Рішення

від 17.11.2015 по справі 918/1181/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" листопада 2015 р. Справа № 918/1181/15

Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши матеріали справи за позовом Малого приватного підприємства - фірми "Ямуна"

до Приватного підприємства "Дюссельдорф"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реверспак"

про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 13 318,27 грн,

за участі представників:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 17.11.2015 року;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився..

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України позивачу роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: У жовтні 2015 року мале приватне підприємство - фірма "Ямуна" (далі МПП "Ямуна") звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором дистрибуції №150601/Н-1 від 01.06.2015 року в сумі 13 318,27 грн, а саме: просив стягнути з приватного підприємства "Дюссельдорф" (далі відповідач 1 або Підприємство) 10 000,00 грн основного боргу, 2 040,00 грн штрафу, 286,44 грн 25% річних, 557,23 грн пені, 234,60 грн. інфляційних втрат, витрати на послуги адвоката та сплачений судовий збір в розмірі 1 199,73 грн; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Реверспак" (далі відповідач 2 або Товариство) 200,00 грн основного боргу та 18,27 грн судового збору.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 19.10.2015 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 29.10.2015 року.

Відповідачі у жодне судове засідання не з'явилися, відзиву на позов не подали. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

На адресу суду повернулись конверти, у яких відповідачу 1 за адресою вказаною в позовній заяві, а саме: 61046, місто Харків, проспект Московський, будинок 273, офіс 3/5, надсилались ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи з відмітками відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 31-36). Крім того, з метою перевірки адреси відповідача 1, судом зроблено спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за яким останній не перебуває в процесі припинення та зареєстрований за вищезазначеною адресою, вказаною в позовній заяві (а.с. 37).

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене, оскільки судом вжито всіх можливих заходів стосовно повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними в ній матеріалами, без участі представників останніх, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2015 року між МПП "Ямуна" (Постачальник) та Підприємством (Дистриб'ютор) було укладено договір дистрибуції № 150601/Н-1 (далі Договір, а.с. 13-20), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Дистриб'ютору товар, а Дистриб'ютор - прийняти та оплатити Постачальнику вартість товару. Дистриб'ютор на умовах даного договору бере на себе зобов'язання за свій рахунок здійснювати розповсюдження товару на обумовленій цим договором території, з рекламуванням та маркетингом продукції під торговою маркою "Ямуна", "IRIS", "Перчик" (п. 1.1 ОСОБА_3).

Датою та моментом (фактом) поставки товару вважається дата (момент), коли постачальник та/або експедитор передав, а Дистриб'ютор прийняв у власність товар, що посвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та/або підписання з боку Дистриб'ютора реєстру видачі вантажу експедитора (п. 3.11 ОСОБА_3).

У відповідності до пунктів 5.1, 5.5 ОСОБА_3 ціна на товар на умовах даного договору визначається на основі прайс-листа Постачальника. Постачальник самостійно визначає ціну на товар виходячи з власної цінової політики та кон'юктури ринку. Дистриб'ютор зобов'язаний здійснити оплату за поставлений йому товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з дати поставки товару. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає до оплати, зарахована на розрахунковий рахунок Постачальника.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом 12 місяців (п. 11.1 ОСОБА_3).

Договір підписано уповноваженими представниками Постачальника та Дистриб'ютора та скріплений печатками вказаних юридичних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов ОСОБА_3 позивач 5 серпня 2015 року поставив відповідачу 1 товар (продукти харчування) на загальну суму 10 200,00 грн, що підтверджується підписаною та скріпленою печатками сторін видатковою накладною №1130 (а.с. 21).

Проте відповідач 1 свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару своєчасно та в повному обсязі не виконав. Таким чином, заборгованість відповідача 1 по оплаті поставленого товару на момент звернення позивача до суду з даним позовом склала 10 200,00 грн.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

ОСОБА_3 є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

За договором поставки (ст.712 ЦК України), - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Згідно з ст.612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Доказів сплати боргу відповідач 1 суду не подав.

Окрім цього, у відповідності до статей 546 та 553 ЦК України, з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1, між позивачем, як кредитором, та Товариством, як поручителем, було укладено Договір поруки №01/06 від 01 червня 2015 року (далі договір поруки, а.с.22). Згідно даного договору, відповідач 2 зобов'язався частково відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання зобов'язання боржника (відповідача1), що виникли в результаті укладення між боржником та кредитором ОСОБА_3 дистрибуції № 150601/Н-1 від 01.06.2015 року (основного договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору поруки - Обсяг відповідальності поручителя в разі невиконання боржником взятих на себе зобов'язань становить - 200,00 грн.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача1 основного боргу в сумі 10 000,00 грн та стягнення з відповідача 2 основного боргу в сумі 200,00 грн є законними, обґрунтованими, відповідачами не спростовані та підлягають до задоволення.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 1 умов ОСОБА_3 стосовно своєчасної оплати поставленого товару, на підставі п. п. 12.3, 12.5 ОСОБА_3 та ч.2 ст. 625 ЦК України позивач просив стягнути з Підприємства 2 040,00 грн штрафу, 286,44 грн 25% річних, 557,23 грн пені та 234,60 грн інфляційних втрат (розрахунки на а.с. 5, 6).

Згідно з п. 12.3, 12.5 ОСОБА_3 у випадку прострочення Дистриб'ютором оплати за поставлений товар більш ніж на 20 календарних днів, ніж це передбачено п. 5.5 даного договору, Дистриб'ютор зобов'язаний сплатити на користь Постачальника штраф у розмірі 20 відсотків від суми простроченої заборгованості. У випадку прострочення Дистриб'ютором оплати за поставлений товар у терміни передбачені п. 5.5 даного договору, Дистриб'ютор зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня та 25 відсотків річних від суми боргу за кожен календарний день несплати.

За статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплатити неустойку.

Частинами 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки штрафу, пені, 25 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що вони відповідають вищезазначеним приписам законодавства та положенням ОСОБА_3, а також є арифметично вірними, тому вимоги МПП "Ямуна" про стягнення з Підприємства 2 040,00 грн штрафу, 286,44 грн 25% річних, 557,23 грн пені, 234,60 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги МПП "Ямуна" до Товариства та Підприємства є обґрунтованими, стверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір в сумі 1 199,71 грн підлягає стягненню з відповідача 1 на користь позивача, а судовий збір в сумі 18,29 грн слід стягнути з відповідача 2 на користь позивача.

Що стосується розподілу судових витрат сплачених позивачем на послуги адвоката, про стягнення яких просить останній, суд позбавлений можливості встановити їх розмір та сам факт понесення таких витрат, оскільки позивач не надав відповідних доказів, відтак у стягненні з відповідача 1 витрат на оплату послуг адвоката суд відмовляє.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Дюссельдорф" (61046, місто Харків, проспект Московський, будинок 273, офіс 3/5, ідентифікаційний код 39423326) на користь Малого приватного підприємства-фірми "Ямуна"(33000, місто Рівне, вулиця Дворецька, 182, ідентифікаційний код 30352116) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. основного боргу, 2 040 (дві тисячі сорок) грн 00 коп. штрафу, 286 (двісті вісімдесят шість) грн 44 коп. 25% річних, 557 (п'ятсот п'ятдесят сім) грн 23 коп. пені, 234 (двісті тридцять чотири) грн 60 коп. інфляційних втрат та сплачений судовий збір в розмірі 1 199 (одна тисяча сто дев'яносто дев'ять) грн 71 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реверспак" (33000, місто Рівне, вулиця Дворецька, 182, ідентифікаційний код 32803122) на користь Малого приватного підприємства-фірми "Ямуна"(33000, місто Рівне, вулиця Дворецька, 182, ідентифікаційний код 30352116) 200 (двісті) грн 00 коп. основного боргу та 18 (вісімнадцять) грн 29 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "23" листопада 2015 року.

Суддя Пашкевич І.О.