Рішення

від 17.11.2015 по справі 910/22953/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22953/15 17.11.15 р.

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстиль"

про стягнення 168 583,35 євро, що еквівалентно 4 107 240,32 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Олійник А.О. за довіреністю № б/н від 05.10.2015р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "ДЕЛЬТА БАНК" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстиль" про стягнення 168 583,35 євро, що еквівалентно 4 107 240,32 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.09.2015 р.

21.09.2015 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 23.09.2015 р. представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2015 р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів.

У судовому засіданні 23.09.2015 р. оголошувалась перерва до 22.10.2015 р.

22.10.2015 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення на відзив.

У судовому засіданні 22.10.2015 р. оголошено перерву до 09.11.2015 р.

У судове засідання 09.11.2015 р. представник відповідача не з?явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Проте, 09.11.2015 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 09.11.2015 р. розгляд справи відкладено на 17.11.2015 р.

У судовому засіданні 17.11.2015 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 17.11.2015 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 17.11.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.08.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк», правонаступником якого являється Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (надалі - позивач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерстиль» (надалі - відповідач, Позичальник) укладено Кредитний договір № 500008028389015, з наступними змінами та доповненнями (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Кредитор відкриває Позичальнику відновлювану кредитну лінію та встановлює Позичальнику кредитний ліміт в розмірі 100 000,00 (сто тисяч євро, 00 євроцентів) євро, а Позичальник зобов'язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування отриманими кредитними коштами та комісії в порядку, розмірі та в строк, що передбачені цим Договором. Кожне надання суми кредиту в межах кредитної лінії супроводжується клопотанням про її надання в рамках цього Договору.

Згідно з п. п. 1.2., 1.3. Договору, встановлений в пункті 1.1. цього Договору Кредитний ліміт переглядається Кредитором в строки та в порядку згідно з розділом 3 цього Договору. Загальний строк кредитної лінії - з « 12» серпня 2011 року по « 12» серпня 2014 року включно.

22.04.2013 р. між сторонами укладено Договір № 6 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 500008028389015 від 12.08.2011 р., за умовами якого сторони дійшли згоди про наступне:

З 22.04.2013 р. Позичальнику встановлюється ліміт в розмірі 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч євро 00 євроцентів) євро. Наступний перегляд кредитного ліміту здійснюється Кредитором починаючи з 09.04.2014 року. На дату початку та на час наступного перегляду кредитного ліміту заборгованість Позичальника за кредитною лінією не може перевищувати 127 500,00 (Сто двадцять сім тисяч п'ятсот євро 00 євроцентів) євро.

Відповідно до п. 1.6. Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник планує: проценти за користування кредитом - щомісячно, із розрахунку 9,0 (дев'ять цілих) процентів річних. Комісії: комісію за резервування кредитних коштів - щомісячно, із розрахунку 0,0015 процентів від суми невикористаного кредитного ліміту за день.

Пунктом 1 Договору № 4 від 18.12.2012 р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 500008028389015 від 12.08.2011 р. сторони погодили, що починаючи з 13 вересня 2012 року проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником із розрахунку 10,0% (десять цілих нуль десятих) процентів річних.

У випадку порушення Позичальником будь-якої з умов пунктів 4.2.4 - 4.2.7 Кредитного договору, розмір процентної ставки за користування кредитом, яка сплачується Позичальником згідно з п. 2 цього Договору, починаючи з дати, наступної за датою порушення, встановлюється у розмірі 15,0% (п'ятнадцять цілих нуль десятих) процентів річних.

Відповідно до п. п. 2.2., 2.3. Кредитного договору, моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на відповідний рахунок Кредитора всієї суми кредиту. Нарахування процентів за користування кредитом згідно з п. 1.6.1 цього Договору здійснюється з дня надання кредиту, згідно з п. 2.1 цього Договору, до моменту повернення кредиту, щомісяця, в останній робочий день кожного місяця та в день повного повернення кредиту, за звітній календарний місяць, за фактичну кількість днів користування кредитом. При розрахунку процентів день надання кредиту включається до розрахунку, а день повернення кредиту - не включається. При розрахунку процентів приймається фактична кількість днів у місяці, фактична кількість днів у році для кредитів в національній валюті та 360 днів у році для кредитів в іноземній валюті. Якщо день нарахування процентів є неробочим, проценти нараховуються в попередній робочий день.

Позичальник сплачує проценти у валюті кредиту, щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним та в день повного повернення кредиту, шляхом перерахування суми нарахованих процентів на рахунок для обліку нарахованих процентів, зазначений в п. 4.1.1 цього Договору. У разі прострочення строку повернення кредиту, проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за період прострочення до моменту повного повернення кредиту.

02.12.2013 р. між позивачем, як покупцем, та ПАТ «Астра Банк», як продавцем, укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновою Т.В. за реєстровим № 1533.

За умовами п. 2.1. вказаного Договору, продавець погоджується продати (відступити) Права вимоги та передати їх Покупцю, а Покупець цим погоджується купити Права вимоги, прийняти їх і сплатити Загальну Купівельну ціну.

Відповідно до п. 2.3. Договору купівлі-продажу, права вимоги переходять від Продавця до Покупця, та обов'язки Продавця передати Права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання Продавцем та Покупцем Акту приймання-передачі Прав вимоги.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором № 500008028389015 від 12.08.2011 р.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приписами статті 1049 Кодексу встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 Кодексу, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Статтею 512 Кодексу передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 513 Кодексу, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За правилами ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу протягом часу дії Договору кредиту надавались кредитні кошти в межах встановленої суми ліміту, проте відповідач своїх зобов'язань щодо сплати чергових платежів та процентів за користування кредитом не виконав, у зв'язку з чим станом на час розгляду справи розмір заборгованості відповідача за кредитом складає 150 000,00 євро, що еквівалентно 3 654 489,30 грн.; сума заборгованості за процентами 18 583,35 євро, що еквівалентно 452 751,02 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на наявність форс-мажорних обставин у зв'язку із проведенням антитерористичної операції в районі розміщення виробничої бази відповідача - м. Донецьк.

На підтвердження викладеного відповідачем надано лист Донецької торгово-промислової палати від 20.06.2014 р. № 1037/12-12/03.

Проте, суд звертає увагу відповідача на те, що ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

За таких обставин, заперечення відповідача до уваги судом не приймаються з підстав їх необґрунтованості.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстиль" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А; код ЄДРПОУ 32187058) на користь Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; код ЄДРПОУ 34047020) 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) євро, що еквівалентно 3 654 489 (три мільйони шістсот п'ятдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 30 коп. заборгованості по кредиту та 18 583 (вісімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят три) євро 35 євроцентів, що еквівалентно 452 751 (чотириста п'ятдесят дві тисячі сімсот п'ятдесят одна) грн. 02 коп. заборгованості по процентах.

3. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерстиль" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А; код ЄДРПОУ 32187058) в доход Державного бюджету України (одержувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, р/р 31215206783001) 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 23.11.2015 р.

Суддя Н.І. Зеленіна