Рішення

від 10.11.2015 по справі 909/967/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 р. Справа № 909/967/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

секретар судового засідання Дребот Н.Д.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - економіст юрвідділу, (довіреність №315-2/14 від 23.12.2014р.)

від відповідача: ОСОБА_2 - голова, (наказ №2 від 01.08.96р.; паспорт серія СС №419740 від 13.12.97)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (вул. Б.Хмельницького, 59А, м. Івано-Франківськ, 76006)

до відповідача: Житлово-будівельний кооператив №15 (вул. Івасюка, 26/60, м. Івано-Франківськ, 76000)

про стягнення коштів в сумі 18135,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" звернулося до господарського суду з позовом до ЖБК №15 про стягнення коштів в сумі 18135,86 грн.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що відповідач всупереч умовам договору не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного і повного розрахунку за використану теплову енергію, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 18135,86 грн., з яких: 11029,49 грн. - сума основного боргу, 747,75 грн. - 3% річних, 6358,62 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 31.08.2015 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 06.10.2015, за наслідками якого розгляд справи відкладено на 20.10.2015.

Представником відповідача подано відзив (вх.№15377/15 від 06.10.2015) на позовну заяву, в якому посилаючись на те, що позивачем неправомірно нарахована заборгованість за послуги, оскільки житловий будинок, якому надавалась теплова енергія, станом на 01.05.2013 відключено від системи центрального опалення, просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 20.10.2015 продовжено строк розгляду спору, відкладено слухання справи на 10.11.2015 та зобов'язано сторін провести звірку заборгованості, за наслідками якої скласти акт та подати суду.

В судовому засіданні 10.11.2015 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Представник відповідача проти позову заперечив.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, вважає, що позов підлягає задоволенню, при цьому слід зазначити наступне:

28.11.2005 між ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (виробник, позивач) та ЖБК №15 (споживач, відповідач) укладено договір №183 про постачання теплової енергії.

Згідно умов даного договору, позивач зобов'язався постачати позивачу послуги теплову енергію у відповідності з умовами Договору, а споживач зобов'язався своєчасно проводити оплату за використану енергію за встановленим тарифами в терміни, передбачені Договором для централізованого опалення, а позивач зобов'язався своєчасно проводити оплату за використану теплову енергію та підігрів води за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 7.4 Договору встановлено, що оплата послуг здійснюється споживачем на підставі виставлених виробником рахунків-фактур та в розмірі суми, вказаної в цих рахунках з платежів поточного розрахункового періоду - в 5-денний термін після дати одержання рахунку-фактури або з платежів передоплати з 1-го до 5-го числа поточного розрахункового періоду.

Пунктом 7.5 Договору передбачено, що перераховані споживачем суми направляється для зарахування належного платежу наступним чином: послідовно погашається сума заборгованості попереднього періоду, пеня за цей період, далі платіж за наступний період, пеня за цю заборгованість і т.д. Тільки після повного погашення суми попереднього боргу перераховані кошти зараховуються за поточний розрахунковий період.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що ЖБК №15 умови договору щодо сплати за надану теплову енергію виконувались неналежним чином, в зв'язку з чим станом на 01.11.2013 виникла заборгованість в сумі 54517,53 грн.

22.11.2013 між сторонами укладено договір про реструктуризацію заборгованості за поставлену теплову енергію згідно Договору №183 від 28.11.2005.

Відповідно до умов Договору про реструктуризацію заборгованості борг у сумі 54517,53 грн. повинно бути погашено в період 01.12.2013 по 01.07.2014 визначеними даним Договором частинами.

В порушення умов вищевказаного Договору реструктуризації боргу відповідачем свої зобов'язання не виконано належним чином, зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 11029,49 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" надіслано на адресу ЖБК №15 претензію на сплату вказаної вище заборгованості. На підтвердження надіслання до матеріалів справи долучено копію фіскального чеку.

В судовому засіданні 10.11.2015 представником відповідача подано акт звірки розрахунків за теплоенергію станом на 01.09.2014.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини. Статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Беручи до уваги наведені вище норми та те, що позивачем заявлена до стягнення сума боргу станом на 01.08.2015, проте, до суду подано акт звірки розрахунків станом на 01.09.2014, суд вважає, що даний доказ не має значення для правильного вирішення спору, а тому не може бути прийнятим судом до уваги.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання по поверненню заборгованості, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що в результаті порушення відповідачем договірних зобов'язань виникла заборгованість, суд вважає заявлену позивачем вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст. ст. 32, 34, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №15 (вул. Івасюка, 26/60, м. Івано-Франківськ, 76000, код 23925077) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (вул. Б. Хмельницького, 59А, м. Івано-Франківськ, 76006, код 03346058) кошти в сумі 18135,86 грн. (вісімнадцять тисяч сто тридцять п'ять гривень вісімдесят шість копійок), з яких: 11029,49 грн. (одинадцять тисяч двадцять дев'ять гривень сорок дев'ять копійок) - сума основного боргу, 747,75 грн. (сімсот сорок сім гривень сімдесят п'ять копійок) - 3% річних, 6358,62 грн. (шість тисяч триста п'ятдесят вісім гривень шістдесят дві копійки) - інфляційні втрати та 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок ) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грица Ю. І.

Повне рішення складено 20.11.2015.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"