Рішення

від 12.11.2015 по справі 917/2196/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2015 р. Справа № 917/2196/15

за позовом Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", вул.Микільсько-Слобідська, 2б, оф. 287, м.Київ, 02002

до Приватного підприємства "Сьомий Квадрат", вул.Літературна, буд.7-А, м.Полтава, 36030

про стягнення грошових коштів у розмірі 22714,35 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № б/н від 29.09.2015р.

від відповідача: не з'явились.

Розглядається позовна заява про стягнення 22 714,35 грн. боргу за договором № КБР-27/02/13 від 27.02.2013р., у тому числі 15 000 грн. основного боргу, 4 806,26 грн. інфляційних нарахувань, 270,46 грн. - 3% річних, 2637,63 грн. пені.

12.11.2015р. від позивача через канцелярію суду надійшла заява про зменшення позовних вимог у зв"язку з оплатою відповідачем суми основного боргу (вх. № 16477 від 12.11.2015р.). В заяві позивач зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 4 806,26 грн. інфляційних нарахувань, 270,46 грн. - 3% річних, 2637,63 грн. пені.

Відповідно до постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

З урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог, судом розглядаються вимоги про стягнення 4 806,26 грн. інфляційних нарахувань, 270,46 грн. - 3% річних, 2637,63 грн. пені.

В судове засідання позивачем надані письмові пояснення (вх. № 16476 від 12.11.2015р.).

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням наведеним у позовній заяві.

Відповідач відзив на позов не надав, листом (вх. № 15522 від 22.10.15р.) повідомив про сплату суми основного боргу.

В судове засідання 12.11.2015р. відповідач представництво у судове засідання не забезпечив. Останній відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до пп. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд, встановив:

01.02.2013 року між Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» (надалі також - УЛАСП, Позивач) та Приватним Підприємством «Сьомий Квадрат» (надалі також - користувач, Відповідач) було укладено Договір №КБР-27/02/13 (надалі - договір)

Умовами договору визначено, зокрема, наступне:

- п.2.1. Користувач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів (далі - Твори), а УЛАСП надає Користувачу, на умовах, визначених цим Договором, дозвіл (невиключне право) на таке використання, в тому числі, усіх необхідних майнових прав для використання Творів, а також здійснює збір винагороди (роялті). Користувач зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) УЛАСП, відповідно до даного Договору та Закону.

- п.2.3. Користувач зобов'язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), узгоджену Сторонами у відповідних Додатках до цього Договору, не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до початку місяця, за який здійснюється платіж.

- п.2.4. У разі прострочення Користувачем виконання грошового зобов'язання по Договору, УЛАСП має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожен день такого прострочення.

- п.5.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до « 01» лютого 2014 року, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій, та будь-яких інших зобов'язань до їх повного виконання.

- п.5.2. У випадку, якщо жодна з Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної в п.5.1. дати припинення дії Договору, дія договору вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах. Таке повідомлення має бути надіслане засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом), при цьому належним доказом повідомлення є квитанція відділу поштового зв'язку із зазначенням вказаних в цьому договорі поштових реквізитів Сторони, на адресу якої направлено листа.

В матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору № КБР-27/02/13, у зв'язку із вище зазначеним суд приходить до висновку, що договір автоматично пролонговувався та станом на день прийняття рішення по справі є чинним.

Відповідно до п. 1.2. додатку №2 до договору, загальна сума щомісячної винагороди з дня набуття чинності договору становить 1 000,00 грн.

Як вказує позивач, відповідач за період з 01.02.2013р. по 31.08.2015р. у визначені договором строки оплатив тільки 17000,00 грн. за період з 01.02.2013 до 30.06.2014 року використання невиключних прав. За період з липня 2014р. по вересень 2015р. відповідач, в порушення умов договору, заборгованість сплатив лише 28.09.2015р. платіжним дорученням № 2831 на суму 1 000 грн. (за серпень 2014р.) та 21.10.2015р. платіжним дорученням № 2860 на суму 15 000 грн. (за серпень 2014р. - жовтень 2015р.).

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача 4 806,26 грн. інфляційних нарахувань, 270,46 грн. - 3% річних, 2637,63 грн. пені.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. ст. 612 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором за період з липня 2014р. по вересень 2015р. лише 28.09.2015р. платіжним дорученням № 2831 на суму 1 000 грн. (за серпень 2014р.) та 21.10.2015р. платіжним дорученням № 2860 на суму 15 000 грн. (за серпень 2014р. - жовтень 2015р.) сплатив винагороду (роялті).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст.ст. 547-548 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

Сторони передбачили, що відповідно до п.2.4 договору у разі прострочення Користувачем виконання грошового зобов'язання по Договору, УЛАСП має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожен день такого прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування пені, 3% річних та індексу інфляції за допомогою калькулятора ІПС "Ліга". За результатами розрахунку встановлено, що заявлені суми не перевищують розрахункових, є правомірними та підлягають задоволенню, а саме: 4 806,26 грн. інфляційних нарахувань, 270,46 грн. - 3% річних, 2637,63 грн. пені.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Сьомий Квадрат", вул.Літературна, буд.7-А, м.Полтава, 36030 (код ЄДРПОУ 35926715) на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", вул.Микільсько-Слобідська, 2б, оф. 287, м.Київ, 02002 (код ЄДРПОУ 37396233) 4 806,26 грн. інфляційних нарахувань, 270,46 грн. - 3% річних, 2637,63 грн. пені, 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.11.2015 р.

Суддя Киричук О.А.