Рішення

від 05.11.2015 по справі 908/4942/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 2/99/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2015 Справа № 908/4942/15

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства “Транс Логістик” (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, буд. 27с)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Арістей-Юг-СП” (69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, буд.6)

про стягнення 29 170 грн. 95 коп.

за участю представників сторін:          

від позивача – не з'явився;

від відповідача – не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося приватне підприємство “Транс Логістик” з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Арістей-Юг-СП” про стягнення за договором надання послуг по транспортному обслуговуванню №0113/1 від 01.01.2013р. суми боргу в розмірі 13650,00 грн., пені – 6542,25 грн., інфляційних – 8493,42, 3 % річних – 485,28 грн., всього – 29170,95 грн.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 1, 2, 11, 15, 16, 258, 509, 525, 526, 527, 530, 549-552, 610-612, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 231 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.09.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/99/15 та призначено розгляд справи на 29.09.2015р.

В судовому засіданні 29.09.2015р. був присутній представник позивача, за заявою якого фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Представник позивача в судовому засіданні 29.09.2015 р. підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 29.09.2015 р. суд відклав розгляд справи на 05.11.2015 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду в повному обсязі.

В судове засідання 05.11.2015 р. сторони своїх представників не направили, причин неявки не повідомили.

Відповідач не надав відзиву на позов. Про час та місце розгляду повідомлявся завчасно ухвалами суду від 08.09.2015 р. та від 05.11.2015 р., які надсилались на адресу місцезнаходження відповідача згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (вул. Українська, 6, м. Запоріжжя, 69095). Однак зазначені ухвали повернулись до суду з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання. Відповідач не є припиненим, що підтверджується витягом з цього реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 64 ГПК України, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Статтею 75 ГПК України передбачено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і розгляд справи можливий без присутності представників сторін.

В судовому засіданні 05.11.2015 р. судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні 29.09.2015 р. пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

01.01.2013 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Арістей-Юг-СП” (замовник, відповідач) та Приватним підприємством “Транс Логістик” (виконавець, позивач) укладено договір № 0113/1 про надання послуг з транспортного обслуговування, згідно якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з транспортного обслуговування – перевезення вантажів та/або організація перевезення вантажів автотранспортом на території України, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати належним чином надані послуги у строки та на умовах, передбачених даним договором.

У п. 5.1 договору встановлено, що оплата послуг виконавця за даним договором здійснюється замовником в безготівковій формі в національній валюті України на підставі акту здавання-приймання наданих послуг, підписаного сторонами. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця, зазначений у даному договорі.

Згідно з п. 5.2 договору вартість послуг визанчається на підставі тарифів, зазначених у додатку № 2 до даного договору, якщо інший тарифі не зазначений у заявці.

Відповідно до п. 5.3 договору замовник зобов'язується оплатити послуги виконавця протягом 5 банківських днів після підписання акту здавання-приймання наданих послуг обома сторонами, крім випадку, передбаченого п. 5.5 даного договору.

Згідно з п. 5.4 договору після надання послуг виконавець надає замовнику акт здачі-приймання наданих послуг у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою виконавця та скріплені печаткою виконавця. Замовник протягом трьох робочих днів з моменту отримання акту здачі-приймання зобов'язаний підписати обидва примірника акту та один примірник повернути виконавцю або направити виконавцю письмову мотивовану відмову в його підписанні.

За умовами п.5.5 договору, якщо замовник не поверне виконавцю підписаний ним примірник акту здавання-приймання наданих послуг, або не направить мотивовану відмову в його підписанні протягом встановленого п. 5.4 даного договору строку, вважатиметься, що послуги надані виконавцем належним чином. У такому випадку доказом належного надання виконавцем послуг є ТТН, підписана та скріплена печатками замовника, виконавця та вантажоотримувача. Замовник зобов'язується оплатити надані виконавцем послуги протягом 5 банківських днів після закінчення строку, вказаного в п. 5.4 даного договору.

У п.10.1 договору визначено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє протягом одного року. Якщо жодна із сторін не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня закінчення строку дії даного договору не заявить в письмовій формі (заказним листом з повідомленням про вручення або іншим чином в письмовій формі) про свій намір припинити договірні відносини або змінити умови даного договору, даний договір вважається укладеним на той самий строк на тих самих умовах.

Сторони на надали доказів припинення дії договору, отже його умови є чинними на момент розгляду даної справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору та заявок замовника позивач надав відповідачу транспортні послуги на загальну суму 13650,00 грн. згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 945 від 30.04.2014 р. на суму 3250,00 грн., № 1118 від 20.05.2014 р. на суму 2150,00 грн., № 1322 від 16.06.2014 р. на суму 2250,00 грн., №1495 від 28.06.2014 р. на суму 3000,00 грн., № 1644 від 12.07.2014 р. на суму 750,00 грн., № 1744 від 30.07.2014 р. на суму 2250,00 грн., що також підтверджується товарно-транспортними накладними до них.

Усі акти, крім акту № 1644 від 12.07.2014р. на суму 750 грн., підписані з боку замовника та скріплені його печаткою.

Акт № 1644 від 12.07.2014 на суму 750 грн. не підписаний з боку замовника, однак засвідчений його печаткою, а факт надання транспортних послуг підтверджується товарно-транспортними накладними, № 1207, № 12071 від 12.07.2014 р., які зазначену у ньому, і затверджені замовником, перевізником та вантажоодержувачем.

Отже, вищезазначені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) є належними доказами надання послуг і за умовами п. 5.1 договору є підставою для їх оплати.

Відповідач не оплатив надані позивачем послуги, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення відповідача заборгованості за договором надання послуг по транспортному обслуговуванню №0113/1 від 01.01.2013р. в розмірі 13650,00 грн., а також нарахованих за прострочення оплати пені – 6542,25 грн., інфляційних – 8493,42, 3% річних – 485,28 грн.

Правовідносини сторін врегульовані договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов п.5.3 договору відповідач не оплатив надані позивачем послуги протягом 5 банківських днів після підписання акту здавання-приймання наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 13 650,00 грн.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 13650,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.7 договору передбачено, що у випадку порушення замовником строків оплати послуг він зобов'язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Нарахування неустойки здійснюється протягом всього періоду прострочення виконання, незалежно від його тривалості. До вимог про стягнення неустойки, за згодою сторін, застосовується позовна давність у 3 роки.

За порушення строків розрахунку позивач нарахував на суму заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 07.05.2014 р. по 26.08.2015 р. в сумі 6542,25 грн.

Суд перевірив розрахунок пені і встановив, що по актам № 945 від 30.04.2014 р., №1118 від 20.05.2014 р., № 1322 від 16.06.2014 р., № 1744 від 30.07.2014 р. позивачем невірно визначено початок виникнення прострочення оплати, що призвело до збільшення суми пені.

Так, за умовами п. 5.1 договору оплата послуг здійснюється протягом 5 банківських днів після підписання акту здавання-приймання наданих послуг. При цьому слід враховувати, що за приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, по акту № 1495 від 28.06.2014 р. на суму 3000,00 грн. строк оплати настав 04.07.2014р., а прострочення виникло з 05.07.2014 р., звідси пеня за вказаний позивачем період з 07.07.2014 р. по 26.08.2015 р. (416 днів) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ складає 1407,04 грн.

По акту № 945 від 30.04.2014 р. на суму 3250,00 грн. строк оплати настав 12.05.2014 р. (у зв'язку зі святковими днями), тому прострочення виникло з 13.05.2014 р., а не з 07.05.2014р., як вказує позивач. Тому пеню слід розраховувати за період з 13.05.2014 р. по 26.08.2015 р. (471 день), що складає 1617,34 грн.

По акту № 1118 від 20.05.2014 р. на суму 2150,00 грн. строк оплати настав 27.05.2014 р. (у зв'язку з вихідними днями), тому прострочення виникло з 28.05.2014 р., а не з 27.05.2014р., як вказує позивач. Звідси пеня за період з 28.05.2014 р. по 26.08.2015 р. (456 днів) складає 1053,15 грн.

По акту № 1322 від 16.06.2014 р. на суму 2250,00 грн. строк оплати настав 23.06.2014 р. (у зв'язку з вихідними днями), тому прострочення виникло з 24.06.2014 р., а не з 23.06.2014р., як вказує позивач. Звідси пеня за період 24.06.2014 р. по 26.08.2015 р. (429 днів) складає 1070,51 грн.

По акту № 1644 від 12.07.2014 р. на суму 750,00 грн. строк оплати настав 18.07.2014 р., а прострочення виникло з 19.07.2014 р. Звідси пеня за вказаний позивачем період з 21.07.2014 р. по 26.08.2015 р. (402 дні) складає 345,80 грн.

По акту № 1744 від 30.07.2014 р. на суму 2250,00 грн. строк оплати настав 06.08.2014р., тому прострочення виникло з 07.08.2014 р., а не з 06.08.2014 р., як вказує позивач. Звідси пеня за період з 07.08.2014 р. по 26.08.2015 р. (385 днів) складає 1011,21 грн.

Таким чином, всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 6505,05 грн. У стягненні пені в сумі 37,20 грн. суд відмовляє.

Також позивачем нараховані на суму заборгованості 3% річних за загальний період з 07.05.2014 р. по 26.08.2015 р. в сумі 485,28 грн. та інфляційні втрати з травня 2014 року по липень 2015 року сумі 8493,42 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням визначених судом періодів прострочення, суми 3% річних та інфляційних втрат підлягають відповідному перерахунку, оскільки періоди прострочення визначені позивачем невірно.

Так, по акту № 1495 від 28.06.2014 р. на суму 3000,00 грн. за період з 07.07.2014 р. по 26.08.2015 р. (416 днів) 3% річних складають 102,58 грн.

По акту № 945 від 30.04.2014 р. на суму 3250,00 грн. за період з 13.05.2014 р. по 26.08.2015 р. (471 день) 3% річних складають 125,82 грн.

По акту № 1118 від 20.05.2014 р. на суму 2150,00 грн. за період з 28.05.2014 р. по 26.08.2015 р. (456 днів) 3% річних складають 80,58 грн.

По акту № 1322 від 16.06.2014 р. на суму 2250,00 грн. за період 24.06.2014 р. по 26.08.2015 р. (429 днів) 3% річних складають 79,34 грн.

По акту № 1644 від 12.07.2014 р. на суму 750,00 грн. за період з 21.07.2014 р. по 26.08.2015 р. (402 дні) 3% річних складають 24,78 грн.

По акту № 1744 від 30.07.2014 р. на суму 2250,00 грн. за період з 07.08.2014 р. по 26.08.2015 р. (385 днів) 3% річних складають 71,20 грн.

Таким чином, всього з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в сумі 484,30 грн. У стягненні 3% річних в сумі 0,98 грн. суд відмовляє.

Також судом здійснений перерахунок інфляційних втрат наступним чином:

- по акту № 1495 від 28.06.2014 р. на суму 3000,00 грн. інфляційні втрати розраховані за період з липня 2014 року по липень 2015 року в сумі 1677,28 грн.;

- по акту № 945 від 30.04.2014 р. на суму 3250,00 грн. інфляційні втрати розраховані за період з травня 2014 року по липень 2015 року в сумі 2062,20 грн.;

- по акту № 1118 від 20.05.2014 р. на суму 2150,00 грн. інфляційні втрати розраховані за період з червня 2014 року по липень 2015 року в сумі 1235,57 грн.;

- по акту № 1322 від 16.06.2014 р. на суму 2250,00 грн. інфляційні втрати розраховані за період з липня 2014 року по липень 2015 року в сумі 1257,96 грн.;

- по акту № 1644 від 12.07.2014 р. на суму 750,00 грн. інфляційні втрати розраховані за період з серпня 2014 року по липень 2015 року в сумі 414,66 грн.;

- по акту № 1744 від 30.07.2014 р. на суму 2250,00 грн. інфляційні втрати розраховані за період з серпня 2014 року по липень 2015 року в сумі 1243,99 грн.

Таким чином, всього з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 7891,66 грн. У стягненні інфляційних втрат в сумі 601,76 грн. суд відмовляє.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволені судом частково.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Так, згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання позову) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, що визначається за приписами ч. 1 ст. 4 даного Закону станом на 1 січня календарного року, в якому подається заява. Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України» установлено з 1 січня 2015 року мінімальну заробітну плату в місячному розмірі 1218,00 грн.

Отже, за розгляд позовних вимог про стягнення 29170,95 грн. підлягав сплаті судовий збір в сумі 1218,00 грн. Пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі: 28531,01 грн. (задоволено) / 29170,95 грн. (заявлено) х 1218,00 грн. = 1191,28 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Арістей-Юг-СП” (69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, буд.6, код ЄДРПОУ 38399319) на користь Приватного підприємства “Транс Логістик” (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, буд. 27с, код ЄДРПОУ 34307753) 13 650,00 грн. (тринадцять тисяч шістсот п'ятдесят грн. 00 коп.) основного боргу, 6 505,05 грн. (шість тисяч п'ятсот п'ять грн. 05 коп.) пені, 7 891,66 грн. (сім тисяч вісімсот дев'яносто одна грн. 66 коп.) інфляційних втрат, 484,30 грн. (чотириста вісімдесят чотири грн. 30 коп.) - 3% річних та 1191,28 грн. (одна тисяча сто дев'яносто одна грн. 28 коп.) - витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Рішення оформлено та підписано 18.11.2015р.

і набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.