Рішення

від 16.11.2015 по справі 907/1071/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.2015 Справа № 907/1071/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт -Закарпаття", Берегівський район, с.Яноші

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Гастроном Мукачево", м.Мукачево

про стягнення 25 017,71 грн.

Головуючий суддя Івашкович І.В.

за участю представників:

від позивача -ОСОБА_1, довіреність від 20.10.2015

від відповідача - не з'явився

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт -Закарпаття", Берегівський район, с.Яноші звернулося з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Гастроном Мукачево", м.Мукачево про стягнення 25 017,71 грн.

У судовому засіданні 21.10.2015 за участю представників: від позивача ОСОБА_1, довіреність від 20.10.2015, від відповідача ОСОБА_2- голова ліквідаційної комісії, оголошено перерву до 28.10.2015 10 год. 30 хв.

У судовому засіданні 28.10.2015 за участю представників: від позивача ОСОБА_1, довіреність від 20.10.2015, від відповідача ОСОБА_2- голова ліквідаційної комісії, оголошено перерву до 16.11.2015 11 год. 30 хв.

Позов мотивовано з посиланням на наявність у відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Гастроном Мукачево", м.Мукачево заборгованості перед позивачем товариством з обмеженою відповідальністю "Базальт -Закарпаття", Берегівський район, с.Яноші в розмірі 20017,71 грн., що виникла з підстав укладеного між сторонами договору поставки товару №10 від 01.01.2015р.

Вказано, що позивачем надіслано до ліквідаційної комісії ТзОВ "Гастроном Мукачево" вимогу від 05.08.2015 про необхідність погашення боргу (рекомендована поштова кореспонденція за номером 9020204709045). Однак станом на 28.09.2015 позивачем не отримано відповіді на вимогу про сплату боргу, заборгованість не погашена, чим позивач зумовлено необхідність звернення позивачем до суду за захистом прав та охоронюваних законом інтересів.

Обгрунтовуючи підстави звернення з даним позовом, посилається на норми ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України.

Представником позивача на вимогу суду у судовому засіданні 21.10.2015 подано супровідним листом Вх. № 02.5.1-14/14939/15 від 21.10.2015 первинні документа на підтвердження обставин виникнення боргу.

Представником відповідача у судовому засіданні подано письмовий відзив на позов (Вх.№02.5.1-14/14938/15 від 21.10.2015), згідно з яким заявлено заперечення стосовно позовних вимог.

Зазначено, що загальними зборами товариства з обмеженою відповідальністю "Гастроном - Мукчаево" 24.07.2015 прийнято рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації, створено ліквідаційну комісію, встановлено строк, протягом якого кредитори можуть заявляти вимоги - 2 місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи шляхом ліквідації (копію протоколу №1 від 24.07.2015 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Гастроном Мукачево" додано до матеріалів справи).

Публікація про прийняття засновниками товариства з обмеженою відповідальністю "Гастроном Мукачево" рішення щодо припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Гастроном Мукачево" шляхом ліквідації була розміщена в Бюлетні державної реєстрації №325(20)2015 від 30.06.2015.

Після оприлюднення інформації щодо припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Гастроном Мукачево" шляхом ліквідації ТОВ "Базальт - Закарпаття" не зверталось з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю "Гастроном Мукачево".

Стверджує, що додана до матеріалів справи заява від 05.08.2015 не може вважатись відповідною вимогою, оскільки в ній не вказано посадову особу, якою підписано заява, та міститься відтиск печатки ПП "Кадео" (код 34126600).

Відповідач стверджує про неправильно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, оскільки він мав звернутися із позовом до ліквідаційної комісії відповідно до приписів ч.3 ст.112 Цивільного кодексу України.

Крім того, заявлено заперечення щодо розміру суми заборгованості. Заперечення мотивовані з посилання на те, що 13.07.2015 за накладною №17 та за накладною №18 відповідачем товариством з обмеженою відповідальністю "Гастроном Мукачево" повернуто позивачу товариству з обмеженою відповідальністю "Базальт- Закарпаття" товар на загальну суму 2477,37 грн.

У судовому засіданні 28.10.2015 представником позивача подано додаткові пояснення по суті заявлених позовних вимог з врахуванням заперечень, викладених відповідачем у відзиві на позов ( заява Вх.№02.5.1-14/15358/15 від 28.10.2015). Зокрема, наведено спростування заперечень відповідача щодо неправильності обраного позивачем способу захисту. Пояснення мотивовані з посиланням на статті 15,16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.

Разом з тим, підтверджено факт повернення відповідачем позивачу товар на загальну суму 2477,37 грн.

У судовому засіданні 28.10.2015 розгляд справи розпочато по суті .

Представником позивача позовні вимоги підтримано в частині суми 22540,34 грн. заборгованості.

Представник відповідача підтримав заперечення проти позову згідно з письмовим відзивом на позов.

До початку даного судового засідання від відповідача надійшло клопотання Вх.№02.5.1-14/16359/15 від 16.11.2015, згідно з яким розгляд справи просить провести без участі представника відповідача. Заявлено про підтримання заперечень, наведених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Базальт -Закарпаття" , як Продавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Гастроном Мукачево", як Покупцем, укладено договір поставки товару №10 від 01.01.2015.

Згідно з умовами договору ( п.1.1 Договору) Продавець зобов"язався передати у власність Покупця товар (спеції, кондитерська сировина, кондитерська продукція, продукція харчової промисловості та інші продовольчі товари), партіями у відповідності із заявками Покупця, а Покупець - прийняти цей товар та своєчасно, а саме на протязі 14 календарних днів з дати отримання товару, здійснити розрахунок за кожну поставлену партію товару (п.4.3 Договору) у розмірі , вказаному у видатковій накладній ( п.4.1 Договору).

На підставі договору, за видатковими накладними №302 від 20.03.2015, №295 від 23.03.2015, №296 від 23.03.2015, №297 від 23.09.2015, №324 від 27.03.2015, №326 від 27.03.2015, № 442 від 27.04.2015, №443, від 27.04.2015, №444 від 27.04.2015, №445 від 29.04.2015, №502 від 07.05.2015, №509 від 08.05.2015, №510 від 08.05.2015, №511 від 08.05.2015, №565 від 18.05.2015, №566 від 18.05.2015, №567 від 18.05.2015,№595 від 22.05.2015, №597 від 22.05.2015, № 598 від 25.05.2015, №599 від 25.05.2015, №631 від 29.05.2015, №632 від 29.05.2015, № 633 від 29.05.2015, №677 від 08.06.2015, №688 від 09.06.2015, №720 від 15.06.2015, №730 від 16.06.2015, №711, від 12.06.2015, №712 від 12.06.2015, №713, від 12.06.2015, №717 від 12.06.2015 (копії долучено позивачем до матеріалів справи) позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 29332,55 грн.

Однак, зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару відповідач виконав частково. Внаслідок неналежного виконанням обов'язку щодо повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару за відповідачем станом на 30.06.2015 виникла заборгованість в розмірі 25017,71 грн.

Наявним в матеріалах справи двостороннім актом звірки розрахунків, відповідачем визнано станом на 30.06.2015 заборгованість в розмірі 25017,71 грн., розмір якої визначено за даними бухгалтерського обліку обох сторін з урахуванням поставок товару за видатковими накладними та проведених часткових платежів на оплату цього товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності конкретних умов та вимог -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами. Приписами статті 526 ЦК України та частини 1 ст. 193 ГК України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки відповідачем сума заборгованість не погашена , позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення спірної суми заборгованості в розмірі 25017,71 грн. в судовому порядку.

Разом, тим як вбачається з матеріалів справи відповідачем до пред"явлення позивачем позову повернуто позивачу за накладною №17 та за накладною №18 від 13.07.2015 товар на загальну суму 2477,37 грн.

Враховуючи наведене, в задоволенні позову в частині стягнення суми 2477,37 грн. слід відмовити.

В частині решти позову в розмірі 22540,34 грн. вимоги є обґрунтовані, підтверджені документальними доказами.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Стягується сума 22540,34 грн. боргу.

За правилами ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача пропорційно до задоволених вимог відшкодування витрат позивача по оплаті судового збору в розмірі 1097,30 грн.

Заперечення відповідача стосовно безпідставності вимог позивача у зв"язку з неправильно обраним способом захисту порушеного права судом відхилено як безпідставні з огляду на наступне.

Статтею 55 Конституції України гарантовано право кожного не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань . Відповідно до ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Зазначені конституційні засади деталізовано у ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, нормами яких передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу відповідно до встановленого законом або договором способу захисту.

Право на обрання способу захисту належить особі, яка в силу вищенаведених конституційних норм не обмежена у виборі способів захисту свого порушеного права, в т.ч. права на звернення до суду із застосуванням способу захисту порушеного цивільного права.

Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів, які вважає порушеними. Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

Зокрема, одним із способів захисту порушеного права передбачено примусове виконання (присудження до виконання) обов'язку в натурі.

Таким чином, позивач самостійно обирає спосіб захисту, який визначається у відповідності до заявленого ним предмету позову. Суд при здійсненні провадження по справі за наявності доведеного порушеного права позивача зобов"язаний здійснити його захист у передбачений законом спосіб.

Позивач звернувся з даним позовом в порядку реалізації свого права на захист відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, обравши для відновлення свого порушеного права такий спосіб захисту, як присудження до стягнення з відповідача суми заборгованості. Предмет даного спору не стосується заявлення вимог до ліквідаційної комісії щодо їх задоволення за рахунок майна, яке залишилося після ліквідації юридичної особи, що відповідно до ст. 112 Цивільного кодексу України у відповідних випадках може бути самостійним способом захисту порушеного права.

Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гастроном Мукачево" (Закарпатська область, м.Мукачево, вул. Я.Мудрого,1-3, і.к. 22082576) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт -Закарпаття" (Закарпатська область, Берегівський район, с.Яноші, вул. Головна,44, і.к. 38621456) 22540,34 грн. боргу та 1097,30 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено 23.11.2015

Суддя Івашкович І.В.