Рішення

від 19.11.2015 по справі 909/1149/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 р. Справа № 909/1149/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Манів-Головецька О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "КХП-Трейдинг", вул. С. Бандери, 102 а, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ-СОН Логіст Продакшн Компані", вул. Б.Хмельницького, 68, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

про стягнення 217836,97 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - директор ТзОВ "КХП-Трейдинг", (паспорт серія СС 488882, виданий Калуським МВ УМВС в Івано-Франківській області 17.02.1998р.);

від відповідача: представники не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "КХП-Трейдинг" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ-СОН Логіст Продакшн Компані" про стягнення 217836,97 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу на умовах товарного кредиту № 1/03/15 від 20 березня 2015 року в частині оплати отриманої продукції.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві. Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, ухвалами суду: ухвалою від 08.10.15 (вих.№11017 від 12.10.15), надісланою на належну адресу відповідача та ухвалою від 03.11.15 (вих.№12007 від 05.11.15), направленою відповідачу рекомендованою кореспонденцією та отриманою останнім 10.11.15, що підтверджено наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.11 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зі змінами та доповненнями, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. Згідно з п.3.9.1 зазначеної постанови, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.

На час винесення судом рішення, заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

20.03.15 між сторонами даного спору укладено договір купівлі-продажу на умовах товарного кредиту № 1/03/15, відповідно до якого позивач (продавець) зобов"язався передати відповідачу (покупцю) продукцію відповідно до накладних, що виписуються на кожну партію. Покупець зобов"язався прийняти й оплатити поставлену продукцію у строк та в порядку, встановленому цим договором (п.1.1.договору).

Вартість продукції, що поставляється, зазначена у накладній на відпуск товару та зміні не підлягає (п.4.2 договору).

Відповідно до пункту 4.5. вищевказаного договору, строк оплати продукції, що поставляється за цим договором, становить 30 (тридцять) календарних днів з дати передачі продукції покупцю по кожній накладній.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу (ч.1 ст.694 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору купівлі-продажу на умовах товарного кредиту № 1/03/15 на підставі наявних в матеріалах справи видаткових-накладних (а.с. 27-73) позивач передав у власність відповідачу продукцію на суму 1100872,35 грн. Оригінали видаткових накладних оглянуті в судовому засіданні, досліджені судом та відповідають вимогам закону. При дослідженні видаткових накладних судом встановлено, що отримання відповідачем товару відбулося в рамках договору купівлі-продажу на умовах товарного кредиту № 1/03/15 від 20 березня 2015 року.

З метою досудового врегулювання спору, 08 вересня 2015 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 01-1/03/15 (а.с. 21); докази її направлення наявні в матеріалах справи (а.с.24). Після отримання претензії зобов"язання виконано лише частково на суму 10000 грн., в решті претензія в сумі 212663,85 грн. залишена без задоволення.

В порушення умов договору, покупець прийняті на себе договірні зобов"язання належним чином не виконав, оплату за отриману продукцію провів частково в сумі 888208,50 грн.; оплати залишку вартості товару в сумі 212663,85 грн. відповідачем не здійснено.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем заборгованість відповідача перед ТзОВ "КХП-Трейдинг" за отриманий товар становить 212663,85 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Станом на день винесення судом рішення, відповідач доказів погашення заборгованості не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати отриманого товару, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 212663,85 грн. боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Факт прострочки виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу на умовах товарного кредиту № 1/03/15 від 20 березня 2015 року, підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.267 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Пунктом 4.8 договору сторони погодили (в редакції узгодженого протоколу розбіжностей; а.с. 19), що при здійсненні оплати після терміну, вказаного у п.4.5 така оплата вважається відстроченою. При відстроченні оплати за цим договором з покупця стягуються відсотки за право користування товарним кредитом у розмірі 0,01 % від вартості неоплаченої продукції за кожен день відстрочення.

Суд перевірив нарахування позивачем відсотків за право користування товарним кредитом та дійшов висновку про задоволення зазначених вимог за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Отже, виходячи із викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, cудовий збір відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.ст. 267, 525, 526, 530, 610, 612, 614, 629, 655, 694 Цивільного Кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, керуючись ст. 22, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "КХП-Трейдинг" до товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ-СОН Логіст Продакшн Компані" про стягнення 217 836, 97 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ-СОН Логіст Продакшн Компані", вул. Б.Хмельницького, 68, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (код 37690038) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КХП-Трейдинг", вул. С. Бандери, 102 а, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (код 39598697) - 212663,85 (двісті дванадцять тисяч шістсот шістдесят три гривні вісімдесят п"ять копійок) - заборгованості, 5173,12 (п"ять тисяч сто сімдесят три гривні дванадцять копійок) - відсотків за право користування товарним кредитом, а також 3267,56 (три тисячі двісті шістдесят сім гривень п"ятдесят шість копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.11.15

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"