ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2015 р. Справа № 923/1524/15
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Реда Україна", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Подсолнух-1", м. Херсон
про стягнення 945739,17 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - представник ОСОБА_1, довіреність від 27.08.2015р.;
від відповідача - представник ОСОБА_2, договір про надання юридичних послуг від 26.10.2015р.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бета-Реда Україна" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Подсолнух-1" заборгованість у розмірі 945739,17 грн., з якої: 815739,17 грн. - сума основного боргу та 130000,00 грн. - сума штрафу. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору поставки № 57 від 23.09.2013р., положення ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 629 ЦК України та ст.ст. 180, 193, 265 ГК України.
27 жовтня 2015 року представник позивача подав до суду клопотання, в якому просить долучити до матеріалів справи копії банківських виписок. Дане клопотання з додатком суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи (а.с. 164-188).
27 жовтня 2015 року до суд від позивача у справі надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 814947,17 грн. та штраф у розмірі 130000,00 грн. В обґрунтування даної заяви позивач посилається на ті обставини, що відповідач частково сплатив суму основного боргу, а саме: 03.07.2015р. сплатив 149,00 грн., 01.09.2015р. сплатив 200,00 грн., 08.09.2015р. сплатив 45,00 грн., 15.09.2015р. сплатив 100,00 грн., 21.09.2015р. сплатив 149,00 грн., 29.09.2015р. сплатив 49,00 грн., 06.10.2015р. сплатив 100,00 грн. Загальна вартість оплат складає: 792,00 грн. Враховуючи вищезазначені оплати, сума основного боргу зменшилася та станом на 13.10.2015 року складає: 814 947,17 грн. Дану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та долучив до справи (а.с. 153-161).
Ухвалою від 27.10.2015р. суд, відповідно до положень ч.3 ст. 69 ГПК України продовжив строк вирішення спору у справі № 923/1524/15 на п'ятнадцять днів - до 17.11.2015р.
10 листопада 2015 року до початку судового засідання від відповідача у справі надійшло клопотання, в якому просить призначити колегіальний розгляд справи № 923/1524/15.
Листом за вих. №01.01-16/11169/15 від 10.11.2015р., головою господарського суду Херсонської області ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні клопотання про призначення колегіального розгляду справи № 923/1524/15.
10 листопада 2015р. до початку судового засідання представник позивача через канцелярію суду подав письмові пояснення. Дані письмові пояснення з додатком суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.
Також 10.11.2015р. до початку судового засідання представник позивача з супровідним листом для залучення до матеріалів справи подав копію додаткової угоди №2 до договору поставки №57 від 23.09.2013р. Дані документи суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.
Крім того, 10.11.2015р. до початку судового засідання представник позивача в порядку ст.ст. 22, 38 ГПК України подав клопотання, в якому просить витребувати від ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області (73008, м. Херсон, вул. І. Кулика, 143а) наступні документи, а саме: податкові декларації з ПДВ по ТОВ "Подсолнух-1) (код ЄДРПОУ 37960103, юридична адреса: 73000, АДРЕСА_1) за вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року, за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень, травень 2015 року, з додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).
Представник позивача у судовому засіданні 10.11.2015р. підтримав клопотання про витребування доказів.
Представник відповідача у судовому засіданні 10.11.2015р. заперечив проти задоволення вищезазначеного клопотання.
У судовому засіданні 10.11.2015р. суд відмовив позивачу у задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки в матеріалах справи міститься достатньо доказів для повного, всебічного і об'єктивного вирішення справи по суті.
Представник відповідача у судовому засіданні 10.11.2015р. надав суду письмові пояснення, в яких просить повністю відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки позивач не довів наявність існування заборгованості. Дані письмові пояснення суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.
У судовому засіданні 10.11.2015р. оголошувалась перерва до 15 год. 00 хв. 10.11.2015р., а також до 15 год. 00 хв. 17.11.2015р., з підстав передбачених ст. 77 ГПК України.
17 листопада 2015 року до початку судового засідання представник позивача через канцелярію суду подав письмові пояснення та додаткові пояснення. Дані матеріали суд прийняв до розгляду та долучив до справи.
Також 17 листопада 2015 року до початку судового засідання представник позивача через канцелярію суду подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 814298,17 грн. та штраф у розмірі 130000,00 грн. В обґрунтування даної заяви позивач посилається на ті обставини, що відповідач у період з 07.10.2015р. по 17.11.2015р. частково сплатив заборгованість у розмірі 649,00 грн., а тому сума основного боргу зменшилася та станом на 17.11.2015р. складає 814298,17 грн. Дану заяву суд прийняв до розгляду та долучив до справи.
Представник відповідача у судовому засіданні 17.11.2015р. подав клопотання, в якому просить суд залучити до матеріалів справи копії накладних на повернення товару позивачу та копію Акту переоцінки оптової ціни №1 від 11.12.2014р. Дане клопотання з додатком суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, лише в частині основного боргу у розмірі 4800,00 грн., та надав аналогічні пояснення тим, які містяться у письмових поясненнях від 10.11.2015р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
в с т а н о в и в:
Матеріали справи свідчать, що 23 вересня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Бета-Реда Україна" (надалі - позивач або постачальник) і товариством з обмеженою відповідальністю "Подсолнух-1" (надалі - відповідач або отримувач) був укладений договір поставки № 57 (надалі - договір).
Умовами п.1.1. договору встановлено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник передає отримувачу непродовольчі товари за асортиментом і ціною, що наведені в накладних передачі товару, для демонстрації та продажу, а отримувач зобов'язується здійснювати продаж товарів та сплачувати постачальнику їх вартість, визначену у накладних при передачі відповідного товару, а також сплачувати постачальнику маркетингові послуги щодо рекомендації по продажу товару, які надає постачальник.
Відповідно до умов п. 6.1. договору, право власності на поставлені товари переходить до отримувача з моменту його поставки, а саме з моменту приймання-передачі товару у відповідності до умов п. 2.1. цього договору.
Відповідно до умов 9.1. договору, грошові кошти за поставлений товар, а також винагороду, яка визначена цим договором, перераховуються отримувачем на поточний рахунок постачальника по мірі реалізації товару, але не рідше одного разів у тиждень кожного вівторка. При цьому, кінцевий розрахунок між сторонами здійснюється не пізніше 5-го числа місяця наступного за розрахунковим місяцем. Винагорода, яка визначена у п. 8.1. цього договору, повинна бути оформлена актом, який сторони підписують та скріпляють печатками.
Термін дії договору становить два роки з дати підписання. У разі відсутності заяви жодної із сторін про припинення або зміну цього договору протягом останнього місяця строку його дії договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п.12.1. договору).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що на виконання у мов договору позивач у період з 02.04.2015р. по 18.06.2015р. поставив відповідачу товар на загальну суму 793305,31 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с. 33-88).
Позивач також зазначає, що у період з 18.06.2015р. по 03.07.2015р. поставив відповідачу товар на загальну суму 189103,81 грн., проте відповідач не повернув позивачу видаткову накладну № 3115 від 18.06.2015р. на суму 82870,07 грн., видаткову накладну № 399 від 01.07.2015р. на суму 15 727,82 грн. видаткову накладну № 400 від 03.07.2015р. на суму 4579,02 грн., видаткову накладну № 3157 від 03.07.2015р. на суму 85926,90 грн.
У зв'язку із неповернення вказаних накладних, позивач надіслав на адресу відповідача лист-вимогу від 21.08.2015р. про повернення документів, який був отриманий останнім 08.09.2015р. (а.с. 110-113).
Позивач звертає увагу, що станом на час розгляду справи у суді, жодних заперечень щодо викладених обставин, на лист-вимогу про повернення документів № б/н від 21.08.2015р. на адресу позивача не надійшло, а сама вимога залишена відповідачем без розгляду.
Позивач також звертає увагу, що 31.03.2015р. між позивачем і відповідачем був підписаний акт звіряння взаємних розрахунків за договором № 57 від 23.09.2013р. на суму 4800,00 грн., акт звіряння взаємних розрахунків за договором № 57 від 23.09.2013р. на суму 377933,39 грн., акт звіряння взаємних розрахунків за договором № 57 від 23.09.2013р на суму 456783,81 грн. Загальна сума актів звіряння взаємних розрахунків, відповідно до яких відповідач визнає заборгованість перед позивачем складає 839517,17 грн. (а.с. 27-32).
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду (28.08.2015р.), за останнім утворилася заборгованість у розмірі 815739,17 грн.
Отже, у зв'язку із несплатою відповідачем суми боргу у розмірі 815739,17 грн. грн., позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 815739,17 грн. та суму штрафу у розмірі 130000,00 грн.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Матеріали справи свідчать, що у листі від 20.10.2015р. (а.с. 137) та у заяві про зменшення позовних вимог від 20.10.2015р. (а.с. 153-154), позивач повідомляє суд про те, що відповідно до платіжного доручення №54 від 03.07.2015р. відповідачем було перераховано позивачу 149,00 грн., в рахунок часткової сплати суми основного боргу. Наявність даних обставин відповідач у судових засіданнях не заперечував.
Таким чином, з огляду на те, що позивачем позовна заява направлена до суду поштою 28.08.2015р., а відповідачем 03.07.2015р. було сплачено позивачу 149,00 грн., в рахунок погашення частини суми основного боргу, а тому в цій частині суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з необґрунтованістю.
Матеріали справи також свідчать, що у листі від 20.10.2015р. та у заявах про зменшення розміру позовних вимог від 20.10.2015р. та від 17.11.2015р., позивач повідомляє суд про те, що відповідач у період з01.09.2015р. по 17.11.2015р. частково сплатив заборгованість за договором, загальний розмір здійснених відповідачем оплат становить 1292,00 грн. Наявність даних обставин відповідач у судових засіданнях не заперечував.
Оскільки дані обставини визнаються сторонами у справі, а також те, що у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, суд вважає, що спір в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1292,00 грн. відсутній, а тому, в цій частині позовних вимог на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України суд припиняє провадження у справі.
Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Відповідно до положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Щодо неповернених відповідачем накладних, за поставлений позивачем у період з 18.06.2015р. по 03.07.2015р. товар на загальну суму 189103,81 грн., суд зазначає, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 08.11.2007р., позивачу належить індивідуальний податковий номер - 354804326558.
Так, з огляду на розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів від 20.07.2015р. (а.с. 129), обсяг здійсненої ТОВ "Бета-Реда Україна" до ТОВ "Подсолнух-1" поставки (без ПДВ) за 6 (шостий) місяць 2015 року складає 126305,90 грн., сума ПДВ складає 25261,19 грн., разом за 6 (шостий) місяць 2015 року складає 151567,09 грн.
З огляду на розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів від 20.08.2015р. (а.с. 131), обсяг здійсненої ТОВ "Бета-Реда Україна" до ТОВ "Подсолнух-1" поставки (без ПДВ) за 7 (сьомий) місяць 2015 року складає 88528,11 грн., сума ПДВ складає 17705,62 грн., разом за 7 (сьомий) місяць 2015 року складає 106233,73 грн.
Таким чином, вищезазначені розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів є письмовими доказами, які підтверджують факт поставки позивачем продукції (товарів) відповідачу за червень, липень 2015 року на загальну суму 257800,82 грн.
Суд також звертає увагу, що відповідачем 27.10.2015р. надані банківські виписки, які підтверджують, що у період з 27.05.2014р. по 26.08.2014р. відповідач перерахував позивачу 350034,71 грн. (а.с. 165-188).
Також 17.11.2015р. відповідачем надано копії накладних на повернення товару позивачу та копію Акту переоцінки оптової ціни №1 від 11.12.2014р.
Проте, вказані часткові оплати, часткове повернення товару та переоцінка ціни товару були здійснені відповідачем до підписання актів звіряння взаєморозрахунків, які були складені між сторонами у період з 01.01.2015р. по 31.03.2015р. Загальна сума актів звіряння взаємних розрахунків, відповідно до яких відповідач визнає заборгованість перед позивачем складає 839517,17 грн.
Суд зазначає, що матеріалах справи наявні видаткові накладні та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, які підтверджують обсяг поставок після підписання актів звіряння взаєморозрахунків на суму 793305,31 грн. Таким чином, загальна сума поставок товару підтверджується на суму 1632822,48 грн.
Відповідачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували відсутність заборгованості перед позивачем за договором поставки.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до умов п.2.1.3. договору приймання-передача товару здійснюється на підставі видаткової накладної. При передачі товару підписується видаткова накладна на такий товар, яка оформлюється відповідно до вимог чинного законодавства. Момент підписання накладної вважається моментом передачі товару. Підписана видаткова накладна є підтвердженням відсутності зауважень щодо кількості переданого товару (відповідність зазначеної у накладній та фактично переданій). Претензії щодо кількості переданого за накладною товару після її підписання не приймаються
Грошові кошти за поставлений товар, а також винагороду, яка визначена цим договором, перераховуються отримувачем на поточний рахунок постачальника по мірі реалізації товару, але не рідше одного разів на тиждень кожного вівторка. При цьому, кінцевий розрахунок між сторонами здійснюється не пізніше 5-го числа місяця наступного за розрахунковим місяцем. Винагорода, яка вказана у п. 8.1. цього Договору, повинна бути оформлена актом, який сторони підписують та скріплюють печатками (п.9.1. договору)
Враховуючи, що останні поставки позивачем були здійснені в липні 2015 року, то на момент звернення з позовною заявою про стягнення заборгованості, зобов'язання по оплаті за отриманий товар виникло за усіма поставками.
Отже, наявність в матеріалах справи, підписаних без претензій і зауважень актів звірки взаєморозрахунків (а.с. 27-32), приймається судом у якості доказів визнання боргу відповідачем, тому суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог та необхідність стягнення заборгованості в сумі 814298,17 грн., враховуючи часткову оплату відповідачем заборгованості у період з 03.07.2015р. по 17.11.2015р.
Доказів сплати залишку суми основного боргу у розмірі 814298,17 грн. відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 814298,17 грн., є доведеними і обґрунтованими.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 130000,00 грн., суд зазначає наступне.
Право на нарахування штрафу сторони узгодили в п.9.3. договору, яким передбачили, що у випадку порушення умов п.9.1. цього договору, отримувач сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5000,00 грн., за кожне таке порушення.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
За поданим позивачем розрахунком, розмір штрафу становить 130000,00 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку про його правильність та відповідність умовам договору.
Доказів погашення заявленої до стягнення суми штрафу відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення сум штрафу у розмірі 130000,00 грн., є доведеними.
Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд звертає увагу, що відповідач у своїх письмових поясненнях від 10.11.2015р. зазначає про недоведеність позивачем існування боргу, проте вказані твердження відповідача спростовуються актами звірки взаєморозрахунків (а.с. 27-32), відповідно до яких відповідач визнав існування заборгованості перед позивачем у розмірі 839517,17 грн.
Отже, доводи відповідача в частині невизнання позовних вимог підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються вищезазначеним.
Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та письмові пояснення, виходячи з умов договору поставки, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, відносяться на сторони пропорційно від розміру задоволених позовних вимог.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про дату складення повного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Подсолнух-1" (73000, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ - 37960103) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Реда Україна"(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, код ЄДРПОУ - 35480438) суму основного боргу у розмірі 814298,17 грн., суму штрафу у розмірі 130000,00 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 18911,80 грн.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1292,00 грн.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 23.11.2015р.
Суддя С.В. Нікітенко
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2015 |
Оприлюднено | 30.11.2015 |
Номер документу | 53735763 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Нікітенко С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні