Рішення

від 29.10.2015 по справі 911/4187/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2015 р. Справа № 911/4187/15

Господарський суд Київської області, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«КРАЙ - БУДВ» ,

03118, м. Київ, Голосіївський р-н, просп. Червонозоряний, буд. 115, офіс 703

до Ворзельської селищної ради,

08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Великого Жовтня, буд. 72

про стягнення 191 204,30 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 17.08.2015);

2) ОСОБА_2 (довіреність від 01.09.22015);

відповідача - не з'явився

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю В«КРАЙ-БУДВ» (далі - позивач) до Ворзельської селищної ради (далі - відповідач) про стягнення 191 204,30 грн., з яких: 75 386,75 грн. основного боргу, 53 351,10 грн. пені, 6 072,25 грн. 3% річних та 56 394,20 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором на проведення будівельних робіт по реконструкції водопровідних мереж смт Ворзель (Об'єкт № 3, вул. Леніна (від ОСОБА_2 до вул. Білостоцьких)) від 16.11.2015 № 3.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.09.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.10.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 21288/15 від 11.09.2015) позивачем подано клопотання про повернення надмірно сплаченої суми судового збору.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 131/15 від 21.09.2015) позивачем подано заяву про забезпечення позову, з клопотанням врахувати суму судового збору, що надмірно сплачено за подання позову, в рахунок сплати судового збору за подання цієї заяви.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.10.2015 розгляд справи відкладено на 29.10.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 25427/15 від 28.10.2015) відповідачем подано заперечення на позовну заяву, в яких позов заперечений повністю, з письмовими доказами у додатку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.10.2015 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 29.10.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю В«КРАЙ-БУДВ» (далі - виконавець) та Ворзельською селищною радою (далі - замовник) укладено договір на проведення будівельних робіт по реконструкції водопровідних мереж смт Ворзель (Об'єкт № 3, вул. Леніна (від ОСОБА_2 до вул. Білостоцьких)) від 16.11.2015 № 3 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. умов якого, виконавець зобов'язується у 2012 році виконати будівельні роботи по реконструкції водопровідних мереж смт Ворзель, замовник - прийняти їх і оплатити.

Відповідно до пункту 3.1. Договору, ціна договору визначена кошторисом (Додаток № 2 до Договору) і становить, разом з ПДВ, 107 890,80 грн.

Згідно з пунктами 4.1., 4.1.1., 4.1.1.2, 4.1.2., 4.1.3. Договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної сплати замовником будівельних матеріалів та виконаних робіт, які здійснюються на підставі Графіку виконання робіт (Додаток № 3 до Договору) та акту виконаних робіт. Протягом 14 робочих днів після підписання договору замовник перераховує на особистий рахунок виконавця передплату у розмірі 30 % від договору строком на 1 місяць. Проміжні платежі за виконання роботи здійснюються в межах не більше як 95 % їх загальної вартості за договірною ціною, на підставі актів приймання-виконання робіт. Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до пункту 5.1. Договору, строк (термін) виконання робіт за ним складає 25 робочих днів з моменту підписання Договору.

Позивачем повністю виконано роботи за Договором, всього на суму 107890,70 грн., а відповідачем вказані роботи прийняті, що підтверджується наданими у матеріалах справи актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року (примірної форми № КБ-2в) від 24.12.2012 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2012 року (примірної форми № КБ-3) від 24.12.2012.

Крім того, з огляду на вимоги пункту 4.1.3. Договору, позивачем надано до матеріалів справи витяг з реєстру декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, ані виконання робіт, ані реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації не заперечується відповідачем.

Проте, в порушення умов Договору, роботи за Договором оплачені відповідачем лише частково та наявна заборгованість у розмірі 75386,75 грн., що підтверджується наданою до матеріалів справи довідкою про надходження коштів на рахунок позивача, що відкритий в АТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2», за період з 16.11.2012 по 16.10.2015, що підписана уповноваженою особою банківської установи та скріплена відбитком її печатки. Крім того, відповідачем визнається наявність вказаного боргу, відповідно до наданих суду письмових заперечень.

Відповідачем позов заперечений повністю, з огляду на те, що відповідачу не надійшла запланована субвенція на спірні роботи з державного бюджету, а відповідно до частини 1 статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України, відтак, відповідач не мав можливості повністю виконати зобов'язання за Договором.

З огляду на заперечення відповідача, судом взято до уваги правову позицію Верховного Суду України про те, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний період, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, вказану правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446.

Відповідно до частини 1 статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини 1 статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно з статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір, що укладено між сторонами, за правовою природою є договором підряду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підставі аналізу вищезазначених норм чинного законодавства, дослідження матеріалів та всебічного розгляду всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 75 386,75 грн. основного боргу є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, отже, підлягає задоволенню.

Позивач, на підставі пункту 7.2 Договору, заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення у розмірі 53 351,10 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру пені і з'ясував, що за вірним розрахунком, проведеним судом, вказана позовна вимога підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 5 578,62 грн.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, заявляє до стягнення 6 072,25 грн. 3 % річних та 56 394,20 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розмірів 3 % річних та інфляційних втрат і з'ясував, що вказані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірах 6 028,87 грн. 3 % річних та 55 333,87 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, статті 7 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням наявності письмового клопотання позивача, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 290,50 грн. судового збору, що надмірно сплачений при поданні позову, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову, у розмірі 609,00 грн., покладається на позивача, у зв'язку з відмовою у задоволенні вказаної заяви, решта судового збору, у розмірі 2868,06 грн., відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Ворзельської селищної ради (08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Великого Жовтня, буд. 72 код ЄДРПОУ 04360592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«КРАЙ-БУДВ» (03118, м. Київ, Голосіївський р-н, просп. Червонозоряний, буд. 115, офіс 703, код ЄДРПОУ 37118649) 75 386 (сімдесят п'ять тисяч триста вісімдесят шість) грн. 75 коп. основного боргу, 5 578 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн. 62 коп. пені, 6 028 (шість тисяч двадцять вісім) грн. 87 коп . 3% річних, 55 333 (п'ятдесят п'ять тисяч триста тридцять три) грн. 87 коп. інфляційних втрат та 2 134 (дві тисячі сто тридцять чотири) грн. 92 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю В«КРАЙ-БУДВ» (03118, м. Київ, Голосіївський р-н, просп. Червонозоряний, буд. 115, офіс 703, код ЄДРПОУ 37118649) з Державного бюджету України 290 (двісті дев'яносто) грн. 50 коп. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 14.08.2015 № 60.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 17.11.2015.

Суддя С.О. Саванчук