Ухвала

від 23.11.2015 по справі 821/1263/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1263/15-а

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічна фірма "РВіК" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічна фірма "РВіК" про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, -

В С Т А Н О В И В:

22 квітня 2015 року ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області звернулася до суду з позовом до ТОВ "Виробничо-технічна фірма "РВіК" про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України в розмірі 4857,75грн., який виник у зв'язку з несвоєчасністю внесення до Державного бюджету збору за користування радіочастотним ресурсом України за період з 01 січня 2010 року по 01 серпня 2012 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить постанову суду скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні позову.

Згідно із п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ВТФ "РВіК" є юридичною особою та знаходиться на податковому обліку у ДПІ у м.Херсоні.

На підставі наказу від 27 липня 2012 року №722, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 ПК України ДПІ у м.Херсоні проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ВТФ "РВіК" з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету збору за користування радіочастотним ресурсом України за період з 01 січня 2010 року по 01 серпня 2012 року, за результатами якої складений акт від 17 серпня 2012 року №1629/15-2/19228415.

На підставі акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 13 вересня 2012 року №0007611502 про збільшення суми грошового зобов'язання за збір за користування радіочастотним ресурсом України на суму 10647,50грн., з яких за основним платежем на суму 7278,40грн., за штрафними санкціями на суму 3368,10грн.

За змістом пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно ч.4 ст.45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Пунктом 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 54.5. ст.54 ПК України встановлено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п.57.3 ст. 57 ПК України).

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року у справі № 2а-3926/12/2170 апеляційну скаргу ТОВ "Виробничо-технічна фірма "РВіК" задоволено частково, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року змінено: абзац другий резолютивної частини викладено в наступній редакції: «Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 13 вересня 2012 року №0007611502 в частині донарахування збору за користування радіочастотного ресурсу на суму 4826,4грн. та штрафних санкцій на суму 959,7грн.», в іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду залишено без змін.

Таким чином, у зв'язку з існуючою переплатою на інтегрованих картках платника у сумі 2,65 грн., залишок несплаченого податкового боргу становить 4857,75 грн.

04 вересня 2014 року позивачем направлено вимогу № 9654-25 форми «Ю» про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 4857,75грн., яке відповідно до поштового повідомлення №7300802898060 отримано відповідачем 26 вересня 2014 року.

Однак, доказів оскарження податкової вимоги в судовому порядку сторони не надали.

Враховуючи, що відповідачем не погашений податковий борг, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічна фірма "РВіК" – залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: О.І. Шляхтицький