Рішення

від 16.11.2015 по справі 914/3069/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2015р. Справа № 914/3069/15

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Ар Деко», м. Львів; до відповідача:Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг», м. Львів; за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 контролю та аудиту департаменту «Адміністрація міського голови» Львівської міської ради, м. Львів; про:стягнення 14169,00 грн. основного боргу, 10881,41 грн. інфляційних втрат та 1196,01грн. 3% річних Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Айзенбарт А.І. Представники сторін: від позивача:ОСОБА_2 - представник (довіреність б/н від 22.01.2015р.); від відповідача:ОСОБА_3 - представник (довіреність б/н від 02.02.2015р.); від третьої особи:не з'явився.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

01.09.2015р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява ТОВ «Ар Деко» (надалі - Позивач) до ЛМКП по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» (надалі - Відповідач) про стягнення 14169,00 грн. основного боргу, 10881,41 грн. інфляційних втрат та 1196,01грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 02.09.2015р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 17.09.2015р. Розгляд справи відкладався на 05.10.2015р., 26.10.2015р. та 16.11.2015р., про що судом винесено відповідні ухвали. Ухвалою від 05.10.2015р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 контролю та аудиту Львівської міської ради. Крім цього, ухвалою від 26.10.2015р. суд продовжив строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задоволити повністю. Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 22.05.2012р. між позивачем та відповідачем укладено договір про виконання робіт №22-05/12, на виконання якого позивачем були виконані для відповідача роботи з ремонту, фарбуванню стін, стелі сходової клітки та під'їзду по вул. Фурманській, 5 у м. Львові на загальну суму 19167,00 грн. У відповідності до договору відповідач зобов'язувався оплатити проведені роботи на підставі підписаних актів прийняття робіт протягом 10 банківських дні з дня виконання таких. Однак всупереч умовам договору, роботи оплатив лише частково, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 14169,00 грн., яку ТОВ «Ар Деко» просить стягнути з відповідача. Крім цього, за неналежне виконання відповідачем умов договору позивач також просить суд стягнути з ЛМКП «Айсберг» 10881,41 грн. інфляційних втрат та 1196,01 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Заперечуючи проти позову зазначив, що за результатами перевірки ОСОБА_1 контролю та аудиту Львівської міської ради кошторисної документації на проведення поточного ремонту сходової клітки будинку №5 на вул. Фурманській було встановлено завищення договірної ціни за договором №22-05/12 від 22.05.2012р., безпідставне включення в кошторис певних робіт та відповідно погоджено кошторисну вартість ремонтних робіт на суму 10998,00 грн. Враховуючи те, що вартість робіт за договором повинна становити 10998,00 грн., беручи до уваги часткову оплату в розмірі 4998,00 грн., відповідач не заперечує проти позову в частині стягнення 6000,00 грн., натомість решта вимог на його думку, є такими, що не підлягають задоволенню.

Третя особа явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечила. 09.11.2015р. через канцелярію суду подала пояснення в яких вказала на неможливість подачі витребуваної від неї кошторисної документації, оскільки зберігання такого виду документів в управлінні не передбачений, а тому документ був повернутий відповідачу.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.05.2012р. між позивачем та відповідачем укладено Договір про виконання робіт №22-05/12 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) виконує роботи з ремонту, фарбуванню стін, стелі сходової клітки та під'їзду будинку №5 по вул. Фурманській в м. Львові.

Відповідно до п. 2.2. Договору замовник зобов'язується прийняти від підрядника акти виконаних робіт на перевірку та затвердження (підписання).

Як зазначає в позовній заяві позивач, на виконання умов Договору ним у травні-червні 2012р. за дорученням відповідача були виконані обумовлені Договором роботи та підготовлені на підписання відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт (без обладнання)* №1 від 28.05.2012р. та №2 від 08.06.2012р.

Судом встановлено, що акт приймання виконаних будівельних робіт (без обладнання)* №1 від 28.05.2012р. за травень 2012р. підписаний повноважними представника сторін Договору без зауважень та скріплений їх печатками. Натомість акт приймання виконаних будівельних робіт (без обладнання)* №2 від 08.06.2012р. за червень 2012р. був скерований відповідачу поштовим зв'язком (докази чого знаходяться в матеріалах справи), проте підписаний зі сторони замовника не був.

В пункті 2.2. Договору сторони погодили, що протягом п'яти днів акти погоджуються або повертаються підряднику для виправлення із супроводжуючим листом із зазначенням зауважень.

Оплата підряднику за виконані роботи проводиться замовником на підставі представлених і підписаних актів прийняття робіт протягом 10-ти банківських днів з дня виконання роботи (п. 4.2. Договору).

Як зазначає відповідач, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 контролю та аудиту було встановлено завищення вартості робіт за Договором, акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012р. підписаний не був.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що станом на 16.11.2015р. розрахунок за виконані роботи відповідачем не проведено, розмір боргу не змінився та складає 14169,00 грн.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зі змісту укладеного Договору вбачається, що такий за своєю правовою природою є договором підряду.

Положеннями ч. 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Факт та обсяги виконання позивачем робіт, вказаних в Актах приймання виконаних робіт за травень, червень 2012р. відповідачем не заперечується, проте останній не згідний з їх вартістю.

В пункті 2.3. Договору зазначено, що якщо напротязі п'яти днів підрядник не отримує акт виконаних робіт із зазначеннями, згідно п. 2.2., акт виконаних робіт вважається погодженим і прийнятим без зауважень.

Матеріалами справи, зокрема, поштовою квитанцією (фіскальним чеком) №7900032942535 та описом вкладання у цінний лист, датованих 03.07.2012р. підтверджено, що довідки про вартість робіт, акти здачі-приймання виконаних будівельних робіт, відомості ресурсів до актів та загальновиробничі витрати за травень-червень 2012р. були направлені відповідачу 03.07.2015р.

Так, відповідно до приписів пп. 1 п. 1 Розділу ІІ «Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень», затв. наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958 нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Враховуючи наведені строки пересилання кореспонденції та беручи до уваги те, що акт приймання-виконаних будівельних робіт (без обладнання)* №2 від 08.06.2012р. направлений ЛМКП «Айсберг» 03.07.2012р., такий мав бути одержаний відповідачем не пізніше 05.07.2012р.

Оскільки протягом 5 днів після одержання примірника вказаного вище Акту, відповідач підписаний Акт за червень 2012р. не повернув, такий в силу положень п. 2.3. Договору вважається ним погоджений.

Частиною 1 ст. 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способом її визначення.

За умовами Договору відповідач як замовник зобов'язувався оплатити підрядні роботи протягом 10 банківських днів з дня їх виконання.

Положення ч. 1. ст. 846 ЦК України визначають, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Пунктом 3.2. Договору сторони передбачили, що термін закінчення робіт - 28.06.2015р.

З урахуванням наведеного (а також Розпорядження КМУ від 28.11.2011р. №1210-р «Про перенесення робочих днів у 2012 році») суд зазначає, що кінцевий строк оплати робіт закінчився 12.07.2012р.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормами ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі наявних в матеріалах справи платіжних доручень №2973 від 12.07.2012р., №3197 від 04.09.2012р. судом встановлено, що виконані підрядні роботи були оплачені відповідачем частково, на суму 4998,00 грн.

Оскільки, відповідачем у встановлений в п. 4.2. Договору строк, кошти в розмірі сплачені в повному обсязі сплачені не були, відтак ці кошти підлягають до стягнення з нього в судовому порядку в розмірі 14169,00 грн.

При цьому господарським судом відхиляються посилання відповідача, як підставу для зменшення вартості робіт на лист від 20.06.2012р. №4-2103-303 (складений ОСОБА_1 контролю та аудиту Львівської міської ради за результатами перевірки кошторисної документації до Договору), виходячи з наступного.

За змістом п. 1.1., 2.4., 2.5., 4.1., 4.2. Положення про ОСОБА_1 контролю та аудиту, ОСОБА_1 контролю та аудиту є структурним підрозділом департаменту «Адміністрація міського голови» Львівської міської ради, утвореним відповідно до ухвали міської ради від 06.07.2006р. № 94 та згідно з чинним законодавством України.

Основними завданнями управління є, зокрема, забезпечення ефективного та належного здійснення виконавчими органами, підприємствами, установами та організаціями комунальної власності фінансово-господарської діяльності шляхом виконання контрольних функцій; забезпечення ефективного виконання посадовими особами місцевого самоврядування своїх обов'язків шляхом проведення аналізу, перевірок та контрольних функцій; забезпечення відповідності проектно-кошторисної документації будівельних, ремонтно-будівельних, реставраційних та інших робіт для потреб міста, які подаються на розгляд виконавчих органів ради.

До компетенції управління відносяться такі повноваження, зокрема, здійснення попередньої перевірки та погодження проектно-кошторисної документації будівельних, ремонтно-будівельних, реставраційних та інших робіт для потреб міста, замовниками яких виступають виконавчі органи ради; перевірка фактично виконаних робіт згідно з дорученнями міського голови; перевірка фінансово-господарської діяльності виконавчих органів ради і комунальних підприємств, установ та організацій відповідно до затвердженого плану або окремих доручень;

На переконання суду, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання на висновок перевірки ОСОБА_1 контролю та аудиту, як на підставу для часткової відмови в позові є безпідставними, оскільки виявлені таким органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами Договору і не можуть його змінювати, зокрема, як в даному випадку зменшувати вартість підрядних робіт. З матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено договірну ціну і позивач при виконанні умов договору не вийшов за межі цієї ціни.

Суд зазначає, що висновок управління контролю та аудиту щодо завищення вартості робіт та погодження кошторисної вартості робіт на суму 10998,00 грн. не є преюдиціальними в розумінні ст. 35 ГПК України, а тому не є належними доказами у справі і не можуть братися судом до уваги. Більше того, відповідачем не долучено до матеріалів справи ні самої кошторисної документації, ні інших належних доказів, які б доводили факт завищення даної ціни.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Вищого господарського суду України від 07.10.2015р. у справі №910/14903/15, від 02.10.2013р. у справі №922/1609/13.

Нормами статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, позивач просить суд стягнути з боржника 10881,41 грн. інфляційних втрат та 1196,01 грн. 3% річних.

Здійснивши перерахунок інфляційних та річних суд зазначає, що інфляційні підлягають стягненню з відповідача в розмірі 10874,49 грн., а три відсотки річних в розмір 1195,93 грн. В решті цих вимог суд відмовляє.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Разом з тим, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання до суду позовної заяви про стягнення з відповідача боргу ТОВ «Ар Деко» згідно квитанції №15 від 01.09.2015р. сплачено 1218,00 грн. судового збору та згідно платіжного доручення №74 від 15.09.2015р. 160,00 грн.

Враховуючи те, що ціна позову складає 26246,42 грн., судовий збір за подання такої позовної заяви з врахуванням положень пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» повинен складати 1218,00 грн., а тому суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету України 160,00 грн. зайво сплаченого судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 12, 27, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» (79007, м. Львів, пр. Свободи, 39; код ЄДРПОУ 20772578) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ар Деко» (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 99/147; код ЄДРПОУ 20834658) 14169,00 грн. боргу, 10874,49 грн. інфляційних втрат, 1195,93 грн. три відсотки річних та 1217,63 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Ар Деко» (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 99/147; код ЄДРПОУ 20834658) з державного бюджету України 160,00 грн. зайво сплаченого судового збору, згідно квитанції №74 від 17.09.2015р.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 23.11.2015 р.

Суддя Крупник Р.В.