Рішення

від 16.11.2015 по справі 910/23698/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2015Справа №910/23698/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський нафтопродукт"

про стягнення 199, 76 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Дорожинський О.А.

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський нафтопродукт" (далі -відповідач) про стягнення 199, 76 грн., у тому числі: 164, 61 грн. - борг за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування, 35, 13 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором банківського рахунку № 3603 від 18.08.2009.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2015 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.10.2015 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

01.10.2015 судове засідання не відбулося у зв'язку з направленням судді Бондарчук В.В. для участі у IV Судовому форумі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2015 розгляд справи призначено на 26.10.2015 у судовому засіданні за участю представників сторін.

06.10.2015 через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов'янський нафтопродукт" проти позову заперечує повністю, обґрунтовуючи тим, що Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" неналежним чином надавало послуги та виконувало свої зобов'язання перед відповідачем за договором банківського рахунку № 3603 від 18.08.2009.

Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.11.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2009 між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слов'янський нафтопродукт" (далі - клієнт) укладено договір банківського рахунку № 3603, умовами якого передбачено, що банк відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та внутрішніх положень банку, зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

Банк відкриває клієнту поточний рахунок № 260083013603 в національній валюті України та в іноземних валютах відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній валюті та іноземних валютах та здійснює його розрахунково-касове обслуговування (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1.5 договору, банк має право отримувати від клієнта комісійну винагороду за надані послуги в розмірах та строки, визначені в тарифах банку.

Згідно п. 2.4.7. договору, клієнт зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за надані банком послуги відповідно до тарифів, а також компенсувати витрати банку у разі, якщо дії банку по виконанню доручення клієнта пов'язані з витратами, які не передбачені тарифами банку.

Умовами п.п. 3.2. та 3.3. договору передбачено, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», клієнт доручає банку списувати з рахунку плату за надані банком послуги в розмірі, визначеному в тарифах, а також неустойку та збитки, передбачені договором або чинним законодавством України.

В разі неможливості здійснення розрахунків в порядку, встановленому пунктом 3.2. даного договору, клієнт розраховується з банком за надані послуги в готівковій формі або шляхом здійснення переказу на користь банку в строки, визначені у тарифах банку.

Пунктом 5.9 договору встановлено, що за прострочення клієнтом розрахунків за послуги, що надаються банком, останній має право стягнути з клієнта пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такого прострочення.

Договір укладений на невизначений строк і набуває чинності з дня його підписання сторонами. Дія договору припиняється за згодою сторін, або у випадках, передбачених законодавством, в т.ч. у разі його розірвання за вимогою клієнта або банку, у випадках, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України (п. 6.1. договору).

18.08.2009 між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слов'янський нафтопродукт" укладено додаткову угоду № 1 до договору банківського рахунку № 3603 від 18.08.2009 на банківське обслуговування по каналах зв'язку «Клієнт-Банк» (іFOBC), відповідно до якої клієнт доручає, а банк бере на себе забезпечення виконання розрахункового обслуговування за допомогою програмно-технічного комплексу електронних платежів «Клієнт-Банк» (іFOBC) за відкритим клієнту поточним рахунком (поточними рахунками), відкритими на підставі договору банківського рахунку № 3603 від 18.08.2009.

Відповідно до п. 5.1. додаткової угоди, за послуги розрахункового обслуговування по каналах зв'язку клієнт сплачує банку плату не пізніше останнього робочого дня поточного місяця у розмірах, встановлених тарифами банку, на момент оплати.

Тарифи банку є невід'ємною частиною договору банківського рахунку.

Дана угода набуває чинності з моменту її підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє протягом строку дії договору банківського рахунку (7.1. додаткової угоди).

Так, на виконання умов договору позивачем відкрито відповідачу рахунок № 260083013603 в ПАТ "Європейський газовий банк", із забезпеченням виконання банком розрахунково-касового обслуговування клієнта за допомогою програмно-технічного комплексу електронних платежів "Клієнт-Банк" (iFОВS) за відкритим клієнту поточним рахунком.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором банківського рахунку належним чином не виконав, у зв'язку з чим за Товариством з обмеженою відповідальністю "Слов'янський нафтопродукт" утворилась заборгованість по сплаті комісійної винагороди за користування рахунком та за послуги з розрахунково-касового обслуговування.

Так, станом на 20.08.2015 заборгованість відповідача зі сплати комісійної винагороди та за послуги з розрахунково-касового обслуговування складає 164, 61 грн., у тому числі: 53, 32 грн. за період з 25.07.2014 по 24.08.2014 та 119, 29 грн. за період з 25.08.2014 по 16.09.2014, що підтверджується, зокрема наданим позивачем тарифами за банківськими операціями і послугами для юридичних та фізичних осіб-підприємців «Стандарт».

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати комісійної винагороди за користування рахунком та за послуги з розрахунково-касового обслуговування, за останнім утворилась заборгованість у розмірі 164, 61 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 35, 15 грн. - пені за період з 30.09.2014 по 30.03.2015.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору банківського рахунку № 3603 від 18.08.2009, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є договором банківського рахунку.

Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 4 ст. 1068 Цивільного кодексу України встановлено, що клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення умов договору не здійснив оплату з комісійної винагороди за користування рахунком та за послуги з розрахунково-касового обслуговування.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо сплати комісійної винагороди та оплати наданих послуг з розрахунково-касового обслуговування, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору банківського рахунку № 3603 від 18.08.2009 та додаткової угоди № 1 від 18.08.2009, положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 164, 61 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 35, 15 грн. - пені за період з 30.09.2014 по 30.03.2015.

Так, згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що в останньому допущену помилку у визначенні розміру нарахування пені.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума пені у розмірі 27, 57 грн. (розрахунок здійснений у правовому порталі України Ліга Закон) за період з 30.09.2014 по 30.03.2015.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський нафтопродукт" (04053, м. Київ, провулок Бехтеревський, буд. 4-Б, ідентифікаційний код - 32920917) на користь Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (04655, м. Київ, проспект Московський, буд. 16, ідентифікаційний код - 34693790) 164 (сто шістдесят чотири) грн. 61 коп. - заборгованості та 27 (двадцять сім) грн. 57 коп. - пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський нафтопродукт" (04053, м. Київ, провулок Бехтеревський, буд. 4-Б, ідентифікаційний код - 32920917) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 757 (одну тисячу сімсот п'ятдесят сім) грн. 03 коп.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 20.11.2015.

Суддя Бондарчук В.В.