Рішення

від 16.11.2015 по справі 910/21998/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2015Справа №910/21998/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ясень-3000" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГСП" простягнення 33 588, 67 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясень-3000" (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГСП" (далі -відповідач) про стягнення 33 588, 67 грн., у тому числі: 24 637, 00 грн. - основний борг та 8 951, 67 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на поставку пиломатеріалів № 16082012 від 16.08.2012 та за угодою про завдаток № 16082012 від 16.08.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.08.2015 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.09.2015 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2015 розгляд справи відкладено на 29.10.2015 у порядку ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2015 на підставі ст.ст. 69, 77 ГПК України продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 16.11.2015.

У дане судове засідання представники сторін не з'явились, причин неявки суду не повідомили, однак про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу та розпискою повноважного представника позивача.

Приймаючи до уваги, що представники сторін були належним чином повідомлені про судове засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників позивача та відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.08.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГСП" (далі-продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясень-3000" (далі-покупець за договором) укладений договір поставки пиломатеріалів №16082012 (далі - договір), за умовами якого, продавець продає, а покупець купує пиломатеріали (товар), асортимент та вимоги до товару вказані в додатках до договору, на умовах Інкотермс в редакції 2010 року: EXW UA (зі складу продавця, Україна, Житомирська область, м. Радомишль).

Ціна за договором встановлюється за один кубічний метр в EUR без ПДВ з оплатою в національній валюті України на день оплати відповідно до додатків №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8. Загальна ціна договору становить 10 000,00 EUR без ПДВ з оплатою в гривнях по курсу НБУ на день оплати (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору, окремі партії товару в об'ємі 20,0 куб.м. відвантажуються протягом 14 календарних днів з моменту внесення завдатку за дану партію покупцем на розрахунковий рахунок продавця, у розмірі 500 EUR без ПДВ з оплатою в гривнях по курсу НБУ на день оплати.

Умовами договору сторони погодили, що оплата проводиться поетапно, двома платежами: перший платіж - 500 EUR без ПДВ з оплатою в UAN по курсу НБУ на день оплати, платіж вносить в якості завдатку, другий етап - після отримання специфікації від продавця, оригіналу рахунку-фактури і супровідних документів на товар у повному обсязі (п. 9.2).

Судом встановлено, що сторонами договору підписана угода про завдаток №16082012 від 16.08.2012 (далі - угода), за умовами якої, для забезпечення належного виконання обов'язків по договору поставки пиломатеріалів №16082012 від 16.08.2012, передбачена попередня оплата у розмірі 500 EUR без ПДВ з оплатою в UAN по курсу НБУ на день оплати має статус завдатку.

Так, відповідно до положень статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Нормами частини 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно частини 1 статті 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Згідно частини 1 статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що 16.08.2012 покупець перерахував на розрахунковий рахунок продавця передбачені п. 5.2 договору та п. 1 угоди, кошти у розмірі 500 євро, що за розрахунком позивача становить 5 000, 00 грн.

Відповідно до статті 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення. Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою. (п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовґязань» №14 від 17.12.2013 року).

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

04.10.2012 позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення подвійної суми завдатку та сплати штрафних санкцій. Претензія направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, яка повернулась позивачу з довідкою ф.20 "за закінченням терміну зберігання".

Станом на час розгляду справи, пилоатеріали відповідачем не поставлені, оплачена сума у розмірі 500 євро не повернута.

Отже, згідно п. 3 угоди, при умові безпідставної відмови одержувача завдатку від виконання своїх обов'язків по договору №16082012 від 16.08.2012, останній повинен повернути ТОВ "Ясень-3000" подвійну суму завдатку. Отримувач завдатку повинен повернути подвійну суму завдатку протягом 2 робочих днів з моменту відмови від виконання своїх обов'язків по договору №16082012 від 16.08.2012.

Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання, згідно ч. 1 ст. 570 ЦК України.

