Постанова

від 17.11.2015 по справі 813/4002/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року Справа № 876/7293/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Качмара В.Я.,

суддів – Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участі секретаря – Ратушної М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (правонаступник Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі за позовом Приватного підприємства «Оліяр» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу,

                                                   В С Т А Н О В И В :

03.06.2014 Приватне підприємство «Оліяр» (далі – ПП) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ) у якому, просило визнати незаконним та скасувати наказ від 03.06.2014 №151 «Про проведення виїзної позапланової документальної перевірки ПП Оліяр» (далі - Наказ).

Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що Наказ прийнято відповідачем протиправно та передчасно, оскільки у підприємства не сплило встановлених податковим законодавством 10 робочих днів з дня отримання запиту ДПІ для надання відповіді на такий. Більше того, вважає, що належним чином повідомило та надало податковому органу усю запитувану ним інформацію, а відтак підстав для призначення перевірки у відповідача не було.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі №813/4002/14 заявлений позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржила ДПІ, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. У поданій апеляційній скарзі покликається на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, позивач надав неповну відповідь на запит ДПІ, а також ним подавались уточнюючі розрахунки за період який уже перевірявся податковим органом, що є достатнім для проведення перевірки та прийняття оскаржуваного Наказу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем спірний Наказ прийнято передчасно та без належних для цього правових підстав, а відтак такий підлягає скасуванню.

Проте, такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, відповідачем 03.06.2014 на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, 78.1.3 п.78.1 ст.78 ПК України прийнято Наказ яким вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ПП з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарських взаємовідносинах з 21 контрагентом за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 та 2 контрагентами за період з 01.01.2010 по 31.12.2011, тривалістю 15 робочих днів з 03.06.2014 (а.с.8).

Позивач, не погодившись із таким Наказом ДПІ, звернувся до адміністративного суду із цим позовом.

Відповідно до п.20.1 ст.20 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) контролюючі органи мають право, зокрема: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення, а також для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на адресу ПП було надіслано запит від 23.05.2014 №5312/10/2200 про надання інформації та її документального підтвердження (а.с.9).

У вказаному запиті, податковий орган, з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства просив надати інформацію та її документальне підтвердження щодо господарських відносин із 23 контрагентами позивача за січень-грудень 2012 року, по яких існує сумнів стосовно факту здійснення фінансово-господарських операцій.

Також, з метою документального підтвердження фінансово-господарських відносин з такими контрагентами, відповідач просив надати копії первинних, бухгалтерських та інших документів, а також вказати причини включення до складу податкового кредиту податкових накладних, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, наявних розбіжностей завищення податкового кредиту (заниження податкових зобов'язань) згідно «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», пояснення щодо формування складу інших витрат та доходів, формування собівартості виконаних робіт (наданих послуг) та ін.

У відповідь на вказаний запит податкового органу, позивач листом від 02.06.2014 №020614-П надіслав на адресу ДПІ пояснення та реєстри податкових накладних, які були використані в процесі формування податкового кредиту по ПДВ (а.с.12-13). Решта документів не надіслана у зв'язку із знаходженням таких в архіві та їх великою кількістю, що займе тривалий час для копіювання.

Разом з тим, контролюючий орган в силу того, що позивачем не було надано всіх витребуваних документів та пояснень, на підставі положень пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, 78.1.3 п.78.1 ст.78 ПК України здійснив заходи щодо проведення документальної перевірки.

Приписи п.75.1 ст.75 ПК України визначають, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Отже, зі змісту наведеної статті вбачається, що документальна перевірка може бути плановою або позаплановою, а також виїзною чи невиїзною.

Згідно із пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Пунктом 78.4 ст.78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно із пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Тобто, для виникнення у податкового органу права на проведення документальної позапланової перевірки за пунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України необхідна обов'язкова наявність таких умов у сукупності:

1) за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Так, стосовно першої умови, то податковий орган посилається на наявність розбіжностей у деклараціях з ПДВ у показниках податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинах із 23-ма контрагентами позивача.

Стосовно наявності другої умови, то згідно запиту ДПІ, контролюючий орган фактично просив надати усю інформацію та ряд документів для підтвердження фінансово-господарських відносин із контрагентами ПП, однак позивачем було надано лише реєстри податкових накладних та неповну інформацію, які не спростували виявлені податковим органом порушення податкового законодавства по взаємовідносинах із зазначеними контрагентами.

З огляду на викладене, слід зазначити, що надання позивачем певних документів, що витребувані ДПІ, жодним чином не може звужувати повноваження контролюючого органу на проведення перевірок суб'єктів господарювання, в разі якщо такі не спростовують виявлені порушення.

Більше того, ненадання повної інформації та витребуваних документів ПП не заперечується.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що платником податків 22.04.2013 та 24.04.2013 подано контролюючому органу уточнюючі розрахунки зобов'язань по ПДВ за період березень-травень 2012 року, який перевірявся контролюючим органом, що в силу пп.78.1.3 п.78.1 ст.78 ПК України є також самостійною підставою для проведення позапланової перевірки податкових зобов'язань ПП за вказані місяці.

Тому, оскільки у відповідача були наявні передбачені приписами пп.78.1.1 та 78.1.3 п.78.1 ст.78 ПК України підстави для призначення перевірки, то оскаржуваний Наказ, на підставі якого таку було призначено та проведено, на думку апеляційного суду, прийнятий відповідачем правомірно.

Висновки суду першої інстанції щодо передчасності прийняття оскаржуваного Наказу у зв'язку із тим, що такий прийнято до спливу 10 робочих днів з дня отримання запиту, на думку апеляційного суду є неспроможними, свідчать про переоцінку ним фактичних обставин справи, довільне і неправильне трактування вимог податкового законодавства, оскільки такі наслідки могли бути лише в разі прийняття наказу про проведення перевірки до спливу вказаного строку, за умови ненадання підприємством запитуваної інформації та документів, однак в даному випадку ПП надала 02.06.2014 відповідь на запит ДПІ, що виключає необхідність дотримання податковим органом встановленого законодавцем строку для прийняття відповідного наказу, адже у такому разі відповідач був зобов'язаний надати оцінку отриманій інформації та прийняти відповідне рішення.

Більше того, ПП після 02.06.2014 жодної додаткової інформації на адресу ДПІ надіслано не було (протилежного суду апеляційної інстанції не доведено).

За таких обставин, апеляційний суд приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ПП щодо визнання протиправним та скасування Наказу.

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційну скаргу належить задовольнити, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

          П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя                                                                      В.Я. Качмар

Суддя                     О.М. Гінда

Суддя                     В.В. Ніколін

Повний текст виготовлений 23 листопада 2015 року.