Постанова

від 19.11.2015 по справі 910/14392/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2015 р. Справа№ 910/14392/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Місюк О.П.

за участю представників:

від позивача - Кузьменко С.О.

від відповідача - Фрідман Д.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» на рішення Господарського суду м. Києва від 20.08.2015 (суддя Полякова К.В.)

за позовом Корпоративного недержавного пенсійного фонду ТПП України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ»

про стягнення коштів, -

Постанова суду прийнята 19.11.2015, в зв`язку з оголошенням перерви в судовому засіданні 22.10.2015 відповідно до ст. 77 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Позивач КНПФ ТПП України звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача .про стягнення коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.08.2015 позовні вимоги були задоволені.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення прийнято при неповному з`ясуванні всіх обставин справи, з порушенням норм матеріального права, а тому просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до автоматичного розподілу справ апеляційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду на 06.10.2015.

Ухвалою суду від 06.10.2015 розгляд апеляційної скарги був відкладений на 22.10.2010.

22.10.2015 в судовому засіданні було оголошено перерву в розгляді апеляційної скарги до 19.11.2015.

Через відділ документального забезпечення до суду надійшли пояснення стосовно поданої апеляційної скарги, в яких представник позивача зазначає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та правомірним, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Представники сторін в судове засідання 19.11.2015 з`явилися та надали усні пояснення стосовно предмету спору.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

На підставі Проспекту емісії іменних відсоткових забезпечених облігацій Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГ ІТ-СПВ" (Серія В) Відповідача за позовом, здійснено випуск іменних відсоткових забезпечених облігацій серії В у бездокументарній формі в кількості 100000 (сто тисяч) штук номінальною вартістю 1000 (одна тисяча) гривень та загальною вартістю 100000000 (сто мільйонів) гривень, про що 04.10.2011 Державною (Національною) комісією з цінних паперів та фондового ринку внесено запис до Загального реєстру випуску цінних паперів за №142/2/11.

На підставі договору купівлі - продажу емітентом цінних паперів власної емісії №2013-4 від 07.02.2013 позивач придбав та став власником 250 штук простих іменних облігацій серії В, емітованих відповідачем, і останній за п. 3.10.2 Проспекту був зобов'язаний виплатити відсотковий дохід за 10-й відсотковий період з 14.04.2014, 11-й відсотковий період з 14.07.2014 по 18.07.2014 та 12-й відсотковий період з 13.10.2014 по 17.10.2014.

Відповідно до п. 3.9 Проспекту власники облігацій мають право пред'явити облігації до викупу емітенту, а емітент має право здійснювати викуп облігацій на вторинному ринку протягом терміну обігу облігацій за договірною ціною, здійснювати подальшу реалізацію придбаних облігацій, зберігати облігації на рахунку у цінних паперах до погашення випуску та здійснювати по відношенню до облігацій цього випуску інші дії, що відповідають чинному законодавству України. Емітент зобов'язаний здійснити викуп облігацій за їх номінальною вартістю у дату викупу - 15.10.2012.

Позивач, звертаючись із даним позовом до суду мотивує свої вимоги тим, що відповідач не виконав зі свого боку умови Проспекту, що призвело до порушень прав позивача в отриманні відсоткового доходу по придбаним акціям за 10-12 періоди та відповідачем не було здійснено визначених Проспектом дій для викупу акцій у власника, за умовами, визначеними вказаним Проспектом.

Відповідач, заперечуючи проти заявлених позовних вимог та не погоджуючись із прийнятим першою інстанцію судовим рішенням, обґрунтовує свої заперечення тим, що саме позивачем були порушені умови Проспекту, що виключає можливість викупу відповідачем у власника акцій та позивач не звернувся в установленому порядку до емітента за отриманням відсоткового доходу.

Колегія суддів, розглянувши доводи позивача та відповідача, вивчивши наявні матеріали справи та докази, подані представниками сторін, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Статтею 7 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" встановлено, що облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).

Положеннями частини 1 статті 8 Закону України "Про депозитарну систему України" передбачено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі. Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, позивач придбав у відповідача, згідно договорів продажу емітентом цінних паперів власної емісії, прості іменні облігації серії В у загальній кількості 250 шт., емітованих відповідачем.

Пунктом 2 Розділу І Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій та їх обігу, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №2998 від 27.12.2013, визначено, що емітент облігацій - юридична особа - резидент, яка від свого імені розміщує облігації і бере на себе зобов'язання, що випливають з умов емісії цих облігацій, перед їх власниками/міжнародна фінансова організація, яка отримала дозвіл центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, на здійснення емісії облігацій, яка від свого імені розміщує облігації та бере на себе зобов'язання, що випливають з умов емісії цих облігацій, перед їх власниками.

Пунктом 15 частини 1 статті 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" надано визначення поняттю "проспект емісії цінних паперів", згідно з яким це документ, що містить інформацію про розміщення цінних паперів та інші відомості, передбачені цим та іншими законами, що визначають особливості розміщення певних видів цінних паперів.

Частиною 10 статті 30 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вказано, що за невиконання умов проспекту емісії цінних паперів, зареєстрованого у встановленому порядку, емітент таких цінних паперів несе відповідальність, передбачену законом.

У відповідності до п. 3.9 Проспекту відповідач, як емітент простих іменних облігацій серії В, взяв на себе обов'язок, у разі звернення депонента у передбаченому даним пунктом Проспекту порядку та строки з повідомленням про намір здійснити продаж даних облігацій, по-перше, протягом 3 робочих днів, що передують даті викупу укласти угоду купівлі-продажу облігацій із продавцем, по-друге, на дату здійснення викупу виплатити продавцю номінальну вартість облігацій таких облігацій.

Абзацами 5 та 6 пункту 3.9 Проспекту передбачено, що емітент зобов'язаний здійснити викуп облігацій за їх номінальною вартістю, зокрема, 13.10.2014 якщо депонентом буде направлене повідомлення про намір здійснити продаж облігацій у період з 22.09.2014 по 25.09.2014 року.

22.09.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Піоглобал Ессет Менеджмент" від імені та в інтересах позивача на підставі договору № КФ 01\13 про управління активами недержавного пенсійного фонду, направив відповідачу заявку № 369/2014 на викуп облігацій, з якої вбачається, що власник емітованих відповідачем відсоткових іменних облігацій серія В просить Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" здійснити їх викуп у кількості 250 шт.

Дана заява (повідомлення) отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" 24.09.2014, тобто у встановлений абз. 6 п. 3.9 Проспекту період.

Вказаний факт не заперечувався представником відповідача в судах обох інстанцій.

Пункт 3.9 Проспекту містить умови, що протягом 3 (трьох) робочих днів, що передують даті викупу, емітент укладає угоди купівлі-продажу облігацій із продавцями, що належним чином подали повідомлення про намір здійснити продаж облігацій.

Умовами Проспекту чітко не визначено хто саме із сторін повинен складати проект та направляти копію договору купівлі-продажу цінних паперів, проте за звичаями ділового обороту це має бути ініціатива продавця.

В оскаржуваному рішенні Господарського суду міста Києва судом зазначено, що позивачем надані суду докази про направлення проекту договору купівлі-продажу відповідача, як то визначено умовами проспекту, та на підтвердження направлення надано фіскальний чек від 22.09.2014 та суд, з урахуванням наявних доказів виконання позивачем всіх вимог Проспекту, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми викупу облігацій за номінальною вартість в розмірі 250000 грн.

Проте, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його передчасним та рішення в цій частині прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, зважаючи на наступне.

Матеріали справи не містять ані самої копії договору викупу емітентом цінних паперів власної емісії, ані доказів направлення позивачем відповідачу проекту такого договору (фіскальний чек, опис вкладення, зворотне повідомлення тощо), як то зазначено оскаржуваному рішенні суду та стверджувалося представником позивача в суді апеляційної інстанції.

Натомість представником позивача в суді апеляційної інстанції заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи копії договору викупу емітентом цінних паперів власної емісії та копії фіскального чеку про направлення його на адресу відповідача.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Як вбачається з усних пояснень, наданих представником позивача при розгляді апеляційної скарги, такий доказ не був поданий суду, в зв`язку з тим, що він останнім не витребовувався.

Проте, відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання представника позивача на те, що підтвердженням направленням відповідачу проекту договору викупу акцій є фіскальний чек № 01001120160499, не приймається до уваги колегією суддів, оскільки даний чек є підтвердженням направлення відповідачу заявки на викуп акції (номера зворотного повідомлення, що додавався позивачем до позовної заяви разом із копію заявки на викуп акцій та вказаного фіскального чеку співпадають).

