Рішення

від 16.11.2015 по справі 910/21082/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2015Справа №910/21082/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарватер ТВ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АР Ю М'ЮЗІК"

про стягнення 634 242, 96 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Костенко М.І;

від відповідача: Глівінський А.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарватер ТВ" (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АР Ю М'ЮЗІК" (далі -відповідач) про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 634 242, 96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було безпідставно повторно перераховано оплату за послуги з розміщення реклами, які вже оплачувались раніше.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.08.2015 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.09.2015 за участю представників сторін, яких зобов'язано виконати вимоги суду.

07.09.2015 року через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про застосування строку позовної давності, а також клопотання про припинення провадження у справі, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "АР Ю М'ЮЗІК" просить суд припинити провадження у даній справі, обґрунтовуючи тим, що станом на 18 серпня 2015 року існує судове рішення про той самий спір і між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що викладені у справі № 910/21082/15.

Суд відклав розгляд даного клопотання на наступне судове засідання.

У судовому засіданні 10.09.2015 оголошувалась перерва до 15.10.2015 у порядку ст.77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.10.2015 розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою представників сторін та призначено судове засідання на 05.11.2015 за участю представників сторін.

У судовому засіданні 05.11.2015 представник позивача надав письмові заперечення проти клопотань відповідача про застосування строку позовної давності та про припинення провадження у справі, в яких зазначив, що у справі № 910/7171/13 та у даній справі однакові лише сторони, а предмет і підстави є різними, щодо позовної давності позивач вказав, що про порушення свого права - про безпідставне отримання коштів двічі відповідачем за фактично надані один раз послуги, позивач дізнався після прийняття постанови Вищого господарського суду України від 14.05.2014 у справі № 910/7171/13, тож перебіг строку позовної давності розпочався з 15.05.2014, то визначений ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності на момент подання позовної заяви (14.08.2015) не закінчився.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.11.2015 надав відзив на позовну заяву, мотивуючи тим, що твердження позивача про те, що відповідач безпідставно набув кошти в сумі 634 242, 96 грн. має помилковий характер, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки позивачем не надано жодного первинного бухгалтерського документа, а саме платіжного доручення на підставі якого було здійснено помилкове зарахування коштів у сумі 634 242, 96 грн. на розрахунковий рахунок відповідача.

У судовому засіданні 05.11.2015 оголошувалась перерва до 16.11.2015 у порядку ст.77 ГПК України.

12.11.2015 через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав письмові пояснення, в яких повідомив, що позивачем не надано суду платіжне доручення на суму 634 424, 96 грн., яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарватер ТВ" здійснило перерахування грошових коштів відповідачу, оскільки таке платіжне доручення окремо на вказану суму відсутнє.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд, розглянувши подане відповідачем клопотання про припинення провадження у справі, відзначає наступне.

Припинення провадження у справі - це форма завершення справи, зумовлене передбаченими законом обставинами, що повністю відкидають можливість судочинства

Відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

1-1) відсутній предмет спору;

2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав ;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже, суд не вбачає підстав для припинення провадження у даній справі, оскільки предметом спору у справі № 910/7171/13 було безпідставне отримання Товариство з обмеженою відповідальністю "АР Ю М'ЮЗІК" грошових коштів у розмірі 1 000 000, 00 грн., сплачених платіжним дорученням № 724 від 27.12.2010 на підставі виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарватер ТВ" рахунку № 359 від 24.12.2010, а тому визнає подане клопотання необґрунтованим та відповідно відмовляє у його задоволенні.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.11.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Так, 28.01.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ар Ю М'юзік" (далі -виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарватер ТВ" (далі - замовник) укладено договір № 16/2010, умовами якого передбачено, що виконавець в порядку та на умовах, що визначені даним договором та додатками до нього, бере на себе зобов'язання надати замовнику послуги з розміщення в ефірі телеканалу на всій території мовлення виконавця рекламних матеріалів замовника та (або) клієнтів замовника (рекламні послуги), а замовник зобов'язується приймати ці рекламні послуги та оплачувати їх на умовах, передбачених цим договором.

Засвідченням факту належного надання рекламних послуг за цим договором є акт про надання послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін даного договору.

Відповідно до п.п. 9.1., 9.2. договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до "31" грудня 2010 року включно. Сторони погодили можливість продовження співпраці та строку дії договору на умовах, передбачених у відповідному додатку до договору. В разі не укладення такого додатку до дати закінчення терміну дії договору пролонгація договору не настає.

22.12.2010 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору № 16/2010 від 28.01.2010, відповідно до п. 2 якої сторони домовились викласти в новій редакції п. 9.1. договору, а саме:

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до "31" грудня 2011 року включно, а в частині невиконаних зобов'язань - до повного їх виконання Сторонами.

Тож, обґрунтовуючи свої вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарватер ТВ" зазначає, що реклама продукції ТМ «Колгейт» була розміщена відповідачем один раз, а оплата проведена двічі, зокрема на підставі договору № 16/2010 від 28.01.2010 та на підставі усного договору, що встановлено постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2014 у справі № 910/7171/13, у зв'язку з чим оплата здійснена на підставі письмового договору за розміщення реклами ТМ «Колгейт» у період листопад - грудень 2010 в обсязі 634 242, 96 грн., з яких: за листопад - 252 130, 29 грн. з урахуванням ПДВ та ПР та за грудень - 382 112, 37 грн. з урахуванням ПДВ та ПР є безпідставною, оскільки рекламні послуги за проведення такої оплати не були надані.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 16/2010 від 28.01.2010, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Статтею 1 Закону України «Про рекламу» визначено, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарватер ТВ" своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг за договором № 16/2010 від 28.01.2010, Товариство з обмеженою відповідальністю "АР Ю М'ЮЗІК" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарватер ТВ" про стягнення 1 187 967, 00 грн., у тому числі: 1 165 906, 38 грн. - заборгованості, 16 613, 51 грн. - пені, 2 231, 60 грн. - інфляційних втрат та 3 215, 51 грн. - 3 % річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.04.2012 у справі № 5011-14/2303-2012 (суддя Мельник С.М.) у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АР Ю М'ЮЗІК" відмовлено повністю.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2012 рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2012 у справі № 5011-14/2107-2012 скасовано. Прийнято нове рішення, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарватер ТВ» (01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 9 кімн. 3, код 36845171) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ар Ю М'юзік» (01019, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 55, 4-й поверх, код 33151855) заборгованість сумі 925 906 грн. 38 коп., інфляційне збільшення боргу в сумі 2 870 грн. 35 коп., 3% річних в сумі 5 112 грн. 90 коп., та пеню в сумі 26 406 грн. 15 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарватер ТВ» (01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 9 кімн. 3, код 36845171) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ар Ю М'юзік» (01019, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 55, 4-й поверх, код 33151855) 19 205 грн. 92 коп. - судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Зокрема, вказаним вище судовим актом встановлено, що ТОВ «Ар Ю М'юзік» виставило ТОВ «Фарватер ТВ» наступні рахунки: № 386 від 7 листопада 2011 року за «Розміщення інформаційно-рекламних сюжетів на телеканалі RU MUSIC, листопад 2011» на суму 485 400 грн.; № 389 від 5 грудня 2011 року за «Розміщення інформаційно-рекламних сюжетів на телеканалі RU MUSIC, грудень 2011» на суму 536 636 грн. 72 коп.; № 390 від 9 грудня 2011 року за «Розміщення спонсорських та інформаційних сюжетів на телеканалі RU MUSIC, з 01 по 10 грудня 2011 року» на суму 143 809 грн. 66 коп.

Сторонами підписано акти здачі прийняття робіт: № 388 на виконання робіт по рахунку № 386 від 7 листопада 2011 року за «Розміщення інформаційно-рекламних сюжетів на телеканалі RU MUSIC, листопад 2011» на суму 485 460 грн., № 389 на виконання робіт по рахунку № 389 від 5 грудня 2011 року за «Розміщення інформаційно-рекламних сюжетів на телеканалі RU MUSIC, грудень 2011» на суму 536 637 грн. 22 коп., № 390 на виконання робіт по рахунку № 390 від 9 грудня 2011 року за «Розміщення спонсорських та інформаційних сюжетів на телеканалі RU MUSIC, з 01 по 10 грудня 2011 року» на суму 143 809 грн. 66 коп.

За вказаний період, виконано робіт на загальну суму 1 165 906 грн. 88 коп.

ТОВ «Фарватер ТВ» здійснило часткову оплату послуг за період листопада-грудня 2011 року на суму 240 000 грн., зокрема рахунок № 389 був оплачений в грудні 2011 року, платіжним дорученням № 1427 від 8 грудня 2011 року на суму 120 000 грн. та платіжним дорученням № 1373 від 8 листопада 2011 року оплачено рахунок № 386 на суму 120 000 грн.

Отже, у ТОВ «Фарватер ТВ» виникла заборгованість перед ТОВ «Ар Ю М'юзік» в сумі 925 906 грн. 88 коп. ( із розрахунку: 1 165 906 грн. 38 коп. - 240 000 грн.)

ТОВ «Фарватер ТВ» зазначило, що на виконання умов п. 4.2.2. договору (в редакції додаткової угоди) ним сплачено авансовий платіж по договору у розмірі 1 000 000 грн. Оскільки, додаткова угода до договору, якою було передбачено перерахування відповідачем авансового платежу за договором була укладена 22 грудня 2010 року, рахунок-фактура № 359 був виставлений відповідачу 24 грудня 2010 року, а також відсутність доказів наявності між сторонами будь-яких інших відносин, на підставі яких могли здійснюватись розрахунки, у зв'язку з чим, ТОВ «Фарватер ТВ» заперечило наявність заборгованості, оскільки з урахуванням вказаної попередньої оплати заборгованість наявна у ТОВ «Ар Ю М'юзік».

ТОВ «Ар Ю М'юзік» не заперечило сам факт перерахування відповідачем грошових коштів у розмірі 1 000 000,00 грн., проте заперечило, що таке перерахування було здійснено відповідно до умов договору № 16/2010, а вважає, що вказана сума перерахована за виконані роботи по усній угоді.

Оскільки у платіжному дорученні № 724 від 27 грудня 2010 року проведеного банком 28 грудня 2010 року у графі «призначення платежу» вказано: «За розміщ. інформаційно-рекламних Ru Music у 2011 р. зг. рах. № 359 від 24.12.10 р.», а не авансовий платіж згідно додаткової угоди, то у позивача відсутні підстави зараховувати такий платіж, як оплату за договором № 16/2010.

Рахунок-фактура № 359 від 24 грудня 2010 року виписана «За розміщення інформаційно-рекламних матеріалів Замовників на телеканалі Ru Music» на суму 1 000 000 грн. без посилання на договір також не зазначено, що цей платіж є авансовим.

Відповідно до акту № 359 від 31 грудня 2010 року здачі-прийняття робіт (наданих послуг) по рахунку № 359 від 24.12.10, підписаний тільки позивачем, але оплачений відповідачем платіжним дорученням № 724 від 27 грудня 2010 року в повній сумі.

Також судом зазначено, що в матеріалах справи відсутні докази, які б достовірно підтверджували, що платіжним дорученням № 724 від 27 грудня 2010 року, здійснено авансовий платіж, саме за договором № 16/2010 чи додатковою угодою до нього. За таких умов, відсутні підстави вважати що роботи виконані за актами №№ 388-390 оплачені в повному обсязі.

Отже, у ТОВ «Фарватер ТВ» існує заборгованість в сумі 925 906 грн. 88 коп. по оплаті послуг наданих в листопаді-грудні 2011 року за договором № 16/2010, який є підставою даного позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2013 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2012 у справі № 5011-14/2107-2012 залишено без змін.

Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарватер ТВ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АР Ю М'ЮЗІК" грошових коштів у розмірі 1 000 000, 00 грн., посилаючись на безпідставність їх набуття.

Так, позовні вимоги мотивовані тим, що вказаний платіж був здійснений не на виконання умов Договору №16/2010 від 28.01.2010 р., укладеного між позивачем і відповідачем, жодних інших договорів між сторонами не існує, та послуги, які були оплачені, не надавалися, позивач помилково перерахував 1 000 000, 00 грн. на користь відповідача, а відповідач - безпідставно їх набув.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.07.2013 у справі № 910/7171/13 (суддя Курдельчук І.Д.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарватер ТВ" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АР Ю М'юзік" (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, б. 55, 4- й поверх, код ЄДРПОУ 33151855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарватер ТВ" (місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Басейна, б. 9, кв. 3, код ЄДРПОУ 36845171), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі - 1 000 000 (один мільйон) грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі - 20 000 (двадцять тисяч) грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 10.12.2013 рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2013 у справі № 910/7171/13 - скасовано. Постановлено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарватер ТВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ар Ю М`юзік" про стягнення 1 000 000, 00 грн. - відмовлено повністю.

З постанови апеляційної інстанції вбачається наступне.

02.11.2010 року на адресу електронної пошти до директора ТОВ "Ар Ю М`юзік" від директора ТОВ "Фарватер ТВ" надійшов лист з пропозицією розмістити в ефірі телеканалу RU Music рекламу клієнта "Колгейт Палмолів" у період листопад - грудень 2010 року.

Тож, директори обох товариств прийняли рішення не змінювати або доповнювати існуючи умови договору № 16/2010, а домовитись у спрощений порядок про розміщення реклами в ефірі телеканалу на умовах передбачених шоп-листом, що додавався до електронного листа.

Той факт, що сторони досягли домовленості з приводу розміщення вказаної вище реклами та надання відповідачем послуг з розміщення інформаційно-рекламних матеріалів замовника "Колгейт-Палмолів" на телеканалі RU Music підтверджується "ефірною довідкою" № 18/1-2011 від 17.01.2011 року.

Відповідно до умов договору, ефірна довідка є документом, що надається телеканалом, який підтверджує факт здійснення останнім телевізійної трансляції рекламних матеріалів.

Крім того, факт, що ефірна довідка є належним та допустимим доказом, підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2011 року, з тексту якої вбачається, що ефірні довідки є належними та допустимими доказами надання рекламних послуг, оскільки ні договором, ні законодавством не встановлено і не передбачено вимог, які встановлені до форми та змісту ефірної довідки, а отже ефірні довідки підтверджують факт розміщення рекламних матеріалів, визначених договором.

Таким чином, враховуючи надані докази відповідачем щодо розміщення рекламних матеріалів клієнта "Колгейт-Палмолів" із цільовою аудиторією каналу - жінки віком 18-49 років, що в подальшому впливало на показник RP, на телеканалі RU Music, суд дійшов висновку, що між сторонами існувала усна домовленість поза межами договору № 16/2010.

Колегія суддів не погодилась з твердженням представника позивача про те, що договором № 16/2010 від 28.01.2010 року передбачалося розміщення вказаних вище рекламних матеріалів "Колгейт-Палмолів", оскільки з тексту зазначеного договору не вбачається можливим встановити розміщення яких саме рекламних матеріалів та з якою цільовою аудиторією передбачалося умовами останнього.

Як зазначалося вище, сторони домовилися про спрощений порядок розрахунку за розміщення рекламних матеріалів "Колгейт Палмолів", шляхом надання ТОВ "Фарватер ТВ" рахунку-фактури за № 359 від 24.12.2010 року на сплату послуг, на підставі якого позивачем був здійснений 27.12.2010 року платіж за платіжним дорученням № 724.

З вказаного рахунку-фактури № 359 та платіжного доручення № 724 вбачається, що кошти в розмірі 1 000 000, 00 грн. перераховувалися не на виконання умов договору № 16/2010, оскільки в призначенні платежу відсутнє будь-яке посилання на вказаний договір.

Зазначаючи в позовній заяві, що кошти у розмірі 1 000 000, 00 грн. позивачем сплачувалися як авансовий платіж за договором від 28.01.2010 року, представник позивача в подальшому, при розгляді позову та апеляційної скарги, не заперечував факт, що дані кошти не перераховувалися на виконання умов договору № 16/2010.

Крім того, у зазначеній постанові апеляційна інстанція здійснила посилання на те, що у провадженні господарського суду міста Києва перебувала справа № 5011-14/2107-2012 про стягнення заборгованості за договором № 16/2010 від 28.01.2010 року з ТОВ "Фарватер ТВ" на користь ТОВ "АР Ю М'юзік", рішення якого постановою Київського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2012 року, було скасоване та постановлене нове, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 18 березня 2013 року.

Так, постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2012 року було встановлено, що оскільки платіжним дорученням № 724 від 27.12.2010 року, проведеного банком 28.12.2010 року у графі призначенні платежу вказано: "за розміщення інформаційно-рекламних матеріалів RU Music, а не авансовий платіж згідно додаткової угоди, а отже у ТОВ "Ар Ю М`юзік" відсутні підстави зараховувати даний платіж як оплату за договором № 16/2010.

Крім того, рахунок-фактура № 359 від 24.12.2010 виписано також без посилання на вказаний договір та без зазначення, що вказані кошти є авансовим платежем.

Також факт існування між сторонами усної домовленості на розміщення інформаційно-рекламних матеріалів замовника "Колгейт Палмолів", а отже існування у позивача обов`язку щодо оплати наданих послуг, підтверджується актом здачі-прийому виконаних робіт від 30.11.2010 року та 04.01.2011 року, що підписані представниками сторін та завірені відповідними печатками, про те, що послуги з розміщення реклами ТМ "Колгейт" на каналі RU Music у листопаді та грудні 2010 року виконані якісно та у строк. Сторони взаємних претензій одна до одної не мають.

Постановою Вищого господарського суду міста Києва від 14.05.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 у справі № 910/7171/13 залишено без змін.

Зокрема, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції про безпідставність твердження позивача щодо помилковості перерахування коштів в розмірі 1 000 000, 00 грн. на рахунок відповідача, що підтверджується тим, що у платіжному дорученні позивача № 724 від 27.12.2010 р. є посилання на рахунок-фактуру № 359 від 24.12.2010 р., який виставлявся ТОВ "Ар'ю М'юзік" ТОВ "Фарватер ТВ" саме за надання послуг за розміщення інформаційно-рекламних матеріалів "Колгейт Палмолів" на підставі усного договору, укладеного між сторонами у спрощений спосіб, а не на підставі виконання будь-якого іншого договору, зокрема договору № 16/2010.

Крім того, 18.04.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарватер ТВ" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 року, в якій просив постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 року по справі № 910/7171/13 скасувати та прийняти нову постанову, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АР Ю М'юзік" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2013 року по справі № 910/7171/13 - без змін

Відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарватер ТВ" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 року по справі № 910/7171/13, нововиявленою обставиною заявник вважав довідки ІП "ГФК Юкрейн" від 16.06.2014 року про розміщення реклами в листопаді, грудні 2010 року на телеканалі RU MUSIC. Вказана довідка, на його думку, свідчила про розміщення реклами Товариством з обмеженою відповідальністю "АР Ю М'юзік" на суму 524 880 грн., коли заявником було сплачено аванс у сумі 1 000 000 грн., тобто лише на частину авансу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 у справі № 910/7171/13 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарватер ТВ" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 року за нововиявленими обставинами у справі № 910/7171/13 - відмовлено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 року по справі № 910/7171/13 - залишено без змін.

Так, відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, факти, встановлені в постановах Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2012 у справі № 5011-14/2107-2012 та від 10.12.2013 у справі № 910/7171/13 не доказуються при розгляді даної справи.

Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Таким чином, на підставі наведеного вище, суд приходить до висновку, що факт надання послуг відповідачем в листопаді-грудні 2011 року за договором № 16/2010 встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2012 у справі № 5011-14/2107-2012, якою стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарватер ТВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ар Ю М'юзік» заборгованість на загальну суму у розмірі 960 295, 98 грн.

Зокрема, постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 у справі № 910/7171/13 встановлено факт існування між сторонами усної домовленості на розміщення інформаційно-рекламних матеріалів замовника "Колгейт Палмолів", а отже існування у позивача обов`язку щодо оплати наданих послуг, що підтверджувалось актами здачі-прийому виконаних робіт від 30.11.2010 року та 04.01.2011 року, які підписані представниками сторін та завірені відповідними печатками, про те, що послуги з розміщення реклами ТМ "Колгейт" на каналі RU Music у листопаді та грудні 2010 року виконані якісно та у строк. Сторони взаємних претензій одна до одної не мають.

Отже, посилання представника позивача на ст. 1212 Цивільного кодексу України є необґрунтованим, оскільки кошти відповідачем не були отримані без будь-яких правових підстав, а як оплата за надані послуги.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 20.11.2015.

Суддя Бондарчук В.В.