Рішення

від 16.11.2015 по справі 914/3479/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2015р. Справа№ 914/3479/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок», с.Кнісело Жидачівського району Львівської області

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Апартаменти-Захід 6», м.Львів

про стягнення 27360,00грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1-Д.О. - представник за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю

Суть спору: позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Блок», с.Кнісело Жидачівського району Львівської області до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Апартаменти-Захід 6», м.Львів про стягнення 27360,00грн. заборгованості

Ухвалою суду від 05.10.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.10.2015р. Ухвалою суду від 19.10.2015р. розгляд справи відкладено на 02.11.2015р. у зв'язку з неявкою відповідача. Ухвалою суду від 02.11.2015р. розгляд справи відкладено на 16.11.2015р. зважаючи на неявку позивача.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 16.11.2015р. з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній та письмових поясненнях (вх.№49060/15 від 12.11.2015р.). Ствердив, зокрема, що на виконання умов договору, укладеного в червні 2015 року між позивачем та відповідачем - ЖБК «Апартементи-Зхаід 6», позивачем за протягом 19 днів липня надано послуги з охорони об'єкту відповідача на суму 27360,00грн., які останнім не оплачено, що й зумовило звернення ТзОВ «Блок» до суду із позовною заявою про стягнення вказаної суми боргу. Просив позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання 16.11.2015р. з'явився проти позову заперечив з мотивів, вказаних у відзиві не позовну заяву (вх.№47074/15 від 02.11.2015р.). Зазначив, що за умовами договору надані послуги оплачуються на підставі виставленого виконавцем рахунку, а з подані позивачем докази не можуть свідчити про надіслання відповідачу акту наданих послуг та рахунку, а відтак, твердження позивача про порушення відповідачем умов договору та прострочення оплати є безпідставними. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено таке.

Між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Апартаменти-Захід 6» (замовник за договором, відповідач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Блок» (виконавець за договором, позивач по справі) укладено договір №02-06/15 на надання послуг з охоронного обслуговування від 01.06.2015р., за яким замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання щодо надання послуг з охоронного обслуговування об'єктів замовника (п.1.1).

Як вбачається з матеріалів справи, визначений у додатку №1 до договору об'єкт передано під охорону ТзОВ «Блок» в порядку, визначеному п.п.3.1 - 3.3 договору, що підтверджується підписаним представниками сторін та скріпленим їх печатками актом прийому (передачі) під охорону від 01.06.2015р. (додаток №4 до договору).

Позивач стверджує, що з 01.07.2015р. до 20.07.2015р., тобто протягом 19 днів, відповідачу надано послуг з охорони об'єкта на суму 27360,00грн., що відображено в акті №2Ф здачі-прийняття робіт (надання послуг), та виставлено рахунок №2Ф від 16.07.2015р., які надіслано на адресу ЖБК «Апартаменти-Захід 6».

За умовами договору, розрахунки за надані послуги здійснюються замовником не пізніше 5 числа наступного місяця на підставі виставленого виконавцем рахунку (п.4.3). Надання послуг підтверджується актом наданих послуг, який підписується двома сторонами (п.4.5).

Зважаючи на те, що надані у липні послуги ЖБК «Апартменти-Захід 6» не оплачено, ТзОВ «Блок» звернулось до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача 27360,00грн.

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні норми містяться і в Господарському кодексі України.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач стверджує, що підписаний ним акт №2Ф здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунок №2Ф від 16.07.2015р. на суму 27360,00грн. надіслано ним на адресу відповідача 10.08.2015р. на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копію фіскального чеку установи зв'язку. Проте в матеріалах справи відсутні докази підписання зазначеного акту ЖБК «Апартаменти-Захід 6» та оплати такого рахунку. Таким чином, згідно п.4.5 договору, якщо після подання (надсилання) замовнику акту наданих послуг протягом 10 днів виконавець не отримує підписаного замовником примірника цього акту або мотивованої відмови, вважається, що послуги прийняті замовником, а акт підписаний двома сторонами.

Водночас, відповідач стверджує, що зі змісту фіскального чеку, долученого ТзОВ «Блок» до позовної заяви не видається можливим встановити які саме документи надіслано на адресу ЖБК «Апартаменти-Захід 6», а також у своєму відзиві звертає увагу на те, що рахунок виставлено 16.07.2015р., хоча нарахування проведено до 20.07.2015р.

Позивач зазначає, що виконавець вправі виставити рахунок за надані послуги у будь-який момент, оскільки це не суперечить договору. Окрім цього, ані договором, ані чинним законодавством не передбачено обов'язку виконавця направляти зазначені документи цінним листом з описом вкладення, в той час як відправлення рекомендованого листа не потребує опису.

Як вже зазначалось, за умовами договору оплата проводиться замовником на підставі виставленого виконавцем рахунку. Суд звертає увагу на те, що ані чинним законодавством, ані договором, виставлення рахунку не ототожнюється із обов'язком його надання контрагенту.

Також суд звертає увагу на те, що п.1 додатку №1 до договору №02-06/15 від 01.06.2015р. сторони дійшли згоди про те, що охорона об'єкту здійснюється 7 цілодобовими постами з 01.06.2015р. по 30.06.2015р. та 5 цілодобовими постами з 01.07.2015р. А відповідно до додатку №3 до вказаного договору, за роботу здійснену виконавцем, замовник щомісячно перераховує на розрахунковий рахунок виконавця суму з розрахунку: 12,00грн. за одну годину охорони, одним охоронником.

Проаналізувавши умови договору та норми чинного законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідно до встановленого сторонами порядку проведення розрахунків за договором, відмовившись від одержання рахунку чи з інших підстав не отримавши його, замовник вважається фактично поінформованим про вартість послуг за відповідний період, оскільки не позбавлений можливості самостійно провести відповідний підрахунок.

Окрім цього, позивач зазначає, що 02.11.2015р. ним повторно направлено на адресу відповідача акт звірки взаємних розрахунків, акт виконаних робіт за липень 2015 року та рахунок за липень 2015 року, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями опису вкладення в цінний лист та фіскального чеку установи зв'язку.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч.1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведений, та проаналізувавши долучений до матеріалів справи розрахунок позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов про стягнення 27360,00грн. обґрунтований матеріалами справи, відповідачем не спростований, а відтак, позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі.

У позовній заяві позивач просить також покласти на відповідача понесені ним витрати на послуги адвоката в розмірі 5000,00грн.

Відповідно до ст.44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст.48 ГПК України, витрати за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». У Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26), в якому встановлюється порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо (ч.2 ст.30). При встановлені розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, а гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.3 ст.30). Закон не містить іншого порядку визначення розміру коштів за послуги адвоката.

Договори з адвокатами про надання послуг мають відповідати нормам глави 63 Цивільного кодексу України (Послуги. Загальні положення) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, а також Закону України «Про адвокатуру» і Правилам адвокатської етики. У договорі про надання юридичних послуг відповідно до статті 180 Господарського кодексу України у будь-якому разі має бути погоджена ціна. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому Господарським кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за послуги вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до чинного законодавства України, розмір оплати за договором про надання юридичних послуг, а значить і розмір гонорару визначається угодою сторін.

Критерієм розумної обґрунтованості розміру гонорару є його відповідність комплексу факторів, зазначених у статті 33 Правил адвокатської етики.

Ще одним критерієм обґрунтованості суми гонорару, навіть не тільки суми гонорару, а розміру оплати послуг адвоката в цілому, є так звана «співрозмірність». Критерій співрозмірності розміру оплати послуг адвоката запроваджено Вищим господарським судом України у Роз'ясненні від 04.03.98р. №02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» з наступними змінами та доповненнями, згідно якого, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Аналогічна позиція викладена у Інформаційному листі ВГСУ від 13.02.2002 р. № 01-8/155 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів» з наступними змінами та доповненнями.

Оскільки відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру», можна зробити висновок, що термін «співрозмірність» має відповідати терміну «розумна обґрунтованість» і визначатися аналогічним чином.

Окрім цього, Пленумом Вищого господарського суду України у п.6.5 Постанови №7 від 21.02.2013р. роз'яснено, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання позивач був вимушений звернутись за правовою допомогою до адвоката. Таким чином, укладення з адвокатом договору про надання правової допомоги зумовлене неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з охорони.

З аналізу договору про надання адвокатської допомоги №08/09/15 від 08.09.2015р. вбачається, що його укладено для надання адвокатської допомоги позивачу з питань: представництва його інтересів в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, органах дізнання та досудового слідства, інших державних та недержавних установах з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів замовника; підготовки необхідних процесуальних документів. Витрати позивача документально підтверджуються вказаними договором про надання адвокатської допомоги, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №900 від 14.09.2012р., ордером серії ЛВ №043071 на надання правової допомоги, копією довіреності від 08.09.2015р., яка уповноважує, зокрема, ОСОБА_3 представляти інтереси ТзОВ «Блок», копією рахунку на оплату адвокатської допомоги від 08.09.2015р. на суму 5000,00грн. та чеку №29102015124602, що свідчить про оплату послуг, наданих за вказаним договором повністю.

Згідно з ч.5 ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача, відтак, суд вважає за необхідне покласти на відповідача відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Відповідно до п.6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р., вирішуючи питання про розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування таких витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Суд звертає увагу на те, що норми Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ» не поширюють свою дію на розгляд судом господарських справ.

Відтак, врахувавши тривалість розгляду та складність справи, час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, та проаналізувавши долучений до матеріалів справи розрахунок витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне обмежити розмір оплати послуг адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи сумою 2736,00грн., тобто 10% від ціни позову.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Апартаменти-Захід 6» (м.Львів, вул.Наливайка, буд.3, кім.9; код ЄДРПОУ 39228404) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок» (Львівська область, Жидачівський район, с.Кнісело, вул.Петлюри, буд.4А; код ЄДРПОУ 30772150) 27360,00грн. основного боргу, 1218,00грн. судового збору та 2736,00грн. витрат на оплату послуг адвоката.

3. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 23.11.2015р.

Суддя Щигельська О.І.