Рішення

від 17.11.2015 по справі 910/26151/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.2015Справа №910/26151/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., при секретарі судового засідання Нечай О.Н, розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/26151/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми», с. Давидів,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Приоритет Агро», м. Київ,

про стягнення 44 662,52 грн.,

без участі представників сторін, у зв'язку з їх неявкою .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» (далі - ТОВ «Агролайф корми») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Приоритет Агро» (далі - ТОВ «Приоритет Агро»): 21 919 грн. попередньої оплати за договором поставки від 14.08.2014 № 14/08-05 (далі - Договір); 10 462,28 грн. пені; 708,01 грн. 3% річних; 11 573,23 грн. втрат від інфляції, а всього 44 662,52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2015 порушено провадження у справі №910/26151/15 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.11.2015.

17.11.2015 позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду відповідач не виконав, відзив на позов не подав.

Ухвала Господарського суду міста Києва була надіслана сторонам на адреси, зазначені у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті такої ухвали і рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, до матеріалів справи долучено конверт з ухвалою суду, який повернуто з адреси відповідача з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 17.11.2015 за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

У судовому засіданні 17.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

14.08.2014 ТОВ «Приоритет агро» (постачальник) та ТОВ «Агролайф корми» (покупець) було укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар у кількості, за номенклатурою, ціною строками та умовами поставки відповідно умовам Договору на підставі специфікації та накладних, які є невід'ємними частинами Договору (пункт 1.1 Договору);

- асортимент, кількість та ціна товару кожної окремої партії визначаються відповідною специфікацією та вказується в накладних (пункт 2.1 Договору);

- постачальник зобов'язаний своєчасно передавати покупцю визначений Договором товар (підпункт 3.2.2 пункту 3.2 Договору);

- договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2014, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (пункт 10.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Пацулою Ігорем Романовичем, якій діяв на підставі статуту, та від відповідача -директором Цинталовим Павлом Олександровичем, який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, укладений позивачем і відповідачем Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

14.08.2014 сторони оформили специфікацію № 1 до Договору, відповідно до якої відповідач та позивач домовилися про поставку партії товару, а саме макухи соняшникової у кількості 35 тонн вартістю 117 250 грн.

Також, 14.08.2014 постачальник виставив покупцю рахунок №У0000111 на суму 115 441 грн. за макуху соняшникову у кількості 34,46 тонн.

ТОВ «Агролайф корми» 15.08.2014 здійснило передоплату у сумі 99 441 грн., що підтверджується такими платіжними дорученнями: від 15.08.2014 № 3438 на суму 46 141 грн.; від 15.08.2014 № 3449 на суму 12 300 грн. та від 15.08.2014 № 3450 на суму 41 000 грн.

Відповідач, у свою чергу, умови Договору не виконав та обумовлений у специфікації товар позивачу не поставив.

26.08.2014 ТОВ «Приоритет агро» здійснило часткове повернення ТОВ «Агролайф корми» передоплати у сумі 77 522 грн., що підтверджується банківською випискою.

Таким чином, відповідач не повернув позивачу грошові кошти у сумі 21 919 грн. (99 441 грн. - 77 522 грн.).

Відповідно до частини другої статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, попередня оплата за непоставлений товар має бути повернута позивачу, а тому позовні вимоги щодо стягнення 21 919 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім суми попередньої оплати, позивач просить стягнути з відповідача: 10 462,28 грн. пені; 708,01 грн. 3% річних і 11 573,23 грн. втрат від інфляції. Позивач визначив період нарахування з 27.08.2014 по 23.09.2015.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктами 7.5, 7.8 Договору передбачено, що: у разі недотримання строків постачальник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення; нарахування штрафних санкцій припиняється після спливу строку загальної позовної давності від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно із статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Приоритет Агро» (01004, м. Київ, вул. Крутий узвіз, 6/2а; ідентифікаційний код: 39145543) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» (81151, Львівська область, Пустомитівський район, с. Давидів, вул. Львівська, 2а; ідентифікаційний код: 36874925): 21 919 (двадцять одну тисячу дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. попередньої оплати; 10 462 (десять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 28 коп. пені; 708 (сімсот вісім) грн. 01 коп. 3% річних; 11 573 (одинадцять тисяч п'ятсот сімдесят три) грн. 23 коп. втрат від інфляції та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 23.11.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук