Постанова

від 17.11.2015 по справі 816/2323/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/2323/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Іваненка С.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А. С.,

представника відповідача - Деміхіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

25 червня 2015 року позивач ФОП ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Миргородської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 березня 2015 року № 0000422102.

В обґрунтування заявлених вимог вказує на грубе порушення відповідачем порядку проведення фактичної перевірки та зазначає про наявність ознак фальсифікації документів, складених фахівцями Миргородської ОДПІ за результатами її проведення.

Позивач в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях проти позову (а.с. 27-28).

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 15 вересня 1997 року та перебуває на податковому обліку в Миргородській ОДПІ (а.с. 10).

Видами діяльності відповідача, зокрема, є роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля пальним.

03 березня 2015 року фахівцями контролюючого органу проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами магазину, що розташований за адресою: м. Миргород, вул. Красносільська, 25/2, та належить позивачу, результати якої оформлені актом від 03 березня 2015 року № 0018/16/20/22/НОМЕР_2 (далі за текстом - акт перевірки) (а.с. 29-30).

Під час перевірки на підставі контрольних стрічок та фіскальних звітних чеків від 19 червня 2014 року та від 23 червня 2014 року встановлено факт реалізації позивачем алкогольних напоїв за цінами нижчими мінімальних роздрібних цін, встановлених постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" від 30 жовтня 2008 року № 957, а саме: пляшки шампанського "Наш Київ", солодке міст. 0,75 л., міц. 9-12 %, за ціною 32,50 грн., пляшки вина "Кагор Церковний", міст. 0,75 л, міц. 16%, за ціною 18,00 грн., та пляшки горілки "Вдала", міст. 0,5 л, міц. 40%, за ціною 31,00 грн. У зв'язку із вищевикладеними обставинами відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва" від 30 жовтня 2008 року № 957 та статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідачем на підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 березня 2015 року № 0000422102, яким до ФОП ОСОБА_2 застосовано штрафні санкції в розмірі 10000,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з діями контролюючого органу та правомірністю спірного податкового повідомлення-рішення, звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, діям контролюючого органу та оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд виходить з наступного.

За приписами пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4. неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5. отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Зі змісту наказу Миргородської ОДПІ про проведення фактичної перевірки від 26 лютого 2015 року № 165 (а.с. 34) встановлено, що фактична перевірка позивача призначена на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Досліджуючи правомірність проведення перевірки, належить відзначити про ненадання відповідачем доказів наявності підстав, передбачених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Крім того, з пояснень бухгалтера позивача ОСОБА_3, допитаної судом в якості свідка, встановлено, що працівниками контролюючого органа наказ про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 суб'єкту господарювання не надавався, що стало наслідком недопущення фахівців відповідача до проведення перевірки.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Надаючи правову оцінку показанням свідка, слід зважати на те, що Миргородською ОДПІ доказів на спростування доводів ОСОБА_3 суду не надано.

Згідно пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, контролюючий орган, який проводив перевірку, не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє акт (довідку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається у контролюючому органі, який проводив перевірку.

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

В ході розгляду справи встановлено, що 12 березня 2015 року на адресу позивача надійшли матеріали перевірки, а саме: другий примірник акта перевірки від 03 березня 2015 року № 0018/16/20/22/НОМЕР_2 та акти відмови від підписання акта фактичної перевірки датовані 04 березня 2015 року.

При цьому, суд бере до уваги той факт, що до фактичної перевірки відповідач не допускався, акт для підписання уповноваженою особою суб'єкта господарювання контролюючим органом позивачу не надавався, так само не надавався ФОП ОСОБА_2 і другий примірник акта фактичної перевірки.

В судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити підстав та назвати причини складення 04 березня 2015 року актів відмови суб'єкта господарювання від підписання акта фактичної перевірки (а.с. 15-16).

Аналізуючи вищевикладене, контролюючий орган, здійснюючи фактичну перевірку, а також складаючи акт перевірки та акти відмови суб'єкта господарювання від підписання акта фактичної перевірки діяв не на підставі, поза межами та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Судом встановлено, що 20 березня 2015 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 17 березня 2015 року № 0000422102.

Досліджуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з такого.

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

У розумінні частини першої статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до абзацу 13 частини другої статті 17 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Матеріалами справи підтверджено, що в ході перевірки контролюючим органом на підставі контрольних стрічок від 19 червня 2014 року та від 23 червня 2014 року встановлено реалізацію позивачем підакцизного товару за ціною нижчою мінімальної роздрібної ціни, а саме: пляшки шампанського "Наш Київ", солодке міст. 0,75 л., міц. 9-12 %, за ціною 32,50 грн., пляшки вина "Кагор Церковний", міст. 0,75 л, міц. 16%, за ціною 18,00 грн., та пляшки горілки "Вдала", міст. 0,5 л, міц. 40%, за ціною 31,00 грн.

Разом із тим, надання суду копій зазначених контрольних стрічок, чеків або інших документів відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, не забезпечено.

Відтак, факт порушення позивачем вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 щодо реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими мінімальних роздрібних цін належними та допустимими у розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України не підтверджено.

Разом із тим, із змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що контролюючим органом застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції у зв'язку зі здійсненням роздрібної торгівлі горілкою за ціною, нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну на такі напої.

За умови відсутності документального підтвердження наявності в господарській діяльності позивача порушень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957, висновки акту перевірки визнаються судом необґрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення податкового повідомлення-рішення від 17 березня 2015 року № 0000422102 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У відповідності до частини другої вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду доказів правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 10000 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 17 березня 2015 року № 0000422102.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38468429) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати зі сплати судового збору в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 23 листопада 2015 року.

Суддя С.А. Іваненко