Ухвала

від 19.11.2015 по справі 803/2198/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 р. Справа № 876/9951/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Ватутіна на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року у адміністративній справі №803/2198/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Ватутіна про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,-

В С Т А Н О В И В:

УПФ України в Рожищенському районі Волинської області звернулось в суд з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Ватутіна про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з січня по червень 2015 року включно в розмірі 63763,57 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду 16 вересня 2015 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Ватутіна (45107, Волинська область, Рожищенський район, село Топільно, код ЄДРПОУ 03735908) на користь Управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області (45100, Волинська область, м. Рожище, вулиця Шевченка, будинок 89, код ЄДРПОУ 20124922) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з січня по червень 2015 року включно в розмірі 63763 (шістдесят три тисячі сімсот шістдесят три) гривні 57 копійок.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права та невірним встановленням обставин у справі, не доведеністю обставин, що мають значення для справи. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до змін в законодавстві відповідач не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та відшкодування виплат та доставки пенсій має здійснюватися за рахунок Державного бюджету. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволені позову.

Сторони в судове засіданні не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. СВК імені Ватутіна є юридичною особою, перебуває на обліку в УПФУ в Рожищенському районі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З матеріалів справи видно, що за відповідачем рахуються пенсіонери-пільговики, яким пенсія призначена і виплачується відповідно до пунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, довідками про перебування в трудових відносинах з відповідачем, наявними в матеріалах справи.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що у відповідача наявна заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в сумі 63763,57 грн., яка підлягає стягненню.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Стаття 4 цього Закону визначає, що розмір збору по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій становить 100% від об'єкта оподаткування.

З розрахунку УПФУ в Рожищенському районі видно, що місячний розмір витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які підлягають до сплати відповідачем у 2015 році становить 10373,08 грн.

Як слідує із картки особового рахунку, розрахунку суми витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, довідок про виплачені пенсії, за СВК ім. Ватутіна рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня по червень 2015 року включно в сумі 63763,57 грн..

Відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як передбачено статтею 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно з підпунктами 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду №21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в загальній сумі 63763,57 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано заперечень, не надано доказів її погашення.

Крім того, відповідачем у судовому порядку не оскаржено рішення та дії органів Пенсійного фонду, які стали підставою для направлення розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а отже суми вказані в розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є узгодженими та підлягають до сплати.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Ватутіна - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року у адміністративній справі №803/2198/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс