Ухвала

від 17.11.2015 по справі 808/2063/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2015 рокусправа № 808/2063/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймаркет»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дій, протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Строймаркет» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило визнати протиправними дії по складанню Акту камеральної перевірки податкової звітності з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності №1739/15-02/25222180 від 25.11.2014; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 09.12.2014 №0014631502 та №0014681502, винесені на підставі Акту камеральної перевірки податкової звітності з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності №1739/15-02/25222180 від 25.11.2014.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням ТОВ «Строймаркет» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача просила задовольнити вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник податкового органу просила відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Строймаркет» до податкового органу подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), відповідно до яких підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю, а саме:

за 2012 рік від 21.02.2012 на суму 246 168,38 грн., які сплачуються у період з січня по листопад щомісячно у розмірі 20 514,03 грн., у грудні у розмірі 20 514,05 грн.;

за 2013 рік від 20.02.2013 на суму 175 841,36 грн., які сплачуються у період з січня по листопад щомісячно у розмірі 14 653,45 грн., у грудні у розмірі 14 653,41 грн.;

за 2014 рік від 19.02.2014 на суму 175 841,36 грн., які сплачуються у період з січня по грудень щомісячно у розмірі 14 653,45 грн.

20.06.2012 до контролюючого органу подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 203 442,84 грн., які сплачуються у період з січня по квітень щомісячно у розмірі 20 514,03 грн., у травні у розмірі 18 812,57 грн., у період з червня по грудень щомісячно у розмірі 14 653,45 грн.

Податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за звітні податкові періоди: за 2012 рік, 2013 рік, 2014 рік.

За результатами перевірки складено Акт від 25.11.2014 р. №1739/15-02/25222180., яким встановлені порушення позивачем п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України внаслідок несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності. Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) орендної плати за землю передбачена ст. 126 Податкового кодексу України. Розрахунок штрафних санкцій наведено у додатку до Акту від 25.11.2014 №1739/15-02/25222180.

Вказаний Акт разом із додатком направлено на адресу позивача поштою та отримано його уповноваженим представником за довіреністю 03.12.2014, про що свідчить його підпис у відповідній графі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 09.12.2014:

№0014631502 про сплату 28 996,76 грн. штрафу у розмірі 20%, застосованого за затримку більше 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 144 983,80 грн.;

№0014681502 про сплату 8 871,95 грн. штрафу у розмірі 10%, застосованого за затримку до 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 88 719,50 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення 13.12.2014 були направлені позивачу поштою та отримані уповноваженим представником за довіреністю 19.12.2014.

За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Особливості порядку проведення камеральної перевірки передбачений ст. 76 Податкового кодексу України.

Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Податковим кодексом України передбачена виключна компетенція саме податкової служби робити висновки за результатами проведених перевірок.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно із п. 86.2 ст.86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податковим органом при проведенні камеральної перевірки порушень вищезазначених норм податкового законодавства допущено не було, в зв'язку з чим судом першої інстанції вірно зазначено про відсутність підстав для визнання їх дій протиправними.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема:

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.1, 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 50.1 ст.50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

За змістом п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу).

За приписами п.286.2. ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України).

Як встановлено пп. 54.3.5. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

При цьому, згідно із п. 102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

За змістом пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 126.1 ст. 120 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суми грошових зобов'язань в податкових деклараціях з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2012, 2013, 2014 роки позивачем були визначені самостійно

При цьому сума нарахованого штрафу, відповідає розрахунку розміру штрафної санкції, доданому до акту перевірки від 25.11.2014 №1739/15-02/25222180. Факт пропуску відповідачем граничних строків сплати самостійно узгоджених грошових зобов'язань підтверджується копією облікової картки платника податків - ТОВ «Строймаркет» за платежем орендна плата з юридичних осіб. Зазначених фактів доводами апеляційної скарги не спростовано.

За таких обставин колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про правомірність нарахування штрафних санкцій за прострочення сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб.

Перевищення податковим органом своєї компетенції тягне за собою застосування до посадових осіб цього суб'єкта владних повноважень відповідних заходів примусу в розрізі адміністративної, кримінальної відповідальності тощо, однак жодним чином не звільняє платника від обов'язку сплати податкових зобов'язань та штрафних санкцій у необхідному розмірі відповідно до чинного законодавства України. Отже, навіть виявлені факти порушення процедури проведення спірної перевірки (у разі їх наявності) не мають обов'язковим наслідком недійсність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами цієї перевірки.

Враховуючи викладене підстави для скасування оскаржених податкових рішень, за яким позивачу нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату орендної плати за землю відсутні.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 20 листопада 2015 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: А.О. Коршун