Постанова

від 23.11.2015 по справі 815/259/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/259/15

Категорія: 8.4.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік ЛТД» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі за позовом Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік ЛТД» про припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ :

З позовом до суду звернулась Державна податкова інспекція в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік ЛТД» про припинення юридичної особи.

15.01.2015 року було відкрито провадження по справі та надано відповідачу строк до 23.01.2015 року для надання заперечень.

Справа розглянута в порядку скороченого провадження.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено повністю. Припинено юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю «Керамік ЛТД» (67801, Одеська область, Овідіопольський р-н, смт Овідіополь, вул. Дальня, буд.119, Код ЄДРПОУ 13910086). Постанова направлена для виконання державному реєстратору Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області.

Не погодившись з таким рішенням товариство з обмеженою відповідальністю «Керамік ЛТД» звернулося з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до вимог пп.1, 2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що ТОВ «Керамік ЛТД», ідентифікаційний код юридичної особи 13910086, взято на облік платника податків у Державній податковій інспекції в Овідіопольському районі Одеської області 09.02.1993 року за №1. Заборгованість перед бюджетом відсутня. Валютний рахунок відсутній та розрахунковий відкрито в АБ «Укргазбанк». ТОВ «Керамік ЛТД» остання податкова звітність до ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області подавалась 17.10.2013 року, про що свідчить акт від 16.12.2014 року № 2333/15-1, складений Державною податковою інспекцією в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (а.с. 5).

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність позовні вимоги задовольнити повністю.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Керамік ЛТД» не подається податкова звітність, а саме з 17.10.2013 року, що є підставою для припинення юридичної особи. Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу» позивач є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій у тому числі й в судовому порядку, в зв`язку з чим його позови щодо стягнення податкової заборгованості та припинення підприємницької діяльності віднесені до компетенції адміністративних судів згідно ч.1 ст.17, п.5 ч.4 ст.50,104 КАС України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Пунктом 1.11 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно до вимог ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарний квартал, півріччя, три квартали, рік.

Відповідно до вимог п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Отже, з вищезазначених правових норм вбачається, що органи державної влади за порушення закону можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, зокрема, звернення до суду із позовом про припинення юридичної особи у випадку неподання такою особою протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону. При цьому, для застосування даної оперативно-господарської санкції необхідним є встановлення та доведення факту порушення такою особою відповідних положень податкового законодавства.

ТOB «Керамік ЛТД» обрано спрощену систему оподаткування та є платником єдиного податку 4 групи. Однак, у зв'язку із набранням з 01.01.2015 року чинності змінами, що були внесені до Податкового кодексу України згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, з 01.01.2015 року було змінено групи платників єдиного податку та всі без виключення юридичні особи, що обрали дану спрощену систему оподаткування, крім сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, були віднесені до 3 групи платників єдиного податку, із припиненням існування 5 та 6 групп.

Положеннями п.п. 291.2. 291.3 Податкового кодексу України передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до вимог п.296.3 ст.296 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною до 01.01.2015 року) платники єдиного податку третьої-шостої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду. Згідно з чинною редакцією даної законодавчої норми аналогічний звітний період встановлено лише для платників єдиного податку третьої групи, тобто групи, до якої на цей час має відноситись TOB «Керамік ЛТД».

На підставі вимог п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Таким чином, сукупний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що ТОВ «Керамік ЛТД» як платник єдиного податку має подавати до податкових органів податкову декларацію за звітний період - квартал, граничний термін подання якої становить 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Так, остання податкова декларація TOB «Керамік ЛТД» як платника єдиного подачку була подана до ДПІ в Овідіопольському районі 16.10.2013 року за звітний період - ІІІ квартал 2013 року. Наступним звітним періодом, за який мала бути подана відповідна податкова декларація, був IV квартал 2013 року, а граничний строк її надання відповідно до п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України сплинув 10.02.2014 року.

Таким чином, визначений ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» річний строк неподання податкової звітності до податкових органів обчислюється саме з моменту неподання податкової декларації за IV квартал 2013 року у визначений законодавством термін, а саме з 10.02.2014 року, оскільки до цього моменту підприємство не зобов'язано звітувати перед податковими органами.

В той же час, як вважає апелянт, з думкою якого погоджується суд апеляційної інстанції, вважаючи встановленим факт неподання TOB «Керамік ЛТД» протягом року до податкових органів податкової звітності, суд першої інстанції спирався на докази, подані ДПІ в Овідіонольському районі, що підтверджували неподання відповідачем звітності станом на грудень 2014 року, тобто до моменту спливу річного терміну із часу подання відповідачем останньої декларації за IV квартал 2013 року, яким є 10.02.2015 року.

Отже, на підставі наведеного колегія суддів вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Позивач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позивача.

Згідно положень ч. 10 ст. 183 2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 183-2; 195; 197; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік ЛТД» задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року - скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області у справі №815/259/15.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян

Суддя: О.І. Шляхтицький