Ухвала

від 05.11.2015 по справі п/811/619/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2015 рокусправа № П/811/619/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.,

представників сторін:

позивача : - Валявська О.О., дов. від 04.09.15

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 р. у справі № П/811/619/15

за позовом Корпорації "Система ССБ" (виробниче об"єднання)

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2015 Корпорація "Система ССБ" (виробниче об'єднання) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 16.10.2014 № 0001722202, яким збільшена сума податку на додану вартість у розмірі 72 902 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція (штраф) у розмірі 36 451 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 16.10.2014 №0001732202, яким зменшений розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9 173 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що господарській операції між позивачем та ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» мали реальний характер, підтверджені належними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку; угоди, укладені між позивачем та вказаним контрагентом, недійсними у судовому порядку не визнавались, загальні вимоги, передбачені Цивільним кодексом України, були дотримані, а тому такі правочини не можуть не братись до уваги податковим органом. За таких обставин, на думку позивача, податковий кредит сформовано правомірно, а висновки податкового органу є безпідставними.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015р. у справі № П/811/619/15 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що позивач мав господарські відносини з ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» з приводу виконання укладеної угоди підряду (зняття рослинного ґрунту, автоперевезення, інші земляні роботи), реальність здійснення яких підтверджена належним чином сформованою первинною документацією, а висновки податкового органу щодо нікчемності укладених угоди ґрунтуються на акті перевірки контрагента позивача, яким встановлено нереальність здійснення господарської діяльності ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК». Проте, з огляду на те, що податковий орган не звертався до суду з позовом про визнання недійсними угод ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК», таке твердження є протиправним, оскільки визнавати угоди недійсними чи нікчемними податковий орган не уповноважений, а висновки на підставі припущень та домислів не можуть слугувати підставою для притягнення платника податків до відповідальності.

Не погодившись з постановою суду, Кіровоградською ОДПІ подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015р. у справі № П/811/619/15, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги повністю повторюють висновки акту перевірки. Скаржник наполягає на тому, що первинні документи позивача не підтверджують реальність здійснення господарських операцій з сумнівним контрагентом, оскільки акт приймання передавання виконаних робіт не дає можливості встановити зміст та обсяг наданих послуг. Крім того, скаржник наполягає на тому, що документи, виписані сумнівним контрагентом не можуть вважатись первинною документацією, оскільки не є належним доказом реального надання придбаних робіт.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники відповідача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені. Представником позивача в судовому засіданні надані заперечення на доводи апеляційної скарги.

Обставини, пов'язані з проведенням Кіровоградською ОДПІ документальної позапланової невиїзної перевірки Корпорації "Система ССБ" (ВО) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» за період з 01.03.2014 по 31.03.2014 (акт № 195/11-23-22-02/23235177 від 02.10.2014, а. с.11-31) встановлені під час цієї перевірки порушення, зміст цих порушень та зміст прийнятих на підставі вказаного акту перевірки спірних податкових повідомлень-рішень відображені в постанові Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спірним є питання щодо висновків відповідача про неправомірність формування Підприємством податкового кредиту за рахунок ПДВ, сплаченого в ціні придбання робіт згідно господарських операцій з контрагентом ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК», реальність яких не підтверджена належним чином, і про завищення в зв'язку з цим від'ємного значення податку на додану вартість.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Кіровоградської ОДПІ не підлягає задоволенню з таких підстав:

За висновками акту перевірки позивача від 02.10.2014 в результаті порушення Корпорації "Система ССБ" (ВО) п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України:

- занижено податок на додану вартість за березень 2014 року на загальну суму 72 902 грн.,

- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19 Декларації з ПДВ) на суму 9173,00 грн. та залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.19 Декларації з ПДВ) на суму 27 072 грн.

У Листі ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

За визначенням, наведеним у ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

У відповідності до п.198.2 ст.198 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних відносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно положень п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п.200.3 ст.200 ПК України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Разом з тим, за приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Таким чином, саме податкова накладна, як звітний податковий документ, є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, і має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Докази відсутності у контрагента Корпорації "Система ССБ" (ВО), - ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК», статусу юридичних осіб, статусу платників ПДВ на момент реалізації господарських операцій, відповідачем суду не надані, що, в свою чергу, свідчить про наявність спеціальної податкової правосуб'єктності у контрагентів позивача під час реалізації господарських договорів.

У ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що між Корпорацією «Система ССБ» (ВО) (Замовник) та ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» (Підрядник) укладений договір № 04-11/2013 від 04.11.2013 (а. с.52-60).

Згідно п.1.1 даного Договору Підрядник зобов'язався виконати на замовлення Замовника та здати йому в установлений договором строк роботи по будівництву об'єкту: «Будівництво ферми по відгодівлі каченят-бройлерів, на території Євминської сільської ради Козелецького району Чернігівської області», а Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик, проектну документацію, копії дозвільних документів на виконання робіт по будівельному майданчику, прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх, згідно з умовами даного договору.

Також між Корпорацією «Система ССБ» (ВО) (Замовник) та ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» (Підрядник) укладений договір № 03-02/2014 від 03.02.2014 (далі - Договір) (а. с.85-93).

Згідно п.1.1 даного Договору Підрядник зобов'язався виконати на замовлення Замовника та здати йому в установлений договором роботи по будівництву об'єкту: «Будівництво комбікормового заводу потужністю 20т./год. із відділенням складу зберігання зерна на 30 тис. тон в Козелецькому районі Чернігівської області», а Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик, проектну документацію, копії дозвільних документів на виконання робіт по будівельному майданчику, прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх, згідно з умовами даного договору.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 Договорів встановлено, що розрахунки за виконані підрядником роботи здійснюються замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника протягом п'яти банківських днів із дати підписання сторонами акту виконаних робіт та довідки за формою КБ-3 з урахуванням раніше перерахованої передоплати.

При цьому, у п.5.3 Договорів передбачено право Підрядника залучати до виконання цього Договору третіх осіб (субпідрядників) за письмовим погодженням з Замовником.

Позивачем надано первинні документи, які свідчать про виконання Договорів, а саме: додатками до Договорів, графіки фінансування, податкові накладні, платіжні доручення про перерахування позивачем на рахунок ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» кошів згідно погоджених графіків, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та акти прийняття виконаних будівельних робіт, в яких зазначені види робіт, виконані Підрядником, ліцензія ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком) (а. с.61-84, 61-102, 111-113).

Вказані документи є достатніми для підтвердження господарської операції виконання ремонтних робіт за Договорами підряду.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів того, що виписані вказаним контрагентом позивача податкові накладні, які є за приписами Податкового кодексу України підставою для формування податкового кредиту платника податків, не відповідають положенням Наказу Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 14.01.2014 № 10, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за № 185/24962.

Тобто, наведені вище належним чином оформлені первинні документи, достовірність яких не викликає сумніву, підтверджують реальність господарських операцій позивача з вищевказаним контрагентом та рух активів у процесі здійснення господарської операції і зміни у власному капіталі позивача.

Використання даних робіт у власній господарській діяльності Підприємства відповідачем не заперечувалось.

Підприємством задекларовано в декларації з податку на додану вартість суму ПДВ, сплачену позивачем у вартості робіт, отриманих від компанії ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» (а. с.43-51).

При цьому, доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку Підприємства матеріали справи не містять.

Доводи скаржника про порушення Корпорації "Система ССБ" (ВО) податкового законодавства обґрунтовані даними, отриманими відповідачем від інших податкових органів, а саме:

- актом Криворізької південної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 31.07.2014 № 749/22.05/32264535 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ВТК «Алькор» та ТОВ «Олегріс» за березень 2014 р." (а. с.128-143).

Вказаним актом зафіксована документальне не підтвердження реальності здійснення господарських відносин між ТОВ «Олегріс» (договір купівлі-продажу будівельного обладнання ) - ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» за березень 2014 р. та подальша реалізація товару робіт/послуг, до ТОВ «Миколаївський будівельний комбінат» та СП Корпорація «Система-ССБ», за наслідками чого ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» завищено податковий кредит на загальну суму 144937,83 грн. по взаємовідносинам з «Олегріс» за березень 2014 р., та податкові зобов'язання на загальну суму 153697,95 грн. за березень 2014 р. по взаємовідносин з ТОВ «Миколаївський будівельний комбінат» на суму 44551,22 грн. та СП Корпорація «Система-ССБ» на суму 109146,73 грн.

- довідка ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська отримано довідку від 04.07.2014 № 715/04-62-22-3/38675766 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Олегріс» (код ЄДРПОУ 38675766), щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків - ТОВ «Гідротех Інжинірінг» (код ЄДРПОУ 30166282), та ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» (код ЄДРПОУ 32264535) за березень 2014 року», згідно якого встановлено (мовою оригіналу).

В даній довідці зазначено, що місцезнаходження платника податків встановлено; підтвердити причетність до реєстрації, створення та діяльності підприємства не виявилося можливим у зв'язку з неможливість опитати керівників та засновників на предмет їх причетності до створення та ведення господарської діяльності платника податків, відповідно до критеріїв, визначених Наказом ГУ Міндоходів № 245/ДСК від 05.07.2013 підприємство віднесене до категорії «податкова яма», тобто існує вірогідність формування платником фіктивного податкового кредиту.

З огляду на придбання контрагентом позивача - ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» будівельних матеріалів (арматури, плит перекриття, фундаментних блоків) у ТОВ «Олегріс» (а. с.18) за операціями, які суперечать моральним засада суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на зменшення бази оподаткування, відповідачем зроблено висновок про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» з виконання будівельних робіт за вищевказаними Договорами.

Стосовно таких доводів податкового органу колегія суддів зазначає наступне:

Частинами 5 ст.203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Також безпідставними є посилання відповідача на фіктивність діяльності ТОВ «Олегріс» (контрагента ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК»), оскільки податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України).

Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність також визнається тільки судом.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення згідно приписів ст.71 КАС України, не надано суду рішень, які б визнавали недійсним вказаний вище правочин.

Також жодною нормою законодавства України не передбачався обов'язок платників податків - одержувачів товарів (робіт, послуг) - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей повноти сплати податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей про походження дані товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.

Тим більш, що з наведених вище обставин вбачається, що предмет правочину між позивачем і ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» (виконання будівельних робіт) не є тотожні предмету правочину ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» і ТОВ «Олегріс» (купівля-продаж будівельних матеріалів), що виключає у даному випадку можливість нереальності господарських операцій по ланцюгу постачання.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень від 16.01.2014 №0001722202, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 109353 грн. у тому числі за основним платежем 72902 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 36451 грн. (а. с.32) та № 0001732202 року, яким Підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 9173 грн. (а. с.34).

Таким чином, суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог Корпорація "Система ССБ" (ВО).

З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 р. у справі № П/811/619/15 - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 р. у справі № П/811/619/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко