Рішення

від 19.11.2015 по справі 925/1738/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2015 р. Справа № 925/1738/15

За позовом публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз"

до відділу освіти Канівської районної державної адміністрації

про стягнення 178923 грн. 66 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Биченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 17.11.2015;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 18.11.2015 ;

Публічне акціонерне товариство "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до відділу освіти Канівської районної державної адміністрації про стягнення 178923 грн. 66 коп. заборгованості за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом від 18.12.2014 №09/11067/П-14/2) та додатковим договором від 18.12.2014 №14/1, у тому числі: 108929 грн. 65 коп. основного боргу за природний газ, 27820 грн. 34 коп. пені, 39541 грн. 45 коп. інфляційних нарахувань і 2632 грн. 22 коп. 3% річних.

Також позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача 2683 грн. 85 коп. витрат на сплату судового збору.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом від 18.12.2014 №09/11067/П-14/2 та додатковим договором від 18.12.2014 №14/1 щодо оплати поставленого йому позивачем на виконання цих договорів у грудні 2014 року природного газу.

Ухвалою від 02.11.2015 господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" до розгляду, порушив провадження у цій справі і призначив її до розгляду в судовому засіданні на 12 годину 19.11.2015 у приміщенні господарського суду Черкаської області.

У засіданні суду, яке відбулося 19.11.2015 за участі представників обох сторін, представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав, а представник відповідача проти позову не заперечив.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2014 року публічне акціонерне товариство "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" як постачальник і відділ освіти Канівської районної державної адміністрації як споживач уклали договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №09/11067/П-14/2 (далі - договір №09/11067/П-14/2) та додатковий договір №14/1, згідно з якими постачальник зобов'язався у грудні 2014 року поставити споживачу, а останній - прийняти і оплатити природний газ в обсягах і у порядку передбачених цими договорами для забезпечення потреб установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів.

Згідно з п. 2.6 договору №09/11067/П-14/2 постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання - передачі газу, що оформляється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Пунктом 2.9 договору №09/11067/П-14/2 встановлено, що акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Пунктом 4.6 розділу 4 договору №09/11067/П-14/2 їх сторони передбачили, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку 2 до договорів. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У п. 6.2.2 договору №09/11067/П-14/2 його сторони передбачили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.

На виконання договору №09/11067/П-14/2 та додаткового договору від 18.12.2014 №14/1 позивач у грудні 2014 року поставив відповідачу за регульованим тарифом 42,267 тис. куб. м. природного газу на суму 327 029 грн. 93 коп., що підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2014 та розрахунком позивача стягуваної суми основного боргу за поставлений у грудні 2014 року природний газ.

Відповідач свої зобов'язання перед позивачем за договором №09/11067/П-14/2 та додатковим договором від 18.12.2014 №14/1 щодо своєчасної і повної оплати природного газу належним чином не виконав, сплативши позивачу за поставлений ним у грудні 2014 року природний газ лише 218100 грн. 28 коп. Відповідно борг відповідача перед позивачем за цей природний газ становить 108929 грн. 65 коп. (327029 грн. 93 коп. - 218100 грн. 28 коп.)

За порушення встановленого п. 4.6 договору №09/11067/П-14/2 строку проведення остаточного розрахунку за спожитий природний газ позивач нарахував відповідачу до сплати 27820 грн. 34 коп. передбаченої п. 6.2.2 вказаного договору пені за період прострочення з 06.01.2015 по 05.07.2015, та передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні нарахування у сумі 39541 грн. 45 коп. і 3% річних у сумі 2632 грн. 22 коп. за період прострочення з 06.01.2015 по 26.10.2015. Відповідач ці суми пені, інфляційних нарахувань та 3% річних позивачу не сплатив.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд Черкаської області дійшов до таких висновків.

Відповідач не виконав належним чином грошові зобов'язання за господарським договором №09/11067/П-14/2 та додатковим договором від 18.12.2014 №14/1 щодо своєчасної та повної оплати поставленого позивачем у грудні 2014 року природного газу, заборгувавши позивачу 108929 грн. 65 коп. і тим самим порушивши його право на своєчасне одержання цієї суми коштів.

Відтак позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати примусового виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором №09/11067/П-14/2 та додатковим договором від 18.12.2014 №14/1 в натурі шляхом стягнення з нього на свою користь 108929 грн. 65 коп. основного боргу, а також передбаченої п. 6.2.2 договору №09/11067/П-14/2 пені та передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань та 3% річних.

Стягувані суми пені, інфляційні нарахування та 3% річних нараховані позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем договору №09/11067/П-14/2 та додаткового договору від 18.12.2014 №14/1, умовами цих договорів та вимогами чинного законодавства.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 2683 грн. 85 коп. витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відділу освіти Канівської районної державної адміністрації (вул. Леніна, 60, м. Канів, Черкаська область, 19000, ідентифікаційний код 02147115) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації В«ЧеркасигазВ» (вул. Громова, 142, м. Черкаси, ідентифікаційний код 03361402) - 108929 грн. 65 коп. основного боргу, 27820 грн. 34 коп. пені, 39541 грн. 45 коп. інфляційних нарахувань, 2632 грн. 22 коп. три проценти річних та 2683 грн. 85 коп. витрат на сплату судового збору.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 23.11.2015.

СУДДЯ М.В. Дорошенко