Рішення

від 13.11.2015 по справі 5011-20/18178-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2015Справа №5011-20/18178-2012

За первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" доЖитлово-будівельного кооперативу "Будівельник-9" простягнення 86596 грн. 81 коп. треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" за зустрічним позовом Житлово-будівельного кооперативу "Будівельник-9" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 186353 грн. 72 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача за зустрічним позовом: Сергієнко С.В. - представник за довіреністю б/н від 24.04.2015;

від відповідача за зустрічним позовом: Андрієвська О.В. - представник за довіреністю № 25 від 01.10.2015;

від третьої особи 1: Мельник Е.О. - представник за довіреністю № 26 від 23.03.2015;

від третьої особи 2: Науменко С.В. - представник за довіреністю № 02-115 від 12.01.2015.

встановив:

17.12.2012 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» з вимогами до Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» про стягнення 86596 грн. 81 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» вказало на те, що Житлово-будівельний кооператив «Будівельник-9» в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами Договору № 8698/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 06.12.2000 не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2009 по 31.08.2012 у розмірі 79477 грн. 12 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором позивачем нараховано пеню у розмірі 168 грн. 24 коп., 3% річних у розмірі 3512 грн. 44 коп. та інфляційні втрати у розмірі 3439 грн. 01 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-20/18178-2012; розгляд справи призначено на 10.01.2013.

09.01.2013 Житлово-будівельний кооператив «Будівельник-9» подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про безпідставність отримання позивачем за первісним позовом коштів на холодну воду, яка йде на підігрів, та неможливість визначити обсягу стоків гарячої води у зв'язку з неможливістю встановити обсягів подачі гарячої води, яка поступає до будинку. Крім того, відповідач за первісним позовом зауважив щодо безпідставності застосування позивачем за первісним позовом тарифів з постачання холодної води та водовідведення, оскільки тарифи, які застосовує Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» та встановлені відповідними розпорядженнями КМДА, не набрали чинності, адже такі розпорядження КМДА не пройшли державної реєстрації у Міністерстві юстиції України. При цьому, відповідач за первісним позовом зазначив, що застосуванню підлягають тарифи, встановлені розпорядженням КМДА від 03.06.1999 № 851 (0,82 грн. з ПДВ за 1 куб.м водопостачання та водовідведення). Крім того, відповідачем за первісним позовом було заявлено про застосування позовної давності.

25.01.2013 до Господарського суду міста Києва від Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» надійшла зустрічна позовна заява про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» безпідставно отриманих коштів у розмірі 186353 грн. 72 коп.

Обгрунтовуючи вимоги, викладені у зустрічній позовній заяві, Житлово-будівельний кооператив «Будівельник-9» вказав на те, що для визначення розміру спожитих позивачем за зустрічним позовом послуг з холодного водопостачання та водовідведення за період з січня 2010 року по листопад 2012 року необхідно застосовувати тарифи, вставлені розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 03.06.1999 № 851 (зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 14.07.1999 за № 49/170), оскільки саме вони (тарифи) були чинними у спірний період, з огляду на те, що тарифи, встановлені розпорядженнями КМДА, які застосовує Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» при розрахунку позовних вимог, не набули чинності у зв'язку з тим, що відповідні розпорядження КМДА не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України. Таким чином, як стверджує позивач за зустрічним позовом, застосуванню підлягає тариф за постачання холодної води (разом з ПДВ) - 0,52 грн. за 1 куб.м.; за відведення холодної води (разом з ПДВ) - 0,30 грн. за 1 куб.м., що разом становить 0,82 грн. (разом з ПДВ). За таких обставин, позивачем за зустрічним позовом було здійснено розрахунок позовних вимог за період з січня 2010 року по листопад 2012 року та визначено, що Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» без достатньої правової підстави було отримано від Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» грошові кошти у розмірі 92944 грн. 79 коп. за постачання холодної води та відведення холодної води.

Крім того, у зустрічний позовній заяві позивач зауважив, що він не зобов'язаний сплачувати Публічному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» кошти за воду, яка йде на підігрів, та стоки гарячої води, оскільки такий обов'язок не передбачений укладеним між сторонами Договором № 8698/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 06.12.2000, та позивач за зустрічним позовом оплачу вказані послуги іншій юридичній особі, а саме Товариству з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» та Спільному підприємству «Укр-Кан Пауер». За таких обставин, позивачем за зустрічним позовом було здійснено розрахунок позовних вимог за період з січня 2010 року по листопад 2012 року та визначено, що Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» без достатньої правової підстави було отримано від Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» грошові кошти у розмірі 93408 грн. 93 коп. за постачання холодної води, яка йде на підігрів, та відведення гарячої води.

25.01.2013 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» надійшли письмові заперечення на відзив Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9», в якому позивач за первісним позовом вказав на безпідставність тверджень відповідача за первісним позовом здійснювати оплату за отриману холодну воду, яка йде на підігрів, та стоки гарячої води. Крім того, позивач за первісним позовом зазначив, що нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації щодо встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги не підлягають державній реєстрації, у зв'язку з чим правомірним є застосування Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» при здійсненні розрахунку позовних вимог тарифів, встановлених розпорядженнями КМДА № 1127 від 28.08.2007, № 516 від 29.04.2009, № 980 від 31.08.2009 та № 1332 від 30.11.2009. При цьому, позивач за первісним позовом зауважив, що позовна давність переривалась відповідачем за первісним позовом шляхом часткових оплат за Договором № 8698/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 06.12.2000.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 прийнято зустрічну позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія "Київводоканал» про стягнення безпідставно отриманих коштів до спільного розгляду з позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» про стягнення 86596,81 грн.

12.02.2013 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9», в якому відповідач за зустрічним позовом зауважив, що правомірно застосував при розрахунку позовних вимог тарифів, встановлених розпорядженнями № 516 від 29.04.2009, № 980 від 31.08.2009 та № 1332 від 30.11.2009, оскільки реєстрація у Міністерстві юстиції України розпоряджень КМДА вказаних розпоряджень не потрібна. При цьому, відповідач за зустрічним позовом зазначив, що у нього є всі правові підстави стягувати з позивача за зустрічним позовом плату за холодну воду, яка йде на підігрів, та стоки гарячої води, у зв'язку з чим позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9», викладені у зустрічній позовній заяві, є безпідставними.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 у справі № 5011-20/18178-2012 (головуючий суддя Цюкало Ю.В., судді Привалов А.І, Ломака В.С.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задоволено частково та стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» основний борг у розмірі 69589 грн. 33 коп., 3% річних у розмірі 3264 грн. 29 коп., інфляційні втрати у розмірі 2947 грн. 55 коп., пеню у розмірі 168 грн. 24 коп. та судовий збір у розмірі 1519 грн. 39 коп.; у позові Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 у справі № 5011-20/18178-2012 рішення Господарського суду міста Києва залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.07.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 у справі № 5011-20/18178-2012 скасовано в частині задоволення первісного позову та відмови в зустрічному позові; справу № 5011-20/18178-2012 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2015 у справі № 5011-20/18178-2012 (головуючий суддя Домнічева І.О., судді Трофименко Т.Ю., Ващенко Т.М.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задоволено частково та стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» основний борг у розмірі 18756 грн. 27 коп., 3% річних у розмірі 451 грн. 60 коп., інфляційні втрати у розмірі 38 грн. 61 коп., пеню у розмірі 168 грн. 23 коп. та судовий збір у розмірі 388 грн. 30 коп.; у позові Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 у справі № 5011-20/18178-2012 рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 у справі № 5011-20/18178-2012 скасовано частково та прийнято нове рішення, яким у первісному позові Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» відмовлено та у зустрічному позові Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.09.2015 у справі № 5011-20/18178-2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 у справі № 5011-20/18178-2012 скасовано в частині зустрічних позовних вимог; справу № 5011-20/18178-2012 в частині зустрічних позовних вимог передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

В результаті повторного автоматичного розподілу справу № 5011-20/18178-2012 передано на розгляд судді Отрош І.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 суддею Отрош І.М. справу № 5011-20/18178-2012 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.10.2015.

05.10.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» надійшло клопотання про витребування доказів, в якому відповідач за зустрічним позовом просив суд витребувати у Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» та Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» копії всіх договорів на обробку, розщеплення та перерахування платежів населення, укладених між позивачем за первісним позовом та КП «ГІОЦ» та додатків до них - у тому числі дислокацій будинків та відомостей про реквізити підприємств-виробників комунальних послуг.

05.10.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» надійшли письмові пояснення по справі, в яких відповідач за зустрічним позовом зауважив про безпідставність позовних вимог Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9», оскільки спірні правовідносини між сторонами у справі № 5011-20/18178-2012 мають договірний характер адже виникли на підставі Договору № 8698/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 06.12.2000, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» та Житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-9», у зв'язку з чим посилання позивача за зустрічним позовом на статтю 1212 Цивільного кодексу України є безпідставним.

Крім того, відповідач за зустрічним позовом зазначив, що грошові кошти у розмірі 93408 грн. 93 коп. (розмір грошових коштів за холодну воду, яка йде на підігрів, та відведення гарячої води) перераховувались на підставі укладених між Житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-9» та Комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр» договорів на обробку, розщеплення та перерахування платежів населення. Відповідно до умов вказаних договорів розщеплення платежів населення здійснюється КП «ГІОЦ» згідно з наданими Житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-9» дислокацій будинків та відомостей про реквізити підприємств-виробників комунальних послуг, баз даних нарахувань за фактично спожиті житлово-комунальні послуги по квартиронаймачам та власникам житла, а позивач за зустрічним позовом в свою чергу несе відповідальність за достовірність дислокації будинків та відомостей про реквізити підприємств-виробників комунальних послуг. Таким чином, як стверджує відповідач за зустрічним позовом, договори на обробку, розщеплення та перерахування платежів населення у заявлений період з усіма додатками та додатковими угодами є належними та допустимими доказами на підтвердження перерахування коштів на виконання умов договорів, що свідчить про неможливість застосування до таких правовідносин положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

При цьому, відповідач за зустрічним позовом зазначив, що Житлово-будівельний кооператив «Будівельник-9» є неналежним позивачем у даній справі, оскільки лише у разі добровільного перерахування позивачем за зустрічним позовом на рахунок мешканців коштів, що є предметом даного судового розгляду або ж стягнення судами з Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» на користь мешканців кооперативу відповідних коштів, у нього виникає право на звернення до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал».

05.10.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» надійшло клопотання про фіксацію судового процесу, яке було задоволено судом.

09.10.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» надійшли письмові пояснення по справі, в якій позивач за зустрічним позовом зазначив, що відповідачем за зустрічним позовом безпідставно отримані грошові кошти за воду, яка йде на підігрів, та стоки гарячої води у загальному розмірі 51225 грн. 41 коп. При цьому, позивач за зустрічним позовом зауважив, що гаряча та перегріта вода є продукцією енергопостачальника та/або виробника. Послуги з гарячого водопостачання Житлово-будівельний кооператив «Будівельник-9» отримує від виробника такої послуги, а саме від ПАТ «Екостандарт» (до 02.07.2012) та ТОВ «Євро-Реконструкція» (з 02.07.2012). Крім того, зі змісту укладеного між позивачем та відповідачем Договору № 8698/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 06.12.2000, не вбачається надання Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» такої послуги як постачання холодної води, яка йде на підігрів.

Крім того, у письмових пояснення позивач за зустрічним позовом зазначив, що для визначення розміру спожитих позивачем за зустрічним позовом послуг з холодного водопостачання та водовідведення за період з січня 2010 року по листопад 2012 року необхідно застосовувати тарифи, вставлені розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 03.06.1999 № 851 (зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 14.07.1999 за № 49/170), оскільки саме вони (тарифи) були чинними у спірний період, з огляду на те, що тарифи, встановлені розпорядженнями КМДА, які застосовує Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» при розрахунку позовних вимог, не набули чинності у зв'язку з тим, що відповідні розпорядження КМДА не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України. Таким чином, як стверджує позивач за зустрічним позовом, застосуванню підлягає тариф за постачання холодної води (разом з ПДВ) - 0,52 грн. за 1 куб.м.; за відведення холодної води (разом з ПДВ) - 0,30 грн. за 1 куб.м., що разом становить 0,82 грн. (разом з ПДВ).

У судовому засіданні 09.10.2015, розглянувши клопотання Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про витребування доказів, суд відмовив в його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 23.10.2015.

22.10.2015 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» надійшли додаткові письмові пояснення по справі, в яких відповідач за зустрічним позовом зазначив, що спірні правовідносини між сторонами у справі № 5011-20/18178-2012 мають договірний характер, адже виникли на підставі Договору № 8698/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 06.12.2000, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» та Житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-9», у зв'язку з чим посилання позивача за зустрічним позовом на статтю 1212 Цивільного кодексу України є безпідставним.

23.10.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» надійшли письмові заперечення на письмові пояснення Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», в яких позивач за зустрічним позовом зазначив, що при визначенні вартості послуг, наданих позивачем за первісним позовом відповідачу в період із 01.12.2009 до 01.02.2011 належить керуватись тарифами, встановленими розпорядженнями КМДА, а у період з 01.02.2011 по 31.08.2012 слід застосовувати тарифи, встановлені постановами НКРЕ від 20.01.2011 № 58 та від 10.02.2012 № 82. Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначив, що ПАТ "АК "Київводоканал" не має правових підстав для виставлення рахунків за холодну воду, яка йде на підігрів. Договір № 8698/4-14 не регулює відносини сторін з приводу постачання Житлово-будівельному кооперативу «Будівельник-9» холодної води для виготовлення гарячої води.

При цьому, позивачем за зустрічним позовом було долучено до матеріалів справи розрахунки позовних вимог за зустрічним позовом.

23.10.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн. 00 коп.

У судовому засіданні 23.10.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 06.11.2015.

04.11.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» надійшли копії дислокацій будинків кооперативів за період з 25.12.2009 по 03.04.2012.

04.11.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача за зустрічним позовом надійшли додаткові письмові пояснення, в яких Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», зокрема, виклало власний розрахунок грошових коштів, які підлягають сплаті Житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-9» за період з січня 2010 року по січень 2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2015, відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів; у судовому засіданні 06.11.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 13.11.2015.

12.11.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» надійшли додаткові письмові пояснення, в яких відповідач за зустрічним позовом зазначив, що кошти, які є предметом даного спору були сплачені мешканцями Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» на підставі укладеного між позивачем за зустрічним позовом та Комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр» договору на розщеплення платежів, на виконання якого саме Житлово-будівельний кооператив «Будівельник-9» визначив Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» отримувачем коштів за питну воду, яка йде на підігрів, що в свою чергу виключає правові підстави для задоволення позову на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні 13.11.2015 представник позивача за зустрічним позовом надав усні пояснення по справі; позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні 13.11.2015 надав усні пояснення по справі; проти задоволення позову заперечив.

Представники третіх осіб у судовому засіданні 13.11.2015 надали усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечили.

При цьому, у письмових поясненнях, поданих 10.02.2014 до Київського апеляційного господарського суду, Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр», зокрема, зазначило, що законодавчо не визначено виробника комунальної послуги «гаряче водопостачання», а тому платежі населення за спожиту комунальну послугу «гаряче водопостачання» КП ГІОЦ за спірний період розщеплювало на підставі листів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.05.2007 № 002-497; від 16.07.2009 № 002-758; від 30.10.2009 № 09050/2-5379; від 12.07.2010 № 004-1378; від 25.02.2011 № 004-460 та від 21.12.2011 № 004-3364.

У письмових поясненнях, поданих до Господарського суду міста Києва 05.02.2015 та до Київського апеляційного господарського суду 08.06.2015, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» зазначило, що саме Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» є постачальником гарячої води, а вартість послуг з гарячого водопостачання включає в себе всі витрати на виробництво зазначеної послуги, в тому числі, вартість холодної води, яка йде на підігрів. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» зауважило, що гаряча вода, яка постачається Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», є іншою, ніж та, яка постачається Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», оскільки третя особа постачає Житлово-будівельному кооперативу «Будівельник-9» лише теплову енергію, а не воду (також відповідно до письмових пояснень, поданих до Київського апеляційного господарського суду 12.03.2014)

У судовому засіданні 13.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

06.12.2000 між Державним комунальним об'єднанням «Київводоканал» (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-9» (абонент) укладено Договір на послуги водопостачання та водовідведення № 8698/4-14 (надалі - Договір № 8698/4-14), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент зобов'язався сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994.

Відповідно до п. 1.2 Статуту Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» товариство створено шляхом перетворення державного комунального об'єднання водопровідно-каналізаційного господарства «Київводоканал» у відкрите акціонерне товариство відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 20.07.2001 № 359.

Згідно з п. 1.3 Статуту товариство є правонаступником майнових та немайнових прав та обов'язків державного комунального об'єднання водопровідно-каналізаційного господарства «Київводоканал».

Відповідно до п 2.2 Договору № 8698/4-14 абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору 8698/4-14 кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником Постачальника.

Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно показників водолічильника (п. 3.4 Договору 8698/4-14).

Згідно з п. 3.6 Договору 8698/4-14 встановлено, що абонент розраховується за послуги з водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

Пунктом 5.1. передбачено, що цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про його змішану правову природу, а саме, про те, що договір містить елементи договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу (постачання холодної води) та елементи договору про надання послуг (відведення холодної води).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

В статті 1 цього Закону визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води; централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Тобто, стаття 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачає надання послуг з питного водопостачання на підставі договору з підприємством питного водопостачання.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, викладені у первісному позові, Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» вказало на те, що Житлово-будівельний кооператив «Будівельник-9» в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами Договору № 8698/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 06.12.2000 не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2009 по 31.08.2012 у розмірі 79477 грн. 12 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором позивачем нараховано пеню у розмірі 168 грн. 24 коп., 3% річних у розмірі 3512 грн. 44 коп. та інфляційні втрати у розмірі 3439 грн. 01 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2015 у справі № 5011-20/18178-2012 (головуючий суддя Домнічева І.О., судді Трофименко Т.Ю., Ващенко Т.М.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задоволено частково та стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» основний борг у розмірі 18756 грн. 27 коп., 3% річних у розмірі 451 грн. 60 коп., інфляційні втрати у розмірі 38 грн. 61 коп., пеню у розмірі 168 грн. 23 коп. та судовий збір у розмірі 388 грн. 30 коп.; у позові Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 у справі № 5011-20/18178-2012 рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 у справі № 5011-20/18178-2012 скасовано частково та прийнято нове рішення, яким у первісному позові Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» відмовлено та у зустрічному позові Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.09.2015 у справі № 5011-20/18178-2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 у справі № 5011-20/18178-2012 скасовано в частині зустрічних позовних вимог; справу № 5011-20/18178-2012 в частині зустрічних позовних вимог передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Враховуючи вищевикладене, суд здійснює розгляд справи № 5011-20/18178-2012 в частині зустрічного позову щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на користь Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» безпідставно набутих коштів у загальному розмірі 186353 грн. 72 коп.

Статтею 111-12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

У постанові від 01.09.2015 у справі № 5011-20/18178-2012 Вищий господарський суд України зазначив, що при новому розгляді справи слід належним чином дослідити, чи сплачувались Житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-9» кошти на оплату постачання питної води для виготовлення гарячої води; чи були у Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» правові підстави отримувати вказані кошти; надати правову оцінку доводам позивача за зустрічним позовом щодо безпідставно набутих коштів на підставі нечинних розпоряджень КМДА та за відсутності договору на постачання гарячої води.

При цьому, обставини, які були встановлено судом при розгляді первісного позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» про стягнення 86596 грн. 81 коп. (з урахуванням залишення без змін Вищим господарським судом України постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 щодо розгляду справи за первісним позовом) мають преюдиційне значення відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а отже не потребують повторного доведення при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (або сторона).

Обгрунтовуючи вимоги, викладені у зустрічній позовній заяві, Житлово-будівельний кооператив «Будівельник-9» вказав на те, що для визначення розміру спожитих позивачем за зустрічним позовом послуг з холодного водопостачання та водовідведення за період з січня 2010 року по листопад 2012 року необхідно застосовувати тарифи, вставлені розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 03.06.1999 № 851 (зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 14.07.1999 за № 49/170), оскільки саме вони (тарифи) були чинними у спірний період, з огляду на те, що тарифи, встановлені розпорядженнями КМДА, які застосовує Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» при розрахунку позовних вимог, не набули чинності у зв'язку з тим, що відповідні розпорядження КМДА не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України. Таким чином, як стверджує позивач за зустрічним позовом, застосуванню підлягає тариф за постачання холодної води (разом з ПДВ) - 0,52 грн. за 1 куб.м.; за відведення холодної води (разом з ПДВ) - 0,30 грн. за 1 куб.м., що разом становить 0,82 грн. (разом з ПДВ). За таких обставин, позивачем за зустрічним позовом було здійснено розрахунок позовних вимог за період з січня 2010 року по листопад 2012 року та визначено, що Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» без достатньої правової підстави було отримано від Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» грошові кошти у розмірі 92944 грн. 79 коп. за постачання холодної води та відведення холодної води.

23.10.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва позивачем за зустрічним позовом поданий розрахунок за послуги постачання холодної води та відведення холодної води (з урахуванням тарифів, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 03.06.1999 № 851, постановами НКРЕ від 20.01.2011 № 58 та від 10.02.2012 № 82), відповідно до якого розмір безпідставно отриманих коштів відповідачем за зустрічним позовом за постачання холодної води та відведення холодної води за період з січня 2010 року по листопад 2012 року становить 32988 грн. 83 коп.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

За змістом статті 16 Цивільного кодексу України, для захисту своїх прав особа може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту права, який передбачено законом, що регулює відносини сторін або договором між сторонами.

Приписами частини 1 статті 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з положенням частин 1, 2 статті 14 Цивільного кодексу України. цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї.

Згідно статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Відповідно до постанови судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року № 6-88цс13, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно із частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є , зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України № 493/92 від 03.10.1992 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Згідно із п. 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731, державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Постановою Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі № 21-246а11, яка прийнята за результатом перегляду постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2009, що залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.03.2011, вказано, що Вищий адміністративний суд України правильно застосував норми матеріального права; скасовуючи розпорядження КМДА, якими встановлено тарифи на комунальні послуги, суди у даній справі послались на те, що спірні розпорядження не пройшли державної реєстрації.

04.04.2012 Вищим адміністративним судом України у вказаній справі скасовано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29.03.2011, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2009 та постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 30.07.2007 з підстав порушення судами норм процесуального права, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів касаційної інстанції у постанові від 30.07.2014 наголосила, що постанова ВСУ від 28.11.2011 у справі № 21-246а11 з позицією Верховного Суду України щодо застосування норм матеріального права в даному випадку є чинною.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 833 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", доповнивши її пунктом 2-2 такого змісту: "Київській міській державній адміністрації забезпечити подання на державну реєстрацію нормативно-правових актів, які зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, виданих нею як місцевим органом виконавчої влади та як виконавчим органом Київської міської ради."

Із змісту п. 1 Указу Президента України № 493/92 від 03.10.1992 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" можна дійти висновку, що зазначеними змінами Кабінет Міністрів України лише уточнив вже чинне положення з метою уникнення суперечностей.

Вказані обставини були встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 03.03.2015 та постанові Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 в частині первісного позову та залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.09.2015 у справі № 5011-20/18178-2012 (в частині первісного позову), у зв'язку з чим мають преюдиційне значення відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, та не потребують доведення знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Пунктом 13 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 21.04.1998 № 335/98, діючого на момент виникнення правовідносин, встановлено, що НКРЕ, в межах своїх повноважень, на основі та на виконання законодавства приймає рішення у вигляді постанов і розпоряджень, які є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності.

Відповідно до наданих повноважень, НКРЕ 20.01.2011 прийняла постанову № 58, яка набрала чинності з 01.02.2011 та якою встановлено тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення Відкритому акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2015 у справі № 5011-20/18178-2012 та відмовляючи у задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» про стягнення 86596 грн. 81 коп., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що при визначенні вартості послуг, наданих позивачем за первісним позовом відповідачу, в період із 01.12.2009 до 01.02.2011 належить керуватись тарифами, встановленими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, а у період з 01.02.2011 по 31.08.2012 слід застосовувати тарифи, встановлені постановами НКРЕ від 20.01.2011 № 58 та від 10.02.2012 № 82.

Вказана постанова Київського апеляційного господарського суду України в частині рішення щодо первісного позову залишена без змін, у зв'язку з чим обставини, встановлені Київським апеляційним господарським судом щодо застосування тарифів при визначенні вартості послуг у період з 01.12.2009 по 31.08.2012 мають преюдиційне значення відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, та не потребують доведення знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, при визначенні вартості послуг, наданих позивачем за первісним позовом відповідачу, у період з 01.12.2009 до 01.02.2011, необхідно застосовувати тарифи, встановлені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 851 від 03.06.1999, яке зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 14.07.1999 за № 49/170.

Відповідно до розпорядження КМДА № 851 від 03.06.1999 встановлені наступні тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення для населення з урахуванням ПДВ - централізоване водопостачання - 0,52 грн. за 1 куб. м; на послуги з централізованого водовідведення - 0,30 грн. за 1 куб. м.

Відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 20.01.2011 № 58 Відкритому акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» встановлено наступні тарифи: на послуги з централізованого водопостачання для потреб населення - 1,41 грн. за 1 куб. м (без ПДВ); на послуги з централізованого водовідведення для потреб населення - 1,09 грн. за 1 куб. м (без ПДВ).

Постанова набрала чинності з 01.02.2011.

Відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 10.02.2012 № 82 Відкритому акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» встановлено наступні тарифи: на послуги з централізованого водопостачання для потреб населення - 1,49 грн. за 1 куб. м (без ПДВ); на послуги з централізованого водовідведення для потреб населення - 1,16 грн. за 1 куб. м (без ПДВ).

Постанова набрала чинності з 01.03.2012 та втратила чинність згідно з постановою НКРЕ від 18.06.2014 № 756 (тобто, встановлені вказаною постановою тарифи були чинними у період з вересня по листопад 2012 року).

Судом встановлено, що за період з січня 2010 року по листопад 2012 року Житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-9» було спожито 49352,00 куб.м. холодної води, що підтверджується наявними в матеріалах справи належними чином засвідченими копіями актів про зняття показань з приладу обліку за період з січня 2010 року по листопад 2012 року (адреса точки обліку: м. Київ, вул. Декабристів, 10А; особовий рахунок 2-109-3) (аркуші 71-78 Том 4 та аркуші 22-25 Том 2).

Судом встановлено, що за період з січня 2010 року по листопад 2012 року на підставі поданих Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» вимог-доручень, Житлово-будівельний кооператив «Будівельник-9» сплатив відповідачу за зустрічним позовом грошові кошти за постачання холодної води та відведення холодної води у загальному розмірі 133413 грн. 43 коп ., що підтверджується довідками Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (аркуш 71 Том 1; аркуш 51 Том 2) та зведеними відомостями розщеплення сплат КП «ГІОЦ» за період з січня 2010 року по серпень 2012 року (аркуш 71 Том 1).

Разом з тим, враховуючи, що при визначенні вартості послуг, наданих позивачем за первісним позовом відповідачу в період із 01.12.2009 до 01.02.2011 належить керуватись тарифами, встановленими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, а у період з 01.02.2011 по 30.11.2012 слід застосовувати тарифи, встановлені постановами НКРЕ від 20.01.2011 № 58 та від 10.02.2012 № 82 (враховуючи, що встановлені вказаною постановою № 82 від 10.02.2012 тарифи були чинними у період з вересня по листопад 2012 року), суд вважає за необхідне здійснити власний розрахунок вартості послуг з постачання холодної води та відведення холодної води за період з січня 2010 по листопад 2012 року (враховуючи обсяги води, спожитої позивачем за зустрічним позовом, за вказаний період відповідно до актів про зняття показань з приладу обліку), які повинні були бути сплачені Житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-9».

При цьому, суд вважає за необхідне відобразити у розрахунку розмір фактично сплачених грошових коштів за постачання холодної води та відведення холодної води позивачем за зустрічним позовом та встановити розмір здійснених Житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-9» переплат.

Період Обсяг спожитої холодної води та стоків, куб.м. Тарифи. з ПДВОбгрунтований розмір грошових коштів (відповідно до чинних тарифів), грн.Розмір фактично сплачених коштів, грн. Сума переплати, грн. Січень 2010 1160,00 0,82 951,20 2859,03 1907,83 Лютий 2010 1370,00 0,82 1123,40 3066,89 1943,49 Березень 2010 1250,00 0,82 1025,00 2886,97 1861,97 Квітень 2010 1195,00 0,82 979,90 3536,83 2556,93 Травень 2010 1784,00 0,82 1462,88 3790,91 2328,03 Червень 2010 1489,00 0,82 1220,98 4441,35 3220,37 Липень 2010 1548,00 0,82 1269,36 3896,42 2627,06 Серпень 2010 1340,00 0,82 1098,80 3993,65 2894,85 Вересень 2010 2345,00 0,82 1922,90 3543,91 1621,01 Жовтень 2010 1380,00 0,82 1131,60 3499,58 2367,98 Листопад 2010 1526,00 0,82 1251,32 3565,72 2314,40 Грудень 2010 1547,00 0,82 1268,54 3503,82 2235,28 Січень 2011 1480,00 0,82 1213,60 3690,31 2476,71 Лютий 2011 1299,00 3,00 3897,00 4044,97 147,97 Березень 2011 1227,00 3,00 3681,00 3352,94 0,00 Квітень 2011 1200,00 3,00 3600,00 3662,84 62,84 Травень 2011 1233,00 3,00 3699,00 3851,16 152,16 Червень 2011 1480,00 3,00 4440,00 3722,18 0,00 Липень 2011 1274,00 3,00 3822,00 4079,42 257,42 Серпень 2011 1495,00 3,00 4485,00 4299,22 0,00 Вересень 2011 1323,00 3,00 3969,00 4271,52 302,52 Жовтень 2011 1254,00 3,00 3762,00 4081,05 319,05 Листопад 2011 1273,00 3,00 3819,00 4605,74 786,74 Грудень 2011 1071,00 3,00 3213,00 3630,10 417,10 Січень 2012 1421,00 3,00 4263,00 3846,98 0,00 Лютий 2012 1212,00 3,00 3636,00 3823,12 187,12 Березень 2012 1163,00 3,18 3698,34 3555,77 0,00 Квітень 2012 1150,00 3,18 3657,00 3405,28 0,00 Травень 2012 1595,00 3,18 5072,10 4654,72 0,00 Червень 2012 1396,00 3,18 4439,28 3895,16 0,00 Липень 2012 1487,00 3,18 4728,66 4267,96 0,00 Серпень 2012 1521,00 3,18 4836,78 4093,24 0,00 Вересень 2012 1441,00 3,18 4582,38 3938,25 0,00 Жовтень 2012 1476,00 3,18 4693,68 4159,60 0,00 Листопад 2012 1947,00 3,18 6191,46 3896,82 0,00 Всього: 32988,83 Таким чином, враховуючи, що в період із 01.12.2009 до 01.02.2011 належить керуватись тарифами, встановленими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, а у період з 01.02.2011 по 30.11.2012 слід застосовувати тарифи, встановлені постановами НКРЕ від 20.01.2011 № 58 та від 10.02.2012 № 82, беручи до уваги фактично спожиті Житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-9» обсяги холодної води за вказаний період (відповідно до актів зняття показань з приладу обліку) та фактично сплачені грошові кошти (відповідно до довідок Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» та зведених відомостей розщеплення сплат), суд дійшов висновку, що Житлово-будівельний кооператив «Будівельник-9» безпідставно сплатив Публічному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» за постачання холодної води та відведення холодної води за період з січня 2010 року по листопад 2012 року грошові кошти у розмірі 32988 грн. 83 коп. (що узгоджується з розрахунком, долученим позивачем за зустрічним позовом до матеріалів справи через канцелярію суду 23.10.2015), тобто, по суті, наявна переплата за надані послуги.

При цьому, суд зазначає, що предметом дослідження у даній справі є стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» безпідставно отриманих коштів від Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9», а тому суд не досліджує питання щодо недоплати позивачем за зустрічним позовом обґрунтованого (визначеного відповідно до розпорядження КМДА та постанов НКРЕ) розміру вартості холодного водопостачання та водовідведення за конкретні місяці, які наведені у вищевикладеній таблиці.

Крім того, питання щодо стягнення заборгованості за послуги холодного водопостачання та водовідведення було предметом первісного позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9».

Суд зазначає, що грошові кошти у розмірі 32988 грн. 83 коп. є безпідставно набутими Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки розпорядження КМДА № 1332 від 30.11.2009, якими керується позивач за первісним позовом, не було подано на державну реєстрацію до Київського міського управління юстиції, а тому не набрало чинності та не може бути застосовано позивачем при здійсненні розрахунку в розумінні ч. 2 ст. 4 ГПК України, а розпорядження Київської міської державної адміністрації № 980 від 31.08.2009 визнано незаконним та нечинним з моменту його прийняття постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 21.03.2014 у справі № 2а-118/11, провадження № 2а/761/4/2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 у справі № 2а-118/11, провадження № 2а/761/4/14.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача за зустрічним позовом, що у період з січня 2010 року по січень 2011 повинні застосовуватись тарифи, встановлені розпорядженням КМДА № 516 від 29.04.2009, оскільки скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2015 у справі № 5011-20/18178-2012 та відмовляючи у задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» про стягнення 86596 грн. 81 коп., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що при визначенні вартості послуг, наданих позивачем за первісним позовом відповідачу, в період із 01.12.2009 до 01.02.2011 належить керуватись тарифами, встановленими розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 851 від 03.06.1999, яке зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 14.07.1999 за № 49/170.

Вказана постанова Київського апеляційного господарського суду України в частині вирішення справи щодо первісного позову залишена без змін, у зв'язку з чим обставини, встановлені Київським апеляційним господарським судом щодо застосування тарифів при визначення вартості послуг у період з 01.12.2009 по 01.02.2011 мають преюдиційне значення відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, та не потребують доведення знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд зазначає, що зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що відповідач за зустрічним позовом набув за рахунок позивача за зустрічним позовом грошові кошти у розмірі 32988 грн. 83 коп. за відсутності правової підстави, та зважаючи на відсутність інших належних способів захисту, суд дійшов висновку, що вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення безпідставно набутих коштів у зв'язку з переплатою за послуги з постачання холодної води та відведення холодної води за період з січня 2010 року по листопад 2012 року є обґрунтованими.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідач за зустрічним позовом як одна зі сторін зобов'язання набув грошові кошти у розмірі 32988 грн. 83 коп. за рахунок іншої сторони (позивача за зустрічним позовом) не в порядку виконання договірного зобов'язання, а поза підставами, передбаченими Договором № 8698/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 06.12.2000, внаслідок перерахування вказаної суми грошових коштів на рахунок відповідача за зустрічним позовом у зв'язку з переплатою за послуги з постачання холодної води та відведення холодної води, що виключає застосування до відносин між сторонами норм зобов'язального права, які застосовуються до окремих видів угод.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.03.2015 у справі № 3-5гс15.

Разом з тим, суд зазначає, що при зверненні із зустрічною позовною заявою до суду Житлово-будівельний кооператив «Будівельник-9» просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» безпідставно набуті кошти у зв'язку з переплатою за послуги з постачання холодної води та відведення холодної води за період з січня 2010 року по листопад 2012 року у розмірі 92944 грн. 79 коп.

При цьому, заяви про зменшення позовних вимог позивач за зустрічним позовом не подавав.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення безпідставно набутих коштів у зв'язку з переплатою з постачання холодної води та відведення холодної води за період з січня 2010 року по листопад 2012 року у розмірі 92944 грн. 79 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 32988 грн. 83 коп.

Крім того, у зустрічний позовній заяві позивач зауважив, що він не зобов'язаний сплачувати Публічному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» кошти за воду, яка йде на підігрів, та стоки гарячої води, оскільки такий обов'язок не передбачений укладеним між сторонами Договором № 8698/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 06.12.2000, та позивач за зустрічним позовом оплачує вказані послуги іншій юридичній особі, а саме Товариству з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» та Спільному підприємству «Укр-Кан Пауер». За таких обставин, позивачем за зустрічним позовом було здійснено розрахунок позовних вимог за період з січня 2010 року по листопад 2012 року та визначено, що Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» без достатньої правової підстави було отримано від Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» грошові кошти у розмірі 93408 грн. 93 коп. (а саме 51225 грн. 41 коп. грошових коштів за холодну воду, яка йде на підігрів, та 42183 грн. 52 коп. грошових коштів за відведення гарячої води, відповідно до розрахунку, долученого до зустрічної позовної заяви).

Відповідно до пункту 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008, суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Крім того, у пункті 6.1 Правил зазначено, що насосне обладнання для підкачування холодної води та регулятори тиску, встановлені в котельнях, ТП і прибудованих до них. які перебувають на балансі юридичних осіб, експлуатуються ними відповідно до умов договорів, укладених з виробником. Виробник комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, відшкодовує теплопостачальним організаціям витрати на експлуатацію насосних агрегатів.

При цьому суд зазначає, що постачання гарячої води регулюється Законом України "Про теплопостачання", за яким теплогенеруюча або теплопостачальна організація укладає окремий договір купівлі-продажу теплової енергії з власником відповідного майна або юридичною особою, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до норм статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

У відповідності до положень пунктів 2, 6 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, централізоване постачання гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання. Послуги повинні відповідати з централізованого постачання гарячої води - вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору.

Тобто, обрахунок обсягів спожитої води має здійснюватися на підставі показів приладів обліку, встановлених на межі балансової належності теплового пункту, та сплачуватись балансоутримувачем теплових пунктів на підставі укладеного договору.

Чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду; тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач; при цьому, саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води, а споживач оплачує холодну воду, яка йде на підігрів, лише у тому випадку, якщо він отримує від водопостачальника холодну воду та самостійно підігріває її до стану гарячої води.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 28.10.2014 зобов'язано ПАТ «Київенерго» надати інформацію щодо балансової належності теплового пункту за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 14-д, через який Житлово-будівельний кооператив «Будівельник-9», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Декабристів, 10-а, отримує гаряче водопостачання.

ПАТ «Київенерго» у своїх поясненнях зазначає, що на балансі ПАТ «Київенерго» перебуває центральний тепловий пункт за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 14-д, від якого забезпечується теплопостачання для потреб централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води до жилих будинків в тому числі і до вул. Декабристів, 10-а.

Судом встановлено, що Договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 8698/4-14 від 06.12.2000 не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості, а матеріали справи не містять та суду не надано інших договорів, які б регулювали такі відносини між сторонами, а також належних та допустимих доказів того, що теплові пункти (котельні, бойлери) знаходяться на балансі Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9».

Таким чином, Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» не доведено, що ним були встановлені з Житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-9» відповідні відносини щодо постачання води, яка використовується для виготовлення гарячої води.

Отже, Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» не мало правових підстав для виставлення рахунків за холодну воду, яка йде на підігрів за лічильником, вказаним відповідачем за зустрічним позовом, оскільки цей лічильник знаходиться у тепловому пункті (бойлері), який не належить позивачу за зустрічним позовом на праві власності та не перебуває у нього на балансі, а Договір № 8698/4-14 не регулює відносини сторін з приводу постачання Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється за приладом обліку, встановленим на водопровідному вводі до бойлеру. Також матеріали справи не містять інших договорів, які б регулювали такі відносини між сторонами.

Вищевикладені обставини, зокрема, були встановлені у постанові Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015 та постанові Вищого господарського суду України від 01.09.2015 (щодо розгляду первісного позову), та свідчать про те, що відповідач за зустрічним позовом безпідставно набув від позивача за зустрічним позовом грошові кошти у розмірі 51225 грн. 41 коп., сплачені Житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-9» за холодну воду, яка йде на підігрів, за період з січня 2010 року по листопад 2012 року.

Так, судом встановлено, що за січень 2010 року позивач за зустрічним позовом сплатив Публічному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» 1559 грн. 12 коп. за воду, яка йде на підігрів; за лютий 2010 року - 1641 грн. 47 коп.; за березень 2010 року - 1452 грн. 45 коп.; за квітень 2010 року - 1798 грн. 97 коп.; за травень 2010 року - 1645 грн. 03 коп.; за червень 2010 року - 1787 грн. 91 коп.; за липень 2010 року - 1465 грн. 08 коп.; за серпень 2010 року - 1044 грн. 84 коп.; за вересень 2010 року - 1111 грн. 50 коп.; за жовтень 2010 року - 1261 грн. 85 коп.; за листопад 2010 року - 1413 грн. 23 коп.; за грудень 2010 року - 1474 грн. 38 коп.; за січень 2011 року - 1527 грн. 37 коп.; за лютий 2011 року - 1771 грн. 86 коп.; за березень 2011 року - 1463 грн. 91 коп.; за квітень 2011 року - 1530 грн. 72 коп.; за травень 2011 року - 1577 грн. 45 коп.; за червень 2011 року - 1360 грн. 48 коп.; за липень 2011 року - 1316 грн. 05 коп.; за серпень 2011 року - 1180 грн. 55 коп.; за вересень 2011 року - 1082 грн. 54 коп.; за жовтень 2011 року - 1423 грн. 62 коп.; за листопад 2011 року - 1875 грн. 21 коп.; за грудень 2011 року - 1623 грн. 06 коп.; за січень 2012 року - 1691 грн. 82 коп.; за лютий 2012 року - 1740 грн. 51 коп.; за березень 2012 року - 1601 грн. 80 коп.; за квітень 2012 року - 1533 грн. 38 коп.; за травень 2012 року - 1341 грн. 85 коп.; за червень 2012 року - 1329 грн. 06 коп.; за липень 2012 року - 1211 грн. 13 коп.; за серпень 2012 року - 1102 грн. 08 коп.; за вересень 2012 року - 1281 грн. 51 коп.; за жовтень 2012 року - 1461 грн. 01 коп. та за листопад 2012 року - 1542 грн. 61 коп., що разом становить 51225 грн. 41 коп., що підтверджується довідками Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (аркуш 71 Том 1; аркуш 51 Том 2) та зведеними відомостями розщеплення сплат за період з січня 2010 року по серпень 2012 року (аркуші 267 - 297 Том 1).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що відповідач за зустрічним позовом набув за рахунок позивача за зустрічним позовом грошові кошти у розмірі 51225 грн. 41 коп. (за воду, яка йде на підігрів) за відсутності правової підстави, та зважаючи на відсутність інших належних способів захисту, суд дійшов висновку, що вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення безпідставно набутих коштів за воду, яка йде на підігрів, за період з січня 2010 року по листопад 2012 року у розмірі 51225 грн. 41 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується позовних вимог Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» безпідставно набутих коштів у розмірі 42183 грн. 52 коп. за відведення гарячої води за період з січня 2010 року по листопад 2012 року, суд зазначає таке.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 (далі - Правила), які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Пунктом 1.4 Правил визначено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за N 403/6691 (далі - Правила приймання №37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно з пунктом 1.2 Правил № 37, останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства).

