Рішення

від 16.11.2015 по справі 910/23269/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2015№910/23269/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Грабовської А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/23269/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Давіа», м. Київ,

про стягнення 4 626,55 грн.,

за участю представників:

позивача - Лепех Л.Л. (довіреність від 30.07.2015 №318/02);

відповідача - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 2» (далі - ТОВ «Рада 2») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Давіа» (далі - ТОВ «Давіа»): 2 401,04 грн. основного боргу, який виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору від 03.11.2004 №б/н на технічне обслуговування комунікаційних мереж нежитлових приміщень, надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (далі - Договір); 1 768,57 грн. пені; 17 грн. 3% річних; 439,94 грн. втрат від інфляції, а всього 4 626,55 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2015 порушено провадження у справі.

У судовому засіданні 09.11.2015 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Ппредставник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату час та місце проведення судового засідання, що підтверджується протоколом судового засідання від 09.11.2015 та розпискою; відзиву на позовну заяву суду не подав.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 16.11.2015 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.11.2004 ТОВ «Рада 2» (Підприємство) та ТОВ «Давіа» (користувач) укладено Договір, за умовами якого:

- предметом Договору є забезпечення Підприємством обслуговування та поточного ремонту житлового будинку та прибудинкової території за адресою: м. Київ, вул. Ахматової, 3, де на 1 (першому) поверсі знаходиться нежиле приміщення №2 загальною площею 104,4 кв.м., яке займає користувач (пункт 1.1 Договору);

- Підприємство зобов'язується забезпечити: виконання всього комплексу робіт з утримання будинку, прибудинкової території та створення необхідних умов у виробничих потребах користувача згідно з Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №927/11207; надання користувачу комунальних та інших послуг (підпункти 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 Договору);

- користувач зобов'язується сплачувати фактичну вартість отриманих комунальних послуг (підпункт 2.2.4 пункту 2.2 Договору);

- оплата за надання послуг складається за фактичними витратами і вноситься на рахунок Підприємства до 25 числа наступного за звітним місяцем (пункт 3.1 Договору);

- за несвоєчасну оплату послуг користувачем Підприємство нараховує пеню в розмірі 1% від суми сплати за кожний день прострочки (включаючи день оплати; пункт 3.2 Договору);

- платню за комунальні та інші послуги Підприємство нараховує користувачу з моменту підписання Договору (пункт 5.3 Договору);

- припинення надання послуг та розірвання Договору не звільняє користувача від сплати заборгованості (пункт 5.5 Договору);

- Договір укладено у двох примірниках по одному для кожної із сторін; він набирає чинності з моменту підписання обома сторонами (пункт 5.8 Договору);

- термін дії Договору складає три роки з дня його підписання (пункт 5.9 Договору);

- дія Договору автоматично продовжується на наступний термін, якщо жодна із сторін в письмові формі не заявить про його перегляді за один місяць до закінчення його дії (пункт 5.10 Договору).

Сторонами 01.11.2011 укладено угоду про внесення змін та доповнень до Договору, якою розділ 3 Договору доповнено пунктом 3.4, яким встановлено, що з 01.11.2011 щомісячне нарахування експлуатаційних витрат складає 475,02 грн. з ПДВ на місяць; вказана сума може змінюватися в залежності від фактичних витрат підприємства.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 2 850,12 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату за надані послуги, перерахувавши позивачу 449,08 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач умови Договору щодо повної оплати наданих послуг не виконав та не сплатив позивачу 2 401,04 грн. (2 850,12 грн. - 449,08 грн.).

Отже, оскільки відповідачем сума заборгованості за Договором в повному обсязі сплачена не була, то позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2 401,04 грн. боргу є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 1 768,57 грн. пені, 17 грн. 3% річних та 439,94 грн. втрат від інфляції.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 439,94 грн. втрат від інфляції, 17 грн. 3% річних за:

жовтень 2014 року - втрат від інфляції на суму 0,62 грн.; 3% річних на суму 0,17 грн.;

листопад 2014 року - втрат від інфляції на суму 9,52 грн.; 3% річних на суму 5,74 грн.;

грудень 2014 року - втрат від інфляції на суму 23,42 грн.; 3% річних на суму 4,53 грн.;

січень 2015 року - втрат від інфляції на суму 44,98 грн.; 3% річних на суму 3,32 грн.;

лютий 2015 року - втрат від інфляції на суму 102,08 грн.; 3% річних на суму 2,23 грн.;

березень 2015 року - втрат від інфляції на суму 259,31 грн.; 3% річних на суму 1,02 грн.

Згідно з пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97 при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Згідно з пунктом 3.1 Договору оплата за надання послуг складається за фактичними витратами і вноситься на рахунок Підприємства до 25 числа наступного за звітним місяцем.

З огляду на викладене, враховуючи пункт 3.1 Договору судом визначено такі періоди нарахування втрат від інфляції та 3% річних:

з 26.11.2014 (оскільки 25.11.2014 останній день сплати заборгованості) по 12.02.2015 (день часткової оплати відповідачем заборгованості) - втрат від інфляції на суму 29,42 грн.; 3% річних на суму 3,08 грн.;

з 13.02.2015 по 25.05.2015 (дата підписання позовної заяви) - втрат від інфляції на суму 9,32 грн.; 3% річних на суму 0,22 грн.;

з 26.12.2014 по 25.05.2015 - втрат від інфляції на суму 201,12 грн.; 3% річних на суму 6,22 грн.;

з 26.01.2015 по 25.05.2015 - втрат від інфляції на суму 350,70 грн.; 3% річних на суму 9,63 грн.;

з 26.02.2015 по 25.05.2015 - втрат від інфляції на суму 442,11 грн.; 3% річних на суму 10,61 грн.;

з 26.03.2015 по 25.05.2015 - втрат від інфляції на суму 317,95 грн.; 3% річних на суму 9,66 грн.;

з 26.04.2015 по 25.05.2015 - втрат від інфляції на суму 52,82 грн.; 3% річних на суму 5,92 грн.

Отже, за перерахунком суду сума втрат від інфляції становить 1 403,44 грн., а сума 3% річних - 45,34 грн., однак такий розрахунок може призвести до виходу суду за межі позовних вимог.

Пунктом 2 частини першої статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення втрат від інфляції та 3% річних, а тому стягненню з відповідача підлягає втрати від інфляції у сумі 439,94 грн. та 3% річних у сумі 17 грн. за розрахунком позивача.

Щодо стягнення пені, то господарський суд міста Києва вважає за необхідне зазначити таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, проте позивачем у розрахунку суми пені не враховані зазначені приписи ГК України.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг користувачем, ТОВ «Рада 2» нараховує пеню в розмірі 1% від суми сплати за кожний день прострочки (включаючи день оплати).

Позивач просить суд стягнути 1 768,57 грн. пені, нарахованої згідно з пунктом 3.2 Договору.

Разом з тим, згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене, суд здійснює власний розрахунок суми пені та визначає періоди її нарахування:

з 26.11.2014 (оскільки 25.11.2014 останній день сплати заборгованості) по 12.02.2015 (день часткової оплати відповідачем заборгованості) на суму 29,79 грн.;

з 13.02.2015 по 25.05.2015 (дата підписання позовної заяви) на суму 4,07 грн.;

з 26.12.2014 по 25.05.2015 на суму 98,41 грн.;

з 26.01.2015 по 25.05.2015 на суму 168,51 грн.;

з 26.02.2015 по 25.05.2015 на суму 207,27 грн.;

з 26.03.2015 по 25.05.2015 на суму 193,13 грн.;

з 26.04.2015 по 25.05.2015 на суму 118,41 грн.

Отже, стягненню з відповідача підлягає сума 819,59 грн. пені за розрахунком суду, у стягнення ж решти суми пені (948,98 грн.) слід відмовити.

За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Давіа» (02068, м. Київ, вул. Ахматової, буд. 3, кв. 2; ідентифікаційний код 30300005) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» (02068, м. Київ, вул. Г. Ахматової, 3; фактична адреса: 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 17; ідентифікаційний код 32070519) 2 401 (дві тисячі сорок одну) грн. 04 коп. основного боргу; 439 (чотириста тридцять дев'ять) грн. 94 коп. втрат від інфляції; 17 (сімнадцять) грн. 3% річних; 819 (вісімсот дев'ятнадцять) грн. 59 коп. пені і 1 452 (одну тисячу чотириста п'ятдесят дві) грн. 26 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.11.2015.

Суддя О. Марченко