Рішення

від 19.11.2015 по справі 904/8929/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.15р. Справа № 904/8929/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібзавод № 9",

м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНАМІС", м. Дніпропетровськ

про стягнення 30 267,74 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

Представники:

Від Позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 275 від 05.05.2014 р.

Від Відповідача: представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібзавод № 9" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНАМІС" (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь суму передплати у розмірі 29250,0 грн. та суму процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1017,74 грн., всього 30 267,74 грн. та судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач перерахував Відповідачу передоплату за договором поставки №010114-ВХ9 від 01.01.2014 р., однак в обумовлений цим договором строк Відповідач товар не поставив. У зв'язку з цим, Позивач просить стягнути з Відповідача передоплату у розмірі 29250,00 грн. та суму процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 2146,07 грн.

В підтвердження обґрунтованості позовних вимог Позивач надав до позову:

- Розрахунок ціни позову;

- копію рахунку-фактури № 27/08-1 від 27.08.2015р.;

- копію платіжного доручення №4377 від 27.08.2015р.;

- копію повідомлення про відступлення права вимоги від 27.08.2015р. з листом;

- копію претензії №508 від 02.09.2015р.;

- копію договору поставки з ТОВ «ВІЦІ» №010114-ВХ9;

- копію акту звірки взаєморозрахунків з ТОВ «ВІЦІ»;

- копії платіжних доручень по ТОВ «ВІЦІ» № 107 від 13.01.2015р. на суму 10000,0 грн., № р5 від 15.01.2015р. на суму 5000,0 грн., № 222 від 16.01.2015р. на суму 10000,0 грн., № 232 від 19.01.2015р. на суму 5000,0 грн., № 275 від 21.01.2015р. на суму 5000,0 грн., № 388 від 7.01.2015р. на суму 5000,0 грн., № 590 від 11.02.2015р. на суму 2000,0 грн., № 928 від 4.03.2015р. на суму 1000,0 грн., № 1070 від 13.03.2015р. на суму 1000,0 грн., № 1119 від 16.03.2015р. на суму 1000,0 грн., № 1451 від 06.04.2015р. на суму 1000,0 грн., № 1600 від 13.04.2015р. на суму 5000,0 грн., № 1674 від 20.04.2015р. на суму 2000,0 грн., № 1729 від 21.04.2015р. на суму 2000,0 грн., № 2016 від 08.05.2015р. на суму 1000,0 грн., № 2054 від 12.05.2015р. на суму 1000,0 грн., № 2799 від 17.06.2015р. на суму 1000,0 грн., № 2949 від 22.06.2015р. на суму 1000,0 грн., № 3182 від 02.07.2015р. на суму 1000,0 грн., № 3566 від 20.07.2015р. на суму 1000,0 грн., № 107 від 13.01.2015р. на суму 10000,0 грн. № 3879 від 03.08.2015р. на суму 1000,0 грн., № 4305 від 21.08.2015р. на суму 1000,0 грн., № 4376 від 27.08.2015р. на суму 9025,00 грн.;

- копію відповіді на претензію № 08/09-1 від 08.09.2015р.;

- копію Виписки з ЄДРПОУ ПрАТ «Дніпропетровський хлібзавод №9»;

- копію Довідки з ЄДРПОУ ПрАТ «Дніпропетровський хлібзавод №9»;

- копію Витягу з ЄДРПОУ ТОВ «ВІНАМІС»;

- довіреність на представника ПрАТ «Дніпропетровський хлібзавод №9»;

- платіжне доручення про сплату судового збору;

- квитанцію та опис вкладення у поштове відправлення направлення копії цієї позовної

заяви та доданих до неї документів на юридичну адресу Відповідача.

Представник Позивача 03.11.2015 р. подав додаткові документи до справи, а саме:

копію опису та фіскального чеку;

- довіреність на представника Позивача.

Також представник Позивача надав заяву про збільшення позовних вимог (а.с. 54-55), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь суму передплати у розмірі 29250,0 грн. та суму процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 2146,07 грн., всього 31396,07 грн. та судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

До заяви про збільшення позовних вимог Позивач подав розрахунок ціни позову (а.с. 56).

Зазначена заява про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, факсимільним зв'язком направив клопотання в якому просить суд розглядати справу за відсутності його представника. Також вказав про те, що з позовними вимогами згодний у в повному обсязі (а.с. 73).

В судовому засіданні 17.11.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення представника Позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2015 року Відповідач виставив для оплати рахунок-фактуру №27/08-1 (а.с. 14), в якому зазначений товар - цукор-пісок в мішках у кількості 2500 т за ціною 9750,00грн. без ПДВ, на загальну суму 29250,00 грн. з ПВД. Платником товару зазначено Позивача.

Зазначений рахунок-фактура №27/08-1 від 27.08.15р. було оплачено Позивачем у сумі 29250,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4377 від 27.08.15р. (а.с. 13).

Позивач на адресу Відповідача направив претензію про поставку товару на суму 29250,00 грн. вих. №508 від 02.09.2015р. (а.с. 17), в якій просить вимагав поставити товар або повернути передоплату.

У відповіді на претензію Позивача №08/09-1 від 08.09.2015 (а.с. 44) Відповідач відмовив поставити товар з посиланням на інший договір.

Під час розгляду справи Відповідач доказів поставки товару або повернення всієї суми передоплати не надав, у клопотанні від 16.11.2015року, поданому до справи факсимільним зв'язком, позов визнав в повному обсязі.

При вирішенні спору суд керується наступним.

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов'язки.Однією із підстава виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 1 частини першої статті 208 ЦК України встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч.ч.1, 2 статті 207 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Позивачем та Відповідачем фактично зроблено обмін документами, які свідчать про укладення між ними правочину про поставку товару.

Правовідносини сторін ґрунтуються на договорі поставки, який регулюється статтями 264-271 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 ГК України).

Так, статтею 693 ЦК України передбачено: якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Позивача про повернення передплати на суму 29250,00 грн. суд визнає обґрунтованими, оскільки за обставинами справи має місце сплата Позивачем попередньої оплати та відсутність поставки товару Відповідачем на вимогу Покупця (Позивача).

Щодо стягнення суми процентів за користування чужими грошовими коштами у вигляді пені у розмірі 2146,07 грн. суд відмовляє в цій частині з наступних підстав.

Частиною 3 статті 693 ЦК України передбачено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Стаття 536 ЦК України встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що у спірних правовідносинах, а також сторонами при укладенні правочину щодо поставки товару, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами не встановлений.

Крім того, згідно з п.5.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Також, Позивач у якості підстави для визначення розміру процентів посилається на Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Застосування цього Закону за не грошовими зобов'язаннями не передбачено.

Проте, обставини справи свідчать про те, що зобов'язаннями Відповідача є не грошове зобов'язання, а зобов'язання з поставки товару. У випадку невиконання цього обов'язку застосовуються правові наслідки у вигляді повернення передоплати у тому числі. Крім того, сторонами при вчиненні правочину відповідальність сторін у вигляді пені не встановлена.

Таким чином, у справі відсутні правові підстави для стягнення з Відповідача як процентів за користування чужими грошовими коштами, так й стягнення пені.

За результатами розгляду справи судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 111-28, 116-117 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНАМІС" (49005, м.Дніпропетровськ, пров.ПрилуцькийАДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36206435) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібзавод № 9" (49035, м.Дніпропетровськ, вул.Чеботарьова, 28, код ЄДРПОУ 00378000) суму передплати у розмірі 29250,0 грн. та 1177,05 грн. судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення суми процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 2146,07 грн. відмовити.

Повернути Приватному акціонерному товариству "Дніпропетровський хлібзавод № 9" (49035, м.Дніпропетровськ, вул.Чеботарьова, 28, код ЄДРПОУ 00378000) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 160,00 грн. за зверненням Позивача.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя ОСОБА_2

Повне рішення складено-23.11.15р.