Відповідно до пункту 1.4 Правил № 37 стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Згідно з пунктом п. 2.4 Правил № 37 підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих правил, місцевих правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Отже, надання послуг із приймання стічних вод регулюється умовами укладеного сторонами договору, а вартість таких послуг підлягає оплаті абонентом (яким є відповідач) на користь водоканалу.

Таким чином, оплаті підлягають послуги з водовідведення стічних вод, що утворились після використання холодної води та води, що підігрівається тепловими пунктами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 19.03.2014 у справі № 910/13220/13 та постанові Вищого господарського суду України від 17.04.2014 у справі № 910/13142/13.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що позивач за зустрічним позовом не подавав заяви про зменшення позовних вимог, суд відмовляє Житлово-будівельному кооперативу «Будівельник-9» в частині позовних вимог щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» грошових коштів у розмірі 42183 грн. 52 коп., сплачених позивачем за зустрічним позовом за відведення гарячої води за період з січня 2010 року по листопад 2012 року.

Таким чином, позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення 186353 грн. 72 коп. (92944 грн. 79 коп. безпідставно набутих коштів у зв'язку з переплатою за постачання холодної води та відведення холодної води за січень 2010 року - листопад 2012 року, 51225 грн. 41 коп. безпідставно набутих коштів за постачання холодної води, яка йде на підігрів, за період з січня 2010 року по листопад 2012 року та 42183 грн. 52 коп. безпідставно набутих коштів за відведення гарячої води за період з січня 2010 року по листопад 2012 року) підлягають частковому задоволенню у розмірі 84214 грн. 24 коп. (32988 грн. 83 коп. безпідставно набутих коштів у зв'язку з переплатою з постачання холодної води та відведення холодної води за січень 2010 року - листопад 2012 року та 51225 грн. 41 коп. безпідставно набутих коштів за постачання холодної води, яка йде на підігрів, за період з січня 2010 року по листопад 2012 року).

05.10.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» надійшли письмові пояснення по справі, в яких відповідач за зустрічним позовом зауважив, що грошові кошти у розмірі 93408 грн. 93 коп. (розмір грошових коштів за холодну воду, яка йде на підігрів, та відведення гарячої води) перераховувались на підставі укладених між Житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-9» та Комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр» договорів на обробку, розщеплення та перерахування платежів населення. Відповідно до умов вказаних договорів розщеплення платежів населення здійснюється КП «ГІОЦ» згідно з наданими Житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-9» дислокацій будинків та відомостей про реквізити підприємств-виробників комунальних послуг, баз даних нарахувань за фактично спожиті житлово-комунальні послуги по квартиронаймачам та власникам житла, а позивач за зустрічним позовом в свою чергу несе відповідальність за достовірність дислокації будинків та відомостей про реквізити підприємств-виробників комунальних послуг. Таким чином, як стверджує відповідач за зустрічним позовом, договори на обробку, розщеплення та перерахування платежів населення у заявлений період з усіма додатками та додатковими угодами є належними та допустимими доказами на підтвердження перерахування коштів на виконання умов договорів , що свідчить про неможливість застосування до таких правовідносин положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

При цьому, відповідач за зустрічним позовом зазначив, що Житлово-будівельний кооператив «Будівельник-9» є неналежним позивачем у даній справі, оскільки лише у разі добровільного перерахування позивачем за зустрічним позовом на рахунок мешканців коштів, що є предметом даного судового розгляду або ж стягнення судами з Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» на користь мешканців кооперативу відповідних коштів, у нього виникає право на звернення до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Однак, суд не приймає до уваги такі твердження відповідача за зустрічним позовом, з огляду на таке.

Так, позивачем за зустрічним позовом долучено до матеріалів справи розпорядження Київської міської державної адміністрації № 80 від 27.01.1997 "Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги" та розпорядження Київської міської державної адміністрації № 478 від 15.04.1997 "Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги".

Відповідно до п. 1.3 розпорядження Київської міської державної адміністрації № 478 від 15.04.1997 "Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги" з метою прискорення надходження платежів населення на рахунки підприємств-постачальників комунальних послуг Головному інформаційно-обчислювальному центру Київської міської державної адміністрації забезпечити щоденне розщеплення платежів за житлово-комунальні послуги від населення та перерахування розподілених сум на розрахункові рахунки підприємств-постачальників житлово-комунальних послуг.

Згідно з п. 1.4 розпорядження Київської міської державної адміністрації № 478 від 15.04.1997 "Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги" з метою прискорення надходження платежів населення на рахунки підприємств-постачальників комунальних послуг Головному інформаційно-обчислювальному центру Київської міської державної адміністрації надавати житлово-експлуатаційним організаціям та підприємствам-постачальникам житлово-комунальних послуг щоденну зведену інформацію про сплату платежів населенням по кожному особистому рахунку.

На виконання вказаних розпоряджень 02.01.2009 між Комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (виконавець) та Житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-9» (замовник) укладено Договір № 775 про надання послуг, відповідно до умов якого замовник доручає та оплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати послуги по обробці, розщепленню та перерахуванню платежів населення за житлово-комунальні послуги, які надійшли на розподільчий рахунок виконавця за надані замовником та підприємствами-виробниками житлово-комунальні послуги; розщеплення платежів населення здійснюється виконавцем згідно наданих замовником дислокації будинків та відомостей про реквізити підприємств-виробників комунальних послуг, баз даних нарахувань за фактично спожиті житлово-комунальні послуги по квартиронаймачам та власникам житла.

Згідно з п. 2.1 Договору № 775 від 02.01.2009 вартість послуг встановлюється розпорядженнями КМДА та становить 0,5% від сум грошових коштів, зарахованих на розподільчий рахунок виконавця.

Згідно з п. 2.2 Договору № 775 від 02.01.2009 розрахунки замовника з виконавцем за надані послуги здійснюються шляхом утримання виконавцем грошових коштів у сумі згідно з п. 2.1 Договору з розподільчого рахунку та їх подальшим перерахуванням на поточний рахунок виконавця.

Відповідно до п. 3.1 Договору № 775 від 02.01.2009 розщеплення комунальних платежів населення, з урахуванням субсидій та пільг, виконується в розрізі особових рахунків по кожному квартиронаймачу окремо, згідно «Положення про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги» та інших нормативних актів, які є чинними на день проведення розщеплення платежів.

При цьому, позивач за зустрічним позовом надав пояснення, що мешканці кооперативу у спірний період не укладали окремих договорів з ПАТ "АК "Київводоканал" і відповідно не можуть позиватися до цієї особи, та за таких обставин позивач за зустрічним позовом обрав правильний спосіб захисту свого права щодо повернення грошових коштів.

Тобто, з положень Договору № 775 від 02.01.2009 вбачається, що платежі населення зараховуються на розподільчий рахунок Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр», яке обробляє, перерахуванню платежів населення за житлово-комунальні послуги, які надійшли на розподільчий рахунок виконавця за надані замовником та підприємствами-виробниками житлово-комунальні послуги.

Суд зазначає, що із Договору про надання послуг № 775 від 02.01.2009, укладеного між Комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр» та Житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-9», вбачається, що прямі договори між мешканцями будинку та постачальником послуг відсутні, а відносини щодо розрахунків з відповідачем за зустрічним позовом врегульовані укладеним між Житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-9» та Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» Договором № 8698/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 06.12.2000.

Так, відповідно до п. п. 1.1 Договору 8698/4-14 постачальник зобов'язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент зобов'язується сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994.

П.2.2 Договору № 8698/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 06.12.2000 абонент (Житлово-будівельний кооператив «Будівельник-9») сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно з п. 3.6 Договору 8698/4-14 встановлено, що абонент розраховується за послуги з водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

Відповідно до п. 4.1 Договору 8698/4-14 за безпідставну відмову від оплати наведених послуг з водопостачання та водовідведення абонент сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі 20% від несплаченої суми.

Згідно з п. 4.2 Договору 8698/4-14 за несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення абонент сплачує пеню у розмірі 1 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення.

Таким чином, досліджуючи правову природу Договору № 8698/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 06.12.2000, укладеного між позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку, що зобов'язаними сторонами за договором є саме ПАТ "АК "Київводоканал" - в частині постачання води та прийняття стоків, та ЖБК «Будівельник-9» - в частині обов'язку з оплати за надані послуги. При цьому, обов'язок позивача за зустрічним позовом сплачувати грошові кошти за надані відповідачем послуги жодним чином не залежить від наявності чи відсутності оплат від кінцевих споживачів - населення (в тому числі, і настання господарсько-правової відповідальності у ЖБК «Будівельник-9» за невиконання такого обов'язку не залежить від наявності оплат від населення). Отже, між сторонами існували зобов'язання з поставки ресурсів, за якими Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» було виробником послуг.

При цьому, населення фактично сплачувало кошти саме на користь ЖБК «Будівельник-9» як виконавця послуг, яке, уклавши договір з Комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про надання послуг № 775 від 02.01.2009, визначило лише порядок розподілу отриманих від населення коштів шляхом відкриття розподільчого рахунку та розщеплення платежів населення згідно наданих замовником дислокації будинків та відомостей про реквізити підприємств-виробників комунальних послуг, тобто фактично вчинила дії щодо уповноваження КП «ГІОЦ» на розпорядження належним ЖБК майном (грошовими коштами).

За таких обставин, Житлово-будівельний кооператив «Будівельник-9» є належним позивачем у справі за зустрічним позовом, з огляду на те, що Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» є особою, яка набула майно за рахунок ЖБК «Будівельник-9» без достатньої правової підстави. Так само, обраний позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту є належним з урахуванням встановленого судом характеру порушеного права та відсутності інших ефективних способів захисту, які можуть забезпечити реальне поновлення порушеного права.

Крім того, безпідставно набуті грошові кошти можуть бути повернуті Житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-9» мешканцям будинку шляхом їх врахування при наданні послуг водоканалом за Договором № 8698/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення від 06.12.2000 у випадку наявності заборгованості за період, який не був предметом даного судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.03.2015 у справі № 5011-72/6007-2012.

Що стосується інших заперечень відповідача за зустрічним позовом та пояснень третіх осіб щодо зустрічного позову, вони спростовуються встановленими судом обставинами справи, які доведені належними та допустимими доказами.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідно до пункту 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Таким чином, відшкодовуються втрати, які були здійснені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі в розмірі 1000 грн. 00 коп., позивач за зустрічним позовом долучив до матеріалів справи копію Договору № 23/09 про надання правової допомоги від 23.09.2015, укладеного між Житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-9» та Адвокатським об'єднанням «Кравець», копію платіжного доручення № 165 від 15.10.2015 про здійснення попередньої оплати у розмірі 1000 грн. 00 коп. за адвокатські послуги Договором № 23/09 від 23.09.2015, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, видане на ім'я Кравця Д.М. (серія НОМЕР_2 від 04.09.2015), копію посвідчення адвоката України № 5393/10 від 04.09.2015, видане на ім'я Кравця Д.М., копію ордеру серії НОМЕР_1 від 08.10.2015.

При цьому, судом встановлено, що відповідно до п. 1.1 Договору про надання правової допомоги № 23/09 від 23.09.2015, бюро приймає на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу у справі № 9011-20/18178-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» про стягнення 86596 грн. 81 коп та за зустрічним позовом Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення 186353 грн. 72 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати на послуги адвоката у розмірі 1000 грн. 00 коп. здійснені Житлово-будівельним кооперативом «Будівельник-9» саме у справі № 5011-20/18178-2012.

Також, судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення № 14 від 24.01.2013 позивач за зустрічним позовом сплатив судовий збір за подання зустрічного позову у розмірі 3727 грн. 08 коп.

Зважаючи на те, що позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 186353 грн. 72 коп. задоволені частково у розмірі 84214 грн. 24 коп., судові витрати (витрати зі сплати судового збору та витрати з оплати послуг адвоката) покладаються на відповідача за зустрічним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: судовий збір у розмірі 1684 грн. 29 коп. та витрати з оплати послуг адвоката у розмірі 451 грн. 91 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч.ч. 1, 5 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код: 03327664) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» (02121, м. Київ, вул. Декабристів, буд. 10-А; ідентифікаційний код: 22872083) грошові кошти у розмірі 84214 (вісімдесят чотири тисячі двісті чотирнадцять) грн. 24 коп., судовий збір у розмірі 1684 (одна тисяча шістсот вісімдесят чотири) грн. 29 коп. та витрати з оплати послуг адвоката у розмірі 451 (чотириста п'ятдесят одна) грн. 90 коп.

3. В іншій частині позову Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-9» до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 20.11.2015

Суддя І.М. Отрош