Рішення

від 09.11.2015 по справі 908/4766/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/121/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2015 Справа № 908/4766/15

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю В«Запорізький авторемонтний заводВ» , 69035, м. Запоріжжя, вул. Зої Космодем'янської, буд. 1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю В«ФерогрупВ» , 69035, АДРЕСА_1

про стягнення 120 363,66 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 22.09.15 № 180

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

28.08.15 до господарського суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю В«Запорізький авторемонтний заводВ» (надалі ТОВ В«Запорізький авторемонтний заводВ» ) з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю В«ФерогрупВ» (далі ТОВ В«ФерогрупВ» ) штрафу в розмірі 56 043,66 грн., неустойки в сумі 90 000 грн. та збитків в сумі 10 320 грн.

28.08.15 автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ТОВ В«Запорізький авторемонтний заводВ» до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 28.08.15 судом порушено провадження у справі № 908/4766/15, якій присвоєно № провадження 17/121/15, судове засідання призначено на 23.09.15. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

В судовому засіданні 23.09.15 судом оголошено перерву до 14.10.15.

Ухвалою від 01.10.15 судом перенесено судове засідання з 14.01.15 на 15.10.15.

В судовому засіданні 15.10.15 судом оголошено перерву до 28.10.15.

Ухвалою від 28.10.15 судом за заявою представника позивача продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 12.11.15, судове засідання призначено на 09.11.15.

Заявою про зменшення позовних вимог від 28.10.15, яка прийнята судом до розгляду, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 56 043,66 грн., неустойку в сумі 54 000 грн. та збитків в розмірі 10 320 грн.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 09.11.15, на підставі ст. ст. 82 1 , 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 28.10.15, зазначав наступне. 01.10.13 між сторонами у справі укладено договір оренди, на виконання умов якого відповідачу було передано в оренду нежитлове приміщення загальною площею 396 кв.м., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зої Космодем`янської, 1. Позивач пояснював, що на виконання п. 4.1. договору, Орендодавець направив на адресу Орендаря додаткову угоду від 30.01.15 № 17 до договору оренди про зміну орендної плати в період з 01.02.15 по 28.02.15 в розмірі 11 094,60 грн. Однак, відповідач зазначену додаткову угоду не підписав та на адресу позивача не повернув, що є наслідком, в розумінні п. 6.2. договору оренди, для дострокового його розірвання. Листом від 25.05.15 за вих. № 103 ТОВ В«Запорізький авторемонтний заводВ» повторно повідомлено ТОВ В«ФерогрупВ» про дострокове розірвання договору оренди та обов'язок повернути орендоване приміщення за актом прийому-передачі від 26.06.15. Разом з тим, ТОВ В«ФерогрупВ» орендований об'єкт за двостороннім актом не повернуло. У зв'язку з чим, позивачем нараховано відповідачу штраф на підставі п. 5.5. договору за останні шість місяців оренди, що склало за розрахунком ТОВ В«Запорізький авторемонтний заводВ» 56 043,66 грн. ОСОБА_2, відповідачу у відповідності до норм ст. 795 ЦК України нараховано до сплати неустойку в розмірі 54 000 грн. за 3 місяці прострочення. Крім того, з метою відновлення пошкодженого орендованого обладнання, зокрема кран-балки, 09.07.15 між ТОВ В«Запорізький авторемонтний заводВ» та ТОВ «Монтажкрансервіс» укладено договір № 20 про виконання робіт щодо ремонту тельфера кран-балки в/п 2т. Загальна вартість робіт за вказаним договором склала 10 320 грн., які, як вказує позивач, відповідач повинен відшкодувати ТОВ В«Запорізький авторемонтний заводВ» в якості завданих збитків. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 509, 526, 610, 611, 762, 779, 785, 795 ЦК України, ст.ст. 283, 285 ГК України позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 120 363,66 грн.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову вказує про необґрунтованість позовних вимог у зв'язку з наступним. Так, відповідач зазначає, що матеріали позову не містять жодних доказів направлення додаткової угоди від 30.01.15 № 17 на адресу ТОВ В«ФерогрупВ» . Матеріали позовної заяви також не обґрунтовані підставами перегляду суми орендної плати. ОСОБА_2, відповідач вказує, що самостійне складання Орендодавцем акту про технічний стан приміщення та обладнання в ньому можливе виключно у випадку відмови Орендаря від складання акту приймання-передачі орендованого приміщення. В той же час, як вказує відповідач, матеріали справи не містять доказів відмови Орендаря від здачі орендованого приміщення чи від складання акту приймання-передачі орендованого приміщення. З таких обставин, посилання позивача на необхідність застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених п. 5.5. договору є необґрунтованим належним чином з огляду на положення ст. 34 ГПК України. ОСОБА_2, відповідач вказує, що 28.02.15 орендоване приміщення було звільнено, про що складений акт приймання-передачі (звільнення) приміщення за участі директора ТОВ «Торгівельний дім «ВІТАР», підприємства яке також орендувало приміщення у позивача. Зазначений акт разом із ключами від орендованого приміщення були передані директору позивача, який також відмовився приймати їх під розписку. Отже, як стверджував відповідач, ТОВ В«ФерогрупВ» виконало всі покладені на нього обов'язки, крім складання двостороннього акту приймання-передачі орендованого приміщення через ухилення позивача від складання такого акту. Вимоги позивача щодо стягнення збитків, на думку відповідача, є також необґрунтованими та не доведеними. Так, акт про недоліки був складений позивачем 06.07.15 та направлений відповідачу лише 28.08.15. В той же час, орендоване приміщення було звільнено орендарем ще 28.02.15. Наведене дає підстави для висновку про відсутність причинно-наслідкових зв'язків між будь-якими збитками та діями відповідача. Крім того, визначення ринкової вартості збитків має відбуватись лише суб'єктами оціночної діяльності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.13 між товариством з обмеженою відповідальністю В«Запорізький авторемонтний заводВ» (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю В«ФерогрупВ» (Орендар) укладено договір оренди № 36/13/А, за умовами якого (п. 1.1. договору) Орендодавець зобов'язався передати Орендарю, а Орендар зобов'язався прийняти в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 396 кв.м. та балансовою вартість з рахуванням індексації 96 500 грн., розташовані за адресою: 69035, м. Запоріжжя, вул. Зої Космодем`янської, 1.

Строк оренди приміщення встановлюється з 01.10.13 по 30.09.14 (п. 1.3. договору).

Згідно з п. 2.1. договору, мета використання об'єкту Орендарем - приміщення під склад.

Відповідно до п. 3.2.2. договору, Орендатор зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату та здійснювати платежі за комунальні послуги, а також не допускати дії, які можуть привести до пошкодження орендованого об'єкту.

Строк дії цього договору встановлюється з 01.10.13 по 30.09.14 (п. 7.1. договору).

Додатковою угодою від 29.09.14 № 12 до договору оренди сторони встановили, що строк оренди приміщення та дії цього договору становить з 01.10.13 по 30.09.15.

За своєю правовою природою правовідносини сторін є господарськими.

Положеннями ст. 283 Господарського кодексу України (ГК України) передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Зокрема, ч. 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно із положеннями ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 цього Кодексу визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 4.1. договору сторони передбачили, що за послуги оренди приміщення Орендар виплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі не менше 9000 грн. щомісячно в порядку попередньої оплати, не пізніше першого числа оплачуваного місяця. Остаточний розрахунок за оренду об'єкту здійснюється не пізніше п'ятого числа наступного місяця згідно акту виконаних робіт.

Додатковими угодами за №№ 1-16 до договору оренди від 01.10.13 № 36/13/А сторони вносили зміни до п. 4.1. договору щодо розміру суми орендної плати за період оренди приміщення з 01.10.13 по 31.01.15.

Як вбачається з матеріалів справи, листом за вих. від 03.04.15 № 69 ТОВ В«Запорізький авторемонтний заводВ» направлено на адресу відповідача додаткову угоду від 30.01.15 № 17 до договору оренди, за змістом якої Орендодавець пропонує Орендарю на період з 01.02.15 по 28.02.15 змінити п. 4.1. договору, виклавши його в наступній редакції:

«За послуги оренди приміщення Орендар виплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі 11 094,60 грн. в порядку попередньої оплати, не пізніше першого числа оплачуваного місяця. Остаточний розрахунок за оренду об'єкту здійснюється не пізніше п'ятого числа наступного місяця згідно акту виконаних робіт.

Сума орендної плати може змінюватись у випадку зміни земельного та інших податків та платежів, експлуатаційних витрат, які відповідно впливають на розмір орендної плати, в цьому випадку Орендодавець пред'являє Орендарю угоду про перегляд договірної ціни. Орендар зобов'язаний протягом 3-х днів розглянути цю угоду та повернути Орендодавцю. Якщо Орендар не підписав угоду про перегляд договірної ціни протягом 3-х робочих днів, то договір вважається розірваним та Орендар зобов'язаний протягом 30-ти календарних днів звільнити орендоване приміщення (…)».

Із змісту листу ТОВ В«Запорізький авторемонтний заводВ» за вих. від 03.04.15 № 69 слідує, що позивач просить відповідача підписати угоду від 30.01.15 № 17 до договору оренди, скріпити печаткою та протягом п'яти днів повернути на адресу позивача.

В якості доказу направлення на адресу відповідача наведеного вище листа за вих. від 03.04.15 № 69 позивачем додано до матеріалів цієї справи фіскальний чек ЗД УДППЗ «Укрпошта» від 06.04.15.

Матеріали справи свідчать, що відповідач листом за вих. від 10.04.15 № 124 у відповідь на лист ТОВ В«Запорізький авторемонтний заводВ» за вих. від 03.04.15 № 69 повідомляє, що договір від 01.10.14 № 36/13/А був достроково розірваний ТОВ В«ФерогрупВ» , про що позивач був письмово повідомлений листом від 27.02.15 № 98.

Умовами п. 4.1. договору оренди передбачено, що сума орендної плати може змінюватись у випадку зміни земельного та інших податків та платежів, експлуатаційних витрат, які відповідно впливають на розмір орендної плати, в цьому випадку Орендодавець пред'являє Орендарю угоду про перегляд договірної ціни. Орендар зобов'язаний протягом 3-х днів розглянути цю угоду та повернути Орендодавцю. Якщо Орендар не підписав угоду про перегляд договірної ціни протягом 3-х робочих днів, то договір вважається розірваним та Орендар зобов'язаний протягом 30-ти календарних днів звільнити орендоване приміщення .

Як встановлено судом, додаткова угода від 30.01.15 № 17 до договору оренди від 01.10.13 залишена не підписаною зі сторони ТОВ В«ФерогрупВ» .

Отже, враховуючи не підписання Орендарем додаткової угоди про перегляд договірної ціни протягом 3-х робочих днів, договір оренди від 01.10.13 № 36/13/А є розірваним відповідно до умов п. 4.1. цього договору.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України унормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язком для виконання сторонами.

Листом за вих. від 25.05.15 № 103 Орендодавець (позивач у справі) повідомляє Орендаря (відповідача) про необхідність передання приміщення за актом приймання-передачі в строк до 26.06.15 за місцем знаходження цього приміщення, а саме: м. Запоріжжя, вул. Зої Космодем`янської, 1. Докази направлення листа за вих. від 25.05.15 № 103 на адресу відповідача - копії опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку від 25.05.15 містяться в матеріалах цієї справи.

Як встановлено судом, відповідач прийнятих на себе зобов'язань за договором оренди від 01.10.13 № 36/13/А належним чином не виконав, орендуєме приміщення в строк, визначений в п. 4.1. договору Орендодавцю (ТОВ В«Запорізький авторемонтний заводВ» ) за актом приймання-передачі не повернув.

Доказів протилежного матеріали цієї справи не містять.

Отже, Орендар (відповідач) порушив умови договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення 54 000 грн. (54 000 грн. = 9000 грн. розмір орендної плати х 2 х 3 місяці прострочення) неустойки за прострочення повернення орендованого приміщення за період з 06.04.15 по 06.07.15.

Факт прострочення відповідачем повернення орендованого приміщення за договором оренди від 01.10.13 № 36/13/А підтверджується матеріалами цієї справи.

Перевіривши розрахунок позивача про стягнення неустойки в сумі 54 000 грн. суд знаходить його обґрунтованим та таким, що відповідає нормам ч. 2 ст. 785 ЦК України. У зв'язку з чим, вимоги в цій частині судом задовольняються повністю.

Частиною 2 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки.

Положеннями п. 5.5. договору оренди передбачено, що у випадку відмови від повернення орендованих приміщень Орендар сплачує Орендодавцю штраф в розмірі суми орендної плати за останні 6 місяців оренди .

ТОВ В«Запорізький авторемонтний заводВ» просить суд стягнути з відповідача суму штрафу за порушення умов договору оренди від 01.10.13 в сумі 56 043,66 грн.

Так, за розрахунком позивача, сума штрафу в розмірі 56 043,66 грн. складається із орендної плати за період з серпня 2014 р. по січень 2015 р., а саме: 56 043,66 грн. = 9 647,98 грн. (січень 2015 р.) + 10 041,46 грн. (грудень 2014 р.) + 9 166,60 грн. (листопад 2014 р.) + 9 098,60 грн. (жовтень 2014 р.) + 9 059,50 грн. (вересень 2014 р.) + 9 029,52 грн. (серпень 2014 р.).

Разом з тим, враховуючи умови п. 4.1. договору оренди від 01.10.13 № 36/13/А (в частині того, коли договір вважається розірваним), суд вважає безпідставним нарахування позивачем суми штрафу за серпень 2014 року та вересень 2014 року, тобто за період, який виходить за межі останніх шести місяців оренди.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми штрафу підлягають частковому задоволенню в сумі 37 954,64 грн. (37 954,64 грн. = 9 647,98 грн. (січень 2015 року) + 10 041,46 грн. (грудень 2014 року) + 9 166,60 грн. (листопад 2014 року) + 9 098,60 грн. (жовтень 2014 року). В іншій частині вимоги про стягнення штрафу відхиляються через необґрунтованість.

ОСОБА_2, ТОВ В«Запорізький авторемонтний заводВ» заявлено вимогу про відшкодування збитків у розмірі 10 320 грн.

Як свідчать матеріали цієї господарської справи, 06.07.15 комісією у складі працівників позивача на підставі наказу № 36 від 03.07.15 та у відповідності із п.3.2.12 договору оренди від 01.10.13 № 36/13/А, у зв'язку із неповерненням ТОВ «Ферогруп» орендованого приміщення шляхом підписання акту приймання-передачі, було в односторонньому порядку складено акт про технічний стан орендованого приміщення та наявного в ньому обладнання, який 06.07.15 затверджено директором ТОВ В«Запорізький авторемонтний заводВ» .

Із змісту вказаного акту вбачається, що під час перевірки стану орендованого приміщення комісією виявлено, що «Кран-балка» (1 одиниця), яка станом на 01.10.13 (дату здачі приміщення в оренду) була в справному стані, станом на 06.07.15, тобто на дату одностороннього приймання приміщення - розукомплектована, а саме первинним оглядом виявлено, що тельфер знято з кран-балки, на ньому відсутній двигун ходу, кабель управління та пульт.

Як вказував позивач, на відновлення пошкодженого відповідачем обладнання за договором оренди від 01.10.13 № 36/13/А - тельфера кран-балки, ТОВ В«Запорізький авторемонтний заводВ» понесені витрати в сумі 10 320 грн.

В якості доказі понесених витрат на суму 10 320 грн. позивачем долучено до матеріалів справи договір про виконання робіт від 09.07.15 № 20 з додатковою угодою від 15.07.15 № 1 до цього договору, укладений між ТОВ «Монтажкрансервіс» та ТОВ В«Запорізький авторемонтний заводВ» ; виставлені ТОВ «Монтажкрансервіс» на оплату рахунки-фактури від 09.07.15 № СФ-72 на суму 9 360 грн. та від 15.07.15 № СФ-73 на суму 960 грн.; акт здачі-приймання робіт від 17.07.15 № ОУ-74 на суму 10 320 грн., платіжні доручення від 09.07.15 № 452 на суму 9 360 грн. та від 17.07.15 № 464 на суму 960 грн.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1). Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3).

Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; не одержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно з ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частиною 2 ст. 623 ЦК України визначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, має довести відсутність своєї вини.

Статтею 779 ЦК України передбачено, що наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини (ч.1). У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків (ч.2).

За приписами частин 3, 4 ст. 285 ГК України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (ч.3). Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря (ч.4).

Згідно із п. 5.2. договору, якщо з вини Орендаря, орендованому приміщенню чи іншому майну Орендодавця чи майну третіх осіб буде завдана шкода, чи вони будуть знищені, Орендатор відшкодовує повну вартість нанесеного збитку Орендодавцю чи третім особам протягом 10 календарних днів від дати виникнення.

Відповідно до п. 5.6. договору, якщо при здачі приміщення та встановленого в ньому обладнання по закінченню строку оренди, згідно акту приймання-передачі будуть виявлені пошкодження приміщення та обладнання чи його нестача, Орендар відшкодовує Орендодавцю вартість пошкодженого чи недостатнього майна у повному обсязі в натуральному вигляді, або за ринковою вартістю.

З огляду на викладене, враховуючи:

- відсутність в матеріалах цієї справи доказів на підтвердження повернення Орендарем (ТОВ «Ферогруп») позивачу (Орендодавцю) за актом приймання-передачі орендованого приміщення та знаходженого в ньому обладнання у стані, в якому Орендарем і було одержано з урахуванням нормального зносу;

- наявність в матеріалах справи доказів на підтвердження понесення позивачем витрат в сумі 10 320 грн. внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо строку повернення орендованого майна, визначеного в п. 4.1. договору оренди, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення 10 320 грн. збитків.

У зв'язку з чим, вимоги в цій частині задовольняються судом повністю.

Судом визнається необґрунтованим посилання відповідача на акт приймання-передачі орендованого приміщення від 28.02.15 в якості належного доказу виконання останнім умов договору оренди від 01.10.13 № 36/13/А щодо повернення позивачу орендованого приміщення та обладнанням в зазначеній кількості та в справному стані. Так, вказаний акт не підписаний уповноваженою особою Орендодавця (позивача), складений відповідачем в односторонньому порядку та за участю третіх осіб, яке не є сторонами договору оренди. Складання в такий спосіб акту приймання-передачі приміщення не передбачено умовами договору оренди від 01.10.13 № 36/13/А та вимогами чинного законодавства. З огляду на зазначене, доводи відповідача в цій частині судом відхиляються.

ОСОБА_2, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на листи за вих. від 27.02.15 № 98, в яких останній повідомляє позивача про припинення строку дії договору оренди від 01.10.13 № 36/13/ОСОБА_2, в якості доказів направлення цих листів на адресу позивача відповідачем надано до матеріалів справи копії звітів про надсилання факсограми від 27.02.15.

Разом з тим, як встановлено судом, із змісту наданих копій звітів про надсилання факсограми не вбачається, який саме документ був відправлений відповідачем позивачу та чи має цей документ відношення до договору оренди від 01.10.13 № 36/13/А.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що доводи відповідача, викладені у письмовому запереченні проти позову щодо дострокового розірвання договору з ініціативи Орендаря не підтверджуються зібраними у справі доказами. А тому, відхиляються судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір в розмірі 2 045,49 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 1 , 4 2 , 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 49, 69, 82, 82 1 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«ФерогрупВ» (69035, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35553228) на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Запорізький авторемонтний заводВ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Зої Космодем'янської, буд. 1, код ЄДРПОУ 05402594) - 54 000 (п'ятдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. неустойки, 37 954 (тридцять сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 64 коп. штрафу, 10 320 (десять тисяч триста двадцять) грн. 00 коп. збитків та 2045 (дві тисячі сорок п'ять) грн. 49 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 18.11.15.

Суддя В.Л. Корсун