Рішення

від 17.11.2015 по справі 910/24564/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2015 р. Справа № 910/24564/15

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Міського комунального підприємства В«ХмельницьктеплокомуненергоВ» , м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«РадіосистемиВ» , м. Керч, АР Крим

про стягнення 38 387,30 гривень

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.09.2015 Міське комунальне підприємство В«ХмельницьктеплокомуненергоВ» (далі - МКП В«ХмельницьктеплокомуненергоВ» /позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«РадіосистемиВ» (далі-ТОВ В«РадіосистемиВ» /відповідач) про стягнення 38 387,30 гривень, з яких: 25 379, 07 грн заборгованості за договором на постачання теплової енергії №2096/496 від 05.01.2009, 2 240, 73 грн пені, 602, 29 грн 3% річних та 10 165, 21 грн інфляційних втрат.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2015 позовні матеріали у справі 910/24564/15 направлено за підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.09.2015 порушено провадження у справі №910/24564/15, розгляд справи призначено на 13.10.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.10.2015 розгляд справи відкладено на 17.11.2015.

У судові засідання 13.10.2015 та 17.11.2015 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином, в порядку, передбаченому п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.06.2014 №01-06/745/2014 В«Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України В«Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»» , що підтверджується довідками про розміщення інформації про час судових засідань 30.09.2015 та 15.10.2015 у даній справі на офіційному веб-порталі господарського суду Київської області в мережі Інтернет (www.ko.arbitr.gov.ua/sud5012) в розділі В«Новини та події судуВ» .

Водночас, 13.11.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява, відповідно до якої останній заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд розглядати спір без участі представника Міського комунального підприємства В«ХмельницьктеплокомуненергоВ» .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

05.01.2009 між МКП В«ХмельницьктеплокомуненергоВ» (далі-енергопостачальна організація) та ТОВ В«РадіосистемиВ» (далі-споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії №2096/496 (далі-договір), відповідно до якого енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленим тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктами 2.1., 3.2.2., 10.1. 10.4 договору передбачено, що кількість і обсяги теплової енергії визначаються в додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору та поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності споживача тощо.

Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Договір набуває чинності з 05.01.2009 та діє до 05.01.2010. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін.

Оскільки сторонами до 05.12.2009, 05.12.2010, 05.12.2011, 05.12.2012, 05.12.2013, 05.12.2014 не було заявлено про припинення дії договору, останній був пролонгований на наступні 2010-2015 календарні роки.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином.

Так, на виконання умов договору, зокрема, з травня 2013 року по квітень 2014 року та з жовтня 2014 року по квітень 2015 року позивачем були надані відповідачу послуги з постачання теплової енергії, а саме опалення та гарячої води, загальною вартістю 25 379, 07 грн.

З метою оплати відповідачем вартості наданих за договором послуг, позивачем було виставлено рахунки:

- №496 від 22.05.2013 на суму 44,32 грн,

- №496 від 19.06.2013 на суму 44,32 грн,

- №496 від 22.07.2013 на суму 44,32 грн,

- №496 від 22.08.2013 на суму 44,32 грн,

- №496 від 19.09.2013 на суму 44,32 грн,

- №496 від 25.10.2013 на суму 715,09 грн,

- №496 від 26.11.2013 на суму 898, 34 грн,

- №496 від 26.12.2013 на суму 2 098,00 грн,

- №496 від 27.01.2014 на суму 2 072,76 грн,

- №496 від 26.02.2014 на суму 2 618,62 грн,

- №496 від 26.03.2014 на суму 1 405,01 грн,

- №496 від 25.04.2014 на суму 502,47 грн,

- №496 від 30.10.2014 на суму 625,28 грн,

- №496 від 24.11.2014 на суму 1 907,88 грн,

- №496 від 29.12.2014 на суму 2 930,06 грн,

- №496 від 27.01.2015 на суму 2 482,19 грн,

- №496 від 27.02.2015 на суму 2 653,92 грн,

- №496 від 27.03.2015 на суму 3 000,70 грн,

- №496 від 10.04.2015 на суму 1 247,15 грн, копії яких містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за договором в частині оплати вартості наданих послуг належним чином не виконав, не здійснивши проведення платежів, внаслідок чого за ним утворилось 25 379, 07 грн заборгованості.

Наявність 25 379, 07 грн заборгованості відповідача за договором підтверджується наданим суду розрахунком на постачання теплової енергії, підписаним начальником та економістом ГРзЮО сервісного центру МКП В«ХмельницьктеплокомуненергоВ» та скріпленим відбитком печатки підприємства.

Таким чином, враховуючи, що ТОВ В«РадіосистемиВ» свої договірні зобов'язання належним чином не виконало, надані позивачем протягом 2013 - 2015 років послуги не оплатив, Міське комунальне підприємство В«ХмельницьктеплокомуненергоВ» просить суд стягнути з відповідача 25 379, 07 грн заборгованості.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших документів та/або доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.

Приписами статей 173, 275, 193 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами статей 627, 629 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.3. договору передбачено, що оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

З огляду наведеного, споживання відповідачем протягом спірного періоду теплової енергії без будь-яких зауважень щодо обсягу чи якості наданих позивачем послуг свідчить про прийняття останнім таких послуг та, відповідно, породжує для відповідача обов'язок по їх оплаті у повному обсязі у погоджені сторонами строки.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи те, що станом на день прийняття рішення відповідач вартість наданих позивачем послуг за спірні періоди не оплатив, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 25 379,07 грн заборгованості по оплаті вартості наданих послуг за травень 2013 року - квітень 2014 року та жовтень 2014 року - квітень 2015 року згідно договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними і допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором на постачання теплової енергії №2096/496 від 05.01.2009 в частині оплати вартості наданих послуг з теплопостачання у встановлені договором строки, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 2 240,73 грн пені, нарахованої за періоди:

- з 10.01.2015 по 01.07.2015 на 2 930,06 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 29.12.2014;

- з 10.02.2015 по 01.07.2015 на 2 482,19 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 27.01.2015;

- з 10.03.2015 по 01.07.2015 на 2 653,92 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 27.02.2015;

- з 10.04.2015 по 01.07.2015 на 3 000,70 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 27.03.2015;

- з 10.05.2015 по 01.07.2015 на 1 247,15 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 10.04.2015.

Приписами ст. 230 ГК України унормовано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2.3. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у споживача виникає відповідальність - пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, становить 2 283,47 грн, а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2 240,73 грн пені підлягає задоволенню.

Крім того, у в'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 602,29 грн 3% річних, нарахованих за періоди:

- з 10.06.2013 по 01.07.2015 на суму 44,32 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 22.05.2013,

- з 10.07.2013 по 01.07.2015 на суму 44,32 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 19.06.2013,

- з 10.08.2013 по 01.07.2015 на суму 44,32 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 22.07.2013,

- з 10.09.2013 по 01.07.2015 на суму 44,32 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 22.08.2013,

- з 10.10.2013 по 01.07.2015 на суму 44,32 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 19.09.2013,

- з 10.11.2013 по 01.07.2015 на суму 715,09 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 25.10.2013,

- з 10.12.2013 по 01.07.2015 на суму 898, 34 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 26.11.2013,

- з 10.01.2014 по 01.07.2015 на суму 2 098,00 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 26.12.2013,

- з 10.02.2014 по 01.07.2015 на суму 2 072,76 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 27.01.2014,

- з 10.03.2014 по 01.07.2015 на суму 2 618,62 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 26.02.2014,

- з 10.04.2014 по 01.07.2015 на суму 1 405,01 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 26.03.2014,

- з 10.05.2014 по 01.07.2015 на суму 502,47 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 25.04.2014,

- з 10.11.2014 по 01.07.2015 на суму 625,28 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 30.10.2014,

- з 10.12.2014 по 01.07.2015 на суму 1 907,88 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 24.11.2014,

- з 10.01.2015 по 01.07.2015 на суму 2 930,06 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 29.12.2014,

- з 10.02.2015 по 01.07.2015 на суму 2 482,19 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 27.01.2015,

- з 10.03.2015 по 01.07.2015 на суму 2 653,92 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 27.02.2015,

- з 10.04.2015 по 01.07.2015 на суму 3 000,70 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 27.03.2015,

- з 10.05.2015 по 01.07.2015 на суму 1 247,15 грн заборгованості згідно рахунку №496 від 10.04.2015.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки арифметично вірний розмір заявлених до стягнення 3% річних за порушення зобов'язання щодо сплати вартості наданих послуг за договором, обрахований судом за вказані позивачем періоди з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 606, 45 грн, а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 602,29 грн 3% річних підлягає задоволенню.

Що ж до вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 165,21 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості із зростаючим підсумком за періоди:

- з 01.06.2013 по 30.06.2013 на суму 44,32 грн заборгованості,

- з 01.07.2013 по 31.07.2013 на суму 88,64 грн заборгованості,

- з 01.08.2013 по 31.08.2013 на суму 132,96 грн заборгованості,

- з 01.09.2013 по 01.09.2013 на суму 177,28 грн заборгованості,

- з 01.10.2013 по 31.10.2013 на суму 221,60 грн заборгованості,

- з 01.11.2013 по 30.10.2013 на суму 936,69 грн заборгованості,

- з 01.12.2013 по 31.12.2013 на суму 1 853,03 грн заборгованості,

- з 01.01.2014 по 31.01.2014 на суму 3 933,03 грн заборгованості,

- з 01.02.2014 по 28.02.2014 на суму 6 005,79 грн заборгованості,

- з 01.03.2014 по 31.03.2014 на суму 8 624,41 грн заборгованості,

- з 01.04.2014 по 30.04.2014 на суму 10 029,42 грн заборгованості,

- з 01.05.2014 по 31.05.2014 на суму 10 531,89 грн заборгованості,

- з 01.06.2014 по 30.06.2014 на суму 10 531,89 грн заборгованості,

- з 01.07.2014 по 31.07.2014 на суму 10 531,89 грн заборгованості,

- з 01.08.2014 по 31.08.2014 на суму 10 531,89 грн заборгованості,

- з 01.09.2014 по 30.09.2014 на суму 10 531,89 грн заборгованості,

- з 01.10.2014 по 31.10.2014 на суму 10 531,89 грн заборгованості,

- з 01.11.2014 по 30.11.2014 на суму 11 157,17 грн заборгованості,

- з 01.12.2014 по 31.12.2014 на суму 13 065,05 грн заборгованості,

- з 01.01.2015 по 31.01.2015 на суму 15 995,11 грн заборгованості,

- з 01.02.2015 по 28.02.2015 на суму 18 477,30 грн заборгованості,

- з 01.03.2015 по 31.03.2015 на суму 21 131,22 грн заборгованості,

- з 01.04.2015 по 30.03.2015 на суму 24 131,92 грн заборгованості,

- з 01.05.2015 по 31.05.2015 на суму 25 379,07 грн заборгованості,

- з 01.06.2015 по 30.05.2015 на суму 25 379,07 грн заборгованості, слід зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 612, 625 ЦК України, право на стягнення інфляційних втрат виникає у кредитора з моменту прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, беручи до уваги встановлені договором строки для розрахунку споживача за отримані послуги з постачання теплової енергії за договором, а також порушення боржником означених строків, суд здійснював обрахунок інфляційних втрат, в межах заявлених позивачем періодів, за наступні періоди:

- з 10.06.2013 по 30.06.2013 на суму 44,32 грн заборгованості,

- з 10.07.2013 по 31.07.2013 на суму 88,64 грн заборгованості,

- з 10.08.2013 по 31.08.2013 на суму 132,96 грн заборгованості,

- з 01.09.2013 по 01.09.2013 на суму 132,96 грн заборгованості,

- з 10.10.2013 по 31.10.2013 на суму 221,60 грн заборгованості,

- з 01.11.2013 по 01.11.2013 на суму 221,60 грн заборгованості

- з 10.12.2013 по 31.12.2013 на суму 1 853,03 грн заборгованості,

- з 10.01.2014 по 31.01.2014 на суму 3 933,03 грн заборгованості,

- з 10.02.2014 по 28.02.2014 на суму 6 005,79 грн заборгованості,

- з 10.03.2014 по 31.03.2014 на суму 8 624,41 грн заборгованості,

- з 10.04.2014 по 30.04.2014 на суму 10 029,42 грн заборгованості,

- з 10.05.2014 по 31.05.2014 на суму 10 531,89 грн заборгованості,

- з 10.06.2014 по 30.06.2014 на суму 10 531,89 грн заборгованості,

- з 10.07.2014 по 31.07.2014 на суму 10 531,89 грн заборгованості,

- з 10.08.2014 по 31.08.2014 на суму 10 531,89 грн заборгованості,

- з 10.09.2014 по 30.09.2014 на суму 10 531,89 грн заборгованості,

- з 10.10.2014 по 31.10.2014 на суму 10 531,89 грн заборгованості,

- з 10.11.2014 по 30.11.2014 на суму 11 157,17 грн заборгованості,

- з 10.12.2014 по 31.12.2014 на суму 13 065,05 грн заборгованості,

- з 10.01.2015 по 31.01.2015 на суму 15 995,11 грн заборгованості,

- з 10.02.2015 по 28.02.2015 на суму 18 477,30 грн заборгованості,

- з 10.03.2015 по 31.03.2015 на суму 21 131,22 грн заборгованості,

- з 01.04.2015 по 01.04.2015 на суму 21 131,22 грн заборгованості,

- з 10.05.2015 по 31.05.2015 на суму 25 379,07 грн заборгованості.

- з 01.06.2015 по 01.06.2015 на суму 25 379,07 грн заборгованості

Таким чином, оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом в межах заявлених позивачем періодів, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 6 683,37 грн, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 10 165,21 грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 6 683,37 грн.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та визначені судом згідно приписів Закону України «Про судовий збір» станом на дату звернення позивача до суду - 11.09.2015.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 612, 625, 627, 629, Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 275 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«РадіосистемиВ» (АДРЕСА_1 Крим, 98300, ідентифікаційний код 36074999) на користь Міського комунального підприємства В«ХмельницьктеплокомуненергоВ» (вул. Пересипкіна, 5, м. Хмельницький, 29000, ідентифікаційний код 03356571) 25 379 (двадцять п'ять тисяч триста сімдесят дев'ять) грн 07 коп. заборгованості, 2 240 (дві тисячі двісті сорок) грн 73 коп. пені, 602 (шістсот дві) грн 29 коп. 3% річних, 6 683 (шість тисяч шістсот вісімдесят три) грн 37 коп. та 1 107 (одну тисячу сто сім) грн 52 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 23.11.2015

Суддя В.А. Ярема