Постанова

від 16.03.2010 по справі 2а-206/2010

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 2а-206/2010

-

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2010 року м. Буринь

Буринський районний суд, Сумської області в складі судді Куцан В.М розглянувши у судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі про стягнення недоплаченої соціальної допомоги „Дітям війниВ» та поновлення пропущеного строку для звернення до суду,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась в районний суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Буринському районі Сумської області, в якому просить суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни,, недосплачену щомісячну державну соціальну допомогу (або доплату до пенсії) за 2007-2009 роки в сумі 3741 грн. 70 коп. та поновити пропущений строк для звернення до суду.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалася на те, що вона має статус „Дитини війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року мас право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідач всупереч Рішенню Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й щодо зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.

В судове засідання позивач та представники відповідача не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі. Позивачка ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовільнити .

Відповідач надав заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 стосувалось лише Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», рішень щодо неконституційності Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» Конституційним Судом України не приймалось. Таким чином, на думку відповідача рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року зворотної дії в часі не має, а тому на період до 09 липня 2007 року не поширюється.

Крім того, відповідач вважає свої дії щодо невиплати позивачці доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» правомірними через невизначеність на законодавчому рівні органу на який покладено обов’язок здійснення таких виплат особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат. Вважає про необґрунтованість доводів щодо застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України „Про Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом.

Також, відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову через пропущення позивачкою строку звернення до суду з адміністративним позовом, визначеного ст. 99 КАС України.

Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів. З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

Позивачка має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням № 137916.

Враховуючи зазначений статус позивачки, вона відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Із заперечень та довідки УПФУ Буринському районі Сумської області, встановлено, що відповідач не здійснював позивачці зазначених виплат протягом 2006-2007 p.p., посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії, за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни, а також дана норма Закону не передбачає яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсії.

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, у

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено. Вказані положення Закону України „Про державний бюджет В» неконституційними визнані не були та нарахування і виплата державної соціальної допомоги дітям війни у 2006 році не проводилася.

Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачці доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Г соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за№6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідно Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29,

39, 41, 43, 44,45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет У країни на 2007 рік» у справі соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дії війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і і може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнають неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України суд вважає, що УПФУ в Буринському районі Сумської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачці доплату пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Держави бюджет України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „П соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачці доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії віком..

Що стосується вимог позивачки про зобов'язання відповідача виплачувати їй в 2008 році щомісячну надбавку до пенсі розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деякі законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступи редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальні допомоги, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до п.14 ст.14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захистуВ» учасника війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замісі пенсії підвищується на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З 01 січня 2008 року позивачці було нараховано та виплачується зазначене підвищення, але у розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, замість 30 відсотків мінімальної заробітної плат встановлених законом, що вбачається з довідки Управляння пенсійного Фонду № 78/03-39

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 200 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", а рішення Конституційного Суду України є обов’язковиі до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що у відповідності до ч.2 ст.152 Конституції України, з дати ухваленні рішення Конституційного суду України, тобто з 22.05.2008 року УПФУ в Буринському районі Сумської області повинен буї нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом Україні рішення щодо неконституційності п.п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змії до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" нараховувати та здійснювати позивачці доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України „Про

соціальний захист дітей війни" в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п.41 розділу 2

Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.

Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.

Сторонами по справі не заперечується, що позивачці, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає необгрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни " покладено на УПФУ в Буринському районі Сумської області , за місцем проживання позивача.

Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч. 1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади на який покладено обов’язок що до призначення пенсії; підготовки документів для її виплати та забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України. Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок - щодо виплати позивачці 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачкою.

За таких обставин, суд вважає, що за період з 9 липня 2007 року по грудень 2007 року включно та за період з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року включно відповідачем було порушено права позивачки, щодо підвищення її пенсії як дитині і війни на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни В» , тобто її право на отримання державної соціальної підтримки, як дитини війни.

Суд також відхиляє заяви відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачкою строку звернення до суду з позовом, через наступне.

Порушення прав позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, тривало з 09.07.2007 року по 31.1 2.2007 року і припинилось лише 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни". Таким Чином, суд, не вбачає пропущення позивачкою строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни". У

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з УПФУ, в Буринському районі Сумської області доплати до пенсії у визначеній позивачкою грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивачки, за захистом яких вона звернулася суду, суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Буринському районі Сумської області, по не виконанню з 09.07.2007 року приписів статті 6 Закс України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивачки на своєчасне нарахування отримання доплати до пенсії.

За таких обставин суд вважає, що Управління пенсійного фонду України в Буринському районі слід зобов’язати здійснити перерахунок та виплату позивачці державної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війниВ» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період за період з 9 липня 2007 року по грудень 2007 року включно за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, а також за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року та визнати протиправною бездіяльність УГІФУ Буринському районі щодо невиплати позивачці у 2007-2008 роках та за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року належних їй сум. В іншій частині позову відмовити.

Таким чином, відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» позивачам по і категорії справ підлягають виплаті в 2007 році:

липень(4,06+406)х30%=410,06х30%=123,02грн.;серпень(4,06+406)х30%=410,06х30%=123,02грнвересень (4,06+406)

30%=410,06 х 30%=123,02 грн.;

жовтень (4,11+411) х30%=415,11 х 30%=124,53грн.;

листопад (4,11+411) х 30%=415,11 х30%=124,53 грн.;

грудень (4,11+411) х 30%=415,11 х 30%=124,53 грн.;

всього 742грн. 65 коп..

Тобто за 2007 рік позивачці, як дитині війни, слід було б доплатити до пенсії 742,65 гривень.

Надбавка „дітям війниВ» протягом 2007 року УПФУ в Буринському районі нікому не виплачувалася.

Згідно ст.. 58 ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рікВ» в 2008 році позивачці слід було б виплачувати та суми доплат до пенсії:

травень 481х30%=144, 3 грн.; червень 481 х30%=144, 3 грн.; липень 482х30%=1 44,6 грн.; серпень 482х30%=144,6 грн.; вересень 482х30%=144,6 грн.; жовтень 498х30%=149,4 грн.; листопад 498х30%=149,4 грн. ;грудень 498х30%=149,4 грн.; всього: 1170,60 грн.

їй же було виплачено 10%: за травень-червень по 48,10 гривень; за липень, серпень, вересень по 48,20 гривень; : жовтень, листопад, грудень по 49,80 гривень, а всього 390 гривень 20 копійок.

Недоплачена сума за 2008 рік становить 20% щомісячно тобто 780,40 гривень (1170,60- 390, 20). Враховуючи, а

Законом України „Про державний бюджет України на 2009 рікВ» не зупинена дія Закону України „Про соціальний захист дітей війни", то у 2009 році позивачці слід було б виплачувати такі суми доплат до пенсії в розмірі ЗО %, але за січень, люти, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року їй було сплаче: щомісячно по 49,80 грн., всього 597.60 грн. лише 10% у відповідності до ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року. Тобто стягненні за 2009 рік підлягає 20% від мінімального розміру пенсії за віком.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.6, 19, 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства У країни, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області протиправною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30% за 2007 рік та на 30% за 2008-2009 роки від мінімальної пенсії з віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхуванняВ» та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, за 2008 рік з 22 травня 2008 року по З грудня 2008 року включно, за 2009 рік починаючи з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року. В задоволенні іншої частин позову - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до апеляційного суду Сумської області через Буринський районний су. Сумської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, заяви про апеляційне оскарження подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Головуючий: