Рішення

від 16.11.2015 по справі 905/1814/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.11.2015 Справа № 905/1814/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Дон», м. Донецьк

про звернення стягнення на майно на предмет іпотеки та на предмет застави шляхом визнання на нього права власності.

Суддя Говорун О.В.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 25.08.2015;

від відповідача - не з'явився.

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Дон» (далі - відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки та на предмет застави шляхом визнання на нього права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами договором про відновлювальну кредитну лінію №07-01-10 від 27.12.2010, останній має прострочену заборгованість, загальний розмір якої становить 25056567грн.61коп. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами був укладений іпотечний договір №5И/1210 від 28.12.2010 та договір застави основних засобів №3ОС/1210 від 28.12.2010, з огляду на що позивач звернувся до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки та на предмет застави шляхом визнання на нього права власності.

Відповідач визнав позовні вимоги та просив задовольнити вимоги позивача (а.с.13).

Ухвалою господарського суду від 13.10.2015, за клопотанням позивача, строк розгляду справи був продовжений до 16.11.2015.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

27.12.2010 між позивачем та відповідачем був укладений договір про відновлювальну кредитну лінію №07-01-10 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого позивач відкрив відповідачу поновлювальну кредитну лінію в розмірі 11510840грн., а відповідач зобов'язався повернути отримані у рахунок кредитної лінії грошові кошти відповідно до графіку з кінцевим строком повернення 25.12.2015 та сплатити за користування кредитними коштами проценти у розмірі 12% річних, а з 27.12.2011 у розмірі 19,5% річних (а.с.9-19).

Відповідно до п.3.4 кредитного договору, зокрема, відповідач зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитними коштами, щомісячно, в строк з 26 числа кожного місяця та не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Згідно з п.4.1 кредитного договору, кредитні кошти надані відповідачу за цільовим призначенням: придбання нежитлових будівель загальною площею 1287,2м 2 , розташованих за адресою: м. Донецьк, вул. Федосєєва, 28-Б за ціною 1310093грн., придбання виробничого обладнання для виготовлення склопакетів у кількості 36 одиниць за ціною 10200747грн. та поповнення обігових коштів.

Пунктом 6.1 кредитного договору сторони встановили, що позивач має право вимагати повернення виданих кредитних коштів та сплати процентів за весь період використання кредитом до настання строку, вказаного в договорі, а відповідач зобов'язаний повернути отримані кредитні кошти та сплатити усі проценти впродовж 1 робочого дня з моменту отримання вимоги позивача.

Відповідно до п.7.1 кредитного договору відповідач зобов'язався сплатити пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє відповідача від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.

В якості забезпечення виконання кредитного договору, 28.12.2010 між позивачем та відповідачем був укладений іпотечний договір №5И/1210 (далі - договір іпотеки), згідно умов якого відповідач передав в заставу (іпотеку) позивачу нерухоме майно: будівлі, загальною площею 1287,2м 2 , що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Федосєєва, 28-Б, а саме: будівлю прохідної (літ.А), будівлю адміністративно-побутового корпусу (літ.Б-1) площею 181,4м 2 , будівлю майстерні по зборці віконних блоків (літ.Г-1) площею 1055,7м 2 та будівлю душевої (літ.Д-1) площею 50,1м 2 (далі - предмет іпотеки) (а.с.20-26).

Пунктом 4 договору іпотеки сторони погодили, що предмет іпотеки передається в іпотеку, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих відповідачу за договором про відновлювальну кредитну лінію №07-01-10 від 27.12.2010, а також, зокрема, відсотків за користування кредитом, комісійної винагороди та неустойки.

Відповідно до п.5 договору іпотеки, узгоджена сторонами ринкова вартість предмету іпотеки становить 1310093грн.

Згідно з п.8.4.3 договору іпотеки, позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання відповідачем зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані.

Пунктом 8.4.15 договору іпотеки визначено, що позивач має право обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.10 договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд позивача, зокрема, за рішенням суду.

Згідно з п.11.3.1 договору іпотеки, задоволення вимог здійснюється шляхом передачі позивачу права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання за кредитним договором у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Також, в якості забезпечення кредитного договору, 28.12.2010 між позивачем та відповідачем був укладений договір застави основних засобів №3ОС/1210 (далі - договір застави), відповідно до умов якого, відповідач передав в заставу позивачу майно: виробниче устаткування для виготовлення склопакетів в кількості 36 одиниць (а.с.27-32).

Пунктом 2 договору застави сторони погодили, що зазначене майно передається в заставу, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих відповідачу за договором про відновлювальну кредитну лінію №07-01-10 від 27.12.2010, а також, зокрема, відсотків за користування кредитом, комісійної винагороди та неустойки.

Відповідно до п.3 договору застави, узгоджена сторонами ринкова вартість предмету застави становить 10200747грн.

Пунктом 8 договору застави встановлено, що в разі неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, позивач має право, зокрема, звернути стягнення на предмет застави. Право звернення стягнення на предмет застави позивач набуває також, якщо позивач відповідно до умов кредитного договору заявить відповідачу вимогу повернути кредит та сплатити проценти, комісійну винагороду до настання строків, зазначених у цьому договорі, а відповідач не виконає зазначене зобов'язання.

Згідно з п.9 договору застави, звернення стягнення на предмет застави здійснюється на розсуд позивача, зокрема, за рішенням суду.

У зв'язку із невиконанням відповідачем умов кредитного договору, позивач надіслав на адресу відповідача вимоги про повернення кредиту та сплату заборгованості за кредитом №4145 від 31.12.2013 та №449 від 04.02.2014, в яких позивач вимагав погашення суми заборгованості за кредитним договором, а в разі несплати відповідачем заборгованості, позивач застережив, що будуть застосовані заходи звернення стягнення на предмети іпотеки та застави (а.с.37-40), проте, до теперішнього часу вимоги позивача відповідачем не виконані, заборгованість за кредитним договором не погашена.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/4718/14-ц від 25.11.2014 були задоволені позовні вимоги позивача до відповідача та ОСОБА_2 (поручитель) про стягнення 17214287грн. заборгованості, з урахуванням процентів та пені за договором про відновлювальну кредитну лінію №07-01-10 від 27.12.2010 (а.с.35-36).

Відповідач має прострочену заборгованість за кредитним договором, розмір якої становить 25056567грн.61коп., з яких сума строкової заборгованості за кредитом - 1370324грн.; сума простроченої заборгованості за кредитом - 10140516грн., сума строкової заборгованості за відсотками - 127385грн.14коп.; сума простроченої заборгованості за відсотками - 8452360грн.76коп. та пеня за прострочення заборгованості по кредиту, відсоткам та комісії - 4965981грн.71коп., що відповідачем не заперечується.

Частиною 1ст.1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу першого цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу (ч.2 ст.105 ЦК України).

Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.572 ЦК України, яка кореспондується з ч.6 ст.3 Закону України «Про іпотеку», в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч.ч.1,2 ст.590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення закріплені у ст.33 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Частиною 1 ст.37 Закону України «Про іпотеку» встановлено що, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Згідно з п.8 ч.1 ст.346 ЦК України, право власності на майно припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про Заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Приписами ч.ч.1,3 ст.20 Закону України «Про Заставу» встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.

Враховуючи вищевикладене, суд, у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, які були забезпечені іпотекою та заставою, вважає вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки та на предмет застави, шляхом визнання права власності на них, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію №07-01-10 від 27.12.2010, який укладений між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МС Дон» (83032, м. Донецьк, вул. Федосєєва, 28-Б, код ЄДРПОУ 35098605) в розмірі 25056567грн.61коп., з яких сума строкової заборгованості за кредитом - 1370324грн.; сума простроченої заборгованості за кредитом - 10140516грн., сума строкової заборгованості за відсотками - 127385грн.14коп.; сума простроченої заборгованості за відсотками - 8452360грн.76коп. та пеня за прострочення заборгованості по кредиту, відсоткам та комісії - 4965981грн.71коп., звернути стягнення на нерухоме майно (предмет іпотеки):

- будівлі, загальною площею 1287,2м 2 , що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Федосєєва, 28-Б, а саме: будівлю прохідної (літ.А), будівлю адміністративно-побутового корпусу (літ.Б-1) площею 181,4м 2 , будівлю майстерні по зборці віконних блоків (літ.Г-1) площею 1055,7м 2 та будівлю душевої (літ.Д-1) площею 50,1м 2 , шляхом визнання на нього права власності за Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмету іпотеки.

В рахунок погашення заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію №07-01-10 від 27.12.2010, який укладений між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МС Дон» (83032, м. Донецьк, вул. Федосєєва, 28-Б, код ЄДРПОУ 35098605) в розмірі 25056567грн.61коп., з яких сума строкової заборгованості за кредитом - 1370324грн.; сума простроченої заборгованості за кредитом - 10140516грн., сума строкової заборгованості за відсотками - 127385грн.14коп.; сума простроченої заборгованості за відсотками - 8452360грн.76коп. та пеня за прострочення заборгованості по кредиту, відсоткам та комісії - 4965981грн.71коп., звернути стягнення на рухоме майно (предмет застави): виробниче устаткування для виготовлення склопакетів в кількості 36 одиниць, а саме:

№ Об'єкт оцінки Тип Завод виробник Серійний №Інвента рний №Рік випуску 1Рушійна станція вантаження скла з 4-х пірамід ATH-37/26D Lisec SNG M Machinostroyeniye 012-014185 002 2003 2Піраміда для складування скла LBS-37/26 Lisec SNG M Machinostroyeniye 016-014181 003 2003 3Піраміда для складування скла LBS-37/26 Lisec SNG M Machinostroyeniye 016-014182 004 2003 4Піраміда для складування скла LBS-37/26 Lisec SNG M Machinostroyeniye 016-014183 005 2003 5Піраміда для складування скла LBS-37/26 Lisec SNG M Machinostroyeniye 015-014184 006 2003 6Стіл різання ESL 37/26 RS Lisec SNG M Machinostroyeniye 031-014186 007 2003 7Стіл розлому BTS-37/26 Lisec SNG M Machinostroyeniye 054-014187 008 2003 8Станція водопідготовки LUBRON CARRO 01/40/Т LUBRON CARRO 15244 009 25.10.2001 9Вхідний транспортер автоматичної мийної машини RTVN-32/16WE Lisec SNG M Machinostroyeniye 382-008446 010 2001 10Автоматична мийна машина RTL-16VN Lisec SNG M Machinostroyeniye 312-008447 011 2001 11Вхідний транспортер автоматичної мийної машини RTVN-32/16ST Lisec SNG M Machinostroyeniye 380-008448 012 2001 12Станція монтажу рамки RSVN-38/16U Lisec SNG M Machinostroyeniye 322-008449 013 2001 13Збірний прес HLP 25/16 Lisec SNG M Machinostroyeniye 341-008450 014 2001 14Вихідний транспортер збірного преса RTVN-32/16ST Lisec SNG M Machinostroyeniye 380-008451 015 2001 15Стіл герметизації ER 140 Lisec SNG M Machinostroyeniye 356-008453 016 2001 16Автоматично дозуюча змішувальна установка RE1NHARD - TECHN1K ECOSTAR 250 REIN HARD 4006/2006 017 2006 17Пристрій продовження часу полімеризації RE1NHARD - TECHNIK FREEZER GW 25/50 REIN HARD 1298/1995 018 1995 18Конвеєр готової рамки FR 400 S Lisec SNG M Machinostroyeniye 550-008452 019 2001 19Бутиловий екструдер LBH25V Lisec SNG M Machinostroyeniye 571-010229 020 2002 20Автоматичний аксильний стіл, що нахиляє UKL 32/23 LA Lisec SNG M Machinostroyeniye 401-18-20- 130991 021 1991 21Установка для заповнення адсорбентом A4AL Lisec SNG M Machinostroyeniye 12000048D 022 2006 22Пила MFL 600 Lisec SNG M Machinostroyeniye 15000051D 023 2006 23КомпресорВК20Е-10-500«Летис» м. Б.Церковь 6761 024 2006 24Осушувач повітря DFE 18/AC«Летис» м. Б.Церковь 061003916- 1010DFE018 FF0D 025 2006 25Пристрій газонапилення FWH/11/13 _--__--_____ GM 2006021177/2 006 026 2006 26Арфообразная піраміда FWH/11/13 ------- ------ 027 --- 27Арфообразная піраміда FWH/11/13 ------- ------ 028 --- 28Арфообразная піраміда FWH/11/13 ------- ------ 029 --- 29Арфообразная піраміда FWH/11/13 ------- ------ 030 --- 30Арфообразная піраміда FWH/11/13 ------- ------- 031 --- 31Арфообразная піраміда FWH/11/13 ------- ------- 032 --- 32Арфообразная піраміда FWH/11/13 ------- ------- 033 --- 33Арфообразная піраміда FWH/11/13 ------- -------- 034 --- 34Арфообразная піраміда FWH/11/13 ------- ------- 035 --- 35Арфообразная піраміда FWH/11/13 ------- ------- 036 --- 36Таль електрична вантажопідйомністю 3,2т. AT 3512 E ------- 601029 037 ---

шляхом визнання на нього права власності за Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмету застави.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Дон» (83032, м. Донецьк, вул. Федосєєва, 28-Б, код ЄДРПОУ 35098605) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) 28146грн.66коп. витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 20 листопада 2015 року.

Суддя О.В. Говорун