Постанова

від 10.11.2015 по справі 808/8045/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року 16:40Справа № 808/8045/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 1.Головного управління державної служби з питань праці у Запорізькій області

2.Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області

про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління державної служби з питань праці у Запорізькій області, в якому позивач просить суд (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 03.11.2015) стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 133,84 грн. за кожен день затримки починаючи з дня звільнення (10.08.2015) по день фактичного розрахунку (30.09.2015).

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що наказом Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області № 31-к від 10.08.2015 позивача звільнено із займаної посади за згодою сторін відповідно до ч. 1 статті 36 КЗпП України. Проте під час звільнення позивачу не була виплачена заробітна плата. Територіальна державна інспекція з питань праці у Запорізькій області погасила заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 лише 30.09.2015. Вважає, що з вини Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області, права та обов'язки якої перейшли до Головного управління державної служби з питань праці у Запорізькій області, вона вчасно не отримала свою заробітну плату. В зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку по виплаті заробітної плати.

15 жовтня 2015 року від відповідача надійшли письмові пояснення по суті заявлених вимог. У вказаних поясненнях відповідач зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з питань праці, яка утворилась внаслідок реорганізації шляхом злиття Державної інспекції з питань праці та Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки. Згідно інформації про юридичну особу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.10.2015, Територіальна державна інспекція з питань праці у Запорізькій області (ЄДРПОУ 38025299) з 20.03.2015 перебуває в стані припинення. Згідно частини 2 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. 10.08.2015 ОСОБА_1 звільнено з посади, відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України, про що свідчить запис з її трудової книжки та наказ № 31-к. Звільнення позивача здійснювалось заступником Голови комісії з реорганізації Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області Царенком О.Є., який підписував дані документи. У відповідності до абзацу 3 частини 1 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття державному реєстратору подається разом з іншими документами передавальний акт підписаний головою і членами комісій. На сьогоднішній день передавальний акт комісіями Головного управління Держпраці у Запорізькій області та Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області не підписаний. Територіальна державна інспекція з питань праці у Запорізькій області продовжує існувати до моменту підписання передавального акту та внесення до ЄДР запису про припинення. Вважає, що Головне управління Держпраці у Запорізькій області не може нести відповідальність за здійснення розрахунку з позивачем, який був працівником Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області. Просить суд, замінити неналежного відповідача - Головне управління Держпраці у Запорізькій області на належного - Територіальну державну інспекцію з питань праці у Запорізькій області.

В судовому засіданні 03 листопада 2015 року представник відповідача підтримав заявлене клопотання.

Позивач проти заявленого клопотання заперечив.

Відповідно до ч.3 ст. 52 КАС України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

З урахуванням зазначеної норми, в якості другого відповідача судом залучено Територіальну державну інспекцію з питань праці у Запорізькій області, розгляд справи відкладено до 10 листопада 2015 року.

Представники сторін в судове засідання 10 листопада 2015 року не з'явились, надіслали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.4 ст.122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень статті 122 КАС України, з урахуванням клопотання всіх сторін про розгляд справи за їх відсутності, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області № 39-к від 02.07.2012 позивача призначено на посаду головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та господарського забезпечення Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області. Наказом Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області № 12-к від 01,04.2013 позивача переведено до відділу організаційно - аналітичного забезпечення, зв'язків з громадськістю та засобами масової інформації. Наказом Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області № 31-к від 10.08.2015 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за згодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України.

Згідно з ч.1 ст.116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною 1 статті 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до довідки Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області № 02-04/0396 від 12.08.2015 у другого відповідача перед позивачем наявна заборгованість по невиплаченій заробітній платі при звільненні в сумі 914,75 грн., з них: заробітна плата - 688,70 грн. та компенсація за невикористані відпустки - 226,05 грн.

Факт несвоєчасного розрахунку з позивачем Територіальною державною інспекцією з питань праці у Запорізькій області не заперечується. Що, зокрема, підтверджується довідкою другого відповідача від 15.10.2015 №03-03/0438 відповідно до якої, з ОСОБА_1 розрахувались тільки 30.09.2015.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.1995 (зі змінами та доповненнями), порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На виконання вказаної норми закону Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого1995 року № 100 затверджений «Порядок обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок №100).

Також, згідно до п.32 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року N 348).

Згідно з вимогами п.2 Порядку № 100 обчислення середньомісячної заробітної плати здійснюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до п.5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з п.8 Порядку №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Із п.5 Порядку №100 вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абз.1 п.8 цього порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Відповідно до довідки Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області № 02-03/0419 від 15.09.2015 середньоденна заробітна плата позивача складає 133,84 грн.

Відтак, станом на 30.09.2015 (день фактичного розрахунку з позивачем) минув 51 календарний день (період часу з 10.08.2015 по 30.09.2015 включно).

Таким чином, сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, яка підлягає стягненню, складає 6825,84 грн. (виходячи з розрахунку (133,84 грн. * 51 день = 6825,24 грн.).

Проте вказане сума підлягає стягненню з Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області, а не з Головного управління державної служби з питань праці у Запорізькій області, як то просить позивач, з огляду на наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (далі - постанова КМУ №442) постановлено утворити Державну службу України з питань праці реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з питань праці та Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки і поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці (Держпраці), Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики.

У відповідності до пункту 5 постанови КМУ № 442 та пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» (далі - Постанова КМУ №1074), центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

У відповідності до пункту 6 постанови КМУ № 442, центральні органи виконавчої влади, що припиняються згідно з цією постановою, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах до завершення здійснення заходів з утворення центральних органів виконавчої влади, яким передаються повноваження та функції центральних органів виконавчої влади, що припиняються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 100 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці. Установлено, що територіальні органи, які утворюються є правонаступниками територіальних органів Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці, що реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань праці (також пункт 12 постанови КМУ № 1074).

16 вересня 2015 року Кабінетом Міністрів України винесено розпорядження № 929-р «Про питання Державної служби з питань праці», яким погоджено пропозицію Міністра соціальної політики щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань праці постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 № 96 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці» (Офіційний вісник України, 2015, № 21) функції і повноваження Державної інспекції з питань праці, що припиняється (згідно з додатком).

Згідно інформації про юридичну особу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з офіційного сайту Міністерства юстиції України (usr.minjust.gov.ua) станом на час розгляду справи, Територіальна державна інспекція з питань праці у Запорізькій області (ЄДРПОУ 38025299) з 20.03.2015 перебуває в стані припинення (згідно з додатком).

Згідно частини 2 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Здійснення заходів, пов'язаних з утворенням та реорганізацією центральних органів виконавчої влади, регулюється Порядком здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою КМУ № 1074. Відповідно до пункту 15 Порядку, у разі припинення органу виконавчої влади, Кабінет Міністрів України утворює відповідну комісію, затверджує її голову та визначає строк проведення реорганізації або ліквідації. Головою комісії з припинення органу виконавчої влади затверджується керівник або заступник керівника органу виконавчої влади, що припиняється.

Як встановлено з матеріалів справи, 10.08.2015 ОСОБА_1 звільнено з посади, відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України, про що свідчить запис з її трудової книжки та наказ № 31-к. Звільнення позивача здійснювалось заступником Голови комісії з реорганізації Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області Царенком О.Є., який підписував дані документи.

У відповідності до пункту 7 постанови КМУ № 1074 майнові права та обов'язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта.

У відповідності до пункту 23 постанови КМУ № 1074 передавальний акт чи розподільчий або ліквідаційний баланс складається комісією після закінчення строку пред'явлення вимог кредиторами та задоволення або відхилення таких вимог, підписується членом комісії - бухгалтером та затверджується головою комісії. Розподільчий баланс або передавальний акт повинен містити положення про правонаступництво щодо всіх фінансових зобов'язань органу виконавчої влади або територіального органу, що припиняється, всіх його кредиторів та боржників, у тому числі зобов'язання, які оспорюються сторонами.

У відповідності до абзацу 3 частини 1 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття державному реєстратору подається разом з іншими документами передавальний акт підписаний головою і членами комісій.

Як пояснив представник Головного управління державної служби з питань праці у Запорізькій області на теперішній час передавальний акт комісіями Головного управління Держпраці у Запорізькій області та Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області не підписаний.

Отже, Територіальна державна інспекція з питань праці у Запорізькій області продовжує існувати до моменту підписання передавального акту та внесення до ЄДР запису про припинення, та продовжує відповідати по своїм зобов'язанням в тому числі і щодо своєчасності нарахування та виплати заробітної плати.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку за період з 10.08.2015 по 30.09.2015 в розмірі 6825,84 грн. з Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно статті 86 КАСУ суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області (ЄДРПОУ 38025299) на користь ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку за період з 10.08.2015 по 30.09.2015 в розмірі 6825,84 грн. (шість тисяч вісімсот двадцять п'ять гривен вісімдесят чотири копійки).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П.Бойченко