Ухвала

від 18.11.2015 по справі 910/25071/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18.11.2015Справа № 910/25071/15

За позовом Приватного підприємства "Новафіш"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Фіш"

про стягнення 29 122, 00 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Новафіш» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Фіш» про стягнення 29 122,00 грн. за договором поставки № 11 від 25.02.2013р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати поставленого товару за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2015 р. порушено провадження у справі № 910/25071/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.10.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Зокрема, позивача зобов'язано надати витяг від державного реєстратора про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців з усіма змінами за період з моменту здійснення державної реєстрації юридичної особи та станом на жовтень 2015 року; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору; оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду в судовому засіданні; детальний обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми заборгованості із зазначенням суми поставленого та оплаченого товару та наданням відповідних належним чином оформлених первинних документів (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, банківські виписки тощо) за договором № 11 від 25.02.2013 р. за період з 25.02.2013 р. та станом на жовтень 2015 року; докази на підтвердження часткового виконання відповідачем зобов'язань за договором № 11 від 25.02.2013 р. за період з 25.02.2013 р. та станом на жовтень 2015 року (виписки з банківських рахунків з відтиском печатки банку).

При цьому, позивача попереджено, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин витребуваних судом документів або нез'явлення його представника у судове засідання, позов відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду.

Розгляд даної справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників сторін та невиконанням ними вимог суду.

У дане судове засідання представники сторін в черговий раз не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали.

Між тим, сторони були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання у справі № 910/25071/15, про що свідчать підписи представників позивача та відповідача на повідомленнях про вручення поштових відправлень.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, господарські відносини між сторонами виникли з 25.02.2013 р., у зв'язку з укладенням договору поставки № 11 від 25.02.2013 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не розрахувався за поставлену продукцію саме згідно накладної, зазначеної у тексті позову. При цьому, з тексту позовної заяви випливає, що відповідач не розрахувався лише за товар, зазначений у цій накладній.

Разом з тим, суд відзначає, що між сторонами існують договірні відносини, в той час як видаткові накладні, зазначені у позові, можуть бути лише доказом, який підтверджує поставку товару у певній кількості, певного обсягу тощо відповідно до укладеного між сторонами договору.

Тобто, для встановлення наявності або відсутності заборгованості у відповідача за договором суд повинен надати належну оцінку виконанню позивачем своїх зобов'язань щодо поставки товару за договором за весь період дії договору, а відповідачем – обов'язку щодо розрахунків за отриманий товар

Тому ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2015 р. суд зобов'язав позивача надати відповідні належним чином оформлені первинні документи (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, банківські виписки тощо) за договором № 11 від 25.02.2013 р. за період з 25.02.2013 р. та станом на жовтень 2015 року та докази на підтвердження часткового виконання відповідачем зобов'язань за договором № 11 від 25.02.2013 р. за період з 25.02.2013 р. та станом на жовтень 2015 року (виписки з банківських рахунків з відтиском печатки банку).

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач, всупереч вимогам суду, не надав первинних документів за договором № 11 від 25.02.2013 р. за період з 25.02.2013 р. та станом на жовтень 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України до судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

З наведеного випливає, що чинним законодавством України на позивача покладено обов'язок доказування наявності обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та подання суду відповідних доказів, необхідних для всебічного розгляду справи.

Пунктом 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Суд наголошує на тому, що встановити фактичні обставини справи з відповідною достовірністю у суду не вбачається підстав, оскільки позивачем не надано того обсягу відповідних відомостей та доказів на їх підтвердження, які в порядку ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України необхідні для правильного та всебічного розгляду спору.

Так, ненадання позивачем власного письмового підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору також унеможливлює встановлення судом наявності чи відсутності підстав для застосування норм п. 2 ч. 1 ст. 80, п. 2 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначені відомості мають суттєве значення для вирішення даного спору, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено можливості наявності одночасно двох чи більше рішень за участю тих самих сторін, про той же предмет та з тих самих підстав.

В той же час, у суду відсутня можливість отримати відомості щодо наявності таких спорів та судових рішень самостійно.

Крім того, суд відзначає, що позивач у судове засідання не з'явився та не надав суду будь-яких пояснень з приводу наявності/відсутності аналогічних спорів або судових рішень.

Також, позивачем не надано суду детального обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми заборгованості за договором № 11 від 25.02.2013 р. за період з 25.02.2013 р. та станом на жовтень 2015 року із зазначенням суми поставленого та оплаченого товару та наданням відповідних належним чином оформлених первинних документів (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, банківські виписки тощо) та доказів на підтвердження часткового виконання відповідачем зобов'язань за договором № 11 від 25.02.2013 р. за період з 25.02.2013 р. та станом на жовтень 2015 року (виписки з банківських рахунків з відтиском печатки банку), у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити загальний обсяг поставленого Приватним підприємством "Новафіш" та оплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю "Лайт Фіш" товару, та, відповідно, не дає змоги суду дійти висновку щодо наявності у відповідача заборгованості за вказаним договором та, відповідно, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Крім того, позивачем не надано суду оригіналів документів, у зв'язку з чим неможливо з достатньою ймовірністю встановити наявність чи відсутність обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.

Між тим, жодних заяв про неможливість подати витребувані судом документи, клопотань, в тому числі про витребування доказів в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, від позивача не надходило, об'єктивних причин, що перешкоджали виконанню вимог суду, позивачем не наведено.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів. При цьому, суд наголошує, що позовна заява Приватного підприємства "Новафіш" надійшла до Господарського суду міста Києва 21.09.2015 р.; розгляд справи відкладався.

Водночас, клопотань в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України від учасників процесу не надходило.

Згідно з п. 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає причини неподання позивачем витребуваних відомостей неповажними, а оскільки позивач не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, суд залишає позов Приватного підприємства "Новафіш" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Фіш" про стягнення 29 122, 00 грн. без розгляду відповідно до п. 5. ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 Господарського кодексу України про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" залишення позову без розгляду тягне за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

З урахуванням викладеного, судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. підлягає поверненню Приватному підприємству "Новафіш" з Державного бюджету України.

При цьому. відповідно до п. 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» поданий заявником (скаржником) платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, при цьому повертається заявнику (скаржнику), а до матеріалів справи приєднується копія цього документа, яка виготовляється та засвідчується в порядку, передбаченому абзацом другим підпункту 2.5.13 пункту 2.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28; про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи (абзац четвертий того ж підпункту названої Інструкції).

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, він має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Враховуючи наведене та керуючись п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1.Позов Приватного підприємства "Новафіш" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт Фіш" про стягнення 29 122, 00 грн. залишити без розгляду.

2.Повернути Приватному підприємству "Новафіш" (02002, м. Київ, вул. С.Сагайдака, буд. 114-А код ЄДРПОУ 37118282) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 218,00 (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) грн.

3.Повернути Приватному підприємству "Новафіш" оригінал платіжного доручення №228 від 14.09.2015 р.

Дана ухвала є підставою для повернення судового збору в порядку ст. 7 Закону України “Про судовий збір”.

Дана ухвала підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя           Пригунова А.Б.