Рішення

від 09.11.2015 по справі 910/20863/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2015Справа №910/20863/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва"

до Приватного підприємства "Благодійний центр народної медицини "Оберіг"

про стягнення 45 965,35 грн.

за участю представників:

від позивача:Євдокименко В.М.- представник за довіреністю б/н від 14.07.2015 р. від відповідача:Василенко М.А.- представник за довіреністю б/н від 10.09.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" з позовом до Приватного підприємства "Благодійний центр народної медицини "Оберіг" про стягнення 45 965,35 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди № 44/2013 від 01.01.2013 р., в частині своєчасного здійснення орендної плати за орендоване майно у період з лютого по липень 2015 р., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва просить суд стягнути з Приватного підприємства "Благодійний центр народної медицини "Оберіг" 38 845,04 грн. - заборгованості з орендної плати, 4 709,96 грн. - пені, 2 094,49 грн. - інфляційної складової боргу та 315,86 грн. - 3 % річних, а всього - 45 965,35 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, зазначив, що заявлена до стягнення заборгованість має бути зменшена на 130, 43 грн. у зв'язку із помилкою у розрахунку, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що позивачем невірно розраховано суму щомісячних орендних платежів, до яких включено збитки від інфляції, крім того, у лютому безпідставно було застосовано суму податку на додану вартість у розмірі 17 %. Також вказав, що відповідач є неприбутковою організацією, просив зменшити розмір неустойки на піставі ст. 83 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.01.2013 р. між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" (орендодавець) та Приватним підприємством "Благодійний центр народної медицини "Оберіг" (орендар) був укладений договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 44/2013 (далі - договір-1), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста києва та знаходиться за адресою: вул. А. Ахматової, 5, з метою використання для лікування методами нетрадиційної медицини (п. 1.1 договору оренди).

Об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 112,7 кв.м. (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 р. № 34/6250, яка становить за перший місяць оренди 3 583,82 грн. без ПДВ.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному році. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном, відповідних цін і тарифів (п.п. 3.2, 3.3 договору).

Згідно з п.п. 3.5, 3.6 договору орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акта приймання-передачі, щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 9.1 договір укладений з моменту підписання його сторонами і діє з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачу на виконання умов договору оренди було передано нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. А. Ахматової, 5, загальною площею 112,7 кв.м., про що свідчить акт приймання - передачі площі від 01.01.2013 р. Отже, у відповідача виникло зобов'язання сплачувати орендну плату за договором.

Разом з тим, судом встановлено, що свої зобов'язання за договором відповідач виконав неналежним чином, орендну плату за період з лютого по липень 2015 р. у сумі 38 714,61 грн. не сплатив, що підтверджується розрахунком заборгованості, матеріалами справи та поясненнями представників сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майно, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 11 вказаного Закону оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

У статті 21 цього ж Закону передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати також може бути змінено на вимогу однієї зі сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкту оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Пунктом 8 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 року, визначено, що вартість орендованого нерухомого майна повинна визначатись шляхом проведення незалежної оцінки з урахуванням місцезнаходження майна і забезпеченість його інженерними мережами.

При цьому розмір орендної плати за користування нерухомим майном визначається за формулами, наведеними у п.п. 8, 12 вказаної Методики, з урахуванням визначеної експертним шляхом вартості орендованого майна та відповідних орендних ставок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

Як вже встановлено судом, відповідач не виконав свого зобов'язання та у визначений сторонами строк не сплатив передбачені договором платежі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по відшкодуванню орендної плати за період лютий-липень 2015 р.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем була зроблена помилка в розрахунку заборгованості по орендній платі, у зв'язку з чим сума, яка підлягає стягненню становить 38 714,61 грн.

Доводи відповідача про те, що позивач безпідставно включив до суми орендної плати індекс інфляції суд не приймає, оскільки відповідно до п. 3.2 договору розмір орендної плати за кожний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, при цьому сума орендної плати у розмірі 3 583,82 грн., про яку зазначає відповідач була обумовлена сторонами договору лише за перший місяць оренди після укладення договору.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 3.4 договору оренди (в редакції додаткової угоди від 27.05.2015 р.) та розрахунку орендної плати згідно Методики розрахунку, додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірі, визначеному законодавством з 01.03.2015 р.

Судом встановлено, що в лютому 2015 р. цей податок не був включений позивачем до орендної плати, а тому доводи відповідача в цій частині є безпідставними.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 4 709,96 грн., нараховану на проіндексовану суму заборгованості з оредної оплати.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 6.2 договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню у розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру встановленого законодавством.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перерахувавши заявлену позивачем суму пені відповідно до вказаних вище вимог закону, суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 3 926,00 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки датою, з якої розпочинається нарахування пені, є наступний день після строку, визначеного п. 3.6 договору, тобто з 21 числа наступного місяця. Крім того, пеня розрахована судом з урахуванням вищевказаної суми основного боргу

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 2 094,49 грн. та 3% річних в сумі 315,86 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 523,41 грн. та 3% річних в сумі 197,68 грн., тобто у менших сумах, ніж заявлено позивачем, оскільки судом взято до уваги зменшену суму основного боргу та відповідачем не було враховано п. 3.6 договору.

Представник відповідача у судовому засіданні просив зменшити суму неустойки, посилаючись на ст. 83 ГПК України, з приводу чого суд зазначає наступне.

Дійсно, згідно зі статтями 83 ГПК України, 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, або якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У даному випадку суд приймає до уваги, що сплата орендних платежів відповідачем за договором здійснювалась з порушенням строків і такі порушення з боку відповідача не є виключенням. Також суд враховує, що сума штрафних санкцій за несвоєчасну оплату послуг позивачу не є значно чи надмірно великою, виходячи із загальної суми заборгованості.

З огляду на викладене, суд вважає, що відсутні правові підстави для зменшення визначеної суми штрафних санкцій на підставі ч. 1ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України при встановленому та підтвердженому факті прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" до Приватного підприємства "Благодійний центр народної медицини "Оберіг" про стягнення 45 965,35 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Благодійний центр народної медицини "Оберіг" (02068, м. Київ, вул. А. Ахматової, буд. 5, ідентифікаційний код 22919368) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" (02091, м. Київ, Харківське шосе, буд. 148 А, ідентифікаційний код 39604270) заборгованість з орендної плати у сумі 38 714 (тридцять вісім тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 61 коп., пеню у сумі 3 926 (три тисячі дев'ятсот двадцять шість) грн. 00 коп., інфляційну складову боргу у сумі 523 (п'ятсот двадцять три) грн. 41 коп., 3 % річних у сумі 197 (сто дев'яносто сім) грн. 68 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Благодійний центр народної медицини "Оберіг" (02068, м. Київ, вул. А. Ахматової, буд. 5, ідентифікаційний код 22919368) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" (02091, м. Київ, Харківське шосе, буд. 148 А, ідентифікаційний код 39604270) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 715 (одну тисячу сімсот п'ятнадцять) грн. 66 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 9 листопада 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 19 листопада 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.