Частиною 2 статті 571 ЦК України, визначено, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Отже, судом встановлено невиконання відповідачем свого обов'язку з поставки товару за договором № 16082012 від 16.08.2012, що є підставою для повернення отриманого ним завдатку у подвійному розмірі.

Пунктом 4 угоди, сторони визначили, що в разі не поставки 20,0 куб.м. пиломатеріалів по специфікації до договору протягом 14 календарних днів з моменту внесення попередньої оплати на рахунок одержувача завдатку, останній повинен повернути подвійну суму завдатку протягом 2 робочих днів.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку подвійної суми завдатку та встановлено, що останній відповідає вимогам чинного законодавства, розрахунок проведено станом на дату подання позовної заяви (21.08.2015) відповідно до офіційного курсу гривні до 100 Євро (2 463,7009 грн.) розміщеного на офіційному сайті http://www.bank.gov.ua/ Національного банку України.

Оскільки матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем свого обов'язку щодо поставки товару за договором № 16082012 від 16.08.2012, з нього підлягають стягненню 24 637, 00 грн. - суми подвійного завдатку.

Щодо процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 8 951,67 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Так, відповідно до п. 10.2 договору, за прострочення поставки товару, відповідач несе відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі 0, 5 % від суми договору (50 EUR без ПДВ із сплатою в UAH за курсом НБУ на день оплати за кожний день прострочення).

Таким чином, розрахунок відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами визначається з 04.09.2012, проте позивачем здійснено розрахунок відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами з 30.08.2012.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами, та встановив, що в останньому допущено помилку у визначенні періоду нарахування останніх, однак сума до стягнення визначена правильно.

Отже, проценти за користування чужими грошовими коштами, з урахуванням вищенаведеного, підлягають стягненню з відповідача у розмірі 8 951, 67 грн.

Згідно ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013 року встановлено, що можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п.1 ст.1 та ч.1ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у рішенні №6-рп/2013 від 11.07.2013 року Конституційного Суду України у справі №1-4/2013. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Отже, обов'язковою умовою для відшкодування адвокатських витрат є наявність належних доказів, що послуги були надані адвокатом.

07.08.2015 між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Бойчук і партнери" укладено договір про надання правової допомоги №150, за умовами якого, останній зобов'язується надавати клієнтові правову допомогу в обсягах, вказаних у п. 2.1 цього договору у справі про стягнення з ТОВ "ГСП" на користь клієнта боргу за договором №16082012 від 16.08.2015 між клієнтом та ТОВ "ГСП", а клієнт зобов'язується оплатити за надану правову допомогу.

Відповідно до п. 2.1 договору про правову допомогу, адвокатське об'єднання бере на себе надання наступної правової допомоги в межах питання передбаченого п. 1.1 цього договору: складання та подання позовної заяви, представництво клієнта у суді, участь у судових засіданнях, складання та подання, у разі необхідності клопотань, письмових пояснень та заяв у вказаній у п. 1.1 справі, складання та подання, у разі потреби, апеляційної та касаційної скарги, заперечень на апеляційну чи касаційну скаргу.

За виконання вказаного договору клієнт зобов'язується оплатити адвокатському об'єднанню 2 500, 00 грн.

Позивачем до матеріалів справи долучено ордер серії КВ №152897 від 21.08.2015 виданий на ім'я адвоката Бойчук Інни Володимирівни, копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №5257 адвокатом Бойчук І.В. Також долучено платіжне доручення № F0820FBUA4 від 20.08.2015, на підтвердження сплати послуг за договором №150 від 07.08.2015.

Таким чином, витрати позивача на оплату послуг адвоката підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГСП" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 18-А, квартира 58, ідентифікаційний код - 22966080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясень-3000" (03126, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 34-В, квартира 48, ідентифікаційний код - 38022193) завдаток у розмірі 24 637 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот тридцять сім грн. 00 коп.), проценти за користування чужими грошовими коштами - 8 951 грн. (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одну гривень 76 коп.), 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору та витрати на послуги адвоката у розмірі 2 500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 20.11.2015.

Суддя Бондарчук В.В.