Ухвала

від 12.11.2015 по справі 818/1292/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 року м. Київ К/800/35174/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді - Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О. В., Гончар Л.Я.,

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Мир-12 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року у справі № 818/35174/15 за позовом управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області до ТОВ Мир-12 про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області звернулось в суд з позовом до ТОВ Мир-12 , в якому просило стягнути з ТОВ Мир-12 заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за березень 2015 року у розмірі 2823,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, всупереч вимог п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року та п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , не відшкодував позивачу у передбачений законом строк фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за березень 2015 року у розмірі 2823,09 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року, адміністративний позов задоволено. Стягнуто з ТОВ Мир-12 (ідентифікаційний код 03370737, вул. Леніна, 14, с. Мазівка, Путивльський район, Сумська область, 41532) на користь управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі (ідентифікаційний код 21129689, вул. Кірова, 34, м. Путивль, Сумська область, 41500; філія Сумське обласне управління АТ Ощадбанк м. Суми р/р №256033302219, МФО 337568) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за березень 2015 року в сумі 2823,09 грн. (дві тисячі вісімсот двадцять три грн. 09 коп.).

Не погоджуючись з ухваленими по справі судовими рішеннями ТОВ Мир-12 звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ Мир-12 , зареєстроване як юридична особа та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є страхувальником та зареєстроване як платник страхових внесків в органі Пенсійного фонду України, що підтверджується копією виписки з ЄДРПОУ.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за березень 2015 року, за ним утворилася заборгованість в сумі 2823,09 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що згідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення . Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року , відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно пунктів 6.4 та 6.5 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. При цьому підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до листа позивача від 06.03.2015 року № 867/02-11 та розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з березня 2015 року, які були надіслані відповідачу, вбачається, що розмір щомісячної суми до відшкодування з березня 2015 року визначено згідно сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2823,09 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірно висновку про те, що фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно зі списком № 2 за березень 2015 року у розмірі 2823,09 грн. не відшкодовані відповідачем всупереч порядку, визначеному у п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року , згідно якого відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ,

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення . Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року , відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Позивачем у відповідності до пунктів 6.4 та 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України 06.03.2015 року надіслано лист відповідачу № 867/02-11 та розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до п. п. б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за березень 2015 року. При цьому відповідачем не відшкодовано фактичні витрати позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно зі списком № 2 за березень 2015 року у розмірі 2823,09 грн. всупереч положенням Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України .

Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосували норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального законодавства, які б могли призвести до ухвалення неправильного рішення, не встановлено. Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Згідно ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ТОВ Мир-12 відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року у справі № 818/35174/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.

Судді: