Рішення

від 17.11.2015 по справі 917/2054/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2015 Справа № 917/2054/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", вул. Фрунзе, 40, м. Київ, 04080 (адреса для листування : вул. Б.Хмельницького, 42, оф. 44, м. Київ, 01030 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оілгаз-інвест", вул. 60-річчя Жовтня, 154, кв. 57, м. Кременчук, Полтавська обл., 39602

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 39600

про стягнення 15 984,11 грн .

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 23.10.2015 р., посвідчення № 687, видане 21.08.2009 р.;

від третьої особи: не з'явилися.

17.11.2015 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

ОСОБА_3 спору: розглядається позовна заява Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оілгаз-інвест" 15 984,11 грн. вартості виплаченого страхового відшкодування.

Позивач та третя особа представництво у судове засідання не забезпечили, їх явка в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась. Відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час і місце проведення судових засідань, про що свідчать матеріали справи.

Позивач надіслав суду клопотання № 11 УПСК/АГ від 16.11.2015 р. (вх. № 16644 від 16.11.2015р.), згідно якої прохає суд розглянути справу за відсутності представника позивача. Крім того, позивач надав суду заяву вх. № 14780 від 09.10.2015 р., відповідно до якої повідомляє суд про підтримання позовних вимог за мотивами позовної заяви.

Відповідач проти позову заперечує за мотивами, викладеними у відзиві на позов вх. № 16733 від 17.11.2015 р..

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, пояснення представника відповідача щодо можливості розгляду спору за відсутності представника позивача, закінчення строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України, та приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. №475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника відповідача, суд,

встановив:

28.11.2012 року між Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оілгаз-інвест" (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9697396 від 28.11.2012 р. (далі - Поліс, а.с. 9), відповідно до умов якого страховик зобов'язався у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

06.01.2013 р., на автодорозі Т-17-17 Мостовівщина - ОСОБА_4 - Глобине 6 км. 250 м., сталася дорожньо-транспортна пригода (падіння ватажу) за участю транспортного засобу "DAF 95XF430" державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, та транспортного засобу "DAF FF ТСF 85" державний номерний знак НОМЕР_2.

Відповідно до Довідки ДАІ № 9119620 про ДТП, особою винною в настанні ДТП є водій транспортного засобу "Volvo" державний номерний знак НОМЕР_3 - ОСОБА_3 (а.с.14-15).

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04.03.2013 р. у справі №524/569/13-п ОСОБА_1 визнано винним у ДТП, яке сталося на автодорозі Т-17-17 Мостовівщина - ОСОБА_4 - Глобине 6 км. 250 м., за участю автомобілів НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 та "DAF FF ТСF 85" державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5. Відповідно до ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення громадянина ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с. 11). При цьому у даній постанові зазначено, що ДТП було спричинено тим, що ОСОБА_1 не впевнився у технічному справному стані транспортного засобу.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль НОМЕР_5, що зазначено у довідці ДАІ..

Відповідно до звіту № 36/13 від 18.02.2013 р. експертного товарознавчого дослідження автомобіля НОМЕР_5, вартість відновлювального ремонту вищевказаного автомобіля становила станом на момент дослідження 36 942,83 грн., з урахуванням експлуатаційного зносу - 16 484,11 грн., (а.с. 17-23).

За даними позивача, маючи інформацію про наявність договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9697396 від 28.11.2012 р., ПАТ УСК "Гарант Авто" звернувся до позивача із заявою № 142607/24АК від 02.07.2013 р. про виплату страхового відшкодування в порядку регресу .

Страховик (позивач) визнав дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 06.01.2013 р., страховим випадком та 03.10.2013 р. склав страховий акт № ОЦ/036/000/13/0507 (а.с. 26) з розрахунком розміру страхового відшкодування, що підлягає виплаті та становить 15 984,11 грн..

03.10.2013 р. позивачем було виплачено СК "Гарант Авто" страхове відшкодування у розмірі 15 984,11 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №1474 від 03.10.2013 р. (а.с. 28).

26.09.2014 р. позивач звернувся до ТОВ "Оілгаз-Інвест" з претензією № 11 УПСК, відповідно до якої вимагав від відповідача погасити регресну заборгованість у розмірі 15 984,11 грн. протягом одного тижня з моменту отримання даної претензії.

За даними позивача добровільної сплати відповідачем вищезазначеної заборгованості до цього часу не проведено.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з позовом про стягнення в порядку зворотної вимоги (регресу) з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оілгаз-інвест" 15 984,11 грн. вартості виплаченого страхового відшкодування.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору страхування.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій, страхових випадків, визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, і доходів від розміщення коштів цих фондів. Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування"). Дана норма кореспондується зі статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Частиною 1, 2, 16 ст. 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку; страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку; страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. За приписами ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування" встановлюється, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У пп. "г" п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент вчинення ДТП) визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Матеріалами справи підтверджується наступне :

- цивільна відповідальність ТОВ "Оілгаз-Інвест" щодо страхування автомобіля НОМЕР_4 на момент настання страхової події була застрахована у позивача за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

- настання страхової події за Полісом, що укладений між позивачем та відповідачем;

- здійснення позивачем виплати страхового відшкодування на користь ПАТ УСК "Гарант-Авто" в розмірі 15 984,11 грн. (зі зменшенням на суму франшизи);

- направлення позивачем на адресу відповідача вимоги про добровільну сплату виплачену позивачем суму страхового відшкодування у розмірі 15 984,11 грн.

- непроведення відповідачем сплати суми страхового відшкодування як на момент подання позову до суду, так і на момент розгляду даної справи. Дана обставина відповідачем не спростована.

Враховуючи вищевикладене, у позивача з'явилось право регресної вимоги до відповідача як страхувальника в силу пп. "г" п. 38.1.1 ст. 38 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача, що позивачем не доведено правомірність заявлених вимог, спростовуються вищевикладеним.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не позбавлений права звернутись до суду з позовом про відшкодування завданих йому збитків в порядку ст. 1172 Цивільного Кодексу України.

Враховуючи викладене, до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підтверджені поданими доказами та відповідають нормам матеріального права, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до статті 49 ГПК України, судові витрати в частині сплати судового збору, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оілгаз-інвест" (вул. 60-річчя Жовтня, 154, кв. 57, м. Кременчук, Полтавська обл., 39602), ідентифікаційний код юридичної особи 30941278 на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (вул. Фрунзе, 40, м. Київ, 04080 (адреса для листування : вул. Б.Хмельницького, 42, оф. 44, м. Київ, 01030 ), ідентифікаційний код юридичної особи 20602681 - 15 984,11 грн. вартості виплаченого страхового відшкодування та 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

Повне рішення виготовлено 23.11.2015 р.

Суддя О.В.Ківшик

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.