Постанова

від 04.11.2015 по справі 910/13919/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2015 р. Справа№ 910/13919/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

За участю секретаря судового засідання Бородулі В.В.

представників сторін:

від позивача - Баховський М.М., дов. б/н від 01.10.2014 р.;

від відповідача - Іценко М.М., голова правління;

Курбет В.В., дов. б/н від 14.07.2014 р.;

Пархоменко С.М., дов. б/н від 14.07.2014 р.;

Підлісний В.О., дов. б/н від 21.10.2015 р.;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Станція

технічного обслуговування «ПІТ-СЕРВІС»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 15.07.2015 року

у справі № 910/13919/14 (суддя Любченко М.О.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Станція

технічного обслуговування «ПІТ-СЕРВІС»

до Гаражно-будівельного кооперативу «ЕНЕРГЕТИК-2»

про визнання договору оренди неукладеним та стягнення

100 940,52 грн.

та зустрічним позовом Гаражно-будівельного кооперативу «ЕНЕРГЕТИК-2»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Станція

технічного обслуговування «ПІТ-СЕРВІС»

про зобов'язання звільнити приміщення та стягнення

73 848,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 року по справі № 910/13919/14 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «ПІТ-СЕРВІС» до Гаражно-будівельного кооперативу «ЕНЕРГЕТИК-2» про визнання неукладеним договору б/н від 01.05.2012 року оренди приміщень між Товариством з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «ПІТ-СЕРВІС» та Гаражно-будівельним кооперативом «ЕНЕРГЕТИК-2», а також стягнення 100 940,52 грн.

Частково задоволено позов Гаражно-будівельного кооперативу «ЕНЕРГЕТИК-2» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «ПІТ-СЕРВІС» про зобов'язання звільнити приміщення та стягнення 73 848,79 грн.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «ПІТ-СЕРВІС» у строк не пізніше 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили звільнити будівлю «5 ремонтних боксів», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Камишинська, 4.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «ПІТ-СЕРВІС» на користь Гаражно-будівельного кооперативу «ЕНЕРГЕТИК-2» заборгованість в сумі 72 588,54 грн. та господарські витрати в розмірі 12 797,81 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «ПІТ-СЕРВІС» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 року по справі № 910/13919/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю, а в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Шевченко Е.О. та призначено до розгляду на 28.10.2015 року.

13.10.2015 року та 30.10.2015 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «ПІТ-СЕРВІС» надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги, в яких останнє підтримало апеляційну скаргу.

21.10.2015 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Гаражно-будівельного кооперативу «ЕНЕРГЕТИК-2» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній проситв апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «ПІТ-СЕРВІС» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 року по справі № 910/13919/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю, а в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Представники Гаражно-будівельного кооперативу «ЕНЕРГЕТИК-2» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечували проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «ПІТ-СЕРВІС» (далі - орендар, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС») та Гаражно-будівельним кооперативом «ЕНЕРГЕТИК-2» (далі - орендодавець, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, ГБК «ЕНЕРГЕТИК-2») було підписано договір оренди приміщень (далі - Договір оренди).

За умовами Договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування будівлю з п'яти боксів площею 129 кв.м для здійснення статутної діяльності і належну до неї земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Камишинська, 4, та зобов'язується сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 3.1 Договору оренди за користування приміщенням орендар має здійснювати щомісячно до п'ятого числа поточного місяця оплату в розмірі 4 543 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Згідно з п. 3.2 Договору оренди, за користування земельною ділянкою під забудовою орендарем вноситься плата в сумі 1 500 грн. на місяць.

У відповідності до п. 2.1 Договору оренди сторонами погоджено, що договір набуває чинності з дня його укладання та діє протягом року.

Згідно акту № 4 від 30.06.1998 року (т. 1 а.с. 132) складеного для прийняття в експлуатацію 5 ремонтних боксів та оприбуткування їх як основні засоби з 30.06.1998 року, а також акту прийняття в експлуатацію (т. 1 а.с. 125-131), вказані бокси було збудовано за замовленням ГБК «ЕНЕРГЕТИК-2» та введено в експлуатацію і прийнято останнім.

ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС», звертаючись з первісним позовом, просить визнати Договір оренди неукладеним та стягнути 100 940,52 грн. безпідставно набутих ГБК «ЕНЕРГЕТИК-2» коштів.

В свою чергу ГБК «ЕНЕРГЕТИК-2» звернувся із зустрічним позовом до позивача, в якому просить зобов'язати ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» звільнити будівлю «5 ремонтних боксів» за адресою: місто Київ, вул. Камишинська, 4 та стягнути з ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» заборгованість по орендній платі за Договором оренди у сумі 73 848,79 грн.

Стосовно вимог первісного позову колегія суддів зазначає наступне.

Договір оренди з боку ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» підписано директором Точіліною А.А., з боку ГБК «ЕНЕРГЕТИК-2» головою правління Іценко М.М. та скріплено печатками сторін.

Повноваження зазначених представників сторін підтверджуються наявними в матеріалах справи витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З умов Договору оренди встановлено, що сторонами погоджено такі істотні умови договору, як предмет, ціна та строк, а отже, спірний правочин було вчинено (укладено) у належній письмовій формі.

Пунктом 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 року № 11 передбачено, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що сторонами вчинялись дії, направленні на виконання спірного правочину. Зокрема, внесення ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» часткових оплат з посиланням у призначенні платежу на спірний Договір за користування нежитловими приміщеннями, що підтверджується представленими суду платіжними дорученнями та касовими ордерами. Крім того, у матеріалах справи є докази внесення орендарем часткової оплати за спожиті під час користування п'ятьма гаражними боксами комунальні послуги, в тому числі, водо- та електропостачання.

ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» посилається на не передання йому наведених вище гаражних боксів у користування за Договором оренди.

Вказане спростовується умовами п. 2.1 Договору оренди, за яким «приміщення рахується переданим орендодавцем в оренду після підписання даного договору».

Оскільки Договір оренди з боку ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» підписано директором Точіліною А.А. і скріплено відбитком печатки господарського товариства, то вказане свідчить про факт отримання у користування предмету оренди.

Крім того, представники ГБК «ЕНЕРГЕТИК-2», під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції заперечували проти тверджень орендаря та зазначали, що ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» на час розгляду справи не звільнив 5 ремонтних боксів, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Камишинська, 4, більш того його майно знаходиться у зазначених приміщеннях.

Належних доказів повернення вказаного приміщення за Договором оренди орендодавцеві матеріали справи не містять.

Вказане вище свідчить про вчинення сторонами дій, направлених на виконання умов Договору оренди, що виключає можливість визнання спірного договору неукладеним.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 12.03.2014 року по справі № 927/341/13.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав визнання Договору оренди б/н від 01.05.2012 року неукладеним.

Більш того, у даному випадку, позовна вимога про визнання правочину неукладеним не відповідає передбаченим законом способам захисту цивільних прав та охоронюваних законом інтересів.

Аналогічні висновки містяться у абз. 8 п. 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 року № 11.

Також аналогічну правову позицію висловлено у висновках Верховного суду України про практику застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України.

Стосовно посилання ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» на відсутність у орендодавця права розпоряджатись об'єктом нерухомого майна, то вказане не свідчить про наявність підстав для визнання правочину неукладеним, оскільки наведені обставини можуть свідчити про наявність підстав для визнання договору недійсним, як такого, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Під час слухання справи у суді першої інстанції ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» не заявлялося вимог про визнання недійсним Договору оренди.

Положеннями ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання Договору оренди приміщень недійсним суду надано не було.

За змістом п. 2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013 року № 12 за своєю правовою природою договір оренди може бути визнано судом недійсним лише на майбутнє.

Згідно пояснень сторін, Договір оренди приміщень, укладений між ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» та ГБК «ЕНЕРГЕТИК-2», є припиненим з 23.06.2014 року.

Договір оренди за своєю правовою природою може бути визнаний недійсним лише на майбутнє, тобто договір оренди, який припинився, неможливо визнати недійсним.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 22.11.2012 року та від 02.04.2013 року по справах № 5021/202/12 та № 10/113пд відповідно.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні первісних позовних вимог щодо визнання неукладеним Договору оренди приміщень б/н від 01.05.2012 року.

Щодо позовних вимог ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» про стягнення з ГБК «ЕНЕРГЕТИК-2» грошових коштів у сумі 100 940,52 грн. на підставі ст.1212 Господарського процесуального кодексу України, як безпідставно отриманих, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Тобто у разі, коли поведінка осіб або інша подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 року по справі № 6-88цс13.

Договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі, й щодо зобов'язання повернути майно.

Дана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 24.09.2014 року по справі № 6-122цс14.

У даному випадку, грошові кошти, сплачені ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» саме на виконання умов Договору оренди, а не у позадоговірних зобов'язаннях.

Посилання на неукладеність договору в якості обґрунтування наявності підстав для повернення сплачених на його виконання грошових коштів, ніяким чином не свідчить про відсутність між сторонами правовідносин щодо найму майна, прав та обов'язків, що виникають з таких відносин, в тому числі, щодо внесення орендної плати, що в свою чергу виключає можливість застосування до таких відносин приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Вищого господарського суду України від 04.07.2013 року по справі № 5009/4426/12.

Оскільки встановлено наявність між сторонами договірних відносин з оренди майна на підставі Договору оренди, то повернення сплачених на його виконання грошових коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України є безпідставним.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» до ГБК «ЕНЕРГЕТИК-2» про стягнення грошових коштів в сумі 100 940,52 грн. задоволенню не підлягають.

Стосовно зустрічного позову ГБК «ЕНЕРГЕТИК-2» про стягнення заборгованості за Договором оренди у сумі 73 848,79 грн. та зобов'язання звільнити будівлю «5 ремонтних боксів», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Камишинська, 4, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за Договором оренди у сумі 73 848,79 грн. колегія суддів звертає увагу на положення Договору оренди.

Як зазначено вище, п. 3.1 Договору оренди сторонами погоджено, що за користування приміщенням орендар має здійснювати щомісячно до п'ятого числа поточного місяця оплату в розмірі 4 543,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до п. 3.2 Договору оренди за користування земельною ділянкою під забудовою орендарем вноситься плата в сумі 1 500,00 грн. на місяць.

Згідно п.п. 3.3, 3.4 Договору оренди, орендар окремо від орендної плати сплачує згідно з показниками лічильників по фактичним витратам використання водопостачання, проведене орендарем. Розрахунок фактичної вартості споживчої електроенергії проводиться орендарем у відповідності з показниками лічильників електроенергії, який локально обліковує кількість спожитої електроенергії згідно тарифів, за якими орендодавець розраховується з постачальником електроенергії.

ГБК «ЕНЕРГЕТИК-2» до матеріалів справи надав розрахунки, за якими орендодавцю за період 01.05.2012 року по 31.03.2014 року нарахована оплата за Договором оренди на загальну суму 177 976,49 грн., яка складається з оплати орендних платежів та плати за землю у сумі 138 989,00 грн. та оплати за спожиті послуги (водо -, електропостачання, телефонний зв'язок та приєднання до мережі Інтернет) у сумі 38 987,49 грн.

На підтвердження надання орендарю комунальних та телекомунікаційних послуг орендодавцем представлено до матеріалів справи договір про надання електрозв'язку № 4400020427 від 20.12.2002 року з розшифровками за кожен місяць користування, акти встановлення телефону та підключення до окремої лінії, а також договори № 3897 від 20.02.1998 року про постачання електричної енергії та № 8771/5-14 від 20.12.2000 року на послуги водопостачання та водовідведення.

За твердженнями ГБК «ЕНЕРГЕТИК-2», орендар свої грошові зобов'язання за Договором оренди належним чином не виконував, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість на загальну суму 73 848,79 грн.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції ухвалою від 30.10.2014 року призначалася судова експертиза з метою встановлення, у тому числі, дійних обсягів споживання орендарем послуг з водо- та електропостачання.

У відповідності до висновку експерта № 15546/14-45 від 04.02.2015 року, обсяг спожитої ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» електричної енергії становить 71 105 кВт вартістю 26 046,72 грн., а водопостачання - 284 куб.м на загальну суму 954,24 грн.

ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» будь-яких обґрунтованих заперечень стосовно викладених судовим експертом висновків не представлено. Крім того, жодних заперечень з приводу користування послугами телефонного зв'язку та мережею Інетернет, електро- та водопостачанням суду надано не було.

За таких обставин, з урахуванням висновку судової експертизи, за користування об'єктом оренди у період з 01.05.2012 року по 31.03.2014 року у орендаря виник обов'язок з внесення оплати, що включає орендні платежі, плату за землю, комунальні та телекомунікаційні послуги на загальну суму 169 780,62 грн.,

Матеріалами справи підтверджується, що орендарем на виконання умов Договору було перераховано орендодавцеві грошові кошти на загальну суму 97 192,08 грн., яка складається з орендних платежів у сумі 61 355,39 грн., платежів за спожиті комунальні послуги з водо- та електропостачання в розмірі 30 336,69 грн. А також, з внесеної орендарем оплати за телекомунікаційні послуги на суму 5 500,00 грн.

За таких обставин загальний розмір заборгованості ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» за Договором оренди становить 72 588,54 грн., а не 73 848,79 грн. як зазначав орендодавець у зустрічному позові.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ГБК «Енергетик-2» до ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» про стягнення заборгованості за Договором оренди у розмірі 72 588,54 грн.

Щодо позовних вимог ГБК «Енергетик-2» про зобов'язання звільнити будівлю «5 ремонтних боксів», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Камишинська, 4, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалося вище, п. 2.1 Договору оренди визначено, що він діє протягом одного року.

Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

З огляду на положення ст. 764 Цивільного кодексу України, у зв'язку з продовженням користування орендованим майном, враховуючи пояснення представників орендодавця, проти яких орендар не навів ґрунтовних заперечень, строк спірного правочину 01.05.2013 року та 01.05.2014 року було поновлено загалом до 01.05.2015 року.

Одночасно, за приписами ст.591 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст.291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору

Положеннями даної статті передбачено право орендаря на використання спеціального способу розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього та право вимагати повернення предмету оренди, якщо наймач не вносить плату за користування об'єктом оренди протягом трьох місяців.

З матеріалів справи та пояснень сторін встановлено, що починаючи з грудня 2013 року ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» не вносилась орендна плата за користування п'ятьма гаражними боксами, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Камишинська, 4, які отриманні в оренду на підставі Договору оренди. Зазначені обставини також підтверджуються висновком судової експертизи № 15546/14-45 від 04.02.2015 року.

Оскільки орендарем порушено зобов'язання з внесення орендної плати з грудня 2013 року по червень 2014 року, то 18.06.2014 року орендодавець направив ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» повідомлення № 28 від 18.06.2014 року про відмову від Договору оренди б/н від 01.05.2012 року. Дане повідомлення отримано представником ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» 23.06.2014 року, що підтверджується поштовим повідомленням № 0101303780395, та не заперечувалось представником ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС».

За таких обставин, орендодавець скористався своїм правом на відмову від Договору оренди у поряду ст. 782 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим, Договір оренди б/н від 01.05.2012 року є припиненим з 23.06.2014 року.

Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи, що Договір оренди відповідно до положень ст. 782 Цивільного кодексу України є припиненим з 23.06.2014 року, а отже відсутня правова підстава у орендаря для користування предметом оренди, то у відповідності до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» зобов'язане повернути предмет оренди ГБК «Енергетик-2».

ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» продовжує займати приміщення 5 ремонтних боксів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Камишинська, 4, що підтверджується поясненнями сторін.

Обраний позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту відповідає ст. 16 Цивільного кодексу України та за своєю правовою природою є зобов'язанням орендаря виконати свій обов'язок з повернення об'єкту оренди після припинення договору.

Враховуючи досліджене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ГБК «Енергетик-2» до ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» про зобов'язання звільнити будівлю «5 ремонтних боксів», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Камишинська, 4.

При цьому, судова колегія вважає висновок суду першої інстанції про зазначення у резолютивній частині рішення строку повернення об'єкта оренди (не пізніше, ніж десять календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили) таким, що відповідає вимогам закону. Зазначена правова позиція також відображена у п. 9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» від 23.03.2012 року № 6, якою передбачено, що у рішеннях суд повинен вказати найменування майна, місце його знаходження (у спорі про передачу майна), строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні первісних позовних вимог та часткове задоволення зустрічних позовних вимог в частині стягнення заборгованості за Договором оренди з ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» на користь ГБК «Енергетик-2» у розмірі 72 588,54 грн. та зобов'язання ТОВ «СТО «ПІТ-СЕРВІС» звільнити будівлю «5 ремонтних боксів», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Камишинська, 4.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «ПІТ-СЕРВІС» у апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 року по справі № 910/13919/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «ПІТ-СЕРВІС» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «ПІТ-СЕРВІС» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Станція технічного обслуговування «ПІТ-СЕРВІС» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 року по справі № 910/13919/14 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/13919/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.Ф. Синиця

Е.О. Шевченко

Повний текст рішення складено 09.11.2015 року.