Ухвала

від 24.11.2015 по справі 458/1093/15-ц

ТУРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 458/1093/15-ц 4-с/458/3/2015

УХВАЛA

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року Турківський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Федитник І.Д.

при секретарі: Сербін Г.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Турка скаргу ПАТ ,,УкрСиббанк" на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Турківського районного управління юстиції Львівської області,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ ,,УкрСиббанк" звернувся до суду з даною скаргою, посилаючись на те, що на виконанні в ВДВС Турківського РУЮ перебуває виконавчий лист № 458/629/14-ц, 2/458/222/2014, виданий Турківським районним судом Львівської області 25.12.2014 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 445401, виданого Турківською РДА 20.04.2010 року, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,1 га, що знаходиться на території Мохнатської сільської ради Турківського району Львівської області, кадастровий № земельної ділянки 4625585700:02:000:0001 для задоволення вимог ПАТ ,,УкрСиббанк", що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту від 03.10.2008 року в розмірі 63667, 21 дол. США, встановивши спосіб реалізації нерухомого майна-предмета іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог ЗУ ,,Про іпотеку" та встановити початкову ціну, визначену на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства.

16.10.2015 року стягувачем отримано постанову про повернення вищезгаданого виконавчого документа з якої вбачається, що виконавчий документ повернуто на підставі п. 6 ч. 1 ст. 47 Закону України ,,Про виконавче провадення", а саме: у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Вважає дану постанову незаконною. 20.02.2015 року державним виконавцем складено акт опису і арешту майна боржника, а саме: земельної ділянки, площею 0,10 та, що знаходиться на території Мохнатської сільської ради Турківського району Львівської області за кадастровим № 4625585700:02:000:0001.

01.04.2015 року державним виконавцем ВДВС Турківського РУЮ винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, та призначено експерта ТзОВ ,,Периметр".

Згідно листа на авансування витрат на проведення виконавчих дій від 27.04.2015 року за вих. № 1497/09-42 стягувачем сплачено 1200 грн. витрат на проведення виконавчих дій, а саме - за здійснення оцінки описаного та арештованого майна.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 445401, виданого 20.04.2010 року описана та арештована земельна ділянка за кадастровим №4625585700:02:000:0001 з цільовим призначенням - індивідуальне дачне будівництво, загальною площею 0, 10 га належить на праві власності боржнику - ОСОБА_1.

Згідно витягу 7 з бази автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру Серія АА 193693 вбачається що на праві особистої власності ОСОБА_2 належить земельна ділянка з кадастровим № 4625585700:02:000:0001 загальною площею 0,1 га для індивідуального житлового гаражного і дачного будівництва в Турківському районі Львівської області за межами с. Мохнате.

Згідно відповіді Дерземагенства у Турківському районі від 30.07.2015 року за вих. № 1004-1320-0.0- 2425/2-15 ОСОБА_2 має у власності земельну ділянку згідно розпорядження голови Турківської районної державної адміністрації від 21,07.2008 року № 286 та Державного акта серія ЯД 445401 від 20.04.2010 року для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер земельної ділянки №4625585700:02:000:0001 на території Мохнатської сільської ради.

У відповідності до п.З Порядку ведення Державного земельного кадастру _затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях.

Документи в паперовій формі, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру, витяги з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру, довідки, що містять узагальнену інформацію про землі (території), викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державної^) земельного кадастру, кадастрові плани земельних ділянок та інші документи створюються шляхом роздрукування їх електронної (цифрової) форми за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

Таким чином, у розпорядженні експерта був наявний витяг з ДЗК у паперовій формі, який містить інформацію ідентичну тій, що зазначена в державному акті на право власності на земельну ділянку, і саме витяг з бази автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру Серія АА

193693 мав бути взятий експертом до уваги.

Разом з тим, витяг з публічної кадастрової карти, виготовлений за допомогою роздрукування його з мережі Інтернет не являється правовстановлюючим документом та не тотожний витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Публічна кадастрова карта не являється офіційним реєстром, а відомості, що містяться в ній носять інформативний характер.

Наведене підтверджується і ч. 1 ст. 79 ЗК України, з якого вбачається, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, а отже при оцінці майна, експертом повинні братися до уваги саме відомості з Державного земельного кадастру, а не публічної кадастрової карти.

Разом з тим, твердження експерта, що вказані у мотивувальні частині постанови про оформлення належним чином правовстановлюючих документів на земельну ділянку не можуть бути взяті до уваги, адже право власності на земельну ділянку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, який був у розпорядженні експерта, і саме цей документ являється правовстановлюючим. Твердження про те, що витяг з публічної кадастрової карти є правовстановлюючим документом являється абсурдним, оскільки Публічна кадастрова карта реєстром по своїй суті не є, а носить інформативний характер.

Положення п. 51 Національного стандарту № 1 ,,Загальні засади оцінки майна і майнових прав" на яке здійснює посилання експерт у своєму листі, та яке цитує державний виконавець у постанові про повернення виконавчого документа звучить наступним чином: незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби). Таким чином, даний пункт, як і в цілому нормативно-правовий акт, яким керується експерт при здійсненні оцінки майна, не містить посилання на ,,необхідність встановлення відповідності об'єкта оцінки наявним вихідним даним та інформації про неї з даними офіційної кадастрової публічної карти України".

Згідно ч. З ст. 13 Закону України ,,Про виконавче провадження" експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в

постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності.

Враховуючи наведене вище, експертом було здійснено відмову від надання висновку без поважних причин, з перекручуванням фактів і норм чинного законодавства.

Таким чином, державним виконавцем було чітко і однозначно встановлено наявність майна, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів) і дії щодо розшуку такого майна дали результат, оскільки останнє після виявлення було описано та арештовано. У зв'язку з наведеним вище, повернення виконавчого документу на підставі п. 6 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадення» є незаконним, а постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві підлягає до скасування.

Просить визнати неправомірною та незаконною постанову державного виконавця ВДВС Турківського РУЮ Львівської області Жавко М.Я. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 08.10.2015 року у виконавчому провадженні № 46132706 зв'язку з недотриманням вимог Закону України ,,Про виконавче провадження" та скасувати постанову.

Зобов'язати ВДВС Турківського РУЮ відновити виконавче провадження ВП № 46132706, щодо примусового виконання виконавчого листа № 458/629/14-ц 2/458/222/2014, виданий Турківським районним судом Львівської області 25.12.2014 року про звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до вимог ст. 51 Закону України ,,Про виконавче провадження".

У судовому засіданні представник ПАТ ,,УкрСиббанк" згідно довіреності ОСОБА_3 скаргу підтримала посилаючись на тіж обставини, що і в скарзі, доповнивши, що державний виконавець не повідомляв її про виявлені неточночті відносно земельної ділянки на які посилається і про те, що експерт відмовляється проводити оцінку земельної ділянки.

У судовому засіданні представник ВДВС Турківського РУЮ ОСОБА_4 скаргу не визнав та дав пояснення про те, що згідно одержаних відповіддей із земельного кадастру та інших органів з"ясувалося, що земельна ділянка відносно ОСОБА_1 не належить йому як власнику, а тому експерт відмовився здійснювати оцінку земельної ділянки.

У судове засідання ОСОБА_1 не з"явився без поважних причин, хоч був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи відповідно до закону, що підтверджується поштовим відправленням.

Заслухавши представника ПАТ ,,УкрСиббанк" згідно довіреності ОСОБА_3, представник ВДВС Турківського РУЮ ОСОБА_4, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що що на виконанні в ВДВС Турківського РУЮ перебуває виконавчий лист № 458/629/14-ц, 2/458/222/2014, виданий Турківським районним судом Львівської області 25.12.2014 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 445401, виданого Турківською РДА 20.04.2010 року, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,1 га, що знаходиться на території Мохнатської сільської ради Турківського району Львівської області, кадастровий № земельної ділянки 4625585700:02:000:0001 для задоволення вимог АТ ,,УкрСиббанк", що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту від 03.10.2008 року в розмірі 63 667, 21 дол. США, встановивши спосіб реалізації нерухомого майна-предмета іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог ЗУ ,,Про іпотеку" та встановити початкову ціну, визначену на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства.

08.10.2015р. державним виконавцем Відділу ДВС Турківського РУЮ винесено постанову про повернення вищезгаданого виконавчого документа з якої вбачається, що виконавчий документ повернуто на підставі п. 6 ч. 1 ст. 47 Закону України ,,Про виконавче провадення", а саме: у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. 20.02.2015 року державним виконавцем складено акт опису і арешту майна боржника, а саме: земельної ділянки, площею 0,10 та, що знаходиться на території Мохнатської сільської ради Турківського району Львівської області за кадастровим № 4625585700:02:000:0001.

Статтею 14 ЦПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Закон України ,,Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

У відповідності до ст.ст. 1, 6, 11 Закону України ,,Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб; зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому

виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону України ,,Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частинами 1 та 2 статті 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України в абзаці першому пункту 20 своєї Постанови від 13 грудня 2010 року № 3 ,,Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби"державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Водночас, відповідно до пункту 2 частини 1статті 40 Закону України ,,Про виконавче провадження" (що відповідає пункту 2 частини 1статті 47 цього Законуу чинній редакції), виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цьогоЗаконузаходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч.3 ст.11 Закону України ,,Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища, а також накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Державний виконавець не надав суду матеріали виконавчого провадження, та не надав належних і допустимих доказів, які б свідчили про те, що ним були проведені всі необхідні дії, передбачені Законом України ,,Про виконавче провадження", які були направлені на розшук майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення, а також не звернув увагу на те, що на земельну ділянку ОСОБА_1 є правовстановлюючі документи у паперовому вигляді, які по даний час не скасовані.

Відповідно до ч.2ст.387 ЦПК Україниу разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльності неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимоги заявника та усунути порушення або

іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 08.10.2015 року слід скасувати, а дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Турківського РУЮ ОСОБА_4 визнати неправомірними, так як такі не відповідають вимогам п. 2 ч. 1ст. 47 Закону України ,,Про виконавче провадження".

Щодо вимоги про зобов'язання державного виконавця відновити виконавче провадження, то у задоволенні такої слід відмовити, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 51 Закону України ,,Про виконавче провадження" передбачено, що у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні вищевказаної вимоги слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст.368, 383, 384, 385, 387 ЦПК України, ст.ст. 6, 11 Закону України ,,Про виконавче провадження", суд-

УХВАЛИВ:

Скаргу ПАТ ,,УкрСиббанк" на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Турківського районного управління юстиції Львівської області задовольнити частково.

Визнати дії заступника начальника відділу ДВС Турківського РУЮ ОСОБА_4 щодо винисення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 08.10.2015 року неправомірними.

Скасувати постанову заступника начальника ВДВС Турківського РУЮ Львівської області ОСОБА_4 про повернення виконавчого документа стягувачеві від 08.10.2015 року у виконавчому провадженні № 46132706 зв'язку з недотриманням вимог Закону України ,,Про виконавче провадження"

В решті вимог скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області протягом п"яти днів з дня проголошення, а стороні, яка не була присутня у судовому засіданні в той самий строк з дня отримання копії ухвали.

Головуючий: