами про права і обов'язки сторін у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(далі - Закон № 1058-ІV). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ст.18 Закону № 1058-ІV страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на свій території України в порядку, встановленому Законом № 1058-ІV. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Згідно п.3 ст.11 Закону № 1058-ІV фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності є застрахованими особами.
Зазначені особи є страхувальниками та платниками страхових внесків до Пенсійного фонду України. (п.5 ст.14, ч.1 ст.15 Закону № 1058-ІV)
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області та є відповідно платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
У відповідності до підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Відповідно до положень Закону № 1058-ІV мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Відповідно до ч.6 ст.20 Закону № 1058-ІV страхувальники фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для відповідача є квартал.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3. ст.20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків - недоїмка і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. (ч.ч.2,3 ст. 106 Закону № 1058-ІV)
Відповідно до частини 5 пункту 7 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Частиною 6 вказаного пункту зазначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, до правовідносин, що є предметом розгляду в даній адміністративній справі, повинно застосовуватися законодавство, що діяло на момент виникнення такої заборгованості.
У відповідності до абз.6 п.4.7 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків: для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3 - 2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції, - 33,2% з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.
Статтею 2 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" №1646-VI від 20.10.2009 року встановлений розмір заробітної плати на 2010 рік у місячному розмірі: з 1 січня - 869 грн., з 1 квітня - 884 грн., з 1 липня - 888 грн., з 1 жовтня - 907 грн., з 1 грудня - 922 грн.
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, яка множиться на 33,2 %, в 2010 році мінімальний розмір страхового внеску для зазначених осіб становив з 1 липня - 294,82 грн. (888,00 грн. х 33,2 %), 1 жовтня - 301,12 грн. (907,00 грн. х 33,2 %), з 1 грудня - 306,10 грн. (922,00 грн. х 33,2 %).
Відповідачем було частково перераховано та сплачено суму страхових внесків за період з липня по грудень 2010 року ( з липня по жовтень 2010 року - по 10,00 грн., листопад 2010 року - 37,27 грн., грудень 2010 року - 40,00 грн.) Таким чином, загальна сума недоїмки на час звернення позивача до адміністративного суду склала 1675,53 грн. (1792,80 грн. - 117,27 грн.)
Згідно ст.12 Закону № 1058-ІV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Судом не здобуто жодних доказів про погашення вказаної вище заборгованості відповідачем в добровільному порядку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2,6,7,11,122,160-163,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (47003, м. Кременець, вул. Заводська 38/1, Тернопільська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1675 (одну тисячу шістсот сімдесят п'ять) грн. 53 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі на р/р № 25606341202198 у філії Тернопільського обласного управління АТ "Ощадний банк України", МФО 338545, код 21156309.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Мартиць О.І.
копія вірна:
Суддя Мартиць О.І.
Суд | Тернопільський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2012 |
Оприлюднено | 26.11.2015 |
Номер документу | 53651873 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Мартиць О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні