Постанова

від 20.11.2015 по справі 822/5970/15

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/5970/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2015 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Атоммонтажсервіс" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся з позовом до Славутської ОДПІ Головного управління ДФС у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001532201 від 06.10.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що працівниками податкового органу проведено позапланову документальну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ "Тітан Протекшн" та ТОВ "Гонаб за період з 01.11.2014 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт № 260/22/30563645 від 18.09.2015 року та винесено податкове повідомлення-рішення №0001532201 від 06.10.2015 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на 638189 грн., в тому числі основний платіж 425459 грн., та 212730 грн. штрафних санкцій.

В результаті проведеної перевірки виявлено порушення вимог пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.6, ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, ст.201.7, ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 425459 грн., в тому числі за листопад 2014 року в сумі 133622 грн., за грудень 2014 року в сумі 291837 грн.

З прийнятим податковим повідомленням-рішенням не погоджується та вказує, що здійснені між ним та зазначеними вище контрагентами господарські операції мали реальний характер, підтверджені належними доказами, а тому твердження відповідача про безпідставне формування податкового кредиту згідно отриманих податкових накладних є необґрунтованим.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав заперечення проти позову, в якому вказує, що при дослідженні взаємовідносин позивача із зазначеними контрагентами встановлено порушення вимог Податкового кодексу України. Зазначає, що метою укладених договорів не була передача товару, а лише її документування та відображення в бухгалтерському обліку.

Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним та просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та взаємному зв'язку, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що ТОВ "Атоммонтажсервіс", код ЄДРПОУ 30563645, зареєстроване 01.10.1999 року, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На підставі наказу від 25.08.2015 №357 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Атоммонтажсервіс" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ "Тітан Протекшн" (код 39241467) та ТОВ "Гонаб (код ЄДРПОУ 39126075) за період з 01.11.2014 року по 31.12.2014 року.

За результатами перевірки виявлені порушення позивачем вимог пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.6, ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, ст.201.7, ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 425459 грн., в тому числі за листопад 2014 року в сумі 133622 грн., за грудень 2014 року в сумі 291837 грн.

На підставі виявлених порушень складено акт № 260/22/30563645 від 18.09.2015 та винесено податкове повідомлення-рішення №0001532201 від 06.10.2015 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на 638189 грн., в тому числі основний платіж 425459 грн., та 212730 грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, судом приймається до уваги наступне.

Відповідач зазначає, що висновки щодо порушення вказаних положень податкового законодавства ґрунтується на твердженні про відсутність фактичного здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, які не мали реального товарного характеру ТОВ "Атоммонтажсервіс" із контрагентами ТОВ "Тітан Протекшн" та ТОВ "Гонаб".

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "Тітан Протекшн", ТОВ "Гонаб" укладено договори купівлі-продажу (№25/07-14 від 25 липня 2014 року арк.36, №30/10-14 від 30 жовтня 2014 року арк.90, №05/11-14 від 05 листопада 2014 року арк.96, №01/12-14 від 01 грудня 2014 року арк.103), згідно умов яких продавець зобов'язується передати у власність товар, а покупець (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити його. Асортимент товару, його кількість та вартість зазначаються у накладних, що є невід'ємною частиною договорів. Товар передається покупцю окремо узгодженими партіями, на кожну з яких виписується накладна.

Факти поставки, оплати та оприбуткування товарів за вказаними договорами підтверджуються відповідними накладними (№3 від 01.12.2014, №4 від 01.12.2014, №36 від 01.12.2014, №37 від 01.12.2014, №38 від 01.12.2014, №39 від 01.12.2014, №20 від 02.12.2014, №21 від 02.12.2014, №40 від 02.12.2014, №57 від 02.12.2014, №82 від 02.12.2014, №30 від 03.12.2014, №31 від 03.12.2014, №83 від 03.12.2014, №84 від 03.12.2014, №85 від 03.12.2014, №49 від 04.12.2014, №50 від 04.12.2014, №51 від 04.12.2014, №65 від 05.12.2014, №66 від 05.12.2014, №117 від 10.12.2014, №139 від 11.12.2014, №140 від 11.12.2014, №153 від12.12.2014, №154 від 12.12.2014, та податковими накладними (№3 від 25.07.2014, №4 від 25.07.2014, №36 від 25.07.2014, №37 від 25.07.2014, №38 від 25.07.2014, №39 від 25.07.2014, №20 від 25.07.2014, №21 від 25.07.2014, №40 від 25.07.2014, №57 від 25.07.2014, №82 від 25.07.2014, №30 від 25.07.2014, №31 від 25.07.2014, №83 від 25.07.2014, №84 від 25.07.2014, №85 від 25.07.2014, №49 від 25.07.2014, №50 від 25.07.2014, №51 від 25.07.2014, №65 від 25.07.2014, №66 від 25.07.2014, №117 від 25.07.2014, №139 від 25.07.2014, №140 від 25.07.2014, №153 від 25.07.2014, №154 від 25.07.2014, №85 від 13.11.2014, №189 від 25.11.2014, №190 від 25.11.2014, №203 від 26.11.2014, №48 від 14.12.2014, видатковими накладними (№85 від 13.11.2014, №189 від 25.11.2014, №190 від 25.11.2014, №203 від 26.11.2014, №29 від 14.12.2014, №, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, згідно положень яких первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджуючи надані позивачем первинні документи встановлено, що останні містять всі необхідні реквізити.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 даної статті встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198).

Відповідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Форма та порядок заповнення податкової накладної передбачені ст. 201 ПК України, відповідно до п. 201.1 якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у даному пункті.

Згідно п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як передбачено п.п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, ПКУ визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

На основі отриманих податкових накладних, суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях по податку на додану вартість за відповідні періоди.

Чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що законодавець не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року №3477-IV, є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживань з їх боку (рішення Європейського суду від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Зважаючи на зазначене, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на інформаційний лист про неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів щодо підтвердження господарських відносин з позивачем в зв'язку з їх відсутністю за місцезнаходженням як на підставу для висновків про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за наслідками таких господарських операцій.

Суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача, щодо неспроможності ТОВ "Гонаб" та ТОВ "Тітан Протекшн" здійснення господарських операцій, які передбачені договорами між ТОВ "Атоммонтажсервіс" необхідних умов для ведення господарської та економічної діяльності внаслідок відсутності технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів, оскільки, відповідач не довів, а суд не встановив наявність будь-яких визначених нормативно-правовими актами нормативів кількості працюючих, та інших засобів, необхідних для укладання певних видів господарських договорів. Тому, висновки відповідача щодо відсутності достатньої кількості працюючих та основних засобів суперечать ст.ст.6, 12 ГК України. Крім того, суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України не передбачено обов'язку покупця перевіряти у продавця місцезнаходження майна, наявність основних засобів, трудових ресурсів. Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.03.2014 по справі №К/9991/27474/12. Також, укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів постачальником. До того ж, відповідачем не доведено неможливості поставки спірними постачальниками товарів наявними у них силами та засобами (ухвала Вищого адміністративного суду України від 26.06.2013 по справі №К/9991/71450/12).

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, стосовно того, що до договору №01/12-14 від 01.12.2014 року укладеного між ТОВ "Гонаб" та ТОВ "Атоммонтажсервіс" не надано сертифікати якості на поставку товарно-матеріальних цінностей, так як в матеріалах справи міститься сертифікат якості товарно-матеріальних цінностей (вих. №702 від 14.12.2014 року).

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності своїх висновків щодо порушення позивачем п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.1 п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, вони є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, податкове повідомлення-рішення №0001532201 від 06 жовтня 2015 року не відповідає дійсним обставинам справи та прийняте з порушенням норм чинного податкового законодавства, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.98 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 198, 200, 201 ПК України, ст.ст.11, 71, 98 158 - 163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адмінстративний позов задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Хмельницькій області №0001532201 від 06 жовтня 2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Атоммонтажсервіс", код ЄДРПОУ 30563645, судовий збір в сумі 9572 (дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 83 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 24 листопада 2015 року

Суддя /підпис/ОСОБА_1 "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1