Рішення

від 05.11.2012 по справі 5011-34/11205-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-34/11205-2012 05.11.12

За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" доДочірнього підприємства по експлуатації та розвитку житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" АТХК "Київміськбуд" про стягнення 97 268,67 грн. СуддяОСОБА_1 Представники: від позивача -ОСОБА_2, представник за довіреністю; від відповідача -ОСОБА_3, представник за довіреністю. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Дочірнього підприємства по експлуатації та розвитку житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" АТХК "Київміськбуд" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості за електроенергію в сумі 97 268,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №8242062 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.06.2003 (далі -Договір) на виконання умов якого позивач поставив відповідачу теплову енергію, однак відповідач свої зобов'язання не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим, за останнім станом на 01.05.2012 рахується заборгованість за використану теплову енергію в сумі 88 829,99 грн.

У зв'язку з простроченням сплати боргу позивачем нарахована пеня у розмірі 421,14 грн., 3% річних у розмірі 2 617,64 грн. та інфляційна складова суми боргу у розмірі 5 399,90 грн.

Ухвалою суду від 16.08.2012 було порушено провадження у справі №5011-34/11205-2012, розгляд справи було призначено на 17.09.2012.

У судовому засіданні 05.11.2012 позивачем була надана довідка про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго»теплову енергію, з якої вбачається, що відповідачем було частково погашено суму основного боргу в розмірі 46 057,28 грн., таким чином сума основного боргу станом на 01.05.2012 складає 42 772,71 грн.

У судовому засіданні 05.11.2012 позивач та відповідач надали пояснення по суті спору та підтвердили факт часткової проплати суми основного боргу відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2003 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якого Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(далі -позивач) та Дочірнім підприємством по експлуатації та розвитку житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" АТХК "Київміськбуд" (далі -відповідач) укладено Договір №8242062 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі -Договір).

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору позивач зобов'язується постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору.

Відповідно до пункту 2.3.1 Договору відповідач зобов'язується додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до пункту 2.3.2 Договору відповідач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку №4 до Договору.

Додатком №1 до Договору визначено обсяги постачання теплової енергії, які при відсутності розбіжностей з обох сторін по обсягам відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії даного Додатку продовжується на кожний наступний рік (п. 5 Додатку 1 до Договору).

Згідно з пунктом 2 Додатку 4 до Договору відповідач щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один Примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.01.2010 до 01.05.2012 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.05.2012 становила 88 829,99 грн., що підтверджується копіями відомостей обліку спожитої теплової енергії за спірний період, обліковими картами (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту відповідачем теплову енергію.

Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 ГК України.

Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі -енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до пункту 2 статті 32 закону України В«Про житлово-комунальні послугиВ» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем частково була сплачена заборгованість в сумі 46 057,28 грн., яка зарахована за період з 01.01.2010 до 01.05.2012.

Часткова сплата заборгованості відповідачем за Договором є свідченням відсутності спору між сторонами в частині заборгованості в сумі 46 057,28 грн., враховується судом в погашення боргу, що виник за період з 01.01.2010 до 01.05.2012.

Відповідно до пункту 1-1 статі 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Станом на час прийняття рішення у справі спору між сторонами в частині стягнення заборгованості в розмірі сплачених коштів (46 057,28 грн.) не існує, провадження по розгляду заявлених позивачем вимог в цій частині підлягає припиненню саме внаслідок дій вчинених відповідачем щодо погашення боргу.

Приймаючи до уваги, наявність заборгованості, що залишається непогашеною за спірний період (01.01.2010-01.05.2012) яка складає суму 42 772,71 грн., що підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростована наявність вказаної заборгованості. Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 42 772,71 грн. підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 617,64 грн., інфляційної складової суми боргу в розмірі 5 399,90 грн. та пені у розмірі 421,14 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача за період з січня 2010 року до квітня 2012 року в сумі 2 617,64 грн.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97 р.

Вимога позивача про стягнення інфляційних втрат розмір яких за розрахунком суду з урахуванням показників від'ємного значення (за квітень 2010 року індекс інфляції становив 0,997, тоді інфляційне збільшення суми боргу складає - 92,98 грн.; за травень 2010 року індекс інфляції становив 0,994, тоді інфляційне збільшення суми боргу складає - 176,93 грн.; за червень 2010 року індекс інфляції становив 0,996, тоді інфляційне збільшення суми боргу складає - 105,32 грн.; за липень 2010 року індекс інфляції становив 0,998, тоді інфляційне збільшення суми боргу складає - 47,91 грн.; за липень 2011року індекс інфляції становив 0,987, тоді інфляційне збільшення суми боргу складає - 409,63 грн.; за серпень 2011 року індекс інфляції становив 0,996, тоді інфляційне збільшення суми боргу складає - 88,14 грн.) становить 4 478,98 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість задоволення вимоги позивача про стягнення інфляційної складової суми боргу за період з лютого 2010 року до квітня 2012 року (з урахуванням показників від'ємного значення) в сумі 4 478,98 грн.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Пунктом 3.5 Додатка 4 до Договору у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього Договору), позивач нараховує відповідачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Суд погоджується з розрахунком позивача щодо нарахування пені та задовольняє вимогу щодо нарахування пені за період з лютого 2012 року до травня 2012 року в заявленій позивачем сумі 421,14 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження в частині розгляду вимог про стягнення з Дочірнього підприємства по експлуатації та розвитку житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" АТХК "Київміськбуд" 46 057,28 грн. основного боргу.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства по експлуатації та розвитку житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" АТХК "Київміськбуд" (01021, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 20, ідентифікаційний код 23739162) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 42 772 (сорок дві тисячі сімсот сімдесят дві) грн. 71 коп. основного боргу, 4 478 (чотири тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 98 коп. інфляційних втрат, 2 617 (дві тисячі шістсот сімнадцять) грн. 64 коп. 3% річних, 421 (чотириста двадцять одну) грн. 14 коп. пені, а також 1 005 (одну тисячу п'ять) грн. 81 коп. судового збору.

4. Видати наказ.

5. У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.11.2012

Суддя Р.Б. Сташків