Крім того, про наявність вказаного проекту договору та те, що він направлявся відповідачу, відповідно до умов Проспекту, позивач в позовній заяві не зазначав, а згадав про це, лише при розгляді апеляційної скарги та після отримання копії постанови Вищого господарського суду України № 910/7479/15-г від 28.10.2015, якою розглянуті аналогічні правовідносини за участі, зокрема, відповідача по даній справі.

Отже, зважаючи на відступіть поважної причини, що не залежала від представника позивача та, що унеможливила подання такого доказу суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, а тому такий доказ не приймається апеляційною інстанцією як належний та допустимий на підтвердження вимог позивача.

Умовами Проспекту, а саме п. 3.9 визначено, що для здійснення емітентом викупу у вказані дати викупу, власник облігацій або належним чином уповноважена ним особа надає до емітента повідомлення про намір здійснити продаж облігацій у строки, вказані в таблиці.

Протягом 3 (трьох) робочих днів, що передують даті викупу, емітент укладає угоди купівлі-продажу облігацій із продавцями, що належним чином подали повідомлення про намір здійснити продаж облігацій.

На дату здійснення викупу облігацій продавець перераховує облігації в обумовленій кількості, на рахунок емітента в депозитарії, після чого емітент протягом 1(одного) банківського дня виплачує продавцю грошові кошти.

За своєю правовою природою Проспект емісії є публічним договором.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ст. 633 Цивільного кодексу України).

Отже, на підставі Проспекту емісії у відповідача виникає обов'язок здійснити викуп емітованих облігацій у встановлені Проспектом емісії строки та на визначених умовах.

В той же час умовами Проспекту визначений чіткий порядок викупу акцій емітентом у власника.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не було дотримано визначеного порядку викупу емітованих акцій, а саме не було направлено відповідачу (емітенту) договору викупу емітентом цінних паперів власної емісії, що є обов`язковою умовою та передує іншим діям як зі сторони відповідача так і зі сторони позивача.

Висновок, здійснений судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні стосовно того, що умови Проспекту по суті є попереднім акцептом емітента на направлену у належній формі оферту продавця щодо викупу облігацій, тобто між емітентом та продавцем акцій виникає зобов`язання з купівлі-продажу облігацій з моменту отримання емітентом повідомлення про намір здійснити продаж є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки зазначене, по-перше, суперечить умовам проспекту, а по-друге прямо виключає взагалі можливість та необхідність укладання договору купівлі-продажу акцій, укладання якого прямо передбачений умовами Проспекту.

Таким чином, позивачем не доведено в порядку, визначеному чинними нормами законодавства України, виконання ним зі свого боку умов Проспекту, що в свою чергу б поклало обов`язок на відповідача по здійсненню своїх обов`язків за умовами Проспекту.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем по справі не було перераховано протягом терміну викупу належних йому облігацій зі свого рахунку у цінних паперах на рахунок емітента в депозитарії, як то визначено умовами Проспекту, згідно із якими обов'язок емітента щодо здійснення виплати обумовлений перерахуванням власником облігацій емітенту.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 28.10.2015 № 910/7479/15-г.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевий суд не правомірно дійшов висновку, що неперерахування позивачем емітованих акцій на рахунок відповідача зумовлене невиконанням саме відповідачем обов`язку щодо укладання договору купівлі-продажу, оскільки, як було вище встановлено колегією суддів, проект такого договору відповідачеві позивачем не направлявся, докази вказаного позивачем ані суду першої ані суду апеляційної інстанцій в належний та допустимий спосіб не надано.

Стосовно твердження позивача проте, що п. 3.9 Проспекту також покладено обов`язок на відповідача депонувати кошти на рахунку емітента, у випадку якщо власник не перерахував протягом терміну викупу належні йому облігації зі свого рахунку у цінних паперах на рахунок емітента в депозитарії, або якщо наданий депозитарієм зведений обліковий реєстр не містить рахунку власника облігацій, на який повинна бути проведена оплата, але відповідачем така умова виконана не була, що також є підставою для задоволення вимоги про стягнення номінальної вартості акцій з емітента, спростовується наступним.

Дійсно, умовами проспекту визначено, що якщо власник не перерахував протягом терміну викупу належні йому облігації зі свого рахунку у цінних паперах на рахунок емітента в депозитарії, або якщо наданий депозитарієм зведений обліковий реєстр не містить рахунку власника облігацій, на який повинна бути проведена оплата, кошти що підлягають виплаті, депонуються на рахунку емітента до особистого письмового звернення власника облігацій.

Представником позивача не було доведено суду та не підтверджено відповідними доказами звернення його у письмовій формі до відповідача із вимогою виплати депонованих коштів, та не надано доказів відмови відповідача у здійснені такої дії, що б вказувало на порушення відповідачем законних прав та інтересів власника акцій та , в свою чергу, могло б бути однією із підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Враховуючи все вище зазначене, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача номінальної вартості емітованих акцій в розмірі 250000 грн. є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Стосовно позовної вимоги щодо стягнення з відповідача відсоткового доходу за 10-12 відсоткові періоди, колегія суддів зазначає наступне.

Виплата відсотків доходу з облігацій здійснюється емітентом протягом 5 календарних днів в наступні строки, зокрема:

За 10-й відсотковий період, який починається 13.01.2014 та закінчується 13.04.2014 (91 день) виплата має відбутись у період з 14.04.2014 по 18.04.2014;

за 11-й відсотковий період, який починається 14.04.2014 та закінчується 13.07.2014 (91 день), виплата має відбутись у період з 14.07.2014 по 18.07.2014;

за 12-й відсотковий період, який починається 14.07.2014 та закінчується 12.10.2014 (91 день), виплата має відбутись у період з 13.10.2014 по 17.10.2014.

Відсоткова ставка за дев'ятий - дванадцятий відсотковий періоди встановлена відповідачем на рівні 25 % річних.

Як передбачено п.п. 3.10.1, 3.10.2 Проспекту емісії, на дату початку виплати відсоткового доходу за облігаціями емітент отримує в депозитарії ПрАТ "ВДЦП" зведений обліковий реєстр, складений на кінець робочого дня, що передує даті початку виплати, на підставі якого розраховує суми виплати відсоткового доходу для кожного власника та виплачує власникам належний їм відсотковий дохід згідно з вимогами чинного законодавства України та умовами емісії.

Зважаючи на те, що емітентом, у визначені Проспектом строки, не був виплачений позивачеві відсотковий дохід за 10-12 періоди, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Піоглобал Ессет Менеджмент" від імені та в інтересах позивача на підставі договору № КФ 01\13 про управління активами недержавного пенсійного фонду звернувся до емітента із претензією 05.11.2014 № 417/2014 про виплату відповідачем відсоткового доходу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 48757,57 грн.

ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» відповіді на вказану претензію не надав, кошти власнику акцій не виплатив.

Положенням ч. 2 ст. 197 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 5 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як передбачено ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Врахувавши вищенаведені вимоги законодавства та встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язань з виплати позивачу відсоткового доходу за облігаціями за 10-й, 11-й та 12-й відсоткові періоди у встановлені Проспектом емісії строки, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що в цій частині вимоги позивача є законними, обґрунтованими, а отже таким, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Доводи апелянта, викладені в скарзі стосовно того, що позивачем не були виконані умови Проспекту для отримання відсоткового доходу по акціям, що не породжує у нього права на такі відсотки, не знайшло свого підтвердження матеріалами справи та спростовується всім вище зазначеним.

Відповідно до п.3 ч.1. ст. 103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має права скасувати рішення повністю або частково і прийняте нове рішення.

Враховуючи положення ст. 104 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2015 у справі № 910/14392/15 підлягає частковому скасуванню.

Відповідно до ч.4 ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, ч.1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2015 по справі № 910/14392/15 - скасувати частково. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГ ІТ-СПВ" (04205, місто Київ, проспект Оболонський, будинок 28; ідентифікаційний код 35322510) на користь Корпоративного недержавного пенсійного фонду ТПП України (01601, місто Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 33; ідентифікаційний код 34619298) борг по сплаті відсоткового доходу в розмірі 48757,57 грн.

В задоволенні позовних вимог Корпоративного недержавного пенсійного фонду ТПП України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» номінальної вартості акцій в розмірі 250000 грн. відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГ ІТ-СПВ" (04205, місто Київ, проспект Оболонський, будинок 28; ідентифікаційний код 35322510) на користь Корпоративного недержавного пенсійного фонду ТПП України (01601, місто Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 33; ідентифікаційний код 34619298) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 975,15 грн.»

Стягнути з Корпоративного недержавного пенсійного фонду ТПП України (01601, місто Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 33; ідентифікаційний код 34619298) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГ ІТ-СПВ" (04205, місто Київ, проспект Оболонський, будинок 28; ідентифікаційний код 35322510) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2500 грн.

Видати судові накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/14392/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов