Постанова

від 19.11.2015 по справі 904/4427/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2015 року Справа № 904/4427/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Вечірко І.О. (зміна складу колегії суддів на підставі розпорядження секретаря судової палати від 18.11.2015р.)

при секретарі: Мудрак О.М.

Представники сторін :

позивача - ОСОБА_1, дов. № 1 від 19.05.2015р.;

відповідача/1 - не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача/2 - не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія», м.Львів

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2015 року по справі № 904/4427/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Каскад», м.Дніпропетровськ

до відповідача/1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія», м.Львів

відповідача/2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Метал», м.Дніпропетровськ

про стягнення 275 730,96 грн.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2015 року у справі № 904/4427/15 (суддя Ліпинський О.В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Каскад», м.Дніпропетровськ до відповідача/1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія», м.Львів, відповідача/2 - товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Метал», м.Дніпропетровськ про стягнення 275 730,96 грн. позов було задоволено частково, стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 1 000 грн. основного боргу; стягнуто з відповідача/1 на користь позивача 159 412,52 грн. основного боргу, 39 036,50 грн. пені, 2723,78 грн. - 3% річних, 63 558,16 грн. інфляційних втрат та 2757,30 грн. судового збору; стягнуто з відповідача/2 на користь позивача 2752,30 грн. судового збору; провадження у справі в частині стягнення 10 000 грн. було припинено (а.с.90-93).

Рішення господарського суду Дніпропетровської області в частині задоволення позову мотивовано фактом неналежного виконання відповідачем/1 своїх договірних зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставленого товару та поручительством відповідача/2 перед позивачем за виконання відповідачем/1 своїх зобов`язань в межах суми 1 000 грн., в частині припинення провадження у справі - сплатою відповідачем/1 частини боргу в розмірі 10 000 грн. після порушення провадження у справі; в якості норм матеріального права господарський суд послався на ст.ст. 525, 526, 549, 553, 554, 611, 625 ЦК України.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням місцевого господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач/1 - ТОВ «Торгово-промислова компанія» м.Львів, посилається на неповне з`ясування обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема:

- господарським судом не була задоволена заява скаржника про відвід судді Ліпинського О.В., який, на думку відповідача/1, викликає сумнів в своїй неупередженості;

- крім того, господарським судом було порушено приписи ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України щодо рівності сторін у процесі, оскільки скаржнику не було надано можливості висловити свою правову позицію у справі, надати докази, пояснення по суті заявлених вимог;

- господарським судом було задоволено клопотання скаржника про перенесення розгляду справи з 16.07.2015р. на іншу дату, справу відкладено на 27.07.2015р., але зазначену ухвалу було надіслано відповідачу/1 лише 22.07.2015р., вручено охоронцю 25.07.2015р. (у вихідний день) хоча фактично 22.07.2015р. було винесено рішення у даній справі, а 27.07.2015р. господарським судом було винесено ухвалу про виправлення описки та зазначена дата відкладення справи 22.07.2015р., тобто, фактично судом першої інстанції було позбавлено скаржника на участь у справі;

- також скаржник заперечує проти чинності та допустимості, як належного доказу, додаткової угоди № 1 від 30.12.2013р. до договору поруки від 22.03.2015р., про що зазначено у рішенні.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечував, посилався на відповідність оскаржуваного рішення вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, зазначаючи, що позивачем повністю були виконані свої договірні зобов`язання з поставки товару відповідачу/1, але, навіть враховуючи наявність відстрочення платежу на 10 банківських днів, відповідачем/1 не виконаний обов`язок по своєчасній та повній оплаті товару; крім того, відповідно до чинного законодавства України для укладення договору поруки згода боржника не є обов`язковою та відсутність такої згоди не є підставою недійсності укладеного правочину. Щодо незадоволення заяви відповідача/1 про відвід судді Ліпинського О.В., то зазначена заява була розглянута в судовому засіданні 23.06.2015р. за наслідками розгляду якої було винесено мотивовану та обґрунтовану ухвалу. Щодо розгляду справи за відсутності представника відповідача/1, то представник останнього був присутній в судовому засіданні 23.06.2015р., був обізнаний з відкладенням справи на 16.07.2015р., тобто мав можливість підготувати та подати свої заперечення з приводу заявлених вимог. Крім того, позивач зазначає, що навіть, якщо припустити, що порушення процесуального права мало місце, то за приписами ч.2 ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою скасування рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення, чого не було в даному випадку.

Відповідач/2 - ТОВ «Каскад-Метал» у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення також заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам чинного законодавства, вважає рішення законним та обґрунтованим, зазначає, що в рішенні в датуванні договору поруки « 22.03.2015р.» допущено описку, фактично договір укладений 22.03.2012р., що підтверджено матеріалами справи, оскільки засвідчена копія договору подавалась до господарського суду; згідно з додатковою угодою № 1 від 30.12.2013р. до договору поруки відповідач/2 поручився перед позивачем за виконання ТОВ «Торгово-промислова компанія» свого обов`язку лише в межах суми 1000 грн., тому відповідачем/2 було подано до господарського суду заяву про визнання позову в частині солідарного стягнення 1000 грн.

Одночасно у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Каскад-Метал» просило суд апеляційної інстанції розглянути справу без участі його представника. Зазначене клопотання задоволено колегією суддів.

21.09.2015р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому відповідач-1 визнавав наявність боргу перед позивачем в загальному розмірі 268 488,26 грн., зазначив про правомірність рішення місцевого господарського суду, однак, заперечував проти його винесення без участі відповідача-1, чим порушив його процесуальні права. Також скаржник в зв`язку зі своїм тяжким фінансовим становищем та наявністю боргів перед іншими кредиторами, просив суд апеляційної інстанції відстрочити сплату боргу до 31.03.2016р. або розстрочити виконання рішення на такий же період (на шість місяців) зі сплатою по 44 748,04 грн. в місяць.

18.11.2015р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від скаржника про розгляд справи за відсутності його представника та клопотання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, яке мотивовано важким фінансовим станом підприємства.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, присутніх у судових засіданнях суду апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід скасувати на підставі п.2 ч.3 ст.104 ГПК України та з урахуванням повноважень суду апеляційної інстанції, визначених п.2 ст.103 ГПК України, прийняв таке ж саме рішення по суті позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2012р . між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Каскад», м.Дніпропетровськ («постачальник» за договором, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія», м.Львів (В«покупецьВ» за договором, відповідач/1 по справі, скаржник) був укладений договір № ДП/12/П/28, відповідно до предмету якого «постачальник» зобов`язався поставляти та передавати у власність «покупця» товар, що являє собою сталь з покриттям або без нього у рулонах, номенклатура, асортимент, ціна яких вказані у специфікації, що є невід»ємною частиною договору, а «покупець» зобов`язався прийняти товар і оплачувати його вартість на умовах даного договору (п.п.1.1 р.1 договору (а.с.20-22)).

Згідно з п.п.1.3-1.4 р.1 договору право власності на товар переходить від «постачальника» до «покупця» з моменту передачі товару «покупцю» (його представнику); загальна сума договору складається із суми всіх накладних до нього, орієнтовна сума становить 12 000 000 грн., у тому числі ПДВ - 2 000 000 грн.

Відповідно до п.2.1 розділу 2 договору кількість та асортимент твору вказуються у замовленнях «покупця» на поставку партії товару відповідно до умов даного договору.

Пунктом 3.1 розділу 3 договору сторони погодили, що «постачальник» гарантує, що якість товару на момент продажу відповідає стандартам, технічним умовам заводу виробника, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, якщо сторони додатковою угодою не визначать більш високі вимоги до якості товарів.

Пунктами 4.1-4.3 розділу 4 договору сторони визначили, що поставка товару здійснюється на умовах FCA склад «постачальника», який знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Гаванська, 4, згідно Правил «Інкотермс» в редакції 2010р.; з погодженням сторін поставка товару може здійснюватись також коштом «постачальника» на склад «покупця» (DDP згідно Правил «Інкотермс-2010»), що розташовані за наступними адресами: Львівська область, Яворівський район, с.Воля Старицька, вул.Польова Бічна, 3 або Київська область, м.Біла Церква, Сквирське шосе, 227; склад «покупця» із наведеного переліку чи інший за вказівкою «покупця» для кожної конкретної поставки вказується у замовленні «покупця» на товар; після надходження замовлення «покупця» на поставку партії товару «постачальником» протягом одного робочого дня у випадку замовлення стандартних позицій, трьох робочих днів у випадку замовлення нестандартних позицій надається «покупцю» рахунок-фактура на оплату партії товару, що є невід»ємною частиною даного договору; рахунок-фактура на оплату партії товару, наданий «постачальником», свідчить про прийняття замовлення «покупця» на поставку партії товару, до виконання; у рахунку-фактурі на оплату партії товару вказуються: найменування, ціна, кількість товару, строк поставки.

Пунктами 6.1, 6.3 р.6 договору сторони погодили, що ціна товару погоджується сторонами у специфікації та включає вартість тари, упакування, маркування, податок на додану вартість; оплата проводиться в гривнях шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок «постачальника»; «покупець» здійснює оплату вартості товару згідно умов вказаних у специфікації.

Підпунктом 7.3 розділу 7 договору сторони передбачили майнову відповідальність «покупця» у випадку невиконання останнім строків оплати у виді сплати «постачальнику» пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми ; у випадку прострочення зобов`язання по оплаті товару більше, ніж двадцять днів, «покупець» виплачує «постачальнику» додатково пеню в розмірі 0,5% вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Пунктом 10.7 розділу 10 договору визначено, що договір діє з моменту підписання та до 31.12.2013 року, але в будь-якому випадку до остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань.

30.12.2013р . між сторонами було підписано додаткову угоду № 1, якою строк дії договору поставки було продовжено до 31.12.2014р. (а.с.23).

З метою забезпечення виконання відповідачем/1 - ТОВ «Торгово-промислова компанія» умов договору, 22.03.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Каскад-Метал» м.Дніпропетровськ («поручитель» за договором, відповідач/2 по справі) та ТОВ фірма «Каскад» м.Дніпропетровськ («кредитор» за договором, позивач по справі) був укладений договір поруки, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, «поручитель» поручається перед «кредитором» за виконання обов`язків ТОВ «Торгово-промислова компанія», код ЄДРПОУ 13816938 («боржник» за договором, відповідач/1 по справі, скаржник) перед «кредитором» за договором поставки № ДП/12/П/28 від 22.03.2012р., укладеним між «кредитором та «боржником»; «поручитель» зобов`язується сплатити «кредиторові» всю вартість товару, а також, включаючи, але не обмежуючись, штрафні санкції, пеню, інші витрати, передбачені договором поставки, додатками до нього та додатковими угодами до нього (п.1.1 договору поруки (а.с.41-42).

Пунктом 1.2 р.1 договору сторони визначили, що «поручитель» підтверджує обізнаність зі змістом вищезазначеного договору поставки № ДП/12/П/28 від 22.03.2012р.

Пунктами 2.1-2.2 р. 2 договору поруки сторони погодили, що у разі порушення «боржником» обов`язків за договором поставки «ДП/12//П/28 від 22.03.2012р. «поручитель» відповідає перед «кредитором» солідарно, тобто «кредитор» вправі на власний розсуд пред`явити вимогу про сплату заборгованості за поставлений товар за вказаним договором поставки № ДП/12/П/28 від 22.03.2012р. до «боржника» або до «поручителя», або до обох одночасно; «поручитель» відповідає перед кредитором по всій вартості товару, що має бути оплачена за вказаним договором поставки, включаючи сплату штрафних санкцій, пені, інших витрат, передбачених договором поставки № ДП/12/П/28 від 22.03.2012р. та законом.

30.12.2013р . між відповідачем/2 та позивачем була укладена додаткова угода № 1 до договору поруки від 22.03.2012р., відповідно до якої були внесені зміни в п.п.1.1, 2.2 договору поруки, а саме, «поручитель» зобов`язався сплатити «кредитору» 1000 грн. в разі невиконання «боржником» своїх зобов`язань за договором поставки № ДП/12/П/28 від 22.03.2012р. (а.с.50).

04.12.2014р . між позивачем та відповідачем/1 була підписана специфікація № 26, відповідно до якої позивач мав поставити відповідачу/1 сталь рулонну оцинковану загальною кількістю 15,745 тон вартістю 295 412,52 грн.; умови оплати - 100% відстрочення платежу протягом 10 банківських днів з моменту відвантаження, згідно п.4.4 договору, датою відвантаження є дата оформлення видаткової накладної; також зазначено, що підписанням цієї специфікації «покупець» за договором поставки гарантує перерахувати на рахунок «продавця», зазначеній в рахунку-фактурі № КО-1042 від 04.12.2014р. повну оплату товару, поставленого за цією специфікацією не пізніше 17.12.2014р.; оплата вважається своєчасною, якщо повний розрахунок за товар буде здійснений на рахунок «продавця» не пізніше 18:00 години 17.12.2014р. (а.с.24).

На виконання умов договору позивачем 04.12.2014р. був поставлений відповідачу/1 товар - сталь рулонна оцинкована, згідно видаткової накладної № РН-0005397 на загальну суму 295 412,52 грн. по довіреності відповідача/1 № 04-12-1125 від 04.12.2014р. на оплату якого був виписаний рахунок-фактура № КО-1042 від 04.12.2014р. (а.с.25-27).

Відповідач/1 по справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія», м.Львів - свої договірні зобов`язання по оплаті виконав частково на суму 125 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.28-32).

16.02.2015р . листом № 15, 09.04.2015р. листом б/н позивач звернувся до відповідача/1 з претензією про оплату рахунку-фактури № КО-1042 від 04.12.2014р., що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання (а.с.33-40).

Відповідач/1 відповіді на зазначені претензії не надав, суму основної заборгованості повністю не сплатив, що і стало підставою звернення позивача з позовом до господарського суду (а.с.3-7).

Докази визнання недійсними, розірвання, внесення будь-яких інших змін в встановленому законом порядку до договору поставки № ДП/12/П/28 від 22.03.2012р., договору поруки № б/н від 22.03.2012р., відсутні в матеріалах справи, не надавались сторонами, зокрема, і скаржником в ході розгляду справи в судах обох інстанцій відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.

26.05.2015р ., після звернення позивача з позовом до господарського суду, відповідач/1 сплатив частину боргу в сумі 10 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 990 (а.с.61) та сума боргу склала 160 412,52 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 23.06.2015р., підписаними обома сторонами (а.с.77-81).

Доказів оплати решти вартості товару - 160 412,52 грн. - по вищенаведеному рахунку-фактурі в повному обсязі та в порядку, строки, передбачені договором відсутні в матеріалах справи, не надавались скаржником в ході розгляду справи судами обох інстанцій відповідно до ст.33 ГПК України.

12.06.2015р . відповідачем/2 - ТОВ «Каскад-Метал» до господарського суду була подана заява про визнання позову в сумі 1000 грн., що відповідає укладеному між позивачем та відповідачем/2 договору поруки в редакції змін до нього (а.с.45-46).

Згідно з частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму . До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України встановлено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару . Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України регламентовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України регламентовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки .

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання . Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст..553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно зі ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник , включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи, що товар був поставлений 04.12.2014р., прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень щодо якості, кількості, вартості, докази протилежного відсутні, відповідно до специфікації строк оплати товару - не пізніше 17.12.2014р., відповідач/1 за товар не розрахувався в повному обсязі, згідно додаткової угоди № 1 від 30.12.2013р. до договору поруки від 22.03.2012р. відповідач/2 відповідає перед позивачем солідарно з відповідачем/1 лише в межах суми 1000 грн., то господарським судом правомірно задоволено позов в частині стягнення 1000 грн. суми боргу солідарно з обох відповідачів на користь позивача, а також 159 412,52 грн. суми боргу з відповідача/1 на користь позивача; крім того, оскільки факт прострочення в оплаті мав місце, розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних не спростовано відповідачем/1, контррозрахунок відсутній, то позовні вимоги в частині стягнення цих сум також є обґрунтованими в сумі 39 036,50 грн. пені (з 18.12.2014р. по 21.05.2015р., не враховуючи дні оплат, згідно розрахунку позивача ), 2723,78 грн. - 3% річних (за цей же період) та 63 558,16 грн. інфляційних втрат за січень-квітень 2015 року (а.с.13-15)). Також обґрунтованим є припинення провадження у справі в частині стягнення 10 000 грн., оскільки зазначену суму відповідач-1 сплатив позивачу вже після порушення провадження у справі (а.с.61).

Щодо доводів скаржника про порушення господарським судом принципів рівності та змагальності сторін в судовому процесі, винесення рішення за відсутності його представника, наявності помилки в процесуальному документі - ухвалі про відкладення розгляду справи від 16.07.2015р., то вони не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки представник відповідача/1- був присутній в судовому засіданні 23.06.2015р. та мав можливість надати свої письмові та усні заперечення щодо заявленого позову, подати докази.

Натомість, фактом неправильного зазначення дати судового засідання 27.07.2015р., замість 22.07.2015р. після відкладення розгляду справи 16.07.2015р., виправлення описки в даті фактичного судового засідання 22.07.2015р., сповіщення скаржника про судове засідання, яке повинно відбутись 27.07.2015р., а відбулось 22.07.2015р. свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування постановленого господарським судом рішення на підставі п.2 ч.3 ст.104 ГПК України, а апеляційному господарському суду, користуючись правами, передбаченими п.2 ст.103 ГПК України, слід прийняти таке ж саме рішення по суті заявлених позовних вимог. При цьому колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга за цих підстав підлягає частковому задоволенню, але судові витрати, сплачені скаржником за подачу апеляційної скарги, слід покласти на скаржника на підставі ст.49 ГПК України.

Щодо надання розстрочення виконання судового рішення, то колегія суддів зазначає, що з поданого до апеляційного господарського суду клопотання скаржника (а.с.158-160) про надання відстрочки виконання рішення вбачається, що скаржник має заборгованість перед податковими органами понад 400 тис. грн., заборгованість по сплаті кредиту перед ПАТ «Банк Форум» понад 24 млн. грн., заборгованість по сплаті кредиту перед ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» понад 6 млн. грн., тому факт отримання скаржником 263 653,09 грн. присуджених на його користь не може вплинути на факт можливого виконання судового рішення згідно з графіком розстрочення по 44 748,04 грн. щомісячно до 31.03.2015р., а лише може привести до його невиконання. За цих обставин не може бути задоволена заява скаржника про надання розстрочки виконання судового рішення. Однак, колегія суддів зазначає, що чинним Господарським процесуальних кодексом України не обмежена кількість звернень скаржника до господарського суду з заявами про надання розстрочення (відстрочення) виконання судового рішення при їх належному обґрунтуванні доказами.

Решта доводів апеляційної скарги не спростовує вищенаведеної правової оцінки, наданої матеріалам та обставинам справи.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія» м.Львів - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2015 року у справі № 904/4427/15 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія», м.Львів та Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Метал», м.Дніпропетровськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Каскад», м.Дніпропетровськ 1 000 грн. основного боргу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія», м.Львів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Каскад», м.Дніпропетровськ 159 412,52 грн. основного боргу, 39 036,50 грн. пені, 2723,78 грн. - 3% річних, 63 558,16 грн. інфляційних втрат та 2757,30 грн. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Метал», м.Дніпропетровськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Каскад», м.Дніпропетровськ 2752,30 грн. судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення 10 000 грн. припинити (п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України).

Судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача-1 (скаржника) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія» м.Львів.

Видачу відповідних наказів згідно зі ст..ст.116-117 ГПК України доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Справу повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.11.2015 року.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя І.О.Вечірко