Рішення

від 16.11.2015 по справі 922/5015/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2015 р.Справа № 922/5015/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровой Т.О.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до ВАТ "П'ятихатки" м. Харків про зобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_2 за дов. №08-1604/2-15 від 09.04.15 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про зобов'язання відкритого акціонерного товариства "П'ятихатки" протягом 3-х місяців з моменту вступу в законну силу рішення суду забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0313га по вулиці Академіка Вальтера, 7Б та вчинити дії щодо реєстрації зазначеної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2436,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем безпідставно не виконуються рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13, від 03.07.2013р. №1209/13, а також норми діючого законодавства, зокрема, Земельного кодексу України, Закону України "Про державний земельний кадастр", Закону України "Про землеустрій".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.09.2015 р. справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23.09.2015 року.

Ухвалою суду від 23.09.2015 року розгляд справи було відкладено на 13.10.2015 року через неявку відповідача у судове засідання та неповідомлення його про дату та місце розгляду справи належним чином.

13.10.2015 року повторно було відкладено на 27.10.2015 року, зобов'язано позивача надати до суду копію витягу про включення відповідача до ЄДРЮОФОП станом на день слухання справи у суді.

Через канцелярію суду 27.10.2015 року (вх.№43438) позивачем надано клопотання про продовження строку вирішення справи на 15 днів.

Також 27.10.2015 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх.43468) про заміну первісного відповідача належним відповідачем. У клопотанні відповідач зазначає, що земельна ділянка не знаходиться у його користуванні оскільки за договром купівлі-продажу у 1999 році була відчужена будівля яка знаходиться на зазначеній ділянці іншій особі. Також разом з клопотанням надав документи для долучення до матеріалів справи, а саме - копію договору купівлі-продажу нежитлової будови від 30.06.1999 року.

Ухвалою суду від 27.10.2015 року строк розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України було продовжено до 16.11.2015 року, відкладено слухання справи на 04.11.2015 року.

Ухвалою суду від 04.11.2015 року розгляд справи було повторно відкладено на 16.11.2015 року.

В призначеному судовому засіданні 16.11.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши клопотання відповідача про заміну первісного відповідача належним відповідачем в порядку ст. 24 ГПК України суд відхиляє подане клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Згідно п.1.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій: 1) розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним; 2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК.

Оскільки від позивача відповідного клопотання або згоди на залучення належного відповідача під час розгляду справи до суду не надходило, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання (вх.№43468) відповідача.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 23 жовтня 1996 року на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №1032 між виконавчим комітетом Харківської міської ради та відкритим акціонерним товариством "П'ятихатки" укладено договір на право тимчасового користування землею №1074 (надалі - ОСОБА_3), за умовами якого відповідач отримав в тимчасове користування земельну ділянку площею 0,0313 га розташовану за адресою: м. Харків, вул. Ак. Вальтера, 7Б, строком на двадцять п'ять років для експлуатації торгівельних приміщень.

Пунктом 2.1. Договору передбачена плата за землю у вигляді земельного податку. Кадастровий номер земельної ділянки не визначений.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013р. № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р., і відповідно до пункту 1.1 цього рішення затверджено базову вартість 1 кв.м земель міста Харкова у сумі 291,18 грн. Пунктом 2 цього рішення визначено, що вказане рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013р. застосовується з 01.01.2014р.

Пунктами 2 та 3 рішення Харківської міської ради від 25.09.2013р. №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013р." встановлено, що плата за землю на підставі даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р. вводиться в дію з 01.01.2014р. Зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові. Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно пункту 2.2 Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р., затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13 управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 4 вищевказаного рішення зобов'язано орендарів земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні на підставі договорів оренди, укладених протягом 1994-1998 років та 1999-2003 років, та які були передані у користування без проведення державної реєстрації цих земельних ділянок:

- укласти із розробниками документації із землеустрою договори на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) стосовно земельних ділянок, переданих їм у користування без проведення державної реєстрації таких земельних ділянок (без присвоєння їм кадастрового номеру);

- забезпечити складання та прийняття технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у строк, що не перевищує 2 календарних місяців з дня набрання чинності цим Рішенням;

- не пізніше 31.12.2013 року вчинити дії, спрямовані на подання складеної (розробленої) технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Управління Держземагентства у м. Харкові для здійснення Державним кадастровим реєстратором державної реєстрації (із присвоєнням кадастрового номеру) земельних ділянок, переданих у користування без проведення їх державної реєстрації (в тому числі, у разі, коли відомості про земельні ділянки, право користування на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель);

- повідомити Департамент земельних відносин Харківської міської ради про здійснення державної реєстрації відповідної земельної ділянки із зазначенням присвоєного кадастрового номеру та долученням копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який було видано на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки.

Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012 р. № 960/12 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Відповідно до пункту 16.4 вказаного Порядку зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, також зміни нормативної грошової оцінки землі.

Департаментом земельних відносин направлений лист-попередження від 08.10.2013 р. №2076/0/225-13, в якому було повідомлено відповідача про необхідність:

- в строк до 01.12.2013 р. забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- в строк не пізніше 31.12.2013 р. подати складену (розроблену) технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Управління Держземагенства у м. Харкові для здійснення реєстрації земельної ділянки із присвоєнням кадастрового номеру;

- в строк до 01.01.2014 р. повідомити Департамент земельних відносин Харківської міської ради про здійснення державної реєстрації земельної ділянки та надати копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на підтвердження державної реєстрації цієї земельної ділянки;

- в строк до 01.02.2014 р. привести розмір плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Одержання вказаного листа підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 18)

Вказані законні вимоги виконавчого органу Харківської міської ради відповідачем було проігноровано, у встановлений термін відповідь на лист до Харківської міської ради направлено не було.

Суд зазначає, що договір на право тимчасового користування землею був укладений відповідно до норм чинного законодавства, які діяли на момент його укладення.

Пунктом 2.1 Договору плата за землю вноситься землекористувачем щомісячно у вигляді земельного податку.

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно підпункту 14.1.147 пункту 1 ст. 14 та пункту 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України плата за землю повинна здійснюватися у формі орендної плати за землю, розмір якої визначається укладеним між сторонами договором оренди землі.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

На даний час земельна ділянка, не внесена до Державного реєстру земель.

Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно ст. 10 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки є об'єктами Державного земельного кадастру.

Положеннями ст. 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що нормативна грошова оцінка відноситься до відомостей про земельну ділянку, які включаються до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Згідно ст. 21 зазначеного Закону відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні.

Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі:

- витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру;

- довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території) за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;

- викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

Положеннями ст. 22 Закону України "Про землеустрій" визначено, що однією із підстав здійснення землеустрою (виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі) є договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.

Відповідно до ст. 67 Закону України "Про землеустрій" фінансування робіт із землеустрою здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів юридичних осіб, громадян та інших джерел, не заборонених законом. На землях комунальної власності за рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються роботи із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних одиниць, складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань з використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, інвентаризації земель. Роботи із землеустрою можуть фінансуватися відповідно до укладених договорів за рахунок коштів громадян, юридичних осіб та інших джерел, не заборонених законом.

Враховуючи викладене, а також рішення Харківської міської ради від 25.09.2013р. № 1269/13, яке є діючим та підлягає виконанню, користувач земельної ділянки зобов'язаний забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0313 га по вул. Ак. Вальтера, 7Б та зареєструвати зазначену земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, проте приймаючи до уваги наданий відповідачем ОСОБА_3 купівлі - продажу нежитлової будови розташованої за адресою : м. Харків,в ул. Ак. Вальтера, №7 "Б" від 30 червня 1999 р., та зареєстровний в реєстрі за №088 та посвідчений приватним нотаріусом по Харківському міському нотаріальному округу ОСОБА_4 суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно умов Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі Відкрите акціонерне товариство "П'ятихатки" (Продавець) продає Релігійній громаді "Харківська християнська церква" (Покупець) нежилу будову площею 520,3 кв. м. Об'єкт, який продається, розташований в місті Харкові, по вул. Ак. Вальтера №7 Б.

В п.6.4. вказаного Договору зазначено, що з моменту отримання від Продавця об'єкту всю відповідальність за його охорону, зберігання, дотримання норм експлуатації, а також будь-які зобов'язання, які виникли після цього та пов'язані з ризиком випадкової загибелі об'єкта чи його частини, несе Покупец.

Відповідно до положень ст. 30 Земельного кодексу України, який діяв на час укладення Договору купівлі-продажу (в редакції від 18.12.1990 №561-ХII) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 7 "Земельного кодексу України" користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. Тимчасове користування землею може бути короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років. У разі виробничої необхідності ці строки може бути продовжено на період, що не перевищує одного строку відповідно короткострокового або довгострокового тимчасового користування.

З огляду на законодавчі приписи норм Земельного кодексу України, судом приходить до висновку про те, що після відчуження відповідачем будівлі за Договором купівлі-продажу від 30.06.1999 року разом із будівлею до нового власника також перейшло право користування земельною діляною, а тому і обов'язки виготовлення технічної документації земельної ділянки повинні бути покладені на нового користувача.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, України, відповідно до якої судові витрати при відмові в позові покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 193, Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 23.11.2015 р.

Суддя ОСОБА_1