Рішення

від 15.02.2012 по справі 5011-34/255-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-34/255-2012 15.02.12

За позовомПублічного акціонерного товариства В«Українська страхова компанія В«Гарант-АВТОВ» доПриватного акціонерного товариства В«Акціонерна страхова компанія В«ІнтерТрансПолісВ» простягнення шкоди в порядку регресу в сумі 2 838,96 грн.,

СуддяОСОБА_1

Представники: від позивача -ОСОБА_2, представник за довіреністю; від відповідача -не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У січні 2012 року Публічне акціонерне товариство В«Українська страхова компанія В«Гарант-АВТОВ» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства В«Акціонерна страхова компанія В«ІнтерТрансПолісВ» із позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 2 838,96 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі полісу № 19G - 0346739 від 28.05.2010 добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Honda CR-V»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України В«Про страхуванняВ» отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «ЗАЗ»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу №116847/21 від 19.04.2011 про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2012 порушено провадження у справі № 5011-34/255-2012 та призначено розгляд справи на 30.01.2012.

Ухвалою суду від 30.01.2012 розгляд справи було відкладено на 15.02.2012.

В судовому засіданні 15.02.2012 позивачем подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог в порядку статті 22 ГПК України, відповідно до якої позивач просить суд стягнути суму боргу у розмірі 1 838,96 грн. Відтак має місце нова ціна позову.

На призначені судові засідання 30.01.2012 та 15.02.2012 представник відповідача не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв.

Заслухавши думку представника позивача щодо можливості розгляду даної справи за відсутності представника відповідача, який наполягав на розгляді справи, зважаючи на те, що:

- відповідач був належним чином повідомлений про слухання справи в даному судовому засіданні, про що зокрема свідчить оригінал повідомлення про вручення поштового відправлення №01030 19026144 від 16.01.2012.

- явка представника відповідача у судове засідання обов'язково не визнавалась.

- у разі наміру подати додаткові заперечення чи пояснення щодо предмету та підстав позову чи додаткові докази, відповідач мав можливість їх надати через канцелярію суду до дати судового засідання;

- у разі неможливості своєї участі, відповідач не був позбавлений можливості уповноважити інших на представництво його інтересів у засіданні суду, відповідно до статті 28 ГПК України;

- відповідно до статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи лише у разі, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному засіданні. Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

- крім того, відповідно до статті 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Відкладення розгляду справи спричинить до виходу за межі встановленого статтею 69 ГПК України строку, а клопотання у порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України про продовження строку відповідачем заявлено не було, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки про дорожньо-транспортну пригоду та постанови Печерського районного суду м. Києва від 16.03.2011 у адміністративній справі № 3-369/11, 16.12.2010 о 14:25 на бул. Дружби Народів -з'їзд на Наддніпрянське шосе була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля CR-V»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), яким керувала ОСОБА_3 із автомобілем «ЗАЗ»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), яким керував ОСОБА_4

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_4 вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою про дорожньо-транспортну пригоду та постановою Печерського районного суду м. Києва від 16.03.2011 у адміністративній справі № 3-369/11. Вказаною постановою суду ОСОБА_4 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль CR-V».

Відповідно до Звіту № 6623 про незалежну оцінку з визначенням вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного 10.01.2011 (далі -Звіт № 6623), вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля CR-V»у результаті його пошкодження при ДТП складає 2 838,96 грн.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі полісу 19G - 0346739 від 28.05.2010 добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія В«Дженералі ГарантВ» та ОСОБА_3.

Відповідно до пункту 1.1 статуту Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант - Авто", ідентифікаційний код 16467237, затвердженого черговими загальними зборами акціонерів (протокол №38 від 20.04.2011) та зареєстрованої державним реєстратором Печерської районної в м. Києві державної адміністрації 28.04.2011, цей статут регулює діяльність Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант - Авто", ідентифікаційний код 16467237, створеного як Відкрите акціонерне товариство Українська страхова компанія «Гарант-Авто», ідентифікаційний код 16467237, яке було зареєстроване Печерською районної в м. Києві державною адміністрацією 26.03.1992 року, реєстраційний номер при включенні до Єдиного державного реєстру 1070 120 0000 000869, перейменованого у Відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 10 листопада - 04 грудня 2006 року про перейменування та яке продовжує свою діяльність як Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант - Авто", згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 20 квітня 2011 року по перейменування.

Відтак, судом встановлено факт зміни найменування позивача.

За вищезазначеним полісом № 19G - 0346739 від 28.05.2010 добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності та Страхового акта № 116847 від 05.01.2011 позивачем було виплачено страхове відшкодування за автомобіль CR-V»у сумі 3 292,20 грн. Факт виплати зазначених коштів гр. ОСОБА_3 підтверджується платіжним дорученням № 92 від 12.01.2011 на суму 3 292,20 грн.

Статтею 27 Закону України В«Про страхуванняВ» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 3 292,20 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки про дорожньо-транспортну пригоду транспортний засіб - автомобіль «ЗАЗ», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю da CR-V»належить ОСОБА_4

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ЗАЗ», що належить ОСОБА_4 та перебуває у його володінні, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № ВС/2455642 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 3). Вказаним договором (полісом № ВС/2455642) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 1 000 грн. (пункт 2), строк дії полісу з 23.10.2010 до 22.10.2011 (пункт 3).

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України В«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВС/2455642) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, -визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Договори обов'язкового страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу) (підпункт 15.3 статті 15 Закону України В«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» у редакції Закону чинній на момент укладання полісу № ВС/2455642).

19.04.2011 позивачем було надіслано до відповідача вимогу № 116847/21 про виплату страхового відшкодування згідно з Полісом № ВС/2455642 в сумі 3 292,20 грн. Крім того, до вказаної заяви були додані документи необхідні для розгляду питання щодо здійснення страхової виплати за Полісом № ВС/2455642. У матеріалах справи містяться докази отримання вказаної вимоги разом з додатками відповідачу 27.04.2011 (повідомлення про вручення поштового відправлення № 01042 12805300).

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як було зазначено раніше, відповідно до звіту № 6623 вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля CR-V»у результаті його пошкодження при ДТП складає 2 838,96 грн.

Відповідно до частини 18 статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Відповідно до полісу № ВС/2455642 франшиза, тобто сума, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 1 000 грн.

Враховуючи вищевикладене, як було зазначено раніше, 15.02.2012 позивачем подана заява про зменшення позовних вимог на суму франшизи, відповідно до якої позивач просив суд стягнути 1 838,96 грн.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 1 838,96 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд 13Є, ідентифікаційний код 31451838) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 19/3, ідентифікаційний код 16467237) страхове відшкодування у розмірі 1 838 (одну тисячу вісімсот тридцять вісім) грн. 96 коп., 1 411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяОСОБА_1

Рішення підписано 20.02.2012.