Рішення

від 18.02.2013 по справі 428/840/13-ц

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/840/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2013 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

при секретаріПоломаній В.А.,

за участю позивачаФесенко Л.С.,

представника відповідачаСмолія Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, треті особи КП «ОСОБА_2 бюро технічної інвентаризації», Реєстраційна служба ОСОБА_2 міського управління юстиції про визнання права власності на гараж, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Сєвєродонецького міського суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради, треті особи КП «ОСОБА_2 бюро технічної інвентаризації», Реєстраційна служба ОСОБА_2 міського управління юстиції про визнання права власності на гараж, посилаючись на те, що за період з 2000 р. по 2009 р. вона побудувала за власні кошти індивідуальний гараж №147, розташований за адресою: м. Сєвєродонецьк, квартал 24. Між ОСОБА_2 міською радою та ОСОБА_1, на підставі рішення ОСОБА_2 міської ради №1985 від 22.08.2012 р., був укладений договір оренди землі №441290004001096 від 06.09.2012 р., згідно якого позивачу надано в строкове платне користування строком до 21.08.2015 р. земельну ділянку - землі житлової забудови площею 0,0019 га. (під існуючий індивідуальний гараж), яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, квартал №24. На підставі викладеного позивач, звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на індивідуальний гараж, розташований за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, квартал №24, індивідуальний гараж №147.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила задовольнити позов. Додатково суду пояснила, що в неї був старий гараж, на місці якого вона збудувала новий. Дозволу на реконструкцію в неї не було.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.

Представник третьої особи КП «ОСОБА_2 БТІ» ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, проте до початку судового засідання надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій віднесла винесення питання на розсуд суду.

Представник третьої особи Реєстраційної служби ОСОБА_2 міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, проте до початку судового засідання, до суду надійшла заява начальника Реєстраційної служби ОСОБА_2 міського управління юстиції ОСОБА_5 про розгляд справи за відсутності представника служби.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 3 статті 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

При цьому, положеннями ч. 5 ст. 376 ЦК України визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Виходячи з положень ст. 376 ЦК України, право власності на результат самочинного будівництва набувається в спеціальному порядку - на підставі рішення суду.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

В силу положень ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно п. 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22 червня 2011 року, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, передбачено, що документом, який підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

З матеріалів позовної заяви судом встановлено, що гараж розташований за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, квартал 24, був побудований позивачкою ОСОБА_1 з 2000 р. по 2009 р. самовільно, без дозволу ОСОБА_2 міської ради, на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради №1985 від 22.08.2012 року «Про передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 під існуючий індивідуальний гараж, на який відсутні правовстановлючі документи», затрверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1, під існуючий індивідуальний гараж, та передано в короткострокову оренду, строком на 3 (три) роки, земельну ділянку кадастровий номер №4412900000:05:019:0101, площею 0,0019 га (19 кв.м.), за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, квартал 24.

Згідно договору оренди землі №441290004001096 від 06.09.2012 року укладеного між ОСОБА_2 міською радою та ОСОБА_1, на підставі рішення ОСОБА_2 міської ради №1985 від 22.08.2012 року позивачу надано в строкове платне користування на 3 (три) роки строком по 21.08.2015 р. включно, земельну ділянку - землі житлової забудови площею 0,0019 га. (під існуючий індивідуальний гараж), кадастровий номер №4412900000:05:019:0101, яка знаходиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, квартал 24.

Актом передачі-прийняття земельної ділянки в натурі від 24.09.2012 року на підставі рішення ОСОБА_2 міської ради №1985 від 22.08.2012 року та проекту землеустрою, ОСОБА_1 із земель ОСОБА_2 міської ради було передано земельну ділянку внатурі, яка знаходиться за адресою: м.Сєвєродонецьк, квартал 24, у розмірі 0,0019 га. (землі житлової забудови).

Згідно довідки Відділу містобудування та архітектури ОСОБА_2 міської ради №481 від 12.11.2012 року, індивідуальний гараж розташований на земельній ділянці в кварталі 24, наданій ОСОБА_1 рішенням сесії ОСОБА_2 міської ради №1985 від 22.08.2012 року, має адресу: м.Сєвєродонецьк, квартал 24, індивідуальний гараж №147.

12.12.2012 року КП «ОСОБА_2 бюро технічної інвентаризації» виготовило технічний паспорт на гараж №147, розташований за адресою: м.Сєвєродонецьк, квартал 24.

Таким чином, встановлено, що індивідуальний гараж №147, розташований за адресою: м.Сєвєродонецьк, квартал 24, збудований позивачкою на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без належного дозволу, тому є самочинним будівництвом.

Позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку отримала земельну ділянку під уже збудований індивідуальний гараж №147, розташований за адресою: м.Сєвєродонецьк, квартал 24.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе позов ОСОБА_1 задовольнити, а саме: визнати за ОСОБА_1 право власності на індивідуальний гараж, розташований за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, квартал №24, індивідуальний гараж №147.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 174, 179, 197, 208, 209, 212- 215 ЦПК України; ст.ст. 331, 376, 392 ЦК України; Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22 червня 2011 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на індивідуальний гараж, розташований за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, квартал №24, індивідуальний гараж №147.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ж. І. Кордюкова