Рішення

від 19.11.2015 по справі 914/281/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" листопада 2015 р.Справа № 914/281/15

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕЙНОД СОФТ";

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" в особі, Відділення №0372 Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" у м. Львів;

про стягнення 48021,00 грн.

Господарський суд Одеської області у складі: Головуючий суддя Демешин О. А.

Суддя Літвінов С.В. Суддя Гуляк Г.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1-директор, ОСОБА_2 - довіреність

від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність

СУТЬ СПОРУ : Товариство з обмеженою відповідальністю „КЛЕЙНОД СОФТВ» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" в особі, Відділення №0372 Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" у м. Львів (далі - відповідач) про розірвання договору банківського рахунку № 9 від 26.03.2013 року та стягнення 48021,00 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 31.01.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.03.2015 матеріали справи №914/281/15 направлено за встановленою підсудністю до господарського суду Одеської області.

15.04.2015 року справа прийнята до провадження суддею господарського суду Одеської області Оборотова О. Ю.

Приймаючи до уваги перебування судді Оборотової О.Ю. з 09.06.2015р. на лікарняному, згідно автоматизованої системи документообігу суду та розпорядженням керівника апарату суду №694 від 10.06.2015р., справу №914/281/15 передано на розгляд господарського суду Одеської області ОСОБА_4

30.07.2015 року за розпорядженням керівника апарату суду, у зв'язку перебуванням судді Погребна К. Ф. на лікарняному справа була призначена до повторного автоматичного розподілу.

30.07.2015 року справа прийнята до провадження суддею господарського суду Одеської області Демешиним О. А.

24.09.2015 року справа прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Демешин О. А., суддя Літвінов С.В., суддя Гуляк Г.І.

09.11.2015 року суд ухвалив судове засідання, призначене на 19.11.2015р. о 12 год. 20 хв. по справі № 914/281/15 - провести з використанням системи відеоконференцзв'язку.

06.11.2015 року позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, якої змінив предмет позову та просить стягнути з відповідача на користь позивача 48021,00 грн.

Відповідач з позовом не згоден, з підстав, викладених у письмових запереченнях. відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.

В С Т А Н О В И В :

26.03.2013 року між позивачем (Клієнт) та відповідачем (Банк) укладено Договір банківського рахунку №9.

Згідно п. 1.1 Договору Відповідач відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунку у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою правління НБУ „492 від 12 листопада 2003 року, відкрив Позивачу поточний рахунок у національній валюті № 26008126585001 та зобов'язався приймати і зараховувати на відкритий рахунок грошові кошти, п;о надходять Клієнту, виконувати розпорядження Клієнта щодо перерахування і видачі відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком у межах, встановлених операційним часом Банку.

16.12.2014 року, враховуючи вимоги п.7.3. та п.7.4. Договору банківського рахунку №9 від 26 березня 2013 року, Позивачем подано Заяву про закриття поточного рахунку юридичної особи та перерахунок залишку коштів на рахунок Позивача у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 325321, р/р26002053824526). На момент написання відповідної заяви на рахунку Позивача знаходилось 48021,00 гривень, що підтверджується Випискою по рахунку від 26.01.2015 року.

На виконання вищезгаданої заяви Позивачем подавались Відповідачу відповідні платіжні доручення від 16 грудня 2014 року (№38) і повторно від 21 січня 2015 року (№1).

Однак, як стверджує Позивач, Відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань за Договором банківського рахунку №9 від 26 березня 2013 року, а саме: безпідставно не перераховує кошти на вказаний рахунок в ПАТ „ПРИВАТБАНКВ» .

Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 48021,00 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що 26.01.2015р. в ПАТ „ІМЕКСБАНКВ» введено тимчасову адміністрацію, а з 27.05.2015р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 105 про початок процедури ліквідації АТ „ІМЕКСБАНКВ» під час якої, серед іншого, не здійснюється примусове стягнення коштів та майна банку.

Заслухавши пояснення сторін надані під час розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного :

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором банківського рахунку, який підпадає під правове регулювання норм глави 72 Цивільного кодексу України, положення якої застосовуються до фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 р. N 2346-ІІІ банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України (п. 7.1.2 ст. 7 Закону).

За приписами ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Зі змісту ст. 1068 Цивільного кодексу України вбачається, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Як встановлено судом, на підставі постанови Правління Національного банку України від 26 січня 2015 року N 50 „Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА „ІМЕКСБАНКВ» до категорії неплатоспроможнихВ» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015 N 16 щодо запровадження тимчасової адміністрації у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "ІМЕКСБАНК" (код ЄДРПОУ: 20971504; МФО: 328384) та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 27 січня 2015 року по 26 квітня 2015 року включно. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в АТ „ІМЕКСБАНКВ» (далі - уповноважена особа Фонду) призначено працівника Фонду ОСОБА_5. Відповідно до статті 36 Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління та органів контролю АТ „ІМЕКСБАНКВ» .

27.05.2015р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015 N 105 про початок процедури ліквідації АТ „ІМЕКСБАНКВ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію.

Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_5 та делеговано повноваження ліквідатора банку ОСОБА_6 згідно Рішення № 189 Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.10.2015р.

Пунктом 5 статті 45 Закону України„Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банка кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

Відповідно до п. 2 ст. 49 Закону уповноважена особа Фонду на ліквідацію протягом 90 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банка складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Згідно ст. 50 Закону уповноважена особа Фонду на ліквідацію з дня свого призначення приступає до інвентаризації та оцінки майна з метою формування ліквідаційної маси банку, яка в подальшому буде реалізована.

Таким чином, витрати, пов'язані із забезпеченням господарської діяльності Банку та інші обгрунтовані кредиторські вимоги повинні бути включені у реєстр вимог кредиторів та сплачені за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку в порядку та у черговості, встановлених ст. 52 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно п.8. ст. 49 Закону «Про гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Відповідно ж до частини п'ятої статті 36 Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку);

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Тобто, процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» , який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

З огляду на положення ЦК України, Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» і Закону України В«Про банки і банківську діяльністьВ» спірні правовідносини по цій справі є зобов'язальними правовідносинами, які склалися на підставі договору банківського рахунку та мають майново-грошовий характер, а отже, у цьому випадку клієнт банку є кредитором за майновою вимогою про розпорядження належними йому коштами і задоволення зазначених вимог здійснюється лише у межах процедури ліквідації банку (постанови ВСУ від 25.03.2015 у справі № 910/9232/14, від 01.04.2015 у справі № 910/5560/14, від 01.04.2015 у справі № 910/9231/14 та від 22.04.2015 у справі № 910/9234/14, від 01.04.2015 у справі № 909/320/14, від 27.05.2015 у справі № 910/12766/14).

Вирішуючи спір по цій справі суд звертає увагу на те, що Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.09.2015р. було затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів АТ „ІМЕКСБАНК, акцептованих уповноваженою особою Фонду. У цьому переліку, серед іншого, акцептовано кредиторські вимоги ТОВ „КЛЕЙНОД СОФТВ» в розмірі 47972грн.

На підставі викладеного, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволені позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили, в порядку ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 20 листопада 2015 р.

Головуючий суддя Демешин О. А.

Суддя Літвінов С.В.

Суддя Гуляк Г.І.