Постанова

від 19.11.2015 по справі 20/65

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року Справа № 20/65 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавної виконавчої служби України на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.15 за скаргою Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" на дії Державної виконавчої служби України про винесення постанови про стягнення виконавчого збору у справі№20/65 Господарського суду Запорізької області за позовомВідкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" доКомунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" простягнення 10725195,75 грн- заборгованості за активну електричну енергію, 230173,43 грн-інфляційних нарахувань, 41970,71 грн-3% річних, 336991,18 грн пені Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, проте, належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

В судовому засіданні взяв участь представник ДВС: Попик В.П. - за довіреністю від 30.01.15;

Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленрго» заявлений позов про стягнення з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», з урахуванням уточнень, 10 725 195,77 грн- заборгованості за активну електричну енергію, 230 173,00 грн- інфляційних нарахувань, 41970,00 грн- 3% річних, 336 991,18 грн- пені.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.05.09, ухваленим суддею Донець О.Є., позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на користь Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленрго» 10 725 195,77 грн- заборгованості за активну електричну енергію, 230 173,00 грн- інфляційних нарахувань, 41970,00 грн- 3% річних, 269 592,94 грн- пені. Суд дійшов висновку про порушення відповідачем зобов'язання за договором, щодо оплати отриманої електричної енергії у визначені строки та розмірі. В частині стягнення 67 398,24 грн пені судом відмовлено, з огляду на часткове задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру суми пені, зменшивши її розмір на 20 %.

На виконання вказаного рішення Господарським судом Донецької області 02.06.09 видано відповідний наказ.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби 23.09.09 винесено постанову №14990739 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 02.06.09.

Постановою від 12.12.13 державним виконавцем приєднано виконавче провадження №14990739 до зведеного виконавчого провадження №41211546.

Постановою від 08.09.14 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» 1072519,57 грн виконавчого збору.

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» звернулось до суду першої інстанції зі скаргою на дії та рішення Державної виконавчої служби України, в якій просило визнати неправомірними дії Державної виконавчої служби України з винесення постанови від 08.09.14 у ВП№14990739 про стягнення з комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" виконавчого збору на суму 1 072 519,57 грн та визнати недійсною постанову від 08.09.14 про стягнення такого виконавчого збору. Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник зазначав, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.09.09 за №14990739 належним чином не направлена, а тому на його думку строк для добровільного виконання наказу суду від 02.06.09 йому не надавався. Окрім цього, заявник вказував на те, що постанова Державної виконавчої служби про стягнення виконавчого збору винесена з порушенням і приписів статей 45, 46 Закону України "Про виконавче провадження" оскільки заборгованість була сплачена боржником у добровільному порядку шляхом перерахування коштів на рахунок стягувача, про що державний виконавець був обізнаний. Водночас заявник звертав увагу суду на те, що постанова про стягнення виконавчого збору винесена через п'ять років після відкриття виконавчого провадження та через чотири роки після добровільного виконання рішення.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.05.15, прийнятою суддею Зінченко Н.Г., відновлено строк на подання скарги на дії Державної виконавчої служби, визнано неправомірними дії виконавчої служби з винесення постанови ВП№14990739 про стягнення з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» виконавчого збору в сумі 1 072519,57 грн, а постанову від 08.09.14 про стягнення виконавчого збору - недійсною. Суд виходив з того, що виконавчий збір стягується з боржника у разі, якщо рішення було виконано примусово із вчиненням відповідних виконавчих дій, а оскільки боржником суму заборгованості сплачено добровільно відсутні і підстави для стягнення виконавчого збору. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що сплив строку, який наданий для добровільного виконання рішення суду сам по собі не є підставою, з яким законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника, оскільки в такому випадку необхідна і наявність дій державного виконавця спрямованих на примусове виконання рішення суду. Ухвала обґрунтована також приписами статей 1, 24, 27, 28, 37, 46 Закону України "Про виконавче провадження".

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Будко Н.В.- головуючого, Мартюхіної Н.О. М'ясищева А.М. , постановою від 03.08.15, перевірену ухвалу суду у справі залишив без змін, а апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України залишив без задоволення.

Державна виконавча служба України звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 27.05.15 та постанову від 03.08.15, які на його думку прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права. Скаржник зазначає, що на момент винесення постанови про відкриття провадження у справі законодавством не передбачався обов'язок її направлення рекомендованим листом із повідомленням про вручення, а тому така постанова направлялась простою кореспонденцією. Окрім цього, скаржник наголошує на тому, що боржником не виконано наказ суду від 02.06.09 у строк встановлений для його добровільного виконання, а тому на його думку це є підставою для стягнення з боржника виконавчого збору. Звертає увагу суду, скаржник і на те, що упродовж 2009-2014 років ним вживалися заходи, спрямовані на своєчасне і повне виконання боржником рішення. Також, скаржник зауважує, не тому, що боржником не було повідомлено державного виконавця про виконання наказу господарського суду Донецької області від 14.09.10, та не надано доказів на підтвердження даної обставини, а тому державний виконавець при здійсненні дій з виконання наказу діяв в межах і у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження". Водночас, скаржник вказує і на порушення Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» строку на оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 08.09.14, оскільки зі скаргою комунальне підприємство звернулось лише у березні 2015 року.

Від Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" та Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., та присутнього у судовому засіданні представника Державної виконавчої служби України переглянувши матеріали справи і доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами приписів процесуального законодавства, відзначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Донецької області від 18.05.09 з Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" стягнуто на користь позивача 10 725 195,77 грн- заборгованості за активну електричну енергію, 230 173,00 грн- інфляційних нарахувань, 41970,00 грн- 3% річних, 269 592,94 грн- пені. На виконання вказаного рішення Господарським судом Донецької області 02.06.09 видано наказ(т.1 а.с.105). Судами попередніх інстанцій установлено, що 23.09.09 Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження №14990739 з виконання наказу у даній справі (т.1 а.с.107) та запропоновано боржнику добровільно виконати рішення суду у семиденний строк з моменту отримання постанови, а 08.09.14 винесено постанову стягненні з боржника виконавчого збору(т.5 а.с.150). З матеріалів справи убачається, що предметом даного судового розгляду є скарга Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» подана в порядку приписів статті 121 2 Господарського процесуального кодексу України про визнання незаконними дії ДВС України з винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.09.14 у ВП№14990739 та визнання недійсною постанови про стягнення виконавчого збору від 08.09.14 у ВП№14990739.

Порядок оскарження дій посадових осіб Державної виконавчої служби унормовано статтею 121 2 Господарського процесуального кодексу України та статті 82 Закону України "Про виконавче провадження". Статтею 121 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд розглядає скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів. Органи державної виконавчої служби здійснюють виконавче провадження в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно із частиною 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Водночас, за приписами статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконає рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання. При цьому, починаючи виконувати рішення, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що копія постави про відкриття провадження від 23.09.09 направлена сторонам супровідним листом № 13365-0-33-09-25-983/7 від 23.09.09, однак доказів про отримання сторонами такої постанови матеріали справи не містять. Встановлено судами і те, що Боржником заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 10 725195,77 грн сплачена в добровільному порядку шляхом перерахування коштів безпосередньою на рахунок стягувача упродовж 25.09.09-19.10.10.

При цьому, як унормовано приписами статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню стягується з боржника постановою державного виконавця, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання. Водночас, відповідно до приписів статті 46 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинної на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору), у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.

Виходячи з наведеного, стягнення виконавчого збору здійснюється у разі, якщо рішення було виконано примусово із вчиненням відповідних виконавчих дій та вираховується від фактично стягнутої державним виконавцем суми. Водночас, сплив строку наданий для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з яким законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника, необхідно ще в такому випадку вчинення державним виконавцем дій спрямованих на примусове виконання, наслідком яких є стягнення суми за виконавчим документом та передачі її стягувачу. Таку ж позицію викладено і в Постанові Верховного суду України від 28.01.15 спр№924/205/13-г. При цьому, заходами примусового виконання рішення, відповідно до приписів статті 32 Закону України "Про виконавче провадженн" є звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника, вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Відтак, оскільки судами встановлено, що матеріали виконавчого провадження не містять доказів підтверджуючих отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, а заборгованість сплачена останнім в добровільному порядку до вчинення Державним виконавцем дій спрямованих на примусове виконання рішення суду від 18.05.09 суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для визнання неправомірними дій Державної виконавчої служби з винесення постанови ВП№14990739 про стягнення з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» виконавчого збору в сумі 1 072519,57 грн, та визнання недійсною постанови від 08.09.14 про стягнення виконавчого збору.

Не може вважатись підставою для скасування судових актів і довід скаржника про порушення Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» строку на оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 08.09.14, оскільки встановлений у частині 1 статті 121 2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України може бути відновлений судом за наявності поважних причин його пропуску .

Інші доводи, викладені в касаційній скарзі також не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки ґрунтуються на непогодженні скаржника з установленими судами обставинами справи, не спростовують установленого судами, та стосуються переоцінки, яка за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Виходячи з того, що порушень чи неправильного застосування апеляційним судом норм чинного законодавства не виявлено, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається. Витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.15 у справі №20/65 залишити без змін.

Касаційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець