Рішення

від 05.11.2015 по справі 911/3739/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2015 р. Справа № 911/3739/15

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства В«Банк професійного фінансуванняВ» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Валькірія ПлюсВ» , Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка

про стягнення 37895014,07 грн.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 (дов. від 13.10.2015р.);

від відповідача : не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

публічне акціонерне товариство В«Банк професійного фінансуванняВ» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю В«Валькірія ПлюсВ» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28.11.2014 р. №100/кл/2014 у сумі 37895014,07 грн., з яких: 29145384,30 грн. - заборгованість за кредитом, 411069,78 грн. - непогашені проценти за користування кредитом, 6229123,22 грн. - прострочені, непогашені проценти, з урахуванням індексу інфляції, 1060889,82 грн. - комісія за управління кредитом з урахуванням індексу інфляції, 988356,96 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів, 50834,31 грн. - три проценти річних від суми прострочених процентів, 9355,68 грн. - три проценти річних від суми комісії за управління кредитом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором від 28.11.2014 р. №100/кл/2014 в частині своєчасної сплати процентів за користування кредитом, комісії за управління кредитом та повернення кредиту, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість за кредитом у сумі 29145384,30 грн., заборгованість за непогашеними процентами за користування кредитом у сумі 411069,78 грн., заборгованість по простроченим, непогашеним процентам у сумі 5449142,03 грн. та заборгованість зі сплати комісії за управління кредитом у сумі 902640,00 грн. В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань позивачем нараховано відповідачу: пеню за несвоєчасне погашення процентів у сумі 988356,96 грн., інфляційні втрати на суму прострочених, непогашених процентів у сумі 779981,19 грн., інфляційні втрати на суму комісії за управління кредитом у сумі 158249,82 грн., три проценти річних від суми прострочених процентів у сумі 50834,31 грн. та три проценти річних від суми комісії за управління кредитом у сумі 9355,68 грн.

У судових засіданнях 15.09.2015 р., 29.09.2015 р. та 05.11.2015 р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання 15.09.2015 р., 29.09.2015 р. та 05.11.2015 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи конвертами з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0103248704156, №0103248707449, №0103249995715, повернутими у зв'язку з закінченням терміну зберігання, хоча кореспонденція направлялась на адресу відповідача, за якою він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (загальнодоступні відомості Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців). Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1 постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.11.2014 р. між публічним акціонерним товариством В«Банк професійного фінансуванняВ» (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю В«Валькірія ПлюсВ» (позичальник) укладено кредитний договір від 28.11.2014 р. №100/кл/2014 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору кредитор приймає на себе зобов'язання відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію із наданням кредиту з кінцевим терміном повернення 27.11.2015 р. із установленням ліміту у сумі 29500000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 28,6% річних на фактичний залишок заборгованості за кредитом та комісією за управління кредитом у розмірі 0,34% від ліміту, визначеному у п. 1.1 цього договору.

Відповідно до п. п. 1.4, 1.5 договору сплата комісії за управління кредитом здійснюється щомісячно протягом перших 5 банківських днів після закінчення кожного календарного місяця користування кредитом в сумі, нарахованій за станом на останній банківський день місяця. Сплата процентів за користування кредитною лінією здійснюється щомісячно протягом перших 5 банківських днів після закінчення кожного календарного місяця користування кредитом (в тому числі за неповний місяць користування кредитом).

Пунктом 4.2.6.6 договору визначено, що кредитор має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій та можливих штрафних санкцій та звернути стягнення на забезпечення по кредиту по договорам забезпечення, у разі несплати позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь кредитора згідно цього договору, у передбачений ним термін (строк), та/або невиконання або неналежне виконання будь-яких інших обов'язків за цим договором, зокрема, але не виключно, використання кредиту не за цільовим призначенням, та/або обов'язків за договорами забезпечення та/або іншими угодами, укладеними між сторонами.

Відповідно до п. 6.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором.

На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу кредитні кошти у сумі 29145384,30 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 28.11.2014 р. №TR.230787.180.918.

Вищезазначене свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором в частині надання кредитних коштів.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З моменту надання кредиту та за період дії договору відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором щодо сплати процентів за період з 20.01.2015 р. по 18.08.2015 р. та комісії за управління кредитом за період з 04.12.2014 р. по 10.08.2015 р., у зв'язку з чим за відповідачем існує заборгованість за непогашеними процентами за користування кредитом у сумі 411069,78 грн., заборгованість по простроченим, непогашеним процентам у сумі 5449142,03 грн. та заборгованість зі сплати комісії за управління кредитом у сумі 902640,00 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором позивач направив на адресу відповідача повідомлення про дострокове стягнення кредиту від 23.03.2015 р. №367, у якому вимагав протягом 30 календарних днів з дати направлення письмової вимоги здійснити повне погашення заборгованості за договором. Факт направлення позивачем вимоги підтверджується наявними в матеріалах справи копіями поштового конверта та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0531517966601.

Проте, вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

В зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором щодо сплати процентів за користування кредитом у позивача, на підставі п. 4.2.6.6 договору та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, виникло право достроково вимагати від відповідача повернення наданих кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем позивачу кредитних коштів у сумі 29145384,30 грн. та сплати непогашених процентів за користування кредитом у сумі 411069,78 грн., прострочених, непогашених процентів у сумі 5449142,03 грн. та комісії за управління кредитом у сумі 902640,00 грн.

З метою перевірки відповідності розрахунку суми процентів за користування кредитом та суми комісії за управління кредитом умовам договору, судом здійснено перерахунок процентів за користування кредитом за заявлений період, за наслідками якого судом встановлено, що суми процентів за користування кредитом та комісії за управління кредитом, заявлені позивачем до стягнення, є арифметично вірними та відповідають умовам договору.

Отже, оскільки на момент прийняття рішення заборгованість відповідача за кредитним договором, а саме заборгованість за кредитом у сумі 29145384,30 грн., заборгованість за комісією за управління кредитом у сумі 902640,00 грн. та заборгованість за непогашеними процентами за користування кредитом у сумі 411069,78 грн., які на час прийняття рішення є простроченими, та простроченими, непогашеними процентами у сумі 5449142,03 грн., тобто всього за процентами 5860211,81 грн., відповідачем не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то господарський суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором позивачем нараховано пеню за несвоєчасне погашення процентів у сумі 988356,96 грн. за загальний період з 20.01.2015 р. по 18.08.2015 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У випадку несвоєчасного погашення суми кредиту та/або процентів за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний календарний день прострочення, окремо по кожному виду заборгованості (основний борг за кредитом, нараховані проценти, нараховані комісії) (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 5.8 договору нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань сторін за цим договором здійснюється незалежно від строку такого прострочення, тобто, без обмеження шестимісячним строком нарахування штрафних санкцій, передбаченого ст. 232 Господарського кодексу України.

Отже, сторонами у п. 5.8 договору збільшено строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що вказаний розрахунок відповідає умовам договору та є арифметично вірним, у зв'язку з чим вимога про стягнення пені підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором позивачем нараховано інфляційні втрати на суму прострочених, непогашених процентів у сумі 779981,19 грн. за період з 20.01.2015 р. по 10.08.2015 р., інфляційні втрати на суму комісії за управління кредитом у сумі 158249,82 грн. за період з 13.01.2015 р. по 10.08.2015 р., три проценти річних від суми прострочених процентів у сумі 50834,31 грн. за період з 20.01.2015 р. по 18.08.2015 р. та три проценти річних від суми комісії за управління кредитом у сумі 9355,68 грн. за період з 13.01.2015 р. по 18.08.2015 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наслідками перевірки наданого позивачем розрахунку трьох процентів річних від суми прострочених процентів у сумі 50834,31 грн. за період з 20.01.2015 р. по 18.08.2015 р. та трьох процентів річних від суми комісії за управління кредитом у сумі 9355,68 грн. за період з 13.01.2015 р. по 18.08.2015 р., тобто всього - 60189,99 грн., суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок відповідає вимогам ст. 625 ЦК України та є арифметично вірним, у зв'язку з чим вимога про стягнення трьох процентів річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

Як вбачається з розрахунку інфляційних втрат, позивачем нараховано інфляційні втрати на суму прострочених, непогашених процентів за період з 20.01.2015 р. по 10.08.2015 р. та інфляційні втрати на суму комісії за управління кредитом за період з 13.01.2015 р. по 10.08.2015 р.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць .

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений , помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Отже, інфляційні втрати на суму прострочених, непогашених процентів підлягають нарахуванню з 01.02.2015 р. по 31.07.2015 р. ; інфляційні втрати на суму комісії за управління кредитом також підлягають нарахуванню з 01.02.2015 р. по 31.07.2015 р.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат за вказані періоди, судом встановлено, що інфляційні втрати на суму прострочених, непогашених процентів складають 754459,74 грн., інфляційні втрати на суму комісії за управління кредитом складають 154039,74 грн., тобто всього інфляційні втрати складають 908499,48 грн., у зв'язку з чим вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у загальній сумі 908499,48 грн.

За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог та підлягає стягненню до Державного бюджету України.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«Валькірія ПлюсВ» (08151, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Молодіжна, буд. 26, код 39326477) на користь публічного акціонерного товариства В«Банк професійного фінансуванняВ» (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 69, код 09806437) 29145384,30 грн. (двадцять дев'ять мільйонів сто сорок п'ять тисяч триста вісімдесят чотири гривні 30 коп.) заборгованості за кредитом, 5860211,81 грн. (п'ять мільйонів вісімсот шістдесят тисяч двісті одинадцять гривень 81 коп.) заборгованості по процентам, 988356,96 грн. (дев'ятсот вісімдесят вісім тисяч триста п'ятдесят шість гривень 96 коп.) пені, 902640,00 грн. (дев'ятсот дві тисячі шістсот сорок гривень 00 коп.) заборгованості зі сплати комісії за управління кредитом, 60189,99 грн . (шістдесят тисяч сто вісімдесят дев'ять гривень 99 коп.) три проценти річних та 908499,48 грн. (дев'ятсот вісім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять гривень 48 коп.) інфляційних втрат.

2. В іншій частині позову відмовити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«Валькірія ПлюсВ» (08151, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Молодіжна, буд. 26, код 39326477) в доход Державного бюджету України 73022,66 грн. (сімдесят три тисячі двадцять дві гривні 66 коп.) судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано 20.11.2015 р.