Постанова

від 20.11.2015 по справі 820/7497/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 листопада 2015 р. № 820/7497/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сагайдак В.В., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Комсомолець" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Комсомолець" звернулось до суду із позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.07.2015 року № 0000152220.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки не відповідають дійсності, а прийняте за його наслідками спірне податкове повідомлення - рішення винесене всупереч вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

У судове засідання представники сторін не прибули, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи положення ч.4 ст.122 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, в порядку письмового провадження.

Судом зроблено заміну неналежного відповідача - Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, належним - Лозівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовою особою відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного сільськогосподарського підприємства "Комсомолець" (код ЄДРПОУ 30560508) з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку фінансово - господарських операцій з платником податків ТОВ «Легардо Груп» за жовтень 2014 року. Результати перевірки викладено в акті від 25.06.2015 року за № 675/20-27-22-12/30560508 (а.с.8-19).

Згідно з висновками Акту, перевіркою підприємства позивача встановлені порушення п.44.1 ст.44, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПКУ по взаємовідносинам з ТОВ «Легардо Груп»: завищення податкового кредиту на суму ПДВ 8734,96 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок за листопад 2014 року у розмірі 8734,96 грн.

За наслідками проведеної перевірки та складеного акту було винесено податкове повідомлення - рішення від 15.07.2015 року № 0000152220, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 10918,70 грн., у т.ч. за основним платежем 8734,96 грн., за штрафними ( фінансовими) санкціями 2183,74 грн. ( а.с.7).

Фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення слугувала податкова інформація ДПІ у Печерському районі ГУМ у м. Києві від 12.01.2015 року № 8/26-55-22-07/39258816 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Легардо Груп» по взаємовідносинам з контрагентами - покупцями за період з 01.10.2014 року по 30.11.2014 року, а також інформація про стан « 9» даного суб'єкта господарювання та відсутність у останнього відповідних основних фондів та необхідного штату працівників, та не відображення даним суб'єктом господарювання зобов'язань з ПДВ по укладеному договору. Таким чином, відповідач дійшов висновку, що правочин, укладений позивачем з ТОВ «Легардо Груп» має ознаки нереальності здійснення ( а.с.111-113).

Перевіряючи правомірність висновків, викладених податковим органом в акті перевірки, та при прийнятті спірного податкового повідомлення - рішення, судом встановлено наступне.

В перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з контрагентом - ТОВ «Легардо Груп».

Так між ТОВ «Легардо Груп» ( Постачальник) та ПСП "Комсомолець" ( Покупець) 07.08.2014 року укладено договір № 164 на поставку бетону. За умовами п. 1 даного договору Постачальник зобов'язаний передати у власність покупця товар у кількості та за ціною, вказаною у специфікації ( а.с.20-24).

На виконання даного договору ТОВ «Легардо Груп» виписано на користь ПСП "Комсомолець" податкову накладну № 540 від 28.10.2014 року на суму 52409,76 грн., у т.ч. ПДВ 8734,96 грн. ( а.с.25).

На підтвердження отримання ТМЦ позивачем надано наступні видаткові накладні № РН-110101 від 01.11.2014 року на суму 7861,46 грн., у т.ч. ПДВ 1310,24 грн., № РН-103108 від 31.10.2014 року на суму 7861,46 грн., у т.ч. ПДВ 1310,24 грн., № РН-103107 від 31.10.2014 року на суму 7861,46 грн., у т.ч. ПДВ 1310,24 грн., № РН-103007 від 30.10.2014 року на суму 7861,46 грн., у т.ч. ПДВ 1310,24 грн., № РН-103006 від 30.10.2014 року на суму 7861,46 грн., у т.ч. ПДВ 1310,24 грн., № РН-110102 від 01.11.2014 року на суму 7861,46 грн., у т.ч. ПДВ 1310,24 грн., № РН-110601 від 06.11.2014 року на суму 7861,46 грн., у т.ч. ПДВ 1310,24 грн. ( а.с.27,29,31,34-35,38-39).

На підтвердження транспортування позивачем надано товарно - транспортні накладні: № 0000000245 від 01.11.2014 року, № 0000000243 від 31.10.2014 року, № 0000000242 від 31.10.2014 року, № 0000000241 від 30.10.2014 року, № 0000000240 від 30.10.2014 року, № 0000000246 від 01.11.2014 року, № 0000000247 від 06.11.2014 року ( а.с.28, 30,32-33,36-37,40).

Оплату проведено в безготівковій формі в повному обсязі, що вбачається з виписки по рахунку та платіжним дорученням № 960 від 28.10.2014 року ( а.с.26,89).

Економічну доцільність укладеної угоди позивач обґрунтовував необхідністю проведення ремонту автомобільних ваг, на підтвердження чого надав наказ № 13 від 19.08.2014 року про проведення ремонту власними силами, накладну № 14111801 від 18.11.2014 року, акт приймання-передачі відремонтованого об'єкту від 21.11.2014 року, звіт про рух продуктів та матеріалів за листопад 2014 року, актом повірки № 44870 ДП «Харківстандартметрологія» ( а.с.65-71).

А крім того, необхідність укладення угоди саме з ТОВ «Легардо Груп» позивач обґрунтовував отриманням від ПАТ «Новомосковський завод ЗБК» інформації щодо їх дилера - в подальшому, контрагента ПСП "Комсомолець", як такого, що може запропонувати найвигіднішу ціну. (а.с.60-61). Як пояснив представник позивача, перед укладанням угоди, через мережу Інтернет щодо ТОВ «Легардо Груп», було зібрано необхідну інформацію щодо факту його місцезнаходження, статусу платника ПДВ та відсутності заборгованості, на підтвердження чого надав відповідні роздруківки з сайтів (а.с.62-64).

Судом встановлено, що позивачем під час проведення перевірки та судового розгляду не було надано специфікацію, яка є невід'ємною частиною спірного правочину, тому суд не має можливості перевірити номенклатуру товару, ціну, асортимент, ціну за одиницю товару, суму договору. Крім того в матеріалах справи відсутні відповідні паспорти якості на товар, що передбачено умовами договору, а також заявки на поставку ТМЦ. Ці паспорти якості є досить суттєвим та необхідним документом, оскільки бетон має певну марку бетону, яка повинна відповідати будівельному проекту, та відрізняється своїми технічними характеристиками. Паспорти можуть видаватися лише спеціалізованою лабораторією.

В акті перевірки зазначено, що згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого ( сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, поданого контрагентом позивача до відповідного контролюючого органу, фактично на підприємстві ТОВ «Легардо Груп» працює 1 особа, а відповідні дані про наявність у ТОВ «Легардо Груп» основних фондів та трудових ресурсів останнім органу ДПІ подано не було.

Фактично контрагент позивача не міг виготовити товар, який є предметом договору. Для виготовлення бетону необхідна наявність бетоно - змішувального вузла, засобів отримання щебеню залізничними вагонами, цементу, піску, засобів подачі матеріалів для змішування, засобів загрузки в авто бетоновози.

Доказів наявності у ТОВ «Легардо Груп» даного обладнання суду не надано.

На підставі викладеного, суд вважає неможливим здійснення даних господарських операцій та вважає їх здійснення позивачем з метою штучного формування валових витрат та штучного формування податкового кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV ( надалі - Закон), на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Отже, згідно вказаної правової норми, первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Судом встановлено, що надані позивачем первинні документи, на підтвердження реальності укладеного правочину не відповідають ст.9 вказаного Закону.

Так у видаткових накладних та податковій накладній невірно вказано номер та дату договору, а у товарно-транспортних накладних вказано адресу пункту навантаження - ПАТ «Новомосковський завод ЗБК» пгт. Меліоративне, а не ТОВ «Легардо Груп»: м. Київ, вул. Звіринецька,63.

Порядок формування валових витрат, обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України ( в редакції, чинній на момент укладення угоди та формування податкового кредиту).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9. п.139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Таким чином, за відсутності належних первинних документів, позивачем не підтверджено правомірність формування валових витрат.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 198.4. ст. 198 ПК України визначено, в разі якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу ( п. 198.6 ст. 198 ПКУ)

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Д суду не надано доказів реального здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Легардо Груп», не підтверджено зв'язок понесених на користь позивача витрат з його господарською діяльністю. Позивач неправомірно задіяв в складі валових витрат та в складі податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість витрати по взаємовідносинам з вказаним контрагентом.

Отже, при наявності таких первинних документів, як податкова накладна, не було встановлено фактичне вчинення правочинів, виконання їх умов в межах господарської діяльності. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 15.07.2015 року № 0000152220 є законним, а позовні вимоги щодо його скасування є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 94 КАС України ( в редакції, чинній на момент подання позову.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163,186,254 КАС України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного сільськогосподарського підприємства "Комсомолець" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Комсомолець" (код ЄДРПОУ 30560508, 64814, Харківська область, Близнюківський район,с. Новонадеждине, вул. Шкільна,24, п/р 26004060204797 в ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Харків, МФО 351533) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) судові витрати у розмірі 1644,3 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сагайдак В